Рішення

від 17.07.2008 по справі 6/135пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

17.07.08

р.                                                                                                   

Справа № 6/135пд                              

Господарський

суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При

секретарі  Шабановій Н.Ю.

розглянув

у відкритому судовому засіданні справу

за

позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1м.Донецьк

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Карлмар і К” м.Донецьк

третьої

особи

про

визнання договору №01/03/08 купівлі-продажу нерухомого майна від

03.05.2008р.  дійсним

за

участю

прокурора

представників

сторін:

від

позивача -  ОСОБА_2. -  представник по довіреності від  17.07.2008р. №800

від

відповідача -  Багрій Д.С. - представник

по довіреності від 20.06.2008р.

від

третьої особи

СУТЬ

СПОРУ:

          Позивач, Фізична особа-підприємець

ОСОБА_1 м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з

обмеженою відповідальністю “Карлмар і К” м.Донецьк про визнання договору

№01/03/08 купівлі-продажу нерухомого майна від 03.05.2008р.  дійсним.

          17 липня 2008р. відповідач надав

заяву, в якій не заперечує проти вимог позивача визнати дійсним договір

купівлі-продажу нерухомого майна від 03.05.2008р.  №01/03/08.

           17 липня 2008р. позивач звернувся до

суду з клопотанням, у порядку ст..22 ГПК України про доповнення позовних

вимог  та просить суд визнати за Фізичною

особою - підприємцем ОСОБА_1(Паспорт Серія НОМЕР_1, виданий Київським РВ ДМУ

УМВС в Донецькій області 24 березня 2006 року Юридична адреса:

АДРЕСА_1Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на нерухоме майно:

«Літера Д - 1 - будівля станції технічного обслуговування - загальною площею

631,50 (шістсот тридцять одна ціла п'ятдесят сотих) метрів квадратних», яке

розташоване за адресою:АДРЕСА_2 Суд приймає до уваги дане доповнення та

розглядає справу по суті.

У

заяві від 17.07.2008р. відповідач не заперечує проти визнання за позивачем

права власності на перероблене позивачем нерухоме майно,  яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2та

включає: «Літера Д - 1 - будівля станції технічного обслуговування - загальною

площею 631,50 (шістсот тридцять одна ціла п'ятдесят сотих) метрів квадратних».

            Розглянувши матеріали справи та

вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

3

травня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1та Товариством з

обмеженою відповідальністю «КАРЛМАР і К» було укладено договір купівлі-продажу

нерухомого майна № 01/03/08. За умовами спірного договору позивач виступає

стороною - покупцем, а відповідач - продавцем. Предметом виконання вказаного

господарського зобов'язання є передача відповідачем у власність позивача

нерухомого майна за актом приймання-передачі та сплата позивачем на користь

відповідача обумовленої у договорі суми вартості об'єктів, які передаються у

власність.

Договір

купівлі-продажу нерухомого майна № 01/03/08 від 3 травня 2008 року був

укладений позивачем і відповідачем у простій письмовій формі з покладанням на

відповідача обов'язку організувати, здійснити та сплатити відповідні кошти за

нотаріальне посвідчення договору. Такий обов'язок відповідача встановлено у

пункті 6.1. спірного договору.  

Правова

природа нотаріальної форми договору купівлі-продаж нерухомого майна обумовлена

у статті 657 Цивільного кодексу України, згідно з приписами якої договір

купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового дома

(квартири) та іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає

нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Тобто набуття права

власності на нерухоме майно за договорами купівлі-продажу пов'язане з двома

послідовними, взаємо необхідними і такими, що випливають один з одного та

неможливими один без одного етапами - етапом нотаріального посвідчення та

етапом державної реєстрації.

Об'єкт

нерухомого майна, набутий за спірним договором, розглядається, з позиції

цивільного законодавства, як цілісна не споживна нерухома річ, що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_2та включає: «літеру Д - 1: «Склад» - загальною площею  371, 80 (триста сімдесят одну цілу вісімдесят

сотих) метрів квадратних. Детальні технічні характеристики нерухомого майна

містить „Технічний паспорт (інвентаризаційна справа) №7/1232, реєстровий номер

7681».

Як

вбачається з наведених письмових доказів та пояснень представників сторін,

позивачем та відповідачем було досягнуто згоди зі всіх істотних умов спірного

договору та відбулося його повне виконання.

Належне

виконання обов'язку відповідача передати у власність позивачу об'єкт нерухомого

майна що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2та включає: «літеру Д - 1: «Склад» -

загальною площею  371, 80 (триста

сімдесят одну цілу вісімдесят сотих) метрів квадратних, та належне виконання

позивачем прийняття у власність вказаного нерухомого майна посвідчено письмовим

доказом - актом приймання-передачі, який належним чином підписано та скріплено

печатками сторін спірного договору.

Належне

виконання обов'язку позивача сплатити обумовлену спірним договором ціну

нерухомого майна, що відчужувалося, підтверджується письмовим доказом

-„Випискою банку з особового рахунку позивача від 8 липня 2008 року».

З

вищевикладених обставин вбачається, що позивач і відповідач своїми вольовими

діями досягли юридичних наслідків обумовлених спірним договором, а відтак

укладений договір повністю відповідає його правовій природі.

