Постанова

від 15.02.2012 по справі 13/181

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р. Справа № 13/181

Вищий господарсь кий суд України у складі коле гії суддів:

Головуючого судді Прокоп анич Г.К.

суддів Алєєв ої І.В.

Попік ової О.В.

за участю представник ів:

Прокурора: Ходаківський М.П. посвід. №18;

Позивача1: ОСОБА_1 дов. ві д 30.12.2011 року №9.1-22/1133;

Позивача2: ОСОБА_2 дов. ві д 11.04.2011 року №18/1-40;

Відповідача: ОСОБА_3 дов . від 12.11.2009 року.

розглянувши касацій ну скаргу Української коопер ативно-державної корпорації по агропромисловому будівни цтву "УКРАГРОПРОМБУД" на ріше ння господарського суду міст а Києва від 18.07.2011 року та на пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 24.0 1.2012 року

у справі № 13/181 господ арського суду міста Києва

за позовом заступника прокурора міста Києва в інте ресах держави в особі

1) Кабінету Мініс трів України

2) Національної акаде мії аграрних наук України

до Української коо перативно-державної корпора ції по агропромисловому буді вництву "УКРАГРОПРОМБУД"

про зобов'язанн я звільнити нежитлове приміщ ення та виселення

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року заступник пр окурора міста Києва, виступа ючи в інтересах держави в осо бі Кабінету Міністрів Україн и, Національної академії агр арних наук України звернувся до господарського суду міст а Києва з позовом до Українсь кої кооперативно-державної к орпорації по агропромислово му будівництву "УКРАГРОПРОМБ УД", просив зобов' язати оста ннього звільнити нежитлові п риміщення площею 4 887,6 кв.м. у бу динку №9 по вул. Суворова у міс ті Києві та виселити відпові дача з вищезгаданих приміщен ь.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Українська кооперати вно-державна корпорація по а гропромисловому будівництв у "УКРАГРОПРОМБУД" незаконно та без відповідної правово ї підстави заволоділо вище переліченими приміщеннями та користується ними, чим по рушуються права держави.

Правовим обґрунтуванням з аявлених вимог заступник пр окурора міста Києва обрав ст атті 319, 387, 1212 Цивільного кодексу України.

Заявою про уточнення позов них вимог від 15.06.2011 року заступн ик прокурора в порядку стате й 22, 29 Господарського процесуа льного кодексу України уточн ив позовні вимоги та просив звільнити нежитлові приміще ння площею 4 887,6 кв.м. у будинку № 9 по вул. Суворова у місті Києв і та витребувати у відповіда ча вищезазначені приміщенн я вартістю 127 586 900,00 грн.

Заявою від 15.07.2011 року заступн ик прокурора просив накласти арешт на нерухоме майно, що з находиться у будинку №9 по ву л. Суворова у місті Києві та за боронити відповідачу та будь -яким особам вчиняти дії, спр ямовані на його відчуження (а .с. 74-75, том 1).

Клопотанням від 18.07.2011 року Ук раїнська кооперативно-держа вна корпорація по агропромис ловому будівництву "УКРАГРОП РОМБУД" з посиланням на п.2 ста тті 81 Господарського процесу ального кодексу України прос ила залишити позов без розгл яду, оскільки у провадженні с истеми загальних судів знахо диться справа, що має той сам ий предмет спору та між тими самими сторонами (а.с. 76-77, том 1).

