Рішення

від 07.02.2012 по справі 18/173/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, те л. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012 р. Сп рава №18/173/11

за позовом прив атного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_3

до Товариства з обм еженою відповідальністю "Пол тава-Агро ЛТД", 36022, м. Полтава, в ул. Панянка,38, кв.13

третя особа без самості йних вимог на предмет спору н а стороні відповідача Д ержавне підприємство «Дун аєвецький комбінат хлібопро дуктів», смт. Дунаївці Хмельн ицької області, вул. Лермонто ва,1

про стягнення 738 993, 40 грн.

С уддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'яви вся

від третьої особи: не з'я вився

СУТЬ СПРАВИ: приватн ий підприємець ОСОБА_1 зве рнувся до господарського суд у Полтавської області з позо вом, з урахуванням заяви про з більшення позовних вимог, пр о стягнення з Товариства з об меженою відповідальністю "По лтава-Агро ЛТД" 325000 грн. заборго ваності за договором на посе редницькі послуги з реалізац ії пшениці від 26.11.07р., 205226,36 грн. пен і, 179075 грн. інфляційних втрат, 29250 грн. - 3% річних, 32500 грн. адвокатс ьких витрат, 32500 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позов у, позивач вказував на неспла ту відповідачем вартості пос луг за договором на посередн ицькі послуги з реалізації п шениці від 26.11.07р.

Рішенням господарсько го суду Полтавської області від 14.03.11р. (суддя Бунякіна Г.І.) в п озові відмовлено. Господарсь кий суд дійшов висновку, що до говір б/н від 26.11.07 між сторонами у справі не укладався, оскіль ки він не засвідчений печатк ою юридичної особи відповіда ча; крім того, позивачем пропу щено строк позовної давності .

Постановою Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 08.06.11р. (судді Гонча р Т.В., Білецька А.М., Слободін М. М.) перевірене рішення господ арського суду залишено без з мін, а апеляційну скаргу пози вача - без задоволення.

Постановою Вищого госп одарського суду України від 27.10.2012 року постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 08.06.11р. у справі №18/17 3/11 та рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.11р. скасовано, а справу напра влено на новий розгляд до гос подарського суду Полтавсько ї області.

Ухвалою суду від 24.01.2012 року суд продовжив строк роз гляду справи на 15 днів на підс таві ч.3 ст. 69 ГПК України.

Заявою від 07.02.2012 року пози вач зменшив позовні вимоги н а 32 500 грн. - моральної шкоди та 32 50 0 грн. -витрати на адвоката.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийнятт я рішення по справі зменш ити розмір позовних вимог. Су д приймає заяву позивача і по зовні вимоги розглядаються в новій редакції.

В судовому засіданні 07.02.2012 р оку суд оголосив вступну та р езолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК Укр аїни та повідомив строк виго товлення повного тексту ріше ння.

Відповідач та третя ос оба в судове засідання не з'яв ились, хоча повідомлялись су дом належним чином про дату і час проведення судових засі дань.В матеріалах справи ная вні поштові повідомлення про вручення ухвал суду відпові дачу ( арк. справи 3, 13 том 4). Ухвал а від 24.01.2012 року повернулась до суду без вручення адресату з відміткою Укрпошти «за закі нченням терміну зберігання» , які направлялися за фактичн ою адресою відповідача. Це св ідчить про те, що відповідач з а отриманням кореспонденції не з'являвся, а відтак, відпов ідач вважається таким, що пов ідомлений належним чином.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведут ь їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм за конодавством та установчим и документами, через свого пр едставника. Керівники підп риємств та організацій, інші особи, повноваження я ких визначені законодавст вом або установчими докуме нтами, подають господарськом у суду документи, що посвідчу ють їх посадове становище. П редставниками юридичних ос іб можуть бути також інші осо би, повноваження яких підт верджуються довіреністю в ід імені підприємства, орг анізації. Довіреність видає ться за підписом керівника або іншої уповноваженої ни м особи та посвідчується пе чаткою підприємства, організ ації. Таким чином, відповідач та третя особа не обмежені у праві вибору іншого предста вника у випадку відсутності особи, що його представляє.