Однак

відповідач без достатніх на те правових підстав не виконав покладеного на нього

обов'язку щодо здійснення нотаріального посвідчення договору, що унеможливлює

здійснення позивачем  етапу державної

реєстрації, внаслідок чого позивач не має можливості належним чином здійснити

реєстрацію права власності на придбаний об'єкт нерухомого майна.

          Як вбачається з наведених позивачем

письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ним було прийнято усіх

заходів щодо спонукання відповідача виконати обов'язок нотаріального

посвідчення договору: відповідачу було пред'явлено „Лист-вимогу від 20 травня

2008 року” та „Лист-вимогу від 2 червня 2008 року”  з відмітками про одержання їх відповідачем,

отримання та обізнаність з їх змісту представник відповідача підтвердив у судовому

засіданні. Шляхом пред'явлення зазначених листів позивач наполягав на виконанні

відповідачем обов'язку організувати та здійснити нотаріальне посвідчення

договору.

Згідно

частини другої статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися

щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У

цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Також,

відповідно до припису пункту п'ятого статті 334 Цивільного кодексу України,

право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню,

виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної

сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

В

процесі розгляду справи позивач, керуючись статтею 22 Господарського

процесуального кодексу України, заявив клопотання, яким уточнив та доповнив

позовні вимоги: позивач просив суд визнати за ним право власності на

перероблене нерухоме майно.

     У зв'язку з тим, що позивачеві як власнику

відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, належить право володіння,

користування та розпорядження своїм майном та, згідно статті 319 Цивільного

кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном

на власний розсуд, позивач скористався правом володіння та користування майном,

що було придбане за спірним договором.

   У червні 2008 року позивачем самовільно, без

належним чином відповідно до законодавства отриманих дозволів та узгодженого

проекту, здійснено перепланування придбаної будівлі складу під Літерою Д - 1

шляхом збільшення загальної площі та перетворено будівлю складу на будівлю

станції технічного обслуговування.

    Після здійсненної позивачем переробки,

нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, має такі технічні

показники:  Літера Д - 1 - будівля

станції технічного обслуговування - загальною площею 631,50 (шістсот тридцять

одна ціла п'ятдесят сотих) метрів квадратних;

  Існуючі технічні показники нерухомого майна,

після здійсненої позивачем капітальної переробки, містяться у „Інвентарній

справі № 7/1232” від 03.07.08.  Технічну

інвентаризацію нерухомого майна здійснив позивач, маючи відповідну довіреність

від відповідача, яку йому було надано при укладанні спірного договору.  

    Відповідно до статті 332 Цивільного кодексу

України, переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого

створюється нова річ.

    Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу

України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою,

набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з

приписами зазначених правових норм позивач, після переробки спірного нерухомого

майна, зберіг за собою право власності на нього.

    Відповідно до пункту п'ятого статті 376

Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки

суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно

збудоване на ній, якщо не порушує прав інших осіб.

    Письмовим доказам того, що здійснене

позивачем перероблення придбаного нерухомого майна не порушує прав та законних

інтересів третіх осіб є «Договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2006

року, зареєстрований у Донецькій міській раді 5 квітня 2006 року за № 6/498 та

зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про

що вчинено запис 25 квітня 2006 року № 040614600059», нотаріально посвідчена

копія якого була долучена до матеріалів справи. Вказаний договір є правовим

обґрунтуванням того, що цільове призначення земельної ділянки позивачем не

порушене здійсненим переробленням будівлі складу у будівлю станції технічного

обслуговування. 

       Відповідно зі ст.43 ГПК України суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності.

     Судові витрати покласти на відповідача

відповідно ст..49 ГПК України.

     На підставі вищевикладеного, керуючись

статтями 16, 220, 317, 319, 331, 332, 334, 376, 392 Цивільного кодексу України,

статтями  22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1м.Донецьк до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Карлмар і К” м.Донецьк про визнання договору №01/03/08

купівлі-продажу нерухомого майна від 03.05.2008р.  дійсним та про визнання права власності на нерухоме

майно задовольнити повністю.

    Визнати договір купівлі-продажу нерухомого

майна № 01/03/08 від 3 травня 2008 року”, укладений в простій письмовій формі -

дійсним.

     Визнати за Фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1(Паспорт Серія НОМЕР_1, виданий Київським РВ ДМУ УМВС в Донецькій

області 24 березня 2006 року Юридична адреса: АДРЕСА_1Ідентифікаційний номер

НОМЕР_2) право власності на нерухоме майно: «Літера Д - 1 - будівля станції

технічного обслуговування - загальною площею 631,50 (шістсот тридцять одна ціла

п'ятдесят сотих) метрів квадратних», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРЛМАР і К» (83048, місто Донецьк,

вулиця Визволення Донбасу, будинок 8 Б, ЄДРПОУ 32152334, п/р                № 26008140200 у ЗАТ

„Донгорбанк” м.Донецька, МФО 334970) на користь Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1(паспорт серія НОМЕР_1, виданий Київським РВ ДМУ УМВС в Донецькій

області 24 березня 2006 року. Юридична адреса: АДРЕСА_1Ідентифікаційний номер

НОМЕР_2)  витрати по сплаті держмита у

сумі 230грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

у сумі 118грн.

Рішення  було оголошено у судовому засіданні   17.07.2008р.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.

       Видати наказ після набрання рішення

законної сили.

               Суддя