Рішення

від 14.02.2012 по справі 5015/382/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/382/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12                                                                                           Справа № 5015/382/12

Господарський суд Львівської області у складі судді  Козак І.Б.,

при секретарі  Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буспостач», м. Львів,

про: стягнення 37 529 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Толкунов А.А. - директор,

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буспостач»про стягнення 37 529 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.02.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені: позивач –09.02.2012 року рекомендованою поштою № 04210 0855230 0, відповідач –06.02.2012 року рекомендованою поштою № 79057 0148884 7 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Представник позивача в судове засідання 14.02.2012 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії –у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач яку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча 06.02.2012 року був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 79057 0148884 7.

Враховуючи неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 36924588, знаходиться за адресою: 04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, буд 9-А, кв. 79, що підтверджується Довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві з ЄДРПОУ серії АА № 342138 та Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик», зареєстрованим Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.10.2010 року за № 10691050001025667 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Буспостач» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37277732, знаходиться за адресою: 79057, м. Львів, вул. Антоновича, буд. 115-Б, кв. 3 (докази в матеріалах справи).

04.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик»(надалі - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буспостач»(надалі –відповідач, замовник) укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 04/08/11 (надалі - договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом –ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільного та господарського законодавства, зазначений договір є договором транспортного експедирування..

Відповідно до частини першої статті 929 ЦК України та частини першої статті  316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Станом на момент розгляду справи в суді доказів розірвання та/або визнання недійсним договору транспортного експедирування від 04.08.2011 року сторонами не заявлено та не подано.

Пунктом 1.1. встановлено, що експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує перевезення вантажів замовник автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському та міжнародному сполученнях.

Згідно пункту 1.2. договору експедитор в інтересах замовника виконує наступні пов'язані із перевезенням транспортно-експедиторські операції: розроблення маршруту перевезення,пошук перевізника, організація відправки та отримання вантажу, інші операція, пов'язані із перевезенням.

Розділом 2 договору визначено умови організації перевезення.

Так, у відповідності до пункту 2.1. договору експедитор організовує перевезення вантажів на підставі підписаних уповноваженим представником замовника письмових заявок, що надаються замовником і які є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.2. договору заявка на транспортно-експедиторське обслуговування подається замовником не менш ніж за сорок вісім годин до моменту подання автомобіля в пункт  завантаження.

Розділом 3 договору визначено обов'язки сторін.

Так, у відповідності до пункту 3.1. договору експедитор, серед іншого, зобов'язаний належним чином виконати прийняту від замовника заявку; подавати під завантаження справний рухомий склад у стані, придатному для перевезення даного виду вантажу що відповідає санітарним вимогам.

Згідно пункту 3.2. договору замовник зобов'язаний, зокрема, повідомити експедитору всю необхідну для здійснення перевезення інформацію про вантаж, своєчасно надати в розпорядження експедитора супровідні документи встановленої форми (TIR, CMR, вантажна митна декларація, пакувальний лист, карта безпеки, санітарної гігієни, лист роз'яснення, особливі вказівки щодо заповнення CMR). У разі ненадання клієнтом необхідної інформації експедитор може не приступати до виконання своїх обов'язків за договором.

Розділом 5 договору встановлено порядок розрахунків.

Так, у відповідності до пункту 5.1. договору розмір оплати послуг експедитора визначається за взаємною згодою сторін і вказується в заявці до договору. Розмір оплати послуг визначається на підставі діючих ринкових цін і тарифів на аналогічні послуги та може змінюватись в більшу або меншу сторону відповідно до зміни кон'юнктури ринку транспортно-експедиційних послуг і цін на паливно-мастильні матеріали.

Згідно пункту 5.2. договору усі суми, належні експедитору, як плата за експедиторські послуги, оплачуються замовником шляхом передоплати на розрахунковий рахунок, якщо інше не визначено в заявці.

Пунктами 5.3.-5.4. договору передбачено, що остаточний розрахунок за транспортно-експедиційні послуги здійснюється замовником на підставі Рахунка-Фактури експедитора та Акта про фактичне виконання транспортно-експедиційних послуг, які є невід'ємними частинами договору.

Рахунок експедитора повинен бути оплачений замовником протягом одного банківського дня, якщо інше не визначено в заявці. За затримку оплати експедитор має право нараховувати штрафні санкції в розмірі одного відсотка за кожен день прострочення платежу.

Розділом 6 договору встановлено відповідальність сторін.

Так, пунктом 6.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 10.1. договору визначено, що даний договір є довгостроковим і вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими особами та діє до 04.08.2012 року.

Заявкою від 13.09.2011 року до договору замовник замовив доставку обладнання вагою 7 тонн, об'ємом 40 м3 за маршрутом Німеччина (Langenhagen) –Україна (Львів). Суму оплати визначено в розмірі 3 100 EUR, що має бути здійсненою банківським переказом протягом чотирнадцяти днів після отримання оригіналів документів (CMR, рахунок, податкова накладна, акт виконаних робіт, заява з печаткою).

Як вбачається із міжнародної вантажно-транспортної накладної CMR № 081012 вантаж одержано уповноваженою особою замовника 24.09.2011 року.

26.09.2011 року виконавцем виставлено до оплати замовнику Рахунок-фактуру від 26.09.2011 року № СФ-0000086 на суму 37 529 грн. 00 коп. (в тому числі податку на додану вартість 560 грн. 00 коп.).

Як вбачається із Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000086, уповноваженими представниками сторін встановлено, що виконавець виконав весь перелік робіт, зазначених у Рахунку-фактурі від 26.09.2011 року № СФ-0000086, вартість цих робіт становить 37 529 грн. 00 коп. та  те, що у сторін відсутні будь-які претензії одна до одної щодо якості, кількості та вартості виконаних виконавцем робіт.

Виданою товариством з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик»товариству з обмеженою відповідальністю «Буспостач»податковою накладною від 26.09.2011 року за порядковим номером 18, встановлено вартість транспортно-експедиційних послуг в розмірі 37 529 грн. 00 коп., в тому числі податку на додану вартість –560 грн. 00 коп.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав транспортно-експедиційні послуги загальною вартістю 37 529 грн. 00 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи міжнародною вантажно-транспортною накладною CMR № 081012, Рахунком-фактурою від 26.09.2011 року № СФ-0000086,  Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000086 та податковою накладною від 26.09.2011 року за порядковим номером 18 (докази в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань з оплати наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 37 529 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача Претензією від 13.12.2011 року вих. № 2 з вимогою про погашення заборгованості за надані послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та нараховані штрафні санкції за договором в термін до 23.12.2011 року. Вказана Претензія відповідачем залишена без реагування.

Станом на момент розгляду справи в суді доказів погашення заборгованості з оплати транспортно-експедиторських послуг за договором в розмірі 37 529 грн. 00 коп. сторонами суду не подано та не заявлено.

Відповідно до статті 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 929 ЦК України та частини першої статті  316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 33, 34 та 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини 1 статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського Договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 04.08.2011 року № 04/08/11.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 37 529 грн. 00 коп. заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши  докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 77, 82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буспостач»(79057, м. Львів, вул. Антоновича, буд. 115-Б, кв. 3; код ЄДРПОУ 37277732) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик»(04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, буд 9-А, кв. 79; код ЄДРПОУ 36924588) 37 529 грн. 00 коп. заборгованості та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3.          Наказ видати в порядку статей 116 та 117 ГПК України.

                    Суддя                                                                         Козак І.Б.        

14.02.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.