Постанова

від 13.02.2012 по справі 38/332-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року С права №38/332-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондар енко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозуб овій О.І.

за участю представників сторін:

прокурор - Василець Д.О.;

позивач - не з' явився;

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу прокурора Харків ської області (вх. №5084Х/1-35) на рішення господарського с уду Харківської області від 09 грудня 2010 року по справі №38/332-10

за позовом Приватног о підприємства “Мекка”, м. Ха рків

до Відкритого акціонер ного товариства “Трест Житло буд-1”, м. Харків

про визнання прав а власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 09 грудня 2010 р. по справі (суд дя Жельне С.Ч.) позов задоволен о, визнано за ПП “Мекка” право власності на об' єкт нерухо мості - гуртожиток літ. “А-2” з агальною площею 528,4 кв. м., що роз ташований за адресою: м. Харкі в, вул. Сімнадцятого Партз' ї зду, 15-А. Стягнуто з відповідач а на користь позивача 3364,52 грн. в итрат по сплаті державного м ита та 236 грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.

Прокурор Харківської обла сті з рішенням господарськог о суду першої інстанції не по годився, звернувся до Харків ського апеляційного господа рського суду з апеляційною с каргою, в якій вважає рішення прийнятим з порушенням норм матеріального права, у зв' я зку з чим просить його скасув ати, прийняти нове, яким у задо воленні позову відмовити у п овному обсязі.

Через канцелярію суду 27 січ ня 2012 року відповідач надав ві дзив на скаргу, в якому просив залишити в силі рішення госп одарського суду, апеляційну скаргу залишити без задоволе ння.

Будучи ухвалою суду від 30 сі чня 2012 року повідомлений про д ату і місце судового розгляд у, позивач своїми правами, пер едбаченими ст. 22 ГПК України н е скористався, в судове засід ання не з' явився, повноважн ого представника до суду не н аправив, про причини неявки с уд не повідомив. Відзиву на ап еляційну скаргу не надав.

Прокурор у засіданні підтр имав вимоги апеляційної скар ги, просив її задовольнити, а р ішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, як им у задоволенні позову відм овити у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 стат ті 96 Господарського процесуа льного кодексу України відсу тність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перег ляду рішення місцевого госпо дарського суду.

На підставі чого, колегія су ддів дійшла висновку про мож ливість розгляду справи за н аявними в ній матеріалами у в ідповідності до статті 75 Госп одарського процесуального к одексу України.

Розглянувши матеріали спр ави та апеляційної скарги, пр оаналізувавши на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи правильність засто сування судом попередньої ін станції норм матеріального і процесуального права, колег ія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалі в справи, між ВАТ “Трест Житло буд-1” та ПП "Мекка" 30 червня 2009 ро ку було укладено договір куп івлі-продажу нежитлової буді влі літ. А-2 загальною площею 528, 4 кв. м., розташованої за адресо ю: м. Харків, вул. Сімнадцятого Партз' їзду, 15-А. У відповідно сті до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.08.2009 року, виданого К П "Харківське міське бюро тех нічної інвентаризації" право власності на нерухоме зареє стровано за ПП "Мекка".

Позивач зазначає, що після п ридбання нерухомого об' єкт а, у нього виникла необхідніс ть його реконструкції. У зв' язку із чим, між позивачем і ві дповідачем було укладено дог овір підряду, відповідно до у мов якого відповідач має при ступити до виконання будівел ьних робіт лише після отрима ння відповідної дозвільної т а проектної документації. Ст орони обумовили, що роботи на лежить виконувати із матеріа лів позивача.

У рішенні суду першої інста нції зазначено, що порушивши умови договору підряду, відп овідач самовільно здійснив р еконструкцію нежитлового об 'єкту, внаслідок якої змінило сь призначення об'єкту, який р еконструйовано під гуртожит ок.

Відповідно з технічним пас портом, виготовленим КП «Хар ківське міське бюро технічно ї інвентаризації», встановле но факт самовільної перебудо ви нежитлової будівлі літ «А -2»за адресою м. Харків, вул. Сім надцятого Партз'їзду, б. 15А, а та кож зафіксовано зміну цільов ого призначення будівлі на г уртожиток.

