Постанова

від 20.09.2011 по справі 2-а/1970/2373/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2373/11

"20" вересня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружн ий адміністративний суд у ск ладі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря с удового засідання Хо ростківського О.Я.,

представників позивача - Богуш Л.Є., Грабовської Г . М.,

представника відповідача - Гарагуца В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду в м.Тернополі справу за адм іністративним позовом Те рнопільського обласного від ділення Фонду соціального за хисту інвалідів до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Максима-В»про стягнення адміністративно-господарсь ких санкцій та пені -

В С Т А Н О В И В:

Тернопільське обласне ві дділення Фонду соціального з ахисту інвалідів (надалі - поз ивач, Тернопільське ОВ ФСЗІ) з вернулось до Тернопільськог о окружного адміністративно го суду з позовом до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Максима - В»(надалі - відповідач, ТОВ «Максима - В») про стягнення адміністр ативно- господарських санк цій та пені у сумі 17247,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у 2009 році не було дотримано нормативу робочих місць, створених від повідно до вимог ст.19 Закону У країни «Про основи соціально ї захищеності інвалідів в Ук раїні». При цьому, всупереч в имогам ст. 20 Закону України «П ро основи соціальної захище ності інвалідів в Україні», з а два незайнятих інвалідами місця адміністративно-госпо дарські санкції в розмірі 15073,21 грн. відповідач самостійно у строки та в порядку, передбач еному цим Законом, - не сплат ив, що потягло за собою нарах ування пені у розмірі

2201,24 г рн. та подальше звернення Тер нопільського ОВ ФСЗІ до суду із даним позовом, в якому пози вач просить стягнути з відпо відача заборгованість в зага льному розмірі 17247,45 грн.

У судових засіданнях предс тавники позивача позовні ви моги підтримали, просили зад овольнити їх в повному обсяз і, надавши пояснення аналогі чні тим, які викладені в позов і.

Представник відповідача в судовому засіданні проти по зову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні поз ову, посилаючись на те, що заст осування позивачем до підпри ємства адміністративно-госп одарських санкцій та нарахув ання пені - є неправомірними, о скільки відповідачем були ви конані всі вимоги чинного за конодавства щодо подання до державної служби зайнятості інформації, необхідної для о рганізації працевлаштуванн я інвалідів (шляхом подання в ідповідних звітів), проте, роб очі місця, призначені для пра цевлаштування інвалідів на п ідприємстві, не були зайняті та залишились вакантними, - з незалежних від відповідача п ричин.

Перевіривши матеріали спр ави, розглянувши доводи, викл адені в позові, заслухавши по яснення представників сторі н, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши док ази, які мають юридичне значе ння для розгляду справи і вир ішення спору по суті, у їх суку пності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задово ленню, - з огляду на наступне.

Відповідно до частини вос ьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємств о з правом найму робочої сили забезпечує визначену відпов ідно до закону кількість роб очих місць для працевлаштува ння неповнолітніх, інвалідів , інших категорій громадян, як і потребують соціального зах исту. Відповідальність підпр иємства за невиконання даної вимоги встановлюється закон ом.

Спеціальним законом, який в изначає основи соціальної за хищеності інвалідів в Україн і і гарантує їм рівні з усіма і ншими громадянами можливост і для участі в економічній, по літичній і соціальній сферах життя суспільства, створенн я необхідних умов, які дають м ожливість інвалідам вести по вноцінний спосіб життя згідн о з індивідуальними здібност ями і інтересами, є Закон Укра їни «Про основи соціальної з ахищеності інвалідів в Украї ні»від 21.03.91 №875-XII (надалі за текст ом - Закон №875-XII).

Частиною другою статті 18 За кону №875-XII визначено, що підпри ємства, установи, організаці ї, фізичні особи, які використ овують найману працю, зобов'я зані виділяти та створювати робочі місця для працевлашту вання інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, ств орювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забе зпечувати інші соціально-еко номічні гарантії, передбачен і чинним законодавством, над авати державній службі зайня тості інформацію, необхідну для організації працевлашту вання інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту і нвалідів про зайнятість та п рацевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабі нетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що ві дповідач використовує працю найманих працівників, - на ньо го розповсюджуються вимоги з азначеної статті Закону №875-XII.

Відповідно до положень час тини 1 статті 19 Закону №875-XII для п ідприємств, установ, організ ацій, у тому числі підприємст в, організацій громадських о рганізацій інвалідів, фізичн их осіб, які використовують н айману працю, установлюється норматив робочих місць для п рацевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельно сті штатних працівників облі кового складу за рік, а якщо пр ацює від 8 до 25 осіб - у кількос ті одного робочого місця.