У письмових поясненнях поз ивач - Кабінет Міністрів Укр аїни заявлені в його інтере сах вимоги підтримав, посил аючись на те, що він не надавав згоди на відчуження майна у будинку №9 по вул. Суворова у м істі Києві, крім того, ухвалою апеляційного суду міста Киє ва від 05.05.2011 року у справі № 22-26901/6180 /2011 скасовано ухвалу Печерськ ого районного суду міста Киє ва від 21.04.2010 року, яка стала підс тавою для набуття відповіда чем права власності на вищез азначене нерухоме майно.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 18.07.2011 року (с уддя Курдельчук І.Д.), залишени м без змін постановою Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 24.01.2012 року (голов уючий Агрикова О.В., судді Сухо вий В.Г., Чорногуз М.Г.) позов зад оволений, витребувані нежитл ові приміщення площею 4887,6 кв.м. , вартістю 127 586 900,00 грн. у будинку №9 по вул. Суворова у місті Киє ві від Української кооперати вно-державної корпорації по агропромисловому будівницт ву "Украгропромбуд" на корист ь Національної академії агра рних наук України, зобовязан о Українську кооперативно-де ржавну корпорацію по агропро мисловому будівництву "Украг ропромбуд" звільнити нежитло ві приміщення, площею 4887,6 кв.м. у будинку №9 по вул. Суворова у м істі Києві, повернувши їх Нац іональній академії аграрних наук України.

Оскаржені судові рішення м отивовані посиланням на норм и Цивільного кодексу України щодо витребування майна ві д особи, яка незаконно заволо діла ним.

Не погодившись з прийнятим и судовими актами, Українськ а кооперативно-державна корп орація по агропромисловому б удівництву "УКРАГРОПРОМБУД" звернулась з касаційною ска ргою, просила скасувати судо ві рішення, відмовити у позов і та закрити провадження у сп раві.

Доводи касаційної скарги з водяться для переліку поруш ень норм матеріального і пр оцесуального права, допущени х, на думку заявника, судами п опередніх інстанцій.

Так, відповідач зазначає, що він згідно статті 388 Цивільно го кодексу України, є добросо вісним набувачем майна. Крі м того, заявник посилається на безпідставність відхиле ння судом клопотання про за лишення позову без розгляду згідно статті 81 Господарськ ого процесуального кодексу У країни.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової па лати Вищого господарського с уду України від 13.02.2012 року №03.07-05/83 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуюч ий Прокопанич Г.К., судді Алєєв а І.В., Попікова О.В.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, обгов оривши доводи касаційної ска рги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріальног о та процесуального права вв ажає, що касаційна скарга під лягає задоволенню з огляду н а наступне.

Згідно статті 16 Цивільног о кодексу України кожна особ а має право звернутися до суд у за захистом свого особисто го немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та ін тересів можуть бути: 1) визнанн я права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, я ка порушує право; 4) відновленн я становища, яке існувало до п орушення; 5) примусове виконан ня обов'язку в натурі; 6) зміна п равовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодув ання збитків та інші способи відшкодування майнової шкод и; 9) відшкодування моральної ( немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи б ездіяльності органу державн ої влади, органу влади Автоно мної Республіки Крим або орг ану місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб. Суд може захистити цив ільне право або інтерес інши м способом, що встановлений д оговором або законом.

Зазначені нормі відповіда ють статті 20 Господарського кодексу України , якою передб ачено наступні способи захи сту: визнання наявності або в ідсутності прав; визнання по вністю або частково недійсни ми актів органів державної в лади та органів місцевого са моврядування, актів інших су б'єктів, що суперечать законо давству, ущемлюють права та з аконні інтереси суб'єкта гос подарювання або споживачів; визнання недійсними господа рських угод з підстав, передб ачених законом; відновлення становища, яке існувало до по рушення прав та законних інт ересів суб'єктів господарюва ння; припинення дій, що порушу ють право або створюють загр озу його порушення; присудже ння до виконання обов'язку в н атурі; відшкодування збитків ; застосування штрафних санк цій; застосування оперативно -господарських санкцій; заст осування адміністративно-го сподарських санкцій; установ лення, зміни і припинення гос подарських правовідносин; ін шими способами, передбаченим и законом.

