Рішення

від 08.02.2012 по справі 11/460

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/460

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/460

08.02.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля"

дотретя особапро   Міністерства соціальної політики УкраїниДержавна казначейська служба Українизобов‘язання виконати умови договору

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачавід відповідачавід третьої особиЧернецький А.М. –представникМикитенко Т.В., Яцун В.М. –представникине з‘явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля" до Міністерства соціальної політики України  про зобов‘язання відповідача підписати акт №5 прийому –передачі послуг, наданих позивачем з 28.08.2011 по 21.10.2011 на суму 2672683,00 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 16.05.2011 №11/172, і направити його в Державну казначейську службу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов вищевказаного договору після фактичного виконання умов договору позивачем та надання ним послуг у повному обсязі, відповідач не виконав свої зобов‘язання  на суму 2672683,00 грн. і направлений на його адресу акт не підписав та не повернув позивачу.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що позивач неналежним чином виконав умови договору від 16.05.2011, що й стало підставою для прийняття відповідачем рішення про розірвання договору з позивачем та непідписання акта №5.

Третьою особою надані письмові пояснення, згідно яких остання повідомила, що договір від 16.05.2011 на загальну суму 7025361,00 грн. був зареєстрований в Державній казначейській службі України, на виконання якого, третьою особою були перераховані позивачу кошти на загальну суму 4347000,00 грн., залишок коштів у розмірі 2678361,00 грн. був знятий з реєстрації та обліку на підставі додаткової угоди від 26.12.2011 №2.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

16.05.2011  між  Міністерством праці та соціальної політики України, як замовником (відповідач)  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій для батьків з дітьми "Блакитна хвиля", як виконавцем (позивач) укладений договір №11/172 про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до умов якого виконавець зобов‘язується  у 2011 році надати послуги лікувальних закладів (послуги санаторіїв та інших оздоровчих закладів з санаторно –курортного лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), згідно із специфікацією, що зазначена в додатку 1 до цього договору, а замовник зобов‘язується прийняти надані послуги і оплатити їх у порядку, за цінами та у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 10.1 договору погоджено строк його дії, а саме до 31.12.2011.

Відповідно до п. 5.1 договору виконавець зобов‘язується надати замовнику послуги, передбачені цим договором, по кожній санаторно-курортній путівці залежно від строку перебування особи у закладі з першого до останнього дня заїзду згідно з графіком заїздів, але не пізніше від строку перебування особи у закладі з першого до останнього дня заїзду згідно з графіком заїздів, але не пізніше ніж до 30.09.2011 за санаторно-курортними путівками на ІІ-ІІІ квартали та 30.11.2011 на ІV квартал.

Згідно з п. 6.1.3, п. 6.1.4 договору замовник зобов‘язаний протягом 3 днів з моменту укладення цього договору погодити графік заїздів осіб за санаторно-курортними путівками та ІІ-ІІІ квартали та до 10.09.2011 на ІV квартал; згідно з розподілом санаторно-курортних путівок здійснювати передачу путівок регіональним органам праці та соціального захисту населення, що відповідно передають їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.

Ціна договору погоджена сторонами в п. 3.1 договору та становить 7025361,00 грн.

Згідно з п. 4.4, п. 4.4.2 договору замовник здійснює попередню оплату послуг у розмірі 90% від вартості санаторно - курортних путівок, заїзди за якими закінчуються у звітний період надання послуг за цим договором, у наступні строки: з моменту укладання цього договору –не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку першого заїзду; за кожний наступний звітний період - протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі наданих послуг за попередній період.

Згідно з п. 4.7 договору замовник протягом 7 банківських днів з дня отримання від виконавця акту та звіту про використання путівок здійснює підписання акту приймання –передачі наданих послуг та оплату наданих послуг.

На виконання умов договору позивач  погодив з відповідачем графік заїздів осіб за санаторно-курортними путівками, розподіл путівок. На ІV квартал такий розподіл затверджено 31.08.2011. Позивач передав, а відповідач прийняв путівки, що підтверджується копіями накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Копії вказаних документів є в матеріалах справи.

