Постанова

від 15.07.2008 по справі 13/2пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.2008  року                                                           

Справа № 13/2пн

15.07.2008                                                                                 

Справа № 13/2пн

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                       

Бойченка К.І.

Єжової С.С.

за присутністю

секретаря

судового

засідання                             Міхальчук О.А.

та за участю

представників

сторін:

          від позивача                                       

ОСОБА_2., дов.  від 18.11.07  б/н

          від відповідача                             повноважний

представник не прибув

          від Артемівського ВДВС            повноважний представник не прибув

розглянув у

відкритому

судовому

засіданні

         апеляційну скаргу                            Суб'єкта

підприємницької діяльності -

                                                             фізичної особи

ОСОБА_1,

м. Луганськ

на ухвалу

господарського

суду                  Луганської області

від                                                  

26.02.2008

по справі                                        №

13/2пн (суддя -Яресько Б.В.)

         за позовом                                      

Товариства з обмеженою відповідальністю

„Татася”, м. Луганськ

         до відповідача                           Суб'єкта

підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1,

м. Луганськ

         про                                             

звільнення земельної ділянки та

знесення будівлі

         орган виконання судового        

         рішення                                     

Артемівський відділ державної виконавчої

служби Луганського міського управління

юстиції

        За результатами розгляду апеляційної скарги

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена

розпорядженнями голови суду від 05.03.2008, від 27.05.2008, від 18.06.2008 та

від 11.07.2008

В С Т А Н О В И В :

         Позивач, Товариство з обмеженою

відповідальністю „Татася” (далі-ТОВ „Татася”), звернувся до господарського суду

Луганської області з позовом про зобов'язання суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1):

         - звільнити земельну ділянку загальною

площею 86 м.кв., розташовану на ринку „Мирний” за адресою: АДРЕСА_1 яка

передбачена схемою генплану ринку за адресою кв. Мирний для розміщення

металевих споруд -торгівельних павільйонів за позначкою „22” і „23”;

         - демонтувати за свій рахунок металеву

конструкцію -кафе „Корсар” та складське приміщення із шлакоблоку, що

знаходиться на ринку „Мирний” за адресою: АДРЕСА_1 яка передбачена схемою

генплану ринку за адресою кв. Мирний для розміщення металевих споруд

-торгівельних павільйонів за позначкою „23” (напроти Супермаркету „Селена”);

         - знести недобудовану одноповерхову

будівлю із шлакоблоку, що знаходиться на ринку „Мирний” за адресою: АДРЕСА_1

яка передбачена схемою генплану ринку за адресою кв. Мирний для розміщення

металевих споруд -торгівельних павільйонів за позначкою „22” (напроти

Супермаркету „Селена”).

          Рішенням господарського суду

Луганської області від 20.02.2006 по даній справі  позов задоволений у повному обсязі, витрати

по державному миту у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно -технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. віднесені на відповідача.

         18.02.2008 до господарського суду

Луганської області від Артемівського відділу Державної виконавчої служби Луганського

міського управління юстиції (далі -Артемівський ВДВС) надійшло подання від

12.02.2008 № 16, в якому останній просив суд роз'яснити подальше виконання

наказу господарського суду Луганської області від 20.11.2007 по даній справі,

посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання рішення шляхом

відчуження ним самовільно збудованого майна, що підлягало знесенню на користь

позивача.

         Ухвалою від 26.02.2008 господарський

суд Луганської області роз'яснив рішення від 20.02.2006 по справі № 13/2пн

наступним чином: спірна земельна ділянка повинна бути звільнена відповідачем

шляхом демонтажу та знесення, розташованих на ній об'єктів, у разі ухилення

відповідача від добровільного виконання судового рішення, об'єкти, розташовані

на зазначеній у рішенні земельній ділянці, підлягають демонтажу та знесенню

примусово без участі відповідача з віднесенням витрат на відповідача.

         За висновком суду першої інстанції

невиконання рішення свідчить про ігнорування вимог Конституції України, Закону

України „Про судоустрій в Україні” і Господарського процесуального кодексу

України щодо обов'язковості виконання рішень, ухвал та постанов суду, що

відповідно до ч. 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу

України тягне за собою відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими

законами України.

         Місцевим господарським судом також

зазначено, що зміна зазначеного майна або його протиправне відчуження

відповідачем на користь інших осіб з метою ухилення від виконання судового

рішення, не звільняє його від обов'язку від звільнення земельної ділянки від

майна, що йому належало.

         Стосовно прав та інтересів інших осіб,

у тому числі ППОСОБА_3, судом першої інстанції зазначено за ухвалою про

наявність у останнього права звернення до суду за захистом свого права шляхом

визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна та стягнення

завданих йому збитків з відповідача чи то інших осіб, яки вели його в оману

стосовно статусу спірного майна.

          Не погоджуючись з ухвалою місцевого

господарського суду, відповідач звернувся до Луганського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить дану ухвалу скасувати.