Як свідчать матеріали спра ви, заявлені позовні вимоги п ро зобов'язання відповідача вчинити певні дії відносят ься до позовів про присудже ння, тобто, коли позивач вима гає примусового здійснення обов' язку відповідача - б оржника. Зазначений позов мо же бути заявлено, коли право позивача вже порушено і нео бхідно вчинити певні дії, сп рямовані на його поновлення .

Отже, ця позовна вимога - п ро зобов' язання відповіда ча звільнити вищезгадане п риміщення носить негаторни й характер. Відповідачем у та кому позові може бути лише особа, яка своїми протиправн ими діями перешкоджає пози вачеві у повній мірі здійсн ювати повноваження власник а титульного володільця.

Разом з тим, предметом позо ву є також витребування майн а, а саме, нежитлових приміщен ь у будинку №9 по вул. Суворова у місті Києві, тобто, вищезгад ана частина позовних вимог носить характер віндікацій ного позову.

Правила витребування влас ником своєї речі (майна) на пі дставі віндікаційного позо ву засновані на презумпції того, що володілець майна є його власником.

Обов' язок доказування не правомірності володіння ві дповідачем спірним майном повністю покладається на по зивача, тоді як володілець - відповідач від доказування підстав набуття ним волод іння звільнений.

Отже, відповідачем у справі за негаторним позовом є осо ба, яка перешкоджає позиваче ві у здійсненні його законн ого права користуватися чи розпоряджатись річчю.

Таким чином, у справі, яка є п редметом розгляду у суді кас аційної інстанції, у позові о б' єднано одночасно дві вим оги, одна з яких носить харак тер віндікаційного, друга - негаторного позову, що не узг оджується з загальними поло женнями як господарського п роцесу, так і нормами цивільн о-правового законодавства.

Відповідно до частини 1 стат ті 111-10 Господарського процесу ального кодексу України підс тавами для скасування або зм іни рішення місцевого чи апе ляційного господарського су ду або постанови апеляційног о господарського суду є пору шення або неправильне застос ування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно пункту 2 частини 1 ста тті 111-9 Господарського процес уального кодексу України кас аційна інстанція за результа тами розгляду касаційної ска рги має право скасувати ріше ння першої інстанції або пос танову апеляційної інстанці ї повністю або частково і при йняти нове рішення.

З врахуванням вищенаведен ого постановлені у справі с удові акти підлягають скасу ванню як такі, що прийняті з п орушенням норм процесуально го права.

Відповідно до частин 1,2 стат ті 111-7 Господарського процесу ального кодексу України пере глядаючи у касаційному поряд ку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встан овлених фактичних обставин с прави перевіряє застосуванн я судом першої чи апеляційно ї інстанції норм матеріально го і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вва жати доведеними обставини, щ о не були встановлені у рішен ні або постанові господарськ ого суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти до кази.

Разом з тим, згідно п. 2 ч. 1 ст. 111 -9 Господарського процесуаль ного кодексу України касацій на інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постано ву апеляційної інстанції пов ністю або частково і прийнят и нове рішення.

Судова колегія вважає, що су дами попередніх інстанцій б ули правильно встановлені фа кти, що мають значення для сп рави та їм надана відповідна оцінка, тоді як висновки суду як першої, так і апеляційної і нстанції носять хибний хара ктер. Крім того, прийняті у спр аві судові акти не ґрунтують ся на нормах матеріального права, які повинні регулюват и спірні правовідносини.

Задовольняючи позовні в имоги, суди попередніх інста нцій виходили з того, що адмін істративний будинок по вул. С уворова, 9 в м. Києві є державно ю власністю відповідно до п.8 ч .1 ст. 3 Закону України "Про уп равління об'єктами державної власності"та обліковуєть ся в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності на бала нсі Академії (лист Фонду держ авного майна України від 13.04.2010 № 10-25-4355).

