Постанова

від 14.02.2012 по справі 8/341

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 8/341

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Сухово го В.Г.

суддів: Чорногуза М.Г

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Марван о А.Т.

розглянувши апеляційну ск аргу Приватного підприємств а

«Виробничо-комерційна ком панія «Сєрьга»

на рішення господарського суду м. Києва від 19.08.2011р.

у справі №8/341 (суддя Катрич В.С .)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Гр аден-М»

до Приватного підприємств а «Виробничо-комерційна комп анія «Сєрьга»

третя особа Товариство з об меженою відповідальністю «Т оргова компанія «Ельдорадо»

про стягнення 93 886 грн. збиткі в,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою від повідальністю "Граден - М" (дал і - позивач, експедитор) звер нулося до господарського суд у міста Києва з позовом до При ватного підприємства "Виробн ичо-комерційна компанія "Сєр ьга" (далі - відповідач), трет я особа Товариство з обмежен ою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" (далі - третя особа) про стягнення 93 886 грн. збитків в порядку регрес у.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 19.08.2011 р. у спр аві № 8/341 позовні вимоги задово лено повністю. Стягнуто з від повідача на користь позивача заборгованість у розмірі 93 886 грн. Рішення вмотивовано тим , що в порушення умов договору та вимог чинного законодавс тва відповідач не виконав св ої грошові зобов' язання нал ежним чином, не здійснив розр ахунок з позивачем, що призве ло до виникнення заборговано сті в сумі 93886 грн. Зокрема, суд п ершої інстанції дійшов висно вку, що наявність заборгован ості відповідача перед позив ачем за договором-заявкою до кументально підтверджуєтьс я, відповідачем не спростова на, а тому підлягає стягненню .

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав а пеляційну скаргу, в якій прос ить скасувати рішення господ арського суду міста Києва ві д 19.08.2011 р. у справі №8/341 та прийняти нове рішення, яким у позові ві дмовити повністю. В обґрунту вання доводів апеляційної ск арги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та проце суального права. Зокрема, від повідач вказує на порушення судом вимог ГПК України, поси лаючись на те, що він був позба влений можливості подання су ду документів, що витребовув ались судом, у зв' язку з несв оєчасним отриманням ухвали с уду від 21.07.2011р. Також, відповіда ч посилається на недоведеніс ть обставин, які мають значен ня для справи, мотивуючи це ти м, що водій, як представник пер евізника не був присутній пі д час навантаження товару, пр и цьому позивачем не доведен о того факту, що нестача товар у сталася саме з вини відпові дача. Крім того, скаржник вваж ає необґрунтованими посилан ня суду першої інстанції на

ч.3 ст. 14 Закону України «Про т ранспортно-експедиторську д іяльність» та ч.2 ст. 932 ЦК Украї ни, оскільки відповідач не ви ступає експедитором, а є лише перевізником.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач просить оскаржув ане рішення залишити без змі н, а апеляційну скаргу без зад оволення.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 29.12.2011р. апеляційну скаргу при йнято до провадження та приз начено до розгляду в судовом у засіданні на 31.01.2012р.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 31.01.2011р. розгляд справи відкла дено на 14.02.2012р. у зв' язку з неяв кою представника третьої осо би та необхідністю додатково го вивчення матеріалів справ и.

У судове засідання 14.02.2012р. пов новажний представник третьо ї особи не з' явився. Про час т а місце розгляду справи пові домлявся своєчасно та належн им чином.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справ и переглядаються за правилам и розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням осо бливостей, передбачених у ро зділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК Укр аїни у процесі перегляду спр ави апеляційний господарськ ий суд за наявними у справі і д одатково поданими доказами п овторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК Украї ни передбачено, що апеляційн ий господарський суд не зв'яз аний доводами апеляційної ск арги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи , колегія суддів вважає за мож ливе розглянути справу за на явними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні докази у справі, вислухавши поясненн я представників сторін, пере віривши правильність застос ування судом першої інстанці ї норм матеріального та проц есуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скар га підлягає задоволенню з на ступних підстав.

Справу розглянуто судом пе ршої інстанції за відсутност і представника відповідача.

У справі відсутні докази на лежного повідомлення відпов ідача про час і місце засідан ня суду.

На не своєчасне отримання у хвали від 21.07.2011р. посилається у своїй скарзі відповідач.