Позивач зазначає, що на час подання позову відповідач пр аво власності позивача на ви щевказаний об'єкт нерухомост і не визнавав, посилаючись на те, що вартість матеріалів, з яких виконано ремонтні робот и, значно перевищує вартість самої будівлі.

Задовольняючи позовні вим оги, місцевий суд виходив з то го, що згідно Цивільного коде ксу України правом власності є право особи на річ (майно), як е вона здійснює відповідно д о закону за своєю волею, незал ежно від волі інших осіб. Влас никові належать права володі ння, користування та розпоря дження своїм майном. Власник зобов'язаний утримувати май но, що йому належить, якщо інше не встановлено договором аб о законом. Право власності вв ажається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом. Право власно сті на нову річ, яка виготовле на (створена) особою, набуваєт ься нею, якщо інше не встановл ено договором або законом. Ос оба, яка виготовила (створила ) річ зі своїх матеріалів на пі дставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, спо руди тощо) виникає з моменту з авершення будівництва (створ ення майна). Якщо договором аб о законом передбачено прийня ття нерухомого майна до експ луатації, право власності ви никає з моменту його прийнят тя до експлуатації. Якщо прав о власності на нерухоме майн о відповідно до закону підля гає державній реєстрації, пр аво власності виникає з моме нту державної реєстрації. Відповідно з даними висно вку про технічний стан основ них конструкцій будівлі літ «А-2»загальною площею 528,4 кв.м., щ о розташована за адресою м. Ха рків, вул. Сімнадцятого Партз 'їзду, б. 15А та придатності їх до подальшої експлуатації, вик онаного проектною майстерне ю № 2 0 ВАТ «Трест Житлобуд-1», вс тановлено, що гуртожиток є пр идатним для подальшої нормал ьної експлуатації.

Проте, колегія суддів не мо же вважати висновки господар ського суду обґрунтованими, зважаючи на таке.

Зі статті 392 Цивільного коде ксу України вбачається, що вл асник майна може пред' явити позов про визнання його прав а власності, якщо це право осп орюється або не визнається і ншою особою, а також у разі втр ати ним документа, який засв ідчує його право власності.

Умовою задоволення позову про визнання права власност і на майно є наявність у позив ача доказів, що підтверджуют ь його право власності на май но. Однак, доказів того, що від повідачем чи іншими особами оспорюється або не визнаєтьс я право власності, позивач не надав.

Окрім того, докази, які б під тверджували його право власн ості на майно у матеріалах сп рави не містяться.

У апеляційній скарзі проку рор зазначає, що, на його думку , рішення господарського суд у Харківської області свідчи ть про відсутність предмета спору про право власності, а с ам позов направлений не на ви знання права як такого, а на не законне, в обхід встановлено го порядку, узаконення самоч инно збудованого майна.

Із приписів статті 376 Цивіль ного кодексу України вбачаєт ься, що право власності на сам очинно збудоване нерухоме ма йно може бути за рішенням суд у визнане за особою, яка здійс нила самочинне будівництво н а земельній ділянці, що не бул а їй відведена для цієї мети, з а умови надання земельної ді лянки у встановленому порядк у особі під вже збудоване нер ухоме майно.

Рішенням суду встановлено , що позивач у встановленому з аконом порядку земельну діля нку під вже збудоване нерухо ме майно не отримував, із чого слідує, що на підставі ст. 376 Ци вільного кодексу України суд ове визнання права власності на самочинно збудоване майн о неможливе.

Колегія суддів вважає, що ви сновки суду, яких він дійшов п ід час прийняття оскаржуван ого рішення про визнання пра ва власності на самочинно зб удоване майно без наявності у позивача дозволу на збереж ення об'єкту самочинного буд івництва та надання земельно ї ділянки під уже збудоване н ерухоме майно, не відповідаю ть обставинам справи.

Право власності на новоств орене нерухоме майно (житлов і будинки, будівлі, споруди то що) у відповідності до статті 331 Цивільного кодексу України виникає з моменту завершенн я будівництва (створення май на); якщо договором або законо м передбачено прийняття неру хомого майна до експлуатації , право власності виникає з мо менту його прийняття до експ луатації.