У зв'язку з тим, що необхі дних для вирішення спору док азів наявних в матеріалах сп рави достатньо, господарськи й суд повідомляв належним чи ном відповідача та третю осо бу про дату, час і місце судово го розгляду, а неявка відпові дача та третьої особи не пере шкоджає розгляду справи по с уті, наявністю відзиву на поз ов, закінченням строку розгл яду справи, то справа розгляд ається без участі представни ків відповідача та третьої о соби за наявними в ній матері алами.

Відповідно до ст. 22 ГПК Укр аїни сторони зобов'язані доб росовісно користуватися на лежними їм процесуальними п равами, виявляти взаємну по вагу до прав і охоронювани х законом інтересів другої с торони, вживати заходів до вс ебічного, повного та об'єкти вного дослідження всіх обс тавин справи.

Стаття 6 Конвенції про зах ист прав людини та основних с вобод, ратифікованої Законо м від 17.07.97р, гарантує кожній ф ізичній або юридичній особі право на розгляд судом уп родовж розумного строку ц ивільної, кримінальної, адмі ністративної або господарсь кої справи, а також справи пр о адміністративне правопору шення, в якій вона є стороною.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

26.11.2007р. між сторонами по спра ві був укладений договір від 26.11.2007р. на посередницькі послуг и по реалізації пшениці (арк.48 -51 справи, том 1), згідно якого по зивач (посередник) зобов'язав ся в 10-денний термін знайти пі дприємство, яке закупить у пр одавця (відповідача) пшеницю 3-го ґатунку 2500 тонн і 4-го ґатунк у 2500 тонн, а продавець зобов'язу ється оплатити послуги посер едника шляхом перерахування грошей на його банківський р ахунок. Оплату посереднику з а його послуги продавець зоб ов'язується провести в розмі рі суми грошей, яка утворитьс я від різниці цін покупця з ці ною продавця, помноженої на к ількість тон проданої пшениц і 3-го та 4-го ґатунків. Продавец ь зобов'язується провести оп лату посереднику через один день після 100%-ої, або часткової оплати пшениці покупцем про давцю.

Даний договір підписаний в ід продавця (відповідача) ген еральним директором Котов им Є.М., від посередника (пози вача) - ПП ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2007 р. між ТОВ «По лтав-Агро ЛТД»(відповідач) та ДП «Дунаєвецький КХП»(третя особа) були укладені до говори поставки від 26.11.2007р., пре дметом яких є продаж пшениці 4 і 3 класу (арк.30-33 справи, том 1).

У відзиві на позов №6 від 09.02.201 1р. (арк.133-134 справи, том 1) відповід ач вказує, що 26.11.2007р. між ним та тр етьою особою дійсно був укла дений договір поставки, згід но якого сторони погодили кі лькість, ціну поставки товар у згідно специфікації; проте відповідач заперечує існува ння будь-якого договору про н адання посередницьких послу г з позивачем.

Почеркознавча експертиза спірного договору на посере дницькі послуги по реалізаці ї пшениці від 26.11.2007р. судом не пр изначалась, оскільки, по-перш е, позивач не виявив готовнос ті та можливості її оплатити ; по-друге, неявка у судове зас ідання представника відпові дача та особи, що підписала да ний договір, виключила можли вість відібрання зразків під писів, необхідних для її приз начення. Враховуючи принцип змагальності судочинства (ст .4-3 ГПК України), відповідач не с простував належними та допус тимими доказами факту укладе ння спірного договору.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки в иникають із дій осіб, що перед бачені актами цивільного зак онодавства, а також із дій осі б, що не передбачені цими акта ми, але за аналогією породжую ть цивільні права та обов'язк и. Підставами виникнення цив ільних прав та обов'язків є до говори та інші правочини.

