Рішення

від 14.02.2012 по справі 5011-4/253-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-4/253-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-4/253-2012

14.02.12

За позовомРівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ай-Сі-Ел»

Третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області

Простягнення 64 504,11 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури         Некрасов О.М. –представник прокуратури міста Києва

Від позивача               не з'явився.

Від відповідачів         не з'явився

Від третьої особи       не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рівненський транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ай-Сі-Ел" , третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.02.2011р. по 30.09.2011р. у сумі 58 355,44грн., 1 611,54 грн. пені, 5 835,54 штрафу, а всього 64 504,11грн. за договором оренди нерухомого майна №550.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 89 955,01 грн. боргу по орендній платі, в т.ч. ПДВ, 4 598,62 грн. пені, 5835,44 грн. штрафу, а всього 100 389,07 грн. заборгованості за договором оренди № 550 від 16.04.2010р. за період з квітня 2011р. по 31.12.2011р.

Заява Позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 100 389,07 грн. (за період з квітня 2011р. по 31.12.2011р.), тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2010р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ай-Сі-Ел»було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 550.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: площадку площею 9 000,00 кв.м., залізничної станції Ягодин Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», яке розташоване за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничний перевезень»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця».

Згідно п.3.6. та 5.3. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату шляхом її перерахування щомісячно в термін не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним у розмірі 70% від суми орендної плати до державного бюджету, а 30% на рахунок балансоутримувача.

В порушення взятих на себе зобов'язань, орендар не сплачує в повній мірі орендну плату з квітня 2011р. по 30.12.2011, що призвело до заборгованості в розмірі 89955,01 грн.

Відповідно до п.3.7. договору, орендна плата несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. цього договору у співвідношенні відповідно до винного законодавства з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексу інфляції за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. договору, передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше трьох місяців, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Рівненський транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «торговий дім Ай-Сі-Ел».

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва  у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір від 16.04.2010 № 550 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду площадки площею 9 000,00 кв.м. залізничної станції Ягодин Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», користування нею відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів  за період з квітня 2011р. по 31.12.2011 р.

Згідно п.3.6. та 5.3. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату шляхом її перерахування щомісячно в термін не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним у розмірі 70% від суми орендної плати до державного бюджету, а 30% на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати платежі не пізніше 10 числа поточного місяця.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за оренду площадки у розмірі 89 955,01 за період з 11.05.2011 по 30.12.2011р., Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ці суми мають бути стягнуті з Відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3.7. договору, орендна плата несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. цього договору у співвідношенні відповідно до винного законодавства з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексу інфляції за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.3.8. договору, яким передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше трьох місяців, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 3.6  Договору оренди від 16.04.2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 4598,62 грн. та штраф в розмірі 5835,44 грн.,  відповідно до уточненого розрахунку Позивача, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ай-Сі-Ел»(03164, м. Кимїв, провулок Приладний, буд. 10, код ЄДРПОУ 36609606) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900)  89 955 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 01 коп. заборгованості з врахуванням ПДВ, 4 598 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 62 коп. пені, 5 835 (п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 44 коп. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ай-Сі-Ел»(03164, м. Київ, провулок Приладний, буд. 10, код ЄДРПОУ 36609606) з дохід державного бюджету України 2 007 (дві тисячі сім) грн.. 78 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

 Повне рішення складено: 16.02.2012р.