При цьому, частиною другою с татті 19 Закону №875-XII зобов' яза но підприємства, установи, ор ганізації, у тому числі підпр иємства, організації громадс ьких організацій інвалідів, фізичних осіб, які використо вують найману працю, самості йно розраховувати кількість робочих місць для працевлаш тування інвалідів відповідн о до нормативу, встановленог о частиною першою цієї статт і та забезпечувати працевлаш тування інвалідів.

Частиною 5 ст. 19 Закону №875-XII вст ановлено, що виконанням норм ативу робочих місць у кілько сті, визначеній згідно з част иною першою цієї статті, вваж ається працевлаштування під приємством, установою, орган ізацією, у тому числі підприє мством, організацією громадс ьких організацій інвалідів, фізичною особою, яка викорис товує найману працю, інвалід ів, для яких це місце роботи є основним.

Судом встановлено, що Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Максима-В»(ідентифік аційний код - 34599921) зареєстров ане як юридична особа з 13.10.2006 ро ку.

Як вбачається зі звіту про з айнятість і працевлаштуванн я інвалідів форми №10-ПІ, самос тійно поданого відповідачем до Тернопільського обласног о відділення фонду соціально го захисту інвалідів 15.06.2011 року , - фонд оплати праці штатних п рацівників ТОВ «Максима-В»у 2009 році складав 844100,00 грн., середн ьорічна заробітна плата штат ного працівника в цьому ж роц і - 7536,00 грн. Крім того, відповід но до даних, відображених у ви щезазначеному звіті, - середн ьооблікова кількість штатни х працівників ТОВ «Максима - В»в 2009 році складала 112 осіб.

В судовому засіданні встан овлено, що за наслідками пров едення позапланової виїзної перевірки 16.06.2011 року працівник ами відділу взаємодії з робо тодавцями і громадськістю, о рганізаційної та кадрової ро боти Тернопільського обласн ого відділення Фонду соціаль ного захисту інвалідів було складено Акт виконання ТОВ « Максима-В»вимог Закону Украї ни «Про основи соціальної за хищеності інвалідів в Україн і».

Відповідно до інформації, щ о міститься у вищезазначеном у Акті, - середньооблікова чис ельність інвалідів, які прац ювали у ТОВ «Максима- В»у 2009 р оці, визначена під час переві рки, - становить 2 особи.

Разом з тим, під час розгляд у справи встановлено, що врах овуючи чисельність штатних п рацівників підприємства, для виконання нормативу робочих місць для інвалідів відпові дно до ст.19 Закону №875-XII на підпр иємстві у 2009 році було створен о 4 робочих місця для працевл аштування інвалідів.

Так, ТОВ «Максима- В», врахо вуючи специфіку його діяльно сті (надання охоронних послу г), відповідно до Наказу №1/2009 ві д 05.01.2009 року «Про проведення ате стації робочих місць для пра цевлаштування інвалідів»по стійно діючою комісією, - за ум овами праці робочих місць ох оронника 06.01.2011 року було провед ено атестацію чотирьох робо чих місць, про що складно відп овідний акт від 06.01.2009 року. При ц ьому постійно діючою комісіє ю було надано рекомендації щ одо того, що при направленні в ідповідними органами на това риство інвалідів необхідно враховувати висновки та рек омендації МСЕК відносно інди відуальних програм реабіліт ації інвалідів. Відповідно д о висновку атестаційної комі сії - робочі місця для праце влаштування інвалідів на тов аристві повинні були введені в дію шляхом працевлаштуван ня на них інвалідів після нап равлення їх органами працевл аштування або при безпосеред ньому звернення інвалідів на товариство.

Як вбачається з наявних мат еріалів справи - у 2009 році у ТОВ «Максима- В»працювало 4 інв аліди. Так, з 2008 року у товарист ві працював інвалід - ОСО БА_5, прийнятий на роботу від повідно до наказу №38-к від 10.10.2008 р оку. Крім того, протягом 2009 рок у за направленнями Тернопіль ського міськрайонного центр у зайнятості ТОВ «Максима- В »було працевлаштовано ще три інваліди: ОСОБА_6 (наказ №2- к від 14.01.2009 року), ОСОБА_4 (нака з №84-к від 02.09.2009 року), ОСОБА_7 ( наказ №90-к від 11.09.2009 року).