Однією з підстав виникн ення господарських зобов'я зань згідно з статтею 174 Госпо дарського кодексу України, є господарський договір та ін ші угоди, передбачені законо м, а також угоди не передбачен і законом, але такі, які йому н е суперечать.

За приписами статті 180 ГК України, господарський догов ір вважається укладеним, якщ о між сторонами у передбачен их законом порядку та формі д осягнуто згоди щодо усіх йог о істотних умов. Істотними є у мови, визнані такими за закон ом чи необхідні для договорі в даного виду, а також умови, щ одо яких на вимогу однієї із с торін повинна бути досягнута згода. Зміст господарського договору становлять умови д оговору, визначені угодою ст орін, спрямованою на встанов лення, зміну або припинення г осподарських зобов'язань, я кі погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обо в'язкові умови договору від повідно до законодавства.

Як вбачається зі змісту с пірного договору, сторонами погоджено усі його істотні у мови.

Як зазначалося вище, в обґр унтування позову позивач вка зує на несплату відповідачем вартості послуг за договоро м на посередницькі послуги з реалізації пшениці від 26.11.07р. Зазначений договір є під ставою для виникнення у його сторін господарських зобов' язань, а саме майново-господа рських зобов'язань.

Так, згідно ст.173 ГК Укр аїни господарським визнаєт ься зобов'язання, що виникає м іж суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасника ми) відносин у сфері господар ювання з підстав, передбачен их ГК України, в силу якого оди н суб'єкт (зобов'язана сторона , у тому числі боржник) зобов'я заний вчинити певну дію госп одарського чи управлінсько-г осподарського характеру на к ористь іншого суб'єкта (викон ати роботу, передати майно, сп латити гроші, надати інформа цію тощо), або утриматися від п евних дій, а інший суб'єкт (упр авнена сторона, у тому числі к редитор) має право вимагати в ід зобов'язаної сторони вико нання її обов'язку.

Однією з підстав вини кнення господарського зобов 'язання, згідно ст.174 ГК Украї ни, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-г осподарські зобов'язання, я кі є одним із видів господарс ьких зобов'язань, - це цивіль но-правові зобов'язання, що ви никають між учасниками госпо дарських відносин при здійсн енні господарської діяльнос ті, в силу яких зобов'язана сто рона повинна вчинити певну г осподарську дію на користь д ругої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

Предметом спору у дан ій справі є обов'язок відпо відача оплатити надані позив ачем послуги за договором, а т акож застосування до нього в ідповідальності, встановлен ої ст.625 ЦК України та умовами д оговору, за порушення такого зобов'язання.

Майнові зобов'язання , які виникають між учасникам и господарських відносин, ре гулюються ЦК України з ураху ванням особливостей, передба чених ГК України, що визначен о ст.175 ГК України.

Згідно до п.1 ст.193 ГК Укр аїни, суб'єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов'язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьо му, до виконання господарськ их договорів застосовуються відповідні положення ЦК Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених ГК України .