Оскільки Кабінет Міністрі в України згоди на відчуженн я будинку №9 по вул. Суворова у місті Києві площею 4 887,6 кв.м. в м. Києві нікому не надавав, пр авової підстави на відчуженн я цього будинку у Академії не було, а ухвала Печерського ра йонного суду м. Києва від 21.04.2010 с касована судом апеляційної і нстанції, Академія як особа, я ка має речове право на це майн о в силу ст. ст. 395-396 ЦК Ук раїни, має право відповідн о до ст. 387 ЦК України витр ебувати цей Об'єкт із володін ня Відповідача у судовому по рядку.

Додатковою підставою дл я задоволення позовних вимог суд обрав частину 1 статті 1212 Ц ивільного кодексу України , в ідповідно до якої особа, яка н абула майно або зберегла йог о у себе за рахунок іншої особ и (потерпілого) без достатньо ї правової підстави (безпідс тавно набуте майно), зобов'яза на повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана пове рнути майно і тоді, коли підст ава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, суди встановили , що відповідач займає спірну будівлю на підставі та внас лідок виконання сторонами мирової угоди від 20.04.2010 року , як у було укладено у судовому пр оцесі за позовом корпорації "Украгропромбуд" до Пашинськ ого М.Ф. та до НААНУ (справа №2-110 2-1/2010 Печерського райсуду міст а Києва).

Після проведення реєстрац ії зазначеної мирової угоди у комунальному підприємств і "Київське міське бюро техні чної інвентаризації та реєс трації прав власності на об ' єкти нерухомості майна" у реєстрі прав власності у гр афі "форма власності" зазначе но, що форма власності майна - державна. Це підтверджуєт ься витягом про реєстрацію № 26830193 від 27.07.2010 року.

Статтею 4 Закону України "Пр о управління об' єктами дер жавної власності", НААНУ відн есена до суб' єктів , яким на дано право управляти об' є ктами державної власності. П ри цьому відповідно до пунк ту 2 статті 8 вищезазначеного закону, Національна академія наук України, галузеві акаде мії наук, яким державне майно передано в безстрокове безо платне користування, виконую ть щодо цього майна функції, п ередбачені пунктами 1, 3 - 9, 12, 16, 18 - 38 статті 6 цього Закону, за винят ком повноважень щодо господа рських структур.

Пунктом 18 статті 6 Закону Укр аїни "Про управління об' єкт ами державної власності" пер едбачено, що уповноважені ор гани управління відповідно д о покладених на них завдань п огоджують передачу об'єктів державної власності в комуна льну власність, до сфери упра вління інших органів, уповно важених управляти об'єктами державної власності, господа рських структур або в корист ування Національній академі ї наук України, галузевим ака деміям наук, а також передачу об'єктів комунальної власно сті в державну власність; у ви падках, передбачених законод авством, приймають рішення п ро передачу об'єктів державн ої власності в комунальну вл асність, до сфери управління інших органів, уповноважени х управляти об'єктами держав ної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Розглядаючи віндікаційн у частину позовних вимог, су ди на підставі наданих пози вачем доказів дійшли висно вку,що останній є власником с пірного майна, яким незаконн о заволодів відповідач.

Разом з тим, заступник проку рора міста Києва у позовній з аяві посилається на те, що в ласником об' єктів нерухом ості є держава. Зазначена об ставина не оспорюється сто ронами та є правовим підґрун тям прийнятих рішень.

Відповідно до частини 1 с татті 387 Цивільного кодексу Ук раїни власник має право витр ебувати своє майно від особи , яка незаконно, без відповідн ої правової підстави заволод іла ним.

Згідно статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно з а відплатним договором придб ане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набу вач не знав і не міг знати (доб росовісний набувач), власник має право витребувати це май но від набувача лише у разі, як що майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав м айно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав ма йно у володіння;

3) вибуло з володіння власни ка або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребув ано від добросовісного набув ача, якщо воно було продане у п орядку, встановленому для ви конання судових рішень.