Згідно з п. 3.5.1 Інструкції з ді ловодства в господарських су дах України, затвердженої на казом Голови Вищого господар ського суду України від 10.12.2002р. № 75 (зі змінами і доповненнями ) ухвала про порушення провад ження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день ї ї прийняття всім учасникам п роцесу з повідомленням про в ручення. Повідомлення з відм іткою про вручення ухвали ад ресатові залучаються до мате ріалів справи. Факт неодержа ння ухвали адресатом засвідч ується поштовим повідомленн ям встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно пер едається службою діловодств а судді для ознайомлення та з алучення до справи.

Повідомлення про вручення ухвали суду про призначення справи до розгляду чи довідк а оператора поштового зв' яз ку про причини неодержання з азначеної ухвали, які є належ ними доказами виконання судо м обов' язку щодо повідомлен ня сторін про час і місце розг ляду справи, в матеріалах спр ави відсутні.

Згідно з пунктом 2 частини 3 с т. 104 ГПК України розгляд справ и господарським судом за від сутності будь-якої із сторін , не повідомленої належним чи ном про місце засідання суду є порушенням норм процесуал ьного права, що в будь-якому ви падку є підставою для скасув ання рішення місцевого госпо дарського суду.

За таких обставин рішення в ід 19.08.2011р. підлягає скасуванню н а підставі п.2 ч.3 ст. 104 ГПК Україн и.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2010 р. між третьою особ ою ТОВ «Торгова компанія «Ел ьдорадо» (замовник) та позива чем ТОВ «Граден-М» (експедито р) укладено договір № 09/09/10-Гр про транспортно-експедиційне об слуговування (далі - Договір 1, а.с. 17-23), відповідно до якого екс педитор зобов' язався за пла ту та рахунок замовника орга нізувати перевезення вантаж у та надати замовнику інші по слуги, а замовник зобов' язу ється здійснити оплату надан их послуг згідно умов догово ру (п.1 Договору 1).

Згідно з п. 1.2 Договору 1 експе дитор в інтересах замовника виконує пов' язані з перевез енням транспортно-експедиці йні операції, зокрема здійсн ює пошук безпосереднього пер евізника.

В подальшому, на виконання у мов Договору 1, між ТОВ «Граден -М» та ПП «ВКК «Сєрьга» 15.11.2010р. ук ладено договір-заявку № 64 (дал і - Договір 2, а.с.24) на перевезе ння вантажів автомобільним т ранспортом по території Укра їни.

Згідно з додатковими умова ми, зазначеними у Договорі 2, в одій (експедитор) приймає ван таж по кількості місць і несе відповідальність за цілісні сть і збереження вантажу.

Укладення та погодження ум ов вказаного договору не зап еречується сторонами.

Зазначений договір є догов ором перевезення вантажу, а в ідтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадаю ть під правове регулювання Г лави 32 Господарського кодекс у України та Глави 64 Цивільно го кодексу України.

Крім того, вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських з обов'язань, а саме майново-гос подарських зобов'язань згідн о ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, умови ж догово ру згідно ст. 629 ЦК України є обо в'язковим для виконання їх ст оронами.

Згідно з ч.1 статті 626 ЦК Украї ни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

В обґрунтування позовних в имог, позивач посилається на те, що оскільки між сторонами було укладено договір перев езення (договір-заявку), позив ач прийняв на себе зобов' яз ання оплатити послуги переве зення, а відповідач в свою чер гу прийняти та здійснити пер евезення згідно з супровідно ю документацією. При цьому, ві дповідно до умов, визначених у договорі-заявці, відповіда ч взяв на себе відповідальні сть за збереження вантажу та передбачені законодавством наслідки його втрати.

Зокрема, позивач вказує на т е, що відповідач 15.11.2010р. в особі с вого водія ОСОБА_1 прийняв для перевезення вантаж за то варно-транспортними накладн ими від 15.11.2010р. (а.с.25-30), що також пі дтверджується відмітками у к артці водія (а.с.31).

16.12.2010 р. та 17.12.2010 р. під час здійсне ння розвантаження вантажу бу ло виявлено нестачу вантажу на загальну суму 93 886 грн., про що свідчать акти здачі-прийман ня

№ 6601178704, № 6601179816, № 6601180133, № 6601180137, № 660118 0139, № 6601180140, № 6601180141.

20.12.10 р. замовник (третя особа) з вернувся до експедитора (поз ивач) з вимогою про відшкодув ання заподіяної шкоди.