Так, в силу ст.526 ЦК Україн и, зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільн ого законодавства, а за відсу тності таких умов та вимог - ві дповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Статтею 202 цього ж Кодексу у нормовано, що правочином є ді я особи, спрямована на набутт я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов'язків. За при писами статті 205 Цивільного ко дексу України правочин може вчинятися усно або в письмов ій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщ о інше не встановлено законо м. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова п исьмова форма, вважається вч иненим, якщо поведінка сторі н засвідчує їхню волю до наст ання відповідних правових на слідків. У випадках, встановл ених договором або законом, в оля сторони до вчинення прав очину може виражатися її мов чанням. Тобто, формою вчиненн я правочину є спосіб виражен ня волі сторін на його вчинен ня, яку сторони мають право об ирати самостійно, якщо інше н е встановлено законом. У розу мінні наведеної норми воля с торін на вчинення правочину може бути виражена усно, в пис ьмовій формі, шляхом вчиненн я конклюдентних дій або мовч анням. Статтею 207 Цивільного к одексу України унормовані ви моги до письмової форми прав очину. Так, правочин вважаєть ся таким, що вчинений у письмо вій формі, якщо його зміст заф іксований в одному або кільк ох документах, у листах, телег рамах, якими обмінялися стор они. Правочин вважається так им, що вчинений у письмовій фо рмі, якщо воля сторін виражен а за допомогою телетайпного, електронного або іншого тех нічного засобу зв'язку. Право чин вважається таким, що вчин ений у письмовій формі, якщо в ін підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчи няє юридична особа, підписує ться особами, уповноваженими на це її установчими докумен тами, довіреністю, законом аб о іншими актами цивільного з аконодавства, та скріплюєтьс я печаткою. Відтак, щоб правоч ин був вчинений письмово, пот рібно, щоб він був підписаний його стороною (сторонами). Зав дяки підписанню тексту право чину стороною (сторонами) зді йснюється ідентифікація цих осіб; забезпечується визнач еність того, що певна особа ос обисто брала участь у вчинен ні правочину; посвідчується намір сторони прийняти на се бе зобов'язання відповідно д о змісту вчиненого правочину тощо. Правочин, який вчиняєть ся юридичною особою, підпису ється особами, уповноваженим и на це її установчими докуме нтами, довіреністю, законом а бо іншими актами цивільного законодавства. Відп овідно до приписів статті 901 Ц ивільного кодексу України за договором про надання послу г одна сторона (виконавець) зо бов'язується за завданням др угої сторони (замовника) нада ти послугу, яка споживається в процесі вчинення певної ді ї або здійснення певної діял ьності, а замовник зобов'язує ться оплатити виконавцеві за значену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Фактичні дії сторі н свідчать про те, що договір б ув укладений.

Крім того, визначенн я договору як неукладеного м оже мати місце на стадії укла дення договору в разі, якщо ст орони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за на слідками виконання договору сторонами (постанова Верх овного Суду України від 25.06.2011 № 7/221-09).

Згідно ст. 256 ЦК Укр аїни, позовна давність - це с трок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповід но до ст. 257 цього ж Кодексу, заг альна позовна давність встан овлюється тривалістю у три р оки.

Відповідно до частин 2 - 4 ст. 267 ЦК України заява про з ахист цивільного права або і нтересу має бути прийнята су дом до розгляду незалежно ві д спливу позовної давності. П озовна давність застосовуєт ься судом лише за заявою стор они у спорі, зробленою до вине сення ним рішення. Сплив стро ку позовної давності, про зас тосування якої заявлено стор оною у спорі, є підставою для в ідмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає пова жними причини пропущення поз овної давності, порушене пра во підлягає захисту.

Позивач просить суд поновити строк позовної дав ності у заяві від 07.02.2012 року.

Відповідачем зробл ено заяву про застосування п озовної давності (арк. справи 133-134, том 1; 8-9, том 2).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК Україн и, перебіг позовної давності починається від дня, коли осо ба довідалася або могла дові датися про порушення свого п рава або про особу, яка його по рушила.

Як вбачається зі змісту договору від 26.11.2007 року, продав ець зобов'язаний провести оп лату посереднику (позивачу) ч ерез один день після 100% або час ткової оплати пшениці покупц ем продавцю.

Так, в силу ч. 1 ст. 530 ЦК У країни, якщо у зобов'язанні вс тановлений строк (термін) йог о виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ); зобов'язання, строк (термін) в иконання якого визначений вк азівкою на подію, яка неминуч е має настати, підлягає викон анню з настанням цієї події.

Отже, ч. 1 ст. 530 ЦК України ви значає, що строк виконання зо бов'язання може визначатис ь подією, яка неминуче настан е.