Також на виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги по договору на загальну суму 4347000,00 грн., що підтверджується актами від 23.06.2011 №1 приймання –передачі  послуг за період з 01.06.-22.06.2011 на загальну суму 869400,00 грн.; від 28.07.2011 №2  приймання –передачі  послуг за період з 02.06.-30.06.2011 на загальну суму 1521450,00 грн.; від 11.08.2011 №3 приймання –передачі  послуг за період з 23.06.-04.07.2011 на загальну суму 1304100,00 грн.; від 01.09.2011 приймання –передачі  послуг за період з 04.08.-26.07.2011 на загальну суму 652050,00 грн. Вартість послуг по вказаним актам відповідачем оплачена, спору щодо цих актів між сторонами не має.

Даний спір виник у зв‘язку з відмовою відповідача від підписання акту приймання –передачі послуг № 5 про виконання позивачем та прийняття відповідачем послуг у період з 28.08.2011 по 21.10.2011 року на загальну суму 2672683,00 грн.

Заперечення відповідача зводяться до того, що в результаті проведеної генеральною прокуратурою перевірки, остання надіслала лист на адресу відповідача від 14.10.2011 про встановлення порушень закону в діяльності санаторія та з позицією про розірвання договору від 16.05.2011.

21.10.2011 року на засіданні комітету з конкурсних торгів Міністерства соціальної політики України прийнято рішення про розірвання в односторонньому порядку договір з позивачем від 29.04.2011 №11/172.

Відповідач листом від 24.11.2011 повідомив позивача про прийняте рішення про розірвання договору, надіслав на адресу позивача додаткову угоду про розірвання договору та акт звірки взаємних розрахунків.

За таких обставин, відповідач вважає, що у нього відсутні правові підстави для підписання акту №5 та оплати наданих позивачем послуг.

Оцінюючи подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що відмова відповідача від підписання акту №5 та від прийняття наданих позивачем у ІІІ –ІV кварталі 2011 року та, відповідно, від їх оплати є безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, графік заїздів осіб за санаторно-курортними путівками  на ІІІ - ІV квартал та розподіл путівок, погоджений позивачем з відповідачем, що підтверджується копіями наявними в матеріалах справи; позивач передав, а відповідач прийняв путівки, що підтверджується копіями накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; послуги позивачем повністю надані до 21.10.2011.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов‘язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання, якщо інше не встановлено договором.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов‘язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що відповідач має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання позивачем цього договору, повідомивши його за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання.

Як вбачається з проекту угоди про розірвання договору, відповідач вважає, що договір розірвано з 24.11.2011, вказаний проект угоди був надісланий відповідачем позивачу разом з листом від 24.11.2011. На засіданні  комітету з конкурсних торгів від 21.10.2011 відповідач участі не брав. Отже, відповідачем не дотриманий порядок розірвання договору в односторонньому порядку, який передбачений договором.

Однак, навіть за умови дотримання відповідачем порядку розірвання договору в односторонньому порядку, матеріали справи підтверджують факт надання позивачем послуг до 21.10.2011 у повному обсязі по договору, факт замовлення відповідачем у позивача послуг у тому числі і на 2672683,00 грн. до 21.10.2011. Тому, враховуючи розірвання договору з 24.11.2011, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для невиконання свого зобов‘язання по договору щодо прийняття та оплати робіт, виконаних позивачем на виконання умов договору до 21.10.2011.  

Проте позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами передбачено такий спосіб захисту прав, як  зобов‘язання відповідача вчинити певні дії.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов‘язання відповідача підписати акт та направити його до третьої особи  не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

 Отже, зобов‘язання відповідача підписати та надіслати акт №5 в Державну казначейську службу України є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова                                                                                                                                                                                                          

Дата підписання рішення: 14.02.2012