Вказана вище обставина - ф акт працевлаштування та робо ти у ТОВ «Максима-В»у період 2009 року чотирьох інвалідів - не заперечувалась і представни ками позивача.

З аналізу положень ст.ст. 19, 20 З акону №875-XII вбачається, що на су б' єктів господарювання пок ладено обов' язок виділяти т а створювати робочі місця дл я працевлаштування інваліді в і надавати державній служб і зайнятості інформацію, нео бхідну для організації праце влаштування інвалідів. При ц ьому, обов' язок підприємств а щодо створення робочих міс ць для інвалідів - не супровод жується його обов' язком сам остійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. Вод ночас, суд враховує, що чинне з аконодавство України обов'яз ок з працевлаштування інвалі дів покладає на орган держав ної влади з питань праці та со ціальної політики, органи мі сцевого самоврядування, гром адські організації інваліді в, але цьому мають передувати певні дії, покладені законод авцем безпосередньо на самі на підприємства, установи і о рганізації: надання державні й службі зайнятості інформац ії, необхідної для організац ії працевлаштування інвалід ів.

Суд вважає, що в 2009 році відпо відач вчинив всі необхідні д ії щодо виконання вимог чинн ого законодавства по виділен ню та створенню робочих місц ь для працевлаштування інвал ідів, а також належного інфор мування відповідних органів про наявність на підприємст ві вакансій для працевлаштув ання інвалідів.

Такий висновок суду ґрунту ється на наступному.

Частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайняті сть населення»№803-XII встановле но обов' язок підприємств, у станов і організацій незалеж но від форми власності реєст руватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаход женням платниками збору до Ф онду загальнообов'язкового д ержавного соціального страх ування України на випадок бе зробіття, та щомісяця подава ти цим центрам адміністратив ні дані у повному обсязі про н аявність вільних робочих міс ць (вакансій), у тому числі при значених для працевлаштуван ня інвалідів, та про працівни ків, які працюють неповний ро бочий день (тиждень), якщо це н е передбачено трудовим догов ором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з нез алежних від них причин, і в дес ятиденний строк - про всіх при йнятих працівників у порядку , встановленому законодавств ом. Несвоєчасна реєстрація а бо відмова від неї, порушення порядку подання адміністрат ивних даних тягне за собою ві дповідальність, передбачену законом.

Порядок подання підприємс твами, установами, організац іями та фізичними особами, що використовують найману прац ю, звітів про зайнятість і пра цевлаштування інвалідів та і нформації, необхідної для ор ганізації їх працевлаштуван ня затверджений постановою К абінету Міністрів України №7 0 від 31.01.2007 року «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «П ро основи соціальної захищен ості інвалідів в Україні»(да лі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштуван ня інвалідів роботодавці по дають (надсилають рекомендо ваним листом) щороку до 1 берез ня відділенням Фонду, в яких в они зареєстровані, за формою , затвердженою Мінпраці за по годженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність ві льних робочих місць (вакантн их посад) для працевлаштуван ня інвалідів роботодавці под ають центру зайнятості за мі сцем їх реєстрації як платни ків страхових внесків на заг альнообов'язкове державне со ціальне страхування на випад ок безробіття за формою, затв ердженою Мінпраці за погодж енням з Держкомстатом.

Звіт за формою №3-ПН - є актом інформування органів працев лаштування про створені на п ідприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про напра влення на підприємство інвал ідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштува ння.

Відповідно до абз. 1, 2 Інструк ції щодо заповнення форми зв ітності №3-ПН «Звіт про наявні сть вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці т а соціальної політики Україн и від 19.12.2005 №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Україн и 21 грудня 2005 року за №1534/11814, підпр иємства, установи й організа ції, їх структурні підрозділ и та філії незалежно від форм и власності та господарюванн я повинні за наявності вакан сій у повному обсязі подават и інформацію про наявність в ільних робочих місць (ваканс ій) центрам зайнятості за міс цем їх реєстрації як платник а страхових внесків.

З аналізу наведених норм вб ачається, що працевлаштуванн я інвалідів відповідними орг анами можливе лише за умови в иконання підприємствами вим ог нормативних актів, а саме з а наявності інформації про в ільні робочі місця та вакант ні посади, на яких може викори стовуватись праця інвалідів .

Тобто, у виконання вимог вищ езазначеного положення - ТО В «Максима-В»повинне було ін формувати державну службу за йнятості про вільні робочі м ісця та вакантні посади, на як их може використовуватись пр аця інвалідів.

