Рішення

від 14.02.2012 по справі 4/609

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/609 14.02.12

За позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «БМК «Планет а-Міст»

До Товариства з обмеженою від повідальністю «УніКредит Лі зинг»

Про визнання договору фінансо вого лізингу № 309-LD від 18.12.2007 недій сним

С уддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Романчиш ин О.П.

Від відповідача Букова Ю. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд у з позовом про визнання неді йсною з моменту укладення До даткову угоду № 2 до договору ф інансового лізингу № 309-LD від 18.12 .2007р., укладений між Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «БМК Планета - міст»та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «УніКредит Лізин г».

В процесі розгляду справи П озивач подав Заяву від 22.12.201р. пр о зміну предмету позову, а сам е позивач просить визнати до говір фінансового лізингу № 309-LD від 18.12.2007р., укладений між Това риством з обмеженою відповід альністю «БМК Планета - міст »та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКреди т Лізинг»недійсним з моменту укладення.

Позивач зазначає, що подаюч и позовну заяву із проханням визнати недійсною Додаткову угоду №2 до Договору, основним обґрунтуванням своєї вимоги була відсутність у Лізингод авця - Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКреди т Лідинг»на момент укладення договору лізингу та передач і предмету лізингу у користу вання права власності на ньо го, тому Відповідач не мав пра ва розпоряджатися ним на вла сний розсуд, тобто передават и його у користування без зго ди власника. Зважаючи на це По зивач просив визнати Додатко ву угоду №2 до Договору недійс ною у зв' язку із недодержан ням в момент вчинення правоч ину стороною вимог, встановл ених ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України, та не відповідністю вимогами с т. 806 ЦК України.

Зважаючи на те, що відсутніс ть у лізингодавця права влас ності на предмет лізингу не д авала права йому укладати не тільки додаткову угоду №2 до д оговору, але й сам Договір із с амого початку, на думку Позив ача, вірним є визнання недійс ним Договору фінансового ліз ингу №309 LD від 18.12.2007р. в цілому. Том у, Позивач вважав за необхідн е змінити предмет позову.

Відповідно до ст.. 22 ГПК Украї ни, до початку розгляду Госпо дарським судом справи по сут і позивач має право змінити п редмет або підставу позову ш ляхом подання письмової заяв и.

Заява Позивача від 22.12.201р. про зміну предмету позову відпо відає вимогам ст.. 22 ГПК Україн и, тому приймається судом до р озгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення в иклав у письмовому відзиві н а позовну заяву від 30.01.2012р.

В судовому засіданні 14.02.2012р. п озивачем заявлено клопотанн я про призначення судової по черкознавчої та технічної ек спертизи документів, проведе ння якої просить доручити Ки ївському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції Україн и.

За твердженням Позивача у н ього виникає сумнів, стосовн о того, чи дійсно виконаний п ідпис від імені Голови правл іння ЗАТ «Планета-буд»ОСОБ А_1зображення якого містить ся в Контракті купівлі-прода жу №309 від 18.12.2007р., виконаний сами м ОСОБА_1, або іншою особою . Також у Позивача виникає сум нів чи відповідає печатка ЗА Т «Планета-буд», зображення я кої міститься в Контракті ку півлі-продажу №309 від 18.12.2007р., ори гінальній печатці ЗАТ «Плане та-буд».

На вирішення експертизи Ві дповідач просить поставити н аступні питання:

Чи виконано підпис Поварні цина Ю.О. тією особою, від імен і якої він зазначений, або інш ою особою?

Чи нанесено відтиск печатк и (штамп, факсиміле) в наданих документах однією і тією сам ою печаткою (штампом, факсимі ле).

Відповідач заперечує прот и клопотання Позивача про пр изначення судової будівельн о-технічної експертизи, вваж ає що зазначене клопотання П озивача спрямоване на затягу вання розгляду справи.

Суд не задовольняє клопота ння Позивача про призначення почеркознавчої та технічної експертизи, оскільки позива ч не довів суду що підпис на ос каржуваному договорі купівл і-продажу не є дійсним підпис ом названої особи та печатка ЗАТ «Планета-буд»не відпові дає оригінальній печатці ЗАТ «Планета-буд», тому у суду не виникло сумнівів щодо належн ості підпису на договорі куп івлі-продажу№309 від 18.12.2007р. Голов і правління ЗАТ «Планета-буд »ОСОБА_1 та оригіналу печа тки ЗАТ «Планета-буд».