Позивачем на користь треть ої особи платіжними дорученн ями № 135 від 29.12.10 р., № 26 від 31.01.11 р., № 50 в ід 25.02.11 р., № 73 від 31.03.11 р. перерахова но кошти у сумі 93 886 грн.

Згідно ст. 920 ЦК України, у раз і порушення зобов'язань, що ви пливають із договору перевез ення, сторони несуть відпові дальність, встановлену за до мовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом , іншими законами, транспортн ими кодексами (статутами).

Положеннями ч. 2 ст. 932 ЦК Украї ни встановлено, що у разі залу чення експедитором до викона ння своїх обов'язків за догов ором транспортного експедир ування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом з а порушення договору.

За приписами ст. 924 ЦК Україн и перевізник відповідає за з береження вантажу, багажу, по шти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі оде ржувачеві, якщо не доведе, що в трата, нестача, псування або п ошкодження вантажу, багажу, п ошти сталися внаслідок обста вин, яким перевізник не міг за побігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК Укра їни, перевізник несе відпові дальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого д о перевезення вантажу, якщо н е доведе, що втрата, нестача аб о пошкодження сталися не з йо го вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на а дресу відповідача претензію № 23/1 від 23.12.2010 р., у якій просив вик онати свої зобовязання по ві дшкодуванню вартості пошкод женого вантажу та упущеної в игоди в сумі 93 886 грн.

На вказану претензію відпо відачем надано відповідь лис том № 27-12 від 27.12.2010 р., згідно з яким відповідач залишив її без за доволення.

08.02.2011р. позивач повторно звер нувся до відповідача з прете нзією щодо необхідності відш кодування вартості втрачено го вантажу та упущеної вигод и, проте на вказану претензію відповідач не відповів.

Задовольняючи позовні вим оги у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку п ро те, що в порушення умов дого вору та вимог чинного законо давства, відповідач не викон ав свої грошові зобов' язанн я належним чином, не здійснив розрахунок з позивачем, що пр извело до виникнення заборго ваності в сумі 93 886 грн., наявніс ть вказаної заборгованості в ідповідача перед позивачем з а договором 2 документально п ідтверджена і відповідачем н е спростована, а тому вказана сума підлягає стягненню.

З урахуванням обставин спр ави та вимог чинного законод авства, колегія суддів не мож е погодитись з такими виснов ками суду першої інстанції, в иходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що між сторон ами спору дійсно виникли від носини, пов' язані з договор ом перевезення (договір-заяв ка № 64).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК Укра їни за договором перевезення вантажу одна сторона (переві зник) зобов'язується достави ти ввірений їй другою сторон ою (вантажовідправником) в антаж до пункту призначення в установлений законодавств ом чи договором строк та вида ти його уповноваженій на оде ржання вантажу особі (вантаж оодержувачу), а вантажовідпр авник зобов'язується сплатит и за перевезення вантажу вст ановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 ГК України вс тановлено, що договір переве зення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення д оговору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (тран спортної накладної, коносаме нта тощо) відповідно до вимог законодавства.

За приписами частин 1,2 і 5 ст. 30 8 ГК України вантаж до перевез ення приймається перевізник ами залежно від виду транспо рту та вантажу в місцях загал ьного або незагального корис тування. Відповідальність пе ревізника за збереження вант ажу виникає з моменту прийня ття вантажу до перевезення. П ро прийняття вантажу до пере везення перевізник видає ван тажовідправнику в пункті від правлення документ, оформлен ий належним чином.

Таким чином, для покладення відповідальності на перевіз ника, відповідача у даній спр аві, позивач має довести факт укладення відповідного дого вору (тобто виникнення взаєм них прав і обов' язків), а тако ж факт прийняття саме відпов ідачем, або уповноваженою ни м особою, як перевізником, ван тажу у певній кількості та ва зі.

Водночас, з матеріалів спра ви вбачається, що надані пози вачем товарно-транспортні на кладні від 15.11.2010р. (а.с.25-30), як доказ прийняття вантажу перевізни ком (водієм ОСОБА_1), не міст ять підпису водія про отрима ння вантажу у кількості та ва зі, що ними передбачені для пе ревезення. Вказані накладні взагалі не містять будь-яких відомостей про відповідача як перевізника та про прийня ття зазначеного у них вантаж у саме підприємством відпові дача чи його працівником - в одієм ОСОБА_1 (відсутні пе чатка, штамп, підпис уповнова женої особи тощо). Натомість, з і змісту цих накладних вбача ється, що у графі, де має бути з азначено найменування перев ізника, вказано автопідприєм ство ТОВ «Граден-М».