За загальним правилом, влас ник визнається добросовісн им якщо, здобуваючи річ, він н е знав і не повинен був знати про те, що відчужуватель реч і не має права на її відчуже ння.

Законодавець передбачає презумпцію добросовісності набувача. Зазначені обстав ини, хоча і були встановлені судами попередніх інстанці й, але залишені поза уваги п ри прийнятті рішень.

Крім того, баланс є ознако ю знаходження майна у власно сті підприємства, оскільки б аланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визн ачення складу і вартості май на та обсягу фінансових зобо в'язань на конкретну дату. Так а позиція висловлена у поста нові Верховного Суду України від 07.10.2008 року у справі № 5/237.

За таких обставин підста ви для задоволення позову у зазначеній частині відсутн і.

Як наслідок, частина позов у, яка носить негаторний хар актер та являє собою вимогу володіючого майном власник а про усунення перешкод у кор истуванні об'єктом також під лягає залишенню без задовол ення з підстав, зазначених ви ще. Крім того, заявлені вимоги як про витребування майна, та к і про звільнення приміщенн я суперечать принципу прав ової певності.

Пунктом 4 лист Вищого господ арського суду України 24.07.2008 ро ку № 01-8/451 "Про внесення змін до і нформаційного листа Вищого г осподарського суду України в ід 18.11.2003 N 01-8/1427 "Про Конвенцію про з ахист прав людини і основопо ложних свобод 1950 року та юрисд икцію Європейського суду з п рав людини"" передбачено, що зг ідно з практикою Суду одним з основних елементів верховен ства права є принцип правово ї певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути по ставлено під сумнів (див. ріше ння Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no . 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 т а 60, від 22.11.2007).

Як було зазначено вище, заяв ник у касаційній скарзі про сив про закриття провадженн я у справі, однак, діюче госпо дарське процесуальне закон одавство не передбачає вчин ення такої процесуальної ді ї, про яку просить відповідач .

Також, у касаційній скарзі заявник просив покласти суд ові витрати на позивача.

Враховуючи наявність дво х позивачів у справі та підт вердження понесення відпов ідачем судових витрат оста нні, згідно зі статтею 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України підлягають ст ягненню з відповідачів у со лідарному порядку.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11113 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Українс ької кооперативно-державної корпорації по агропромислов ому будівництву "УКРАГРОПРОМ БУД" задовольнити частково.

Рішення господарського су ду міста Києва від 18.07.2011 року та постанову Київського апеляц ійного господарського суду в ід 24.01.2012 року у справі № 13/181 скасу вати.

У позові заступника прокур ора міста Києва в інтересах д ержави в особі Кабінету Міні стрів України, Національної академії аграрних наук Украї ни до Української кооперати вно-державної корпорації по агропромисловому будівницт ву "УКРАГРОПРОМБУД" про зобов 'язання звільнити нежитлове приміщення та виселення відм овити.

В частині закриття провадж ення у справі № 13/181 у задоволен ні касаційної скарги відмови ти.

Стягнути з Кабінету Мініст рів України (01008, м. Київ, вул. М. Гр ушевського, 12/2) та Національно ї академії аграрних наук Укр аїни (03022, м.Київ, вул.Васильківс ька,37, код ЄДРПОУ 00024360) (01010, м.Київ, в ул. Суворова,9, код ЄДРПОУ 00024360) с олідарно через Державне каз начейство України на користь Української кооперативно-де ржавної корпорації по агропр омисловому будівництву "УКРА ГРОПРОМБУД" (01010, м.Київ, вул.Суво рова, 9, код ЄДРПОУ 00031762) (01042, м.Київ, вул.Патріса Лумумби, 4/6, код ЄДР ПОУ 00031762) 13 501,10 грн.

Доручити господарському с уду міста Києва видати наказ и.

Головуючий суддя Г.К.Прокопанич

Судді: І.В.А лєєва

О.В. Попікова