Розгляд справи на прохання Позивача неодноразово відкл адався, тому за клопотанням П озивача, спір вирішено у біль ш тривалий строк, ніж встанов лено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасни ками судового процесу докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, з' ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні ви моги і заперечення проти поз ову, об' єктивно оцінивши в с укупності докази, які мають з начення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Гос подарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2007 р. між Товариством з об меженою відповідальністю «У ніКредит Лізинг»і Закритим а кціонерним товариством «Пла нета-Буд» укладено договір ф інансового лізингу №309-LD.

Відповідно до п. 1.1. укладеног о сторонами Договору, Лізинг одавец (Відповідач) бере на се бе зобов'язання придбати Пре дмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до вста новлених Лізингоодержуваче м специфікацій та умов, перед бачених в Договорі фінансово го лізингу) та передати Предм ет лізингу у користування Лі зингоодержувачем на строк та на умовах, визначених цим Дог овором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізин гоодержувачем. Предмет Догов ору зазначено в Специфікації .

Строк лізингу у Договорі ви значений як строк, на який пре дмет Лізингу передається у к ористування Лізингоодержув ача на умовах, погоджених в Сп еціальних умовах Договору фі нансового лізингу. Відповідн о до додатку № 2 до Договору фі нансового лізингу № 309-LD визнач ений графік лізингових плате жів та остання дата останньо го платежу, а саме 30.01.2011 року (п. 1.3. Договору).

Пунктом 10.3. Договору передба чається, що Лізингодавець (Ві дповідач) залишається єдиним беззаперечним власником пре дмета Лізингу.

У відповідності до підписа ного 18 грудня 2007 року Акту прий мання - передачі, сторони визн ачили, що фактично приймаючи від продавця обладнання, яке становить Предмет лізингу в ідповідно до Контракту купів лі-продажу № 309-LD від 18.12.2007 року, за гальною ціною предмета лізин гу за Договором фінансового лізингу 1 127 873,79 дол. США, Лізинго давець (Відповідач) набуває в ищезазначений предмет лізин гу у повну і необмежену власн ість і право власності на ньо го та передає його Лізингоод ержувачу у фінансовий лізинг відповідно до Договору фіна нсового лізингу № 309-LD від 18.12.2007. Лі зингоодержувач цим підтверд ив фізичне приймання вищезаз наченого Предмета Лізингу в стані та комплектності відпо відно до Специфікації (включ аючи витратні матеріали, інс трукції, аксесуари).

31 серпня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальніст ю «УніКредит Лізинг»та Товар иством з обмеженою відповіда льністю «БМК Планета-Міст», б уло укладено Додаткову угоду № 2 до Договору фінансового лі зингу № 309-LD від 18 грудня 2007 р. Згід но п. 1.1. Додаткової угоди № 2 від 31 серпня 2009 р. Сторони погодили сь з 01 вересня 2009 р. замінити Ліз ингоодержувача у Договорі фі нансового лізингу № 309-LD від 18 гр удня 2007 р. на Нового Лізингооде ржувача - ТОВ «БМК Планета-Міс т», яке стає Лізингоодержува чем за Договором та до якого п ереходять всі права та обов'я зки.

Позивач вважає, що укладени й між Позивачем та Відповіда чем Договір фінансового лізи нгу № 309-LD від 18.12.2007 року (оспорюван ий правочин) має бути визнани й судом недійсним у зв'язку із недодержанням в момент вчин ення правочину стороною вимо г, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 20 3 ЦК України, крім цього невідп овідність оспорюваного прав очину ст. 806 ЦК України.

Позивач зазначає, що тільки по закінченні строку Лізинг у та після здійснення всіх пл атежів за Договором фінансов ого лізингу, Лізингодавець т а Лїзингоодержувач будуть ма ти право та можливість підпи сати Свідоцтво про передачу права власності згідно з фор мою, яку надасть Лізингодаве ць, яка буде документом, що під тверджує передачу права влас ності на Предмет Лізингу від Лізингодавця до Лізингоодер жувача та яке буде невід'ємно ю частиною Договору.

Натомість, за твердженням П озивача, Відповідач, не зважа ючи на фактичне виконання До говору, на багато чисельні пр охання Позивача ніяким чином не підтвердив свого права вл асності на об'єкт лізингу, тоб то на думку Позивача Відпові дач незаконного володіє, кор истується та розпоряджаєтьс я неналежним йому майном, та н е надав жодних офіційних док ументів, які б свідчили про пр отилежне.

