Ухвала

від 26.01.2012 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

           "26" січня 2012 р.                                        № 02-02/5028/121/2012

Суддя Белов С.В., розглянувши матеріали позовної заяви № 94/06.10 від 24.01.12

Кредитор:          Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі, код ЄДРПОУ 14254112, вул. Центральна, 6, м. Носівка, Чернігівська область, 17100

< В особі: >          < назва >, код ЄДРПОУ < Текст >, < адреса >

Боржник:                  Колективне сільськогосподарське підприємство "Птахофабрика "Носівська", код ЄДРПОУ 05443989, вул. Троїцька, 31-А, м. Носівка, Чернігівська область, 17100

             Предмет спору: про порушення справи про банкрутство < сума позову > < валюта >

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Управлінням Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області подано заяву про визнання банкрутом Колективного сільськогосподарського підприємства "Птахофабрика "Носівська" на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справи про банкрутство порушуються у разі, якщо громадянин –підприємець – боржник або керівні органи боржника – юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Обов'язковою умовою для порушення справи про банкрутство за правилами ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є наявність хоча б однієї з перелічених умов: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням або незвітування до  органів державної податкової служби протягом року.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних  осіб-підприємців.

При встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

До заяви кредитора не додано доказів, які підтверджують, що боржник не знаходиться за юридичною адресою чи не звітує до ДПІ.

Враховуючи, що стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює лише особливості щодо підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника та порядку здійснення провадження у відповідній справі, щодо доказів, які мають підтверджувати відповідні обставини, слід застосовувати загальні положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вищезазначений Закон не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою, у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону).

Так, нормами ч. 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що конкретизує положення ст. 1  цього Закону в частині доказів, які можуть підтверджувати безспірні вимоги до боржника, встановлено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.      

Отже, наявність виконавчих документів, зокрема, постанови про відкриття  виконавчого провадження щодо стягнення сум заявлених до відсутнього боржника кредиторських вимог, або розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків такого боржника, є достатніми та необхідними доказами, у розумінні ст. 34 ГПК України, ст. 1, ч. 8 ст. 7, ст. 52  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підтвердження безспірності кредиторських вимог до відсутнього боржника.

До заяви кредитора не додано постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення сум заявлених до відсутнього боржника.

Крім того, слід зазначити, що у разі звернення кредитора з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у загальному порядку необхідно керуватися ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у відповідності до якої справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо вимоги кредитора до боржника є безспірними, сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Враховуючи вище викладене, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство Колективного сільськогосподарського підприємства "Птахофабрика "Носівська"   відсутні, а тому заяву кредитора – Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі необхідно повернути без розгляду.

Керуючись п. < п.п. ст.63 > ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 6, 9, 52 Закону  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,  -

УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї документи повернути заявнику.

У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. № 7-93 державне мито у сумі < Текст > грн., перераховане за платіжним дорученням №  < Текст > від  < Дата > підлягає поверненню.

Додаток на 32 арк.

             Суддя                                                                                           Белов С.В.