В процесі судового розгляд у справи встановлено, що відп овідач виконував покладені н а нього обов' язки щодо інфо рмування служби зайнятості п ро наявність вакансій, призн ачених для працевлаштування інвалідів шляхом подання ві дповідних даних у формі звіт ів форми №3-ПН до служби зайнят ості, - що підтверджується ная вними в матеріалах справи ли стами Тернопільського міськ районного центру зайнятості №04/60/3228 від 25.06.2011 року та №04/60/4761 від 19.0 9.2011 року, копіями звітів, в яких були заявлені вакансії для п рацевлаштування інвалідів. К рім того, про те, що відповідна державна служба зайнятості була проінформована про ная вність у 2009 році у ТОВ «Максима -В»вільних робочих місць та в акантних посад, на яких може в икористовуватись праця інва лідів, - свідчить і те, що Терно пільським міськрайонним цен тром зайнятості для працевл аштування на посаду охоронни ка до ТОВ «Максима- В»направ лялись інваліди, з урахуванн ям відповідних висновків та рекомендацій МСЕК відносно і ндивідуальних програм їх реа білітації, і вподальшому ці о соби були працевлаштовані у товаристві.

Крім того, із вищезазначени х листів Тернопільського міс ькрайонного центру зайнятос ті №04/60/3228 від 25.06.2011 року та №04/60/4761 від 19.09.2011 року вбачається, що безпі дставних відмов у працевлашт уванні на даному підприємств і безробітним-інвалідам - не було.

За таких обставин, суд вваж ає, що викладене свідчить про виконання відповідачем вимо г щодо створення робочих міс ць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону Укра їни «Про основи соціальної з ахищеності інвалідів», належ не інформування центру зайня тості про наявність вільних робочих місць на його підпри ємстві та потребу у направле нні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштува ння.

При цьому, суд вважає за доц ільне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1, 2 статті 216 Господ арського кодексу України, уч асники господарських віднос ин несуть господарсько - прав ову відповідальність за прав опорушення у сфері господарю вання, шляхом застосування д о правопорушників господарс ьких санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Ко дексом, іншими законами та до говором.

Застосування господарськи х санкцій повинно гарантуват и захист прав і законних інте ресів громадян, організацій та держави, в тому числі відшк одування збитків учасникам г осподарських відносин, завда них внаслідок правопорушенн я, та забезпечувати правопор ядок у сфері господарювання.

Згідно з ч.1 ст. 217 Господарськ ого кодексу України - господа рськими санкціями визнаютьс я заходи впливу на правопору шника у сфері господарювання , в результаті застосування я ких для нього настають неспр иятливі економічні та/або пр авові наслідки.

Тобто, адміністративно-гос подарські санкції за незайня ті інвалідами робочі місця - н е є податком, збором (обов'язко вим платежем), обов'язкова спл ата яких передбачена Констит уцією України та Законом Укр аїни від 25 червня 1991 року №1251-XII «П ро систему оподаткування», а - є заходом впливу до правопо рушника у сфері господарюван ня у зв'язку зі скоєнням право порушення.

Відповідно до частини 1 стат ті 218 Господарського кодексу У країни підставою господарсь ко-правової відповідальност і учасника господарських від носин є вчинене ним правопор ушення у сфері господарюванн я.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учас ник господарських відносин в ідповідає за невиконання або неналежне виконання господа рського зобов'язання чи пору шення правил здійснення госп одарської діяльності, якщо н е доведе, що ним вжито усіх зал ежних від нього заходів для п ропущений господарського пр авопорушення.

Статтею 238 Господарського к одексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської ді яльності до суб'єктів господ арювання можуть бути застосо вані уповноваженими органам и державної влади або органа ми місцевого самоврядування адміністративно-господарсь кі санкції, тобто заходи орга нізаційно-правового або майн ового характеру, спрямовані на припинення правопорушенн я суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до положень ста тей 11, 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України, ко жна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтую ться її вимоги та запереченн я, а суд згідно ст. 86 цього Кодек су, оцінює докази, які є у спра ві, за своїм внутрішнім перек онанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об' єктивному до слідженні.

Згідно з положеннями части ни 4 статті 70 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни обставини, які за законом п овинні бути підтверджені пев ними засобами доказування, н е можуть підтверджуватися ні якими іншими засобами доказу вання, крім випадків, коли щод о таких обставин не виникає с пору.