Стосовно ж посилання відпо відача на картку водія та акт и здачі-приймання по кількос ті (а.с.31, 35-42), як на докази отриман ня вантажу для перевезення в ідповідачем, колегія суддів зазначає, що, по-перше, картка водія містить лише відомості , відповідно до яких перевізн иком є ТОВ «Граден-М», водієм ОСОБА_1, та відомості про м аршрут проїзду, час та місце н авантаження/розвантаження а втомобіля. По-друге, сам факт п оїздки водія відповідача за вказаним у картці маршрутом не підтверджує прийняття від повідачем вантажу до переве зення у відповідній кількост і, вазі, номенклатурі, а також назви товару. По-третє, прийня ття водієм ОСОБА_1 вантажу відповідач заперечує. При ць ому, наявні у матеріалах спра ви акти здачі-приймання по кі лькості, за якими виявлено не стачу, також не містять підпи су водія відповідача або від міток самого відповідача та не визнані останнім, як доказ втрати ним вантажу.

За таких обставин вказані д окументи не можуть бути визн ані судом як належні докази у кладення договору перевезен ня вантажу саме з відповідач ем та прийняття вантажу відп овідачем як перевізником. Бу дь-якого перевізного докумен та (транспортної накладної, к оносамента тощо), складеного ПП «ВКК «Сєрьга» чи за його уч астю, як того вимагають припи си ст.ст. 307, 308 ГК України, матері али справи не містять. Інших д оказів того, що вантаж було пр ийнято саме відповідачем до перевезення позивачем суду н е надано.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГП К України кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь. При цьому, господарський с уд приймає тільки ті докази, я кі мають значення для справи , як встановлено статтею 34 ГПК України.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об'єктивно му розгляді в судовому проце сі всіх обставин справи в їх с укупності, керуючись законом .

За вказаних обставин, колег ія суддів дійшла висновку, що у даній справі відсутні прав ові підстави для покладення відповідальності за збереже ння вантажу (його втрату) на ві дповідача, оскільки позиваче м не доведено у встановленом у порядку факт укладення з ві дповідачем договору перевез ення та прийняття вантажу ві дповідачем як перевізником. У зв' язку з цим позовні вимо ги є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повн істю.

Суд першої інстанції навед еного не врахував, дійшовши п омилкового висновку про наяв ність підстав для задоволенн я позовних вимог.

Колегія суддів також зазна чає, що суд першої інстанції д ійшов помилкового висновку п ро невиконання відповідачем своїх грошових зобов' язань та безпідставно стягнув з ві дповідача заборгованість, ос кільки таких позовних вимог у даній справі не було заявле но. Заявлені ж до стягнення зб итки в порядку регресу є форм ою відповідальності, а не гро шовим зобов' язанням (заборг ованістю).

Таким чином, оскаржуване су дове рішення прийнято судом першої інстанції за неповног о з'ясування обставин, що мают ь значення для справи, обстав ини ж, на які посилався відпов ідач не доведені ним належни ми доказами, проте місцевий г осподарський суд визнав їх в становленими. Висновки, викл адені у рішенні місцевого го сподарського суду, не відпов ідають обставинам справи.

Зазначене, відповідно до ст . 104 ГПК України є підставою для скасування рішення господар ського суду міста Києва від 19. 08.2011р. у справі № 8/341 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У зв' язку з цим апеляційна с карга підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляю ться згідно зі ст. 49 ГПК Україн и

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГП К України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватн ого підприємства «Виробничо -комерційна компанія «Сєрьга » на рішення господарського суду м. Києва від 19.08.2011 р. у справі № 8/341 задовольнити.

2. Рішення господарського с уду м. Києва від 19.08.2011 р. у справі № 8/341 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яки м у позові Товариству з обмеж еною відповідальністю «Град ен-М» відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з о бмеженою відповідальністю "Г раден - М" (код 37013434) на користь При ватного підприємства "Виробн ичо-комерційна компанія "Сєр ьга" (код 32308540) 469,43 грн. сплаченого судового збору за подання ап еляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити го сподарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 8/341 пове рнути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Чорногуз М.Г

Агри кова О.В.

17.02.12 (відправлено)