Постанова

від 18.10.2011 по справі 2-а/1970/2651/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2651/11

"18" жовтня 2011 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

  головуючого судді                                   Хрущ В. Л.,

          секретаря судового засідання               Хоростківського О.Я.,

за участю:  

представника  позивача    - ОСОБА_1 (дов.№224/7/10-015/27 від 05.01.2011 р.),

за відсутності   відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції  до Приватного підприємства «Затишний двір» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Затишний двір»про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано  тим, що станом на 09.06.2011 року за відповідачем рахується несплачений у повному обсязі податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб на суму 5948,12 грн. Дана заборгованість виникла в результаті несплати відповідачем самостійно визначених сум податкових зобов'язань згідно поданого розрахунку сплати єдиного податку за ІІ квартал 2010 року суб'єктом малого підприємництва –юридичною особою.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.  

Ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка для повторного виклику були направлені на адресу відповідача рекомендованими листами за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Вказані поштові відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».   

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у  разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача,   за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.          

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до  довідки Відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради №2115/15 від 09.06.2011 року  - Приватне підприємство «Затишний двір»зареєстроване як юридична особа з 18.12.2008 року та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з присвоєнням  ідентифікаційного коду 36314212. Крім того, відповідач перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків з 22.12.2008 року.

Згідно даних обліку,  податкова інспекція, як контролюючий орган, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов'язань  встановила,   що відповідачем не сплачені в повному обсязі узгоджені суми податкових зобов'язань по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 5948,12 грн.,  самостійно визначених відповідачем  відповідно до поданого ним у  липні 2010 року розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва –юридичною особою за ІІ квартал 2010 року, та підтверджується розрахунком суми позовних вимог, довідкою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.06.2011 року про наявність податкового боргу ПП «Затишний двір»станом на 09.06.2011 року та даними облікової картки платника податків, наявними в матеріалах справи.

З метою погашення податкового боргу Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією було виставлено відповідачу першу податкову вимогу форми «Ю1»№1/1130/43106 від 26.07.2010 року  та  другу податкову вимогу форми «Ю2»№2/1336/49884 від 30 .08.2010 року.  

Проте у визначений законом строк Приватним підприємством «Затишний двір» самостійно визначеного (узгодженого) грошового зобов'язання  - не сплачено, внаслідок чого, станом на 09.06.2011 року  за ним рахується податкова заборгованість в сумі 5948,12 грн.           

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги  є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.   

Разом з тим, з огляду на виникнення у відповідача   вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до   позовних вимог норми  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року (далі –Закон №2181-ІІІ), який діяв на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, розрахунку. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181-ІІІ  -  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, в порядку, визначеному   п.п. 6.2.3. п. 6.2 даного Закону.

 Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону №2181-ІІІ сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом, відповідно до Закону України №2181-ІІІ, вживались всі необхідні заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, однак, станом на час звернення позивача до суду із даним позовом, відповідач   свій обов'язок щодо  сплати податкового зобов'язання у повному обсязі  -   не виконав.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 41.1.1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України контролюючими органами є: органи державної податкової служби –щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно пп. 20.1.18. п. 20.1. ст.. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.  

Відповідно до абз. 1 п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з  положеннями п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України -  доказами в адміністративному судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

В судовому засіданні доведено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу перед бюджетами по сплаті єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -  юридичною особою  у сумі 5948,12 грн.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що  на час судового розгляду справи  відповідачем як суб'єктом малого підприємництва -  юридичною особою  вищезазначене  самостійно узгоджене податкове зобов'язання   по сплаті єдиного податку в повному обсязі  - не сплачене, відповідних доказів його погашення перед бюджетом - не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом прийняття рішення стягнення  податкового боргу  з відповідача  в судовому порядку.  

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                             П О С Т А Н О В И В:

 Позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції – задовольнити.

 Стягнути з Приватного підприємства «Затишний двір»(ідентифікаційний

код 36314212, м.Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 6) у рахунок погашення податкової заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з юридичних осіб  у сумі   5948,12 грн.  (п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 12 копійок) -  за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству «Затишний двір»(ідент. код 36314212, м.Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 6), та з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Затишний двір»(ідент. код 36314212, м.Тернопіль, вул.Є.Коновальця, 6).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.  

(Повний текст постанови  виготовлено та підписано  24 жовтня 2011 року).

Головуючий суддя                       (підпис)                                                                         Хрущ В. Л.

                                                 Копія вірна:

Суддя                                                                                                    Хрущ В. Л.