Рішення

від 19.10.2011 по справі 23/131-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 23/131-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «ЦК-Глобал», м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила

про стягнення 112873,93 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 17 жовтня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ»(далі - відповідач) про стягнення 112873,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку з розірванням договору оперативної оренди №1/2010 від 21 грудня 2009 року з ініціативи відповідача, останній на підставі умов договору повинен сплати позивачу плату за весь термін до закінчення строку дії договору, що за розрахунком позивача становить 104143,35 грн. Крім того, у зв'язку з тим, що відповідач порушив строки повернення орендованого об'єкту позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі 8730,58 грн.

Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та/або на майно відповідача у розмірі 112873,93 грн.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»за №02-5/611 від 23 серпня 1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Судом відмовлено в задоволені заяви про забезпечення позову, оскільки, заявником не доведено суду наявності  підстав для застосування таких заходів.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 22 вересня 2011 року та призначено справу до розгляду на                     5 жовтня 2011 року.

5 жовтня 2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 19 жовтня 2011 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 22 вересня 2011 року та від 5 жовтня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

19 жовтня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»(за договором –орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полюшко 2008»(згідно умов додаткових угод №1 та №2 змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ») (за договором –орендар) 21 грудня 2009 року укладено договір оперативної оренди за №1/2010.

Згідно пункту 1.1 договору в порядку та на умовах , визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендарю у строкове платне користування (далі - оренда) нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5-Б, а орендар, у свою чергу, зобов'язується прийняти приміщення у строкове платне користування для здійснення господарської діяльності та сплачувати орендну плату на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що об'єкт оренди складається з наступних приміщень: Споруда «Б», другий поверх, складське приміщення, площею 1440,0 м2, тариф за 1 м2 з ПДВ 13,00 грн. та споруда «Б», 2 поверх, роздягальня, площею 51,0 м2, тариф за 1 м2  з ПДВ 12,00 грн.

Згідно пункту 2.4 договору характеристика об'єкту оренди та його стан зазначається у актах прийому-передачі на момент передачі об'єкту оренди в користування та його повернення.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що договір укладено терміном на 2 роки у строк з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року (далі –строк оренди).

У відповідності до пункту 3.2 договору акт приймання-передачі об'єкту оренди підписується сторонами в строк до п'яти календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору за користування об'єктом оренди протягом одного місяця орендар сплачує на користь орендодавця орендну плату у розмірі 19332,00 грн.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата за поточний місяць сплачується у національній валюті України в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, вказаний у цьому договорі або повідомлений орендодавцем орендареві в письмовій формі, авансом у строк не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця.

Згідно пункту 4.6 договору у разі припинення (розірвання) дії цього договору орендар сплачує орендну плату та інші платежі по цьому договору до дня повернення об'єкта оренди та майна за актом передачі-прийому (повернення) включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою та іншими платежами, якщо такі виникли, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.

У відповідності до пункту 5.1 договору об'єкт оренди та майно, яке знаходиться в ньому (якщо таке є), повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом п'яти днів з початку строку оренди, вказаному в пункті 3.1, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі об'єкту оренди та майна.

Згідно пункту 5.2 договору орендар повертає об'єкт оренди орендодавцю у п'ятиденний строк з дня припинення (розірвання) цього договору, про що сторони підписують акт прийому-передачі об'єкту оренди. У актах приймання-передачі об'єкту оренди зазначається стан об'єкту оренди та майно, яке знаходиться в об'єкті оренди на момент його передачі-приймання (повернення).

Пунктом 7.2.20 договору передбачено, що орендар зобов'язується письмово повідомити орендодавця не пізніше ніж за 2 (два) місяці про розірвання договору з ініціативи орендаря. При відсутності підстав неналежного виконання орендодавцем своїх зобов'язань по даному договору, орендар повинен сплатити орендодавцю орендну плату за весь термін до закінчення строку дії договору.

У відповідності до пункту 9.3.3 договору за порушення строків повернення об'єкту оренди орендар сплачує на користь орендодавця неустойку у розмірі подвійної орендної плати за час такої затримки.

Відповідно до пункту 9.10 договору в разі розірвання договору з ініціативи орендаря та при відсутності підстав неналежного виконання орендодавцем своїх зобов'язань по даному договору, орендар повинен сплатити орендодавцю орендну плату за весь термін до закінчення строку дії договору.

Згідно пункту 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та укладений на строк, встановлений пунктом 3.1 цього договору.

На виконання умов договору відповідач прийняв, а позивач передав у строкове платне користування орендоване майно, загальною площею 1491,0 м2, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5-Б, що підтверджується актом прийому-передачі від 1 січня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

19 травня 2011 року відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання договору оренди від 21 грудня 2009 року за №1/2010 починаючи з 19 червня 2011 року.

21 червня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №4 до договору оперативної оренди №1/2010.

Пунктом 1 додаткової угоди №4 сторонами погоджено, що на підставі повідомлення орендаря від 19 травня 2011 року за №40 про дострокове розірвання договору оперативної оренди №1/2010 від 21 грудня 2009 року, відповідно до пункту 7.2.20 договору, сторони вирішили достроково припинити термін дії договору з 20 липня 2011 року.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №4 вісі інші пункти договору сторони домовились залишити без змін.

13 вересня 2011 року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості, а саме 104143,35 грн. компенсації з орендної плати та неустойки у розмірі 8730,58 грн.

Зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідач в судове засідання 19 жовтня 2011 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 22 вересня 2011 року та від 5 жовтня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 22 вересня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між позивачем та відповідачем умовами договору погоджено, що в разі розірвання договору з ініціативи орендаря та при відсутності підстав неналежного виконання орендодавцем своїх зобов'язань по даному договору, орендар повинен сплатити орендодавцю орендну плату за весь термін до закінчення строку дії договору.

Як встановлено судом, договір оперативної оренди було розірвано з ініціативи відповідача, а тому, відповідно до пунктів 7.2.20 та 9.10 відповідач зобов'язаний сплатити позивачу орендну плату за весь термін до закінчення строку дії договору, що за розрахунком позивача складає 104143,35 грн., а саме, за період з 20 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року. Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 104143,35 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до умов договору, в редакції додаткової угоди №4, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу орендоване майно в строк до 25 липня 2011 року, а фактично, орендоване приміщення було повернуто 1 серпня 2011 року, що підтверджується актом про передачу ключів та огляду складського приміщення, який відповідач відмовився підписати, про що також зазначено у даному акті. Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8730,58 грн., нарахованого позивачем на підставі пункту 9.3.3 договору, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ»(08112, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 25, код 35520742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5-Б, код 33911120) –104143 (сто чотири тисячі сто сорок три) грн. 35 коп. компенсації з орендної плати, 8730 (вісім тисяч сімсот тридцять) грн. 58 коп. штрафу та судові витрати: 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 74 коп. державного мита та 236 двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Д.Г. Заєць