Тому, Позивач вважає, що Від повідач, не будучи власником об'єкту лізингу, не мав права розпоряджатися ним на власни й розсуд (продавати, дарувати , заставляти, тощо), а в даному в ипадку - не мав законних перед авати: в лізинг Позивачу майн о, яке не належало йому на прав і власності та яким він не мав права розпоряджатися без зг оди власника.

В обґрунтування своїх вимо г Позивач посилається на нас тупне:

Частиною 1 статті 215 Цивільно го кодексу України, підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторона ми) вимог, які встановлені час тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.

Частинами 1-3, 5 та б статті 203 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також: морал ьним засадам суспільства.

Відповідно до ст.. 230 ЦК Украї ни, якщо одна сторона правочи ну навмисно ввела другу стор ону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, таки й правочин визначається судо м недійсним.

Позивач вважає, що укладени й між позивачем Договір фіна нсового лізингу № 309-LD від 18.12.2007р. в порядку ст.ст. 203, 215, 230 ЦК Україн и підлягає визнанню недійсни м.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача не підл ягають задоволенню з наступн их підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий ліз инг» за договором фінансовог о лізингу лізингодавець зобо в'язується набути у власніст ь річ у продавця (постачальни ка) відповідно до встановлен их лізингоодержувачем специ фікацій та умов і передати її у користування лізингоодерж увачу на визначений строк не менше одного року за встанов лену плату (лізингові платеж і).

Згідно вказаної норми спец іального Закону лізингодаве ць на момент укладення догов ору фінансового лізингу не з обов'язаний мати у власності майно, яке буде передане в кор истування лізингоодержувач у. Водночас таке майно повинн о бути у власності лізингода вця на момент переданая його в користування лізингоодерж увачу.

В силу ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»це м айно повинно бути придбане л ізингодавцем відповідно до в становлених лізингоодержув ачем специфікацій та умов, як і, в свою чергу, визначаються в договорі фінансового лізинг у.

18.12.2007 р. між ЗАТ «Планета-Буд»т а ТОВ «УніКредит Лізинг»укла дено Договір фінансового ліз ингу № 309-LD.

Згідно п. 1.1 Договору, ТОВ «Ун іКредит Лізинг»(Лізингодаве ць) бере на себе зобов'язання п ридбати Предмет Лізингу у вл асність від Продавця (відпов ідно до встановлених Лізинго одержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому До гоговорі, зокрема, у Додатку № 1 цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користуван ня Лізингоодержувачу на стро к та умовах, визначених цим До говором, з урахуванням того, щ о Продавець був обраний Лізи нгоодержувачем.

ТОВ «УніКредит Лізинг»вик онало свої зобов'язання за До говором в повному обсязі, що п ідтверджується Актом прийма ння-передачі від 03.06.2008 р.

Так, відповідно до умов Розд ілу «Визначення»Договору фі нансового лізингу № 309-LD від 18.12.200 7 р. Продавець означає Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «ДРІЛЛТЕК», код ЄДРПОУ 33997350.

На виконання п. 1.1 Договору фі нансового лізингу № 309-LD від 18.12.200 7 р. між ТО В»ДРІЛЛТЕК», ТОВ «Ун іКредит Лізинг»та ЗАТ «Плане та-Буд»було укладено Контрак т купівлі-продажу № 309 від 18.12.2007 р .

Відповідно до п. 1.1 Контракту купівлі-продажу Продавець з обов'язаний продати, а Лізинг одавець зобов'язаний купити для подальшої передачі у фін ансовий лізинг Лізингоодерж увачу (відповідно до Договор у фінансового лізингу № 309-LD від 18.12.2007 р.) бурову установку SM-14 у ко мплекті, виробництво компані ї Сойлмек С.п.а. (Італія), надалі іменоване «Предмет Лізингу» .

Відповідно до ст. 334 Цивільно го кодексу України право вла сності у набувача майна за до говором виникає з моменту пе редання майна, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.

Відповідно до п. 7.1 Контракту купівлі-продажу № 309 від 18.12.2007 р. п раво власності на Предмет Лі зингу переходить від Продавц я до Лізингодавця з моменту п ідписання Акту приймання-пер едачі.