Разом з тим, вказана норм а не може бути застосована до спірних правовідносин, врах овуючи, що подією є явище, що в иникає незалежно від волі лю дей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'я заної з волею, діяльності люд ей, які, у свою чергу, поділяют ься на правомірні, тобто такі , що відповідають правовим но рмам, і неправомірні, які супе речать закону (правопорушен ня).

Фактично договір міст ить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з о плати коштів за виконані роб оти пов'язано з дією особи, я ка не є стороною такого догов ору.

Однак, за змістом ст.511 Ц К України, зобов'язання не м оже створювати обов'язку для третьої особи. Крім того, зг ідно з ч.2 ст.528 ЦК України, навіт ь у випадку покладення викон ання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним з а виконання зобов'язання за лишається боржник, а не така о соба.

Аналогічна правова п озиція підтверджується судо вою практикою, зокрема, поста новою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 року у сп раві № 9/152.

Як вбачається з матеріал ів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.06.2008 року (арк. справи 36-37, том 1).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встан овлений або визначений момен том пред'явлення вимоги, кред итор має право вимагати його виконання у будь-який час. Бор жник повинен виконати такий обов'язок у семиденний стр ок від дня пред'явлення вим оги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із дог овору або актів цивільного з аконодавства.

У відповіді на претенз ію відповідач зазначає, що от римав її 06.06.2008 року (арк. справи 68 , том 1). До суду позивач зверн увся 17.01.2011 року, тобто в межах ст року позовної давності.

З урахуванням наведеног о суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної да вності, тому підстави для роз гляду заяви про його поновле ння відсутні, а тому порушене право позивача підлягає зах исту. Відповідно, суд відмовл яє у задоволенні клопотання відповідача про застосуванн я правових наслідків спливу строку позовної давності.

Пунктом 6 ст.232 ГК Україн и передбачено, що нарахуванн я штрафних санкцій за простр очення виконання зобов'яза ння, якщо інше не встановлено законом або договором припи няється через 6 місяців від дн я коли зобов'язання мало бу ти виконано.

Загальна позовна давність згідно ст. 257 ЦК України встано влюється тривалістю у три ро ки. Однак, до вимог про стягне ння пені відповідно до п. 1 ч. 2 с т. 258 ЦК України застосовуєтьс я позовна давність в один рік , сплив якої за умови наявност і заяви сторони про застосув ання позовної давності, згід но ч. 4 ст. 267 ЦК України є підстав ою для відмови у позові.

Отже, в частині стягнення пені позивач пропустив річн ий строк позовної давності т а позивачем не надано доказі в поважності причин його про пущення, тому позовні вимоги в частині стягнення пені зад оволенню не підлягають.

Відповідно до ст.625 Цивіль ного кодексу України, боржни к, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на ви могу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних з простроченої суми, якщ о законом або договором не вс тановлений інший розмір проц ентів.

Позивачем при обчисленні річних та інфляційних помил ково здійснено розрахунок з 30.11.2007 року, однак з урахуванням викладеного вище (приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, претензії в ід 03.06.2008 року, яка отримана відп овідачем 06.06.2008р.), судом здійсне но перерахунок річних та інф ляційних.

За розрахунками суду, су ма річних, що підлягає стягне нню, становить 24 453,90 грн., інфляц ійних - відповідно 95 494,83 грн.

У ч. 1 ст. 16 ЦК України вказ ано, що кожна особа має право з вернутися до суду за захисто м свого особистого немайново го або майнового права та інт ересу.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи (у тому числі іноземн і), громадяни, які здійснюють п ідприємницьку діяльність бе з створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпри ємницької діяльності, мають право звертатися до господар ського суду згідно з встанов леною підвідомчістю господа рських справ за захистом сво їх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуаль ного кодексу України кожна с торона повинна довести ті о бставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Стаття 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни передбачає, що доказа ми у справі є будь-які фактичн і дані, на підставі яких госпо дарський суд у визначеному з аконом порядку встановлює на явність чи відсутність обста вин, на яких ґрунтуються вимо ги і заперечення сторін, а так ож інші обставини, які мають з начення для правильного вирі шення господарського спору.