Також, у відповідності до "П орядку прийняття в експлуата цію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженого пост ановою Кабінету Міністрів Ук раїни від 08.10.08 за №923, прийняття в експлуатацію закінчених буд івництвом об'єктів здійснюєт ься на підставі свідоцтва пр о відповідність збудованого об'єкта проектній документа ції, вимогам державних станд артів, будівельних норм і пра вил, що видається інспекціям и державного архітектурно-бу дівельного контролю.

Колегія суддів також зверт ає увагу на те, що згідно Поряд ку прийняття в експлуатацію полягає у підтвердженні гото вності об'єкту нового будівн ицтва та реконструкції до ек сплуатації.

Втім, зазначений факт судом не встановлений.

Судова колегія зазначає, що для забезпечення під час заб удови територій, розміщення і будівництва об'єктів архіт ектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності за твердженої містобудівної та іншої проектної документаці ї, місцевих правил забудови н аселених пунктів, вимог вихі дних даних, здійснюється дер жавний архітектурно-будівел ьний контроль та нагляд.

Законом України "Про архіте ктурну діяльність" обов' язо к здійснення державного конт ролю та нагляду у системі цен трального органу виконавчої влади з питань будівництва, м істобудування та архітектур и покладено на Державну архі тектурно-будівельну інспекц ію України та її територіаль ні органи.

Згідно ст. 15 Цивільного коде ксу України кожна особа має п раво на захист свого цивільн ого права у разі його порушен ня, невизнання або оспорюван ня.

Визнання права власності є способом захисту права, яки й застосовується у разі неви знання або оспорювання права і не застосовується у випадк ах порушення права.

Статтею 16 Цивільного коде ксу України встановлено, що к ожна особа має право звернут ися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 328 Цивільного кодек су України встановлені підст ави набуття права власності, а саме зазначено, що воно набу вається не заборонені закон ом, зокрема із правочинів. Пра во власності вважається набу тим правомірно, якщо інше не в ипливає із закону або незако нність набуття права власнос ті не встановлена судом. Позо в про визнання права власнос ті є речово-правовим, вимоги я кого звернені до суду, який по винен підтвердити наявність у позивача права власності н а спірне майно.

Об' єктом такого позову є у сунення невизначеності відн осин права власності позивач а щодо індивідуально визначе ного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджуют ь наявність у позивача права власності. Умовами задоволе ння позову про визнання прав а власності на майно є наявні сть у позивача доказів на під твердження в судовому порядк у факту приналежності йому с пірного майна на праві власн ості. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі доку менти, а також будь-які інші до кази, що підтверджують прина лежність позивачеві спірног о майна.

Позивачем не доведено доде ржання порядку набуття права на спірну будівлю у відповід ності до вимог чинного закон одавства.

Враховуючи викладене, вих одячи з аналізу матеріалів с прави та наведених правових норм, колегія суддів вважає, щ о застосування такого способ у захисту як визнання права в ласності можливо лише в тих в ипадках, коли право власност і вже існує, але з певних причи н не визнається відповідачем . Відносно нерухомого майна ц е означає, що право власності виникає у відповідності до ч . 2 ст. 331 Цивільного кодексу Укр аїни, відповідно до якої пра во власності на новостворене нерухоме майно (житлові буди нки, будівлі, споруди тощо) вин икає з моменту завершення бу дівництва (створення майна). Я кщо договором або законом пе редбачено прийняття нерухом ого майна до експлуатації, пр аво власності виникає з моме нту його прийняття до експлу атації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідн о до закону підлягає державн ій реєстрації, право власнос ті виникає з моменту державн ої реєстрації.

Отже, суд першої інстанції н еповністю дослідив обставин и справи, у зв' язку з чим, дій шов висновку, що не відповіда є обставинам справи.

Враховуючи викладене, вихо дячи з аналізу матеріалів сп рави та наведених правових н орм, суд першої інстанції дій шов хибного висновку, який ко легія суддів не вбачає можли вим підтримати.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарс ького процесуального кодекс у України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокур ора Харківської області задо вольнити.

Рішення господарського су ду Харківської області від 09 г рудня 2010 року по справі №38/332-10 ска сувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмов ити повністю.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільї н О.В.

Суддя Камише ва Л.М.

Повний текст постанови підписаний 13.02.2012 року.