          В обґрунтування доводів за

апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення місцевим господарським

судом норм матеріального права, а саме вимог ст. ст. 13, 14, 19, 41 Конституції

України, ст. ст. 1, 5, 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 15, 16, 214,

321, 328 Цивільного кодексу України, 

норм процесуального права, а саме вимог ст.ст. 42, 43,

22, 32-34, 56, 82-84, 89 Господарського процесуального кодексу України та

порушення законних прав і інтересів СПД ОСОБА_1

         Скаржник зазначає про неврахування

місцевим господарським судом того, що об'єкти, які підлягають знесенню за

позначкою № 22 та № 23, не належать і ніколи не належали СПД ОСОБА_1

посилається у докази на схему генплану будівництва ринку „Мирний” від 2005 року

і специфікацію о експлуатації відомості вирахування площ угідь та стверджує про

різну площу приміщень, які раніше належали 

СПД ОСОБА_1. і мають позначку № 24 та приміщень, які підлягають знесенню

за рішенням суду.

         Також скаржник посилається на

неврахування судом наявності на спірні об'єкти нерухомості права власності

іншої особи, вважає необґрунтованою відмову суду у залученні до участі у справі

власника майна - ППОСОБА_3

         За твердженням скаржника, він ніколи

не отримував подання Артемівського ВДВС щодо виконання рішення суду, а тому не

мав можливості надати пояснення до нього та відповідно скористатися своїми

процесуальними правами. Також за доводами відповідача, суд першої інстанції

вийшов за межі своїх повноважень, встановивши протиправність відчуження

відповідачем майна іншим особам, чим у порушення вимог ст. 89 Господарського

процесуального кодексу України змінив рішення від 20.02.2006 шляхом визначення

нових обставин, що не були предметом розгляду по справі.

         Позивач доводи заявника скарги

оспорює, посилається на відсутність правових підстав для перегляду ухвали суду

про роз'яснення судового рішення та просить апеляційне провадження у справі

припинити.

         Відповідач та Артемівський ВДВС право

на участь представників у судовому засіданні не використали, хоча про місце,

дату та час проведення судового засідання вони повідомлені належним чином про

що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 03968097 та

03968119.

         Розглянув матеріали справи, обговорив

доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача, дослідив

правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм

матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд

у складі колегії суддів дійшов до наступного.

         Відповідно до ст. 89 Господарського

процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця

роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою

сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи

арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

         Судова колегія вважає передчасним

висновок суду першої інстанції за мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали

щодо протиправності відчуження відповідачем майна на користь інших осіб з метою

ухилення від виконання судового рішення, проте, враховує, що резолютивна

частина даної ухвали відповідає вимогам ч. 1 ст. 89 Господарського

процесуального кодексу України.

         Статтею 129 Конституції України серед

основних засад судочинства передбачено забезпечення апеляційного та касаційного

оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

         Право на оскарження в апеляційному

порядку ухвал місцевого господарського суду передбачено ст. 106 Господарського

процесуального кодексу України. Проте, згідно частини першої даної статті

ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному

порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Можливість оскарження ухвали місцевого господарського суду про роз'яснення

рішення суду ст. 89 Господарського процесуального кодексу України не

передбачена.

         Аналогічна думка висловлена Вищим

господарським судом України в його роз'ясненнях від 10.10.1996 № 02-5/422 „Про

судове рішення” (п. 15) та від 28.03.2002 „Про деякі питання практики

застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” (п.5).

         Відповідно до вимог ч. 1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє

провадження у справі, якщо, зокрема п. 1 

- спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

         Тобто зазначена норма стосується саме

позовного провадження.

         Викладене відповідає правової позиції

Вищого господарського суду України за постановою від 04.12.2007 у справі №

19/84пн.

         Отже, з врахуванням викладеного та вимог

ст. 103 Господарського процесуального кодексу України щодо повноважень суду

апеляційної інстанції доводи позивача стосовно припинення апеляційного

провадження не можуть бути прийняті до уваги.

          Декретом Кабінету Міністрів України

від 21.01.1993 N 7-93 “Про державне мито” не передбачено сплату державного мита

за оскарження в апеляційному порядку ухвал господарських судів, тому державне

мито в сумі 42 грн. 50 коп., сплачене за квитанцією від 29.02.2008 №815004,

підлягає поверненню СПД ОСОБА_1.  з

Державного бюджету  України.

         Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 1

ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1.

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.02.2008 по справі №

13/2пн залишити без задоволення.

         2. Ухвалу господарського суду

Луганської області від 26.02.2008 по справі № 13/2пн залишити без змін.

         3. Повернути суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 з

Державного бюджету  України державне мито

в сумі 42 грн. 50 коп., сплачене за квитанцією від 29.02.2008 №815004, оригінал

якої знаходиться в матеріалах справи.

      Повернення державного мита здійснюється

на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

Відповідно ч.

3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає

законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий

суддя                                                 

Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

          Суддя                                                                     

С.С. Єжова