Відчуження ТОВ «ДРІЛЛТЕК» Предмета Лізингу на користь відповідача (ТОВ «УніКредит Лізинг») та набуття відповід ачем (ТОВ «УніКредит Лізинг» ) права власності на Предмет Л ізингу підтверджується акто м приймання-передачі від 03.06.2008p. , який підписаний повноважни ми представниками сторін Кон тракту купівлі-продажу та за свідчений печатками сторін.

Відповідно до Акту прийман ня-передачі від 03.06.2008 р. фізично приймаючи від Продавця обла днання, яке становить Предме т Лізингу відповідно до Конт ракту купівлі-продажу № 309 від 18.12.2007 p., Лізингодавець (ТОВ «УніК редит Лізинг») цим набуває ви щезазначений Предмет Лізинг у у повну і необмежену власні сть і право власності на ньог о та передає його Лізингооде ржувачу (ЗАТ «Планета-Буд») у ф інансовий лізинг відповідно до Договору фінансового ліз ингу № 309-LD від 18.12.2007р.

31.08.2009 р. Додатковою угодою № 2 д о Договору фінансового лізин гу № 309-LD від 10.10.2007 p., укладеною між Т ОВ «УніКредит Лізинг», ЗАТ «П ланета-Буд»та ТОВ «БМК Плане та-Міст», з 01.09.2009 р. замінено особ у Лізингоодержувача по Догов ору фінансового лізингу №309-LD в ід 18.12.2007 р. на Нового Лізингооде ржувача, тобто на ТОВ «БМК Пла нета-Міст».

Таким чином, передача майна в користування на підставі в казаного договору фінансово го лізингу та додаткової уго ди до нього, що є його невід'єм ною частиною, є правочинами щ одо розпорядження відповіда чем власним майном, що відпов ідають вимогам законодавств а України і не порушують будь -чиїх прав.

Крім того, відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу Укра їни кожна особа має право на з ахист свого цивільного права у разі його порушення, невизн ання або оспорювання.

Кожна особа має право на зах ист свого інтересу, який не су перечить загальним засадам ц ивільного законодавства. Кож на особа має право звернутис я до суду за захистом свого ос обистого немайнового або май нового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі інозе мні), громадяни, які здійснюют ь підприємницьку діяльність без створення юридичної осо би і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підп риємницької діяльності (далі - підприємства та організаці ї), мають право звертатися до г осподарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захи стом своїх порушених або осп орюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також дл я вжиття передбачених цим Ко дексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушен ням.

Однак позивачем не обґрунт овано, яке його право було пор ушено відповідачем шляхом ук ладення між сторонами у спра ві додаткової угоди до догов ору фінансового лізингу, за я ким позивач отримав у корист ування майно, яким користуєт ься вже протягом двох з полов иною років.

Користування предметом лі зингу протягом двох з полови ною років дії додаткової уго ди до договору відповідало і нтересам позивача щодо здійс нення ним своєї статутної ді яльності з метою отримання п рибутку і жодних прав позива ча не порушувало.

Більше того, суду доведено, що строк користування майном за договором фінансового лі зингу закінчився 02.11.2010p., проте п озивач, стверджуючи, що відпо відач не мав права передават и йому користування майно і в имагаючи визнати договір нед ійсним, досі не повернув таке майно позивачу, що є наслідко м визнання договору недійсни м.

Суду також доведено, що в бе резні 2011 року Господарський с уд міста Києва порушив прова дження у справі № 55/46 за позовом ТОВ «УніКредит Лізинг»до ТО В «БМК «Планета-Міст», ЗАT «Пла нета-Буд»про стягнення забор гованості та штрафних санкці й за Договором фінансового л ізингу № 309-LD від 18.12.2007 р.

Враховуючи викладене, суд в важає, що позов задоволенню н е підлягає, оскільки визнанн я недійсним оспорюваного дог овору жодним чином не захист ить будь-яких прав позивача, я кий протягом двох з половино ю років користується предмет ом лізингу. Жодне право позив ача не було порушене шляхом у кладення оспорюваного ним до говору та додаткової угоди.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України, Господарський су д приймає тільки ті докази, як і мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарсь кого процесуального кодексу України Позивачем не доведе но у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних під став для задоволення позовни х вимог. Доводи, викладені у й ого позовній заяві спростова ні у відзиві на позовну заяву та доданими до них документа ми, а тому суд не знаходить під став для задоволення позову.

Витрати по судовому збору, в ідповідно до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, покладаються на пози вача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних в имог відмовити повністю.

Рішення набирає законної с или в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК У країни.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 16 .02.2012р.