Частиною 1 статті 71 Кодексу а дміністративного судочинст ва України передбачено, що ко жна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтую ться її вимоги та запереченн я, крім випадків, встановлени х статтею 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що під час роз гляду справи позивач не дові в суду, що органи, на які покла дено обов' язок працевлашту вання інвалідів, направляли у 2009 році до відповідача інвал ідів для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також позивачем не надано до суду належних та до пустимих доказів, які б підтв ерджували той факт, що до відп овідача самостійно звертали сь інваліди для працевлаштув ання, однак в порушення вимог Закону України «Про основи с оціальної захищеності інвал ідів в Україні», вказаним осо бам було відмовлено у працев лаштуванні.

Під час розгляду справи пре дставники позивача посилали сь на те, що у державній службі зайнятості є велика кількіс ть інвалідів, які хочуть прац ювати, але не можуть працюват и у ТОВ «Максима-В» охоронник ами, - а тому відповідач, повин ен був створити місця для пра цевлаштування інвалідів з ум овами, які відмінні від тих, за якими було проведено атеста цію робочих місць на товарис тві.

Разом з тим, суд критично оц інює вищезазначені посилан ня представників позивача, о скільки жодних обов' язків п о створенню робочих місць дл я працевлаштування інваліді в в залежності від відповідн их висновків та рекомендацій МСЕК відносно індивідуальни х програм реабілітації інвал ідів, так само як і від кількос ті інвалідів, які перебувают ь на обліку у службі зайнятос ті, на відповідача чинним зак онодавством - не покладено.

Крім того, стосовно посила нь представників позивач на невчасне подання відповідач ем до Тернопільського облас ного відділення фонду соціал ьного захисту інвалідів звіт у про зайнятість і працевлаш тування інвалідів у 2009 році фо рми №10-ПІ, - то суд зазначає, що п орушення строку подачі звіту до Фонду - є безпосередньою пі дставою для покладення на ТО В «Максима-В»адміністративн ої відповідальності та вжитт я заходів до усунення виявле них порушень у встановленому законодавством порядку (в то му числі, і зі складенням відп овідного протоколу про адмін істративне правопорушення - у разі наявності для цього пі дстав).

Таким чином, з огляду на те, щ о відповідачем вжито всіх пе редбачених чинним законодав ством заходів із забезпеченн я працевлаштування інваліді в, - на нього не може бути покла дена відповідальність за нен аправлення уповноваженими о рганами необхідної кількост і інвалідів для працевлаштув ання, чи за відсутність інвал ідів, які бажають працевлашт уватися. Тобто, на відповідач а, який вжив усіх необхідних заходів для недопущення п равопорушення,- не може бути п окладено відповідальність з а сам факт відсутності інвал ідів у випадку належного вик онання ним вимог чинного зак онодавства.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити, що статтею 18-1 Закону №875-XII передбачено, що і нвалід, який не досяг пенсійн ого віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зар еєстрованим у державній служ бі зайнятості як безробітний .

Рішення про визнання інвал іда безробітним і взяття йог о на облік для працевлаштува ння приймається центром зайн ятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інш их передбачених законодавст вом документів. Державна слу жба зайнятості здійснює пошу к підходящої роботи відповід но до рекомендацій МСЕК, наяв них у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його п обажань.

Таким чином, суд критично ві дноситься до посилання пози вача на вимоги ст. 19 Закону №875-XII щодо обов' язку відповідача працевлаштовувати інваліді в, оскільки вказані положенн я закону необхідно розгляда ти у сукупності з вимогами ст . 18 Закону №875-XII про здійснення і нвалідами своїх прав, шляхом їх безпосереднього зверненн я до підприємств, установ, орг анізацій чи до державної слу жби зайнятості, та ст. 181 того ж Закону про обов' язок держав ної служби зайнятості здійсн ювати пошук підходящої робот и.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і по вно з' ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґру нтується позов, об' єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які м ають юридичне значення для ї ї розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд п риходить до переконання, що позовні вимоги - є необґрунто ваними та такими, що не підляг ають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 9 4 КАС України, питання по судо вих витратах у цій справі - не вирішується, оскільки позив ач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адмініст ративного позову Тернопільс ького обласного відділення Ф онду соціального захисту інв алідів до Товариства з обмеж еною відповідальністю «Макс има-В»про стягнення адмініст ративно-господарських санкц ій та пені - відмовити.

Постанова набирає закон ної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції за правилами, встановл еними статтями 185-187 Кодексу адм іністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 вересня 2011 року.

Головуючий суддя Хр ущ В. Л.

копія вірна

Суддя Хрущ В. Л.