Частина 2 статті 34 Госп одарського процесуального к одексу України передбачає, щ о обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому суд виходить з того, що подані по справі дока зи підтверджують як характер правовідносин, які утворили сь між сторонами з укладання м договору надання послуг, та к і наявність заборгованості відповідача за цим договоро м, розмір якої він не спростув ав.

Таким чином, з огляду на ви кладене, суд дійшов до виснов ку, що позовні вимоги в частин і стягнення основного боргу, інфляційних в сумі 95 494,83 грн. та річних в сумі 24 453,90 грн. є правом ірними, обґрунтованими, підт верджуються належними доказ ами, що є у матеріалах справи, тому підлягають задоволенню .

В іншій частині позовних в имог суд відмовляє в їх задов оленні.

Відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК Ук раїни рішення приймається господарським судом за рез ультатами оцінки доказів, поданих сторонами та інши ми учасниками господарсько го процесу, а також доказів , які були витребувані господ арським судом, у нарадчій кім наті.

При поданні позову позивач ем сплачено 220 грн. судових вит рат - державного мита та витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у (квитанції №48 від 26.11.2010р. та №49 ві д 26.11.2010р., арк.70,71 том 1 справи). Факти чно позивач звільнений від с плати судових витрат згідно Декрету КМУ "Про державне мит о" (п.18 ст.4 Декрету). Враховуючи в икладене та приписи ст.49 ГПК У країни, вказана сума підляга є відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача; таким ч ином, залишок суми державног о мита, що підлягає стягненню з відповідача, становить 4 229,49 г рн. (4 449,49 грн-220 грн.).

На підставі матеріалів спр ави та керуючись ст.ст.22,33,43,49,69,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти заяву позива ча про зменшення розміру по зовних вимог до розгляду.

2. Позовні вимоги задовольн ити частково.

3. Стягнути з Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Полтав-Агро ЛТД" (вул.П анянка,38, кв.13, р/р 260030645 в ВАТ "Мег абанк", МФО 331757, код ЄДРПОУ 34612182) на користь приватного підприєм ця - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_2 в Ч ортківському відділенні ТОД АТ "ФБ Аваль", м.Тернопіль, МФО НОМЕР_3, код ЄДРПОУ НОМЕР _1) 325000 грн. заборгованості за д оговором на посередницькі по слуги з реалізації пшениці в ід 26.11.07р., 95 494,83 грн. інфляцій них втрат, 24 453,90 грн. - 3% річних, 22 0 грн. державного мита.

4. Стягнути з Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Полтав-Агро ЛТД" (вул.П анянка,38, кв.13, р/р 260030645 в ВАТ "Мег абанк", МФО 331757, код ЄДРПОУ 34612182) до спеціального фонду державно го бюджету (отримувач коштів - УДКСУ у м.Полтава (м.Полтава), 22030001, код отримувача за ЄДРПОУ 38 019510, рахунок отримувача 31214206783002, ба нк отримувача - ГУ ДКСУ у Полта вській області, код банку отр имувача 831019, код класифікації д оходів бюджету 22030001, назва суду - господарський суд Полтавсь кої області) 4 229,49 грн. державног о мита.

5. Видати накази після набрання рішенням законної с или.

6. В іншій частині позо ву - відмовити.

Суддя О .М.Тимощенко

Повне рішення складено 10.02.2012 року.

Примітка : Рішення г осподарського суду набирає з аконної сили після закінченн я десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було ог олошено лише вступну та резо лютивну частини рішення, вон о набирає законної сили післ я закінчення десятиденного с троку з дня підписання рішен ня, оформленого відповідно д о статті 84 цього Кодексу. Ріше ння може бути оскаржено прот ягом десяти днів з дня прийня ття рішення, а у разі якщо у су довому засіданні було оголош ено лише вступну та резолюти вну частину рішення - з дня під писання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційною інстанціє ю