Постанова

від 22.07.2008 по справі 22-а-7012/2008

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Постанова

Іменем України

22 липня  2008 року                                                                              справа № 22-а-7012/08

зал судового засідання № 2 у

приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк,

бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

                                   Старосуда М.І.                    

 при секретарі

судового засідання

 Чуріковій

Я.О.

за участю представників:

від позивача:

ОСОБА_1 - за дов. від 16.04.2008 року

від відповідача:

ОСОБА_2- за дор. від 16.07.2008 року            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу

Східної регіональної митниці

на постанову Донецького окружного адміністративного

суду

від

23 квітня 2008 року 

по адміністративній справі

№ 2-а-8986/08 (суддя В.В.Стиран)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрейд» м.

Донецьк

 до

 Східної

регіональної митниці

 про

 визнання дій

неправомірними, визнання недійсною картки відмови у митному оформлені вантажу

недійсними та зобов'язання провести митне оформлення товару

ВСТАНОВИЛА:

       Постановою Донецького окружного

адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-8986/08 ( арк.

справи 84-89) задоволені позовні вимоги (арк. справи 2-4) товариства з

обмеженою відповідальністю «УкрТрейд» (надалі товариства), визнані дії

посадових осіб Східної регіональної митниці щодо відмови у митному оформленні

вантажу товариству неправомірними, визнана картка відмови у митному оформленні

вантажу від 19 березня 2008 року №7000000000/2008/020092 недійсною, зобов'язано

Східну регіональну митницю провести митне оформлення товару товариству згідно

вантажно-митної декларації №700000002/8/003663 від 26 лютого 2008 року з

мотивів неправомірності вчинених дій, та безпідставності прийняття картки.

       В апеляційній скарзі (арк. справи 96-100)

Східна регіональна митниця просить скасувати постанову та постановити нове

рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на винесення постанови

з порушенням норм матеріального та процесуального права та явною

невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

      Зазначене полягає у порушенні права

відповідача на участь у розгляді справи, дослідження та оцінки доказів з

наданням переваги одним доказам над іншими, зокрема листу ТПП від 13 березня

2008 року №594/06.06-03.

      Скаржник доводить правомірність спірних

дій та рішення щодо відмови у митному оформлені, не підтвердженням позивачем

митної вартості, а саме не наданням позивачем висновку зовнішньоторгівельної

організації про вартість товару. Доводить правомірність прийняття ним рішень

про проведення митної оцінки і відмови в митному оформленні. Посилається на

неможливість здійснити митне оформлення за анульованою вантажною - митною

декларацією.   

       Позивач апеляційну скаргу та доводи

скарги не підтримує, вважає, що рішення суду прийняте у відповідності до

матеріального та процесуального права.  

       Апеляційний розгляд справи здійснювався

із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до

статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

       Колегія суддів, заслухавши доповідь

судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної

скарги, встановила наступне.

      Товариство з обмеженою відповідальністю

торгівельно-промислова компанія «УкрТрейд» є юридичною особою, включене до

ЄДРПОУ за номером 31906653, є платником єдиного митного тарифу та податку на

додану вартість. 

      При виконанні умов зовнішньоекономічного

договору, укладеного з іноземним партнером (Республіка Узбекистан), позивач

подав відповідачу для митного оформлення й митного оформлення товарів, що

переміщуються через митний кордон України, 26 лютого 2008 року вантажно-митну

декларацію (надалі ВМД) за № 700000002/2008/003663 для оформлення імпорту

вантажу мінеральне добриво АММОФОС фактурною вартістю 501410, 00 доларів США.

      Провідним інспектором  ВКМВ Гармаш С.А. 19 березня 2008 року була

складена та вручена представнику декларанта позивача картка відмови в прийняті

митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних

засобів через митний кордон України №700000000/2008/020092 (арк. справи 5-7), з

визначенням того,  що декларація від 26

лютого 2008 року не може бути прийнята (товари не підлягають митному

оформленню) з причин не подання додаткових документів, що підтверджують митну

вартість товарів, згідно пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20

грудня 2006 року №1766. 

      Карткою зазначено, що митне оформлення

може бути здійснено за умови  корегування

митної вартості товарів згідно з рішенням ВКМВ 

та умови подання нової ВМД.  

       Проблемою даного спору є правильність

визначення позивачем митної вартості (графа 45 ВМД),  та наявність або відсутність неправомірності

дій посадових осіб митниці, а також наявність підстав для визнання картки

відмови недійсною.  

    Колегія суддів зазначає, що вантажна митна

декларація (далі - ВМД) - письмова заява, встановленої форми, що подається

митному органу  містить відомості про

товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України,

митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для

здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування

податків, зборів та інших платежів. Таке значення наведене в пункті першому

Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене відповідно до статей

81,86 Митного кодексу України, Кабінетом Міністрів України від 9 червня 1997

року №574.

      Порядок декларування митної вартості

товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей

для їх підтвердження затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20

грудня 2006 року №1766, який затверджений відповідно до статей 262 і 264

Митного кодексу України (надалі Порядок).

      Пунктом 2 даного Порядку передбачене

визначення митної вартості товарів, як сукупність дій, які вчинюються

декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів

відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових

актів.

      Пунктом 11 Порядку передбачено, що для

підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант

зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту

передбачено, що посадова особа митного органу у графі „для відміток

митниці”  декларації митної вартості (що

є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових

документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку,

зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з

таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

      Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено,

що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта

документи, не зазначені у графі «для відміток митного органу».

      Колегія суддів зазначає, що зазначені правила

заявлення митної вартості товарів, передбачені щодо товарів, які імпортуються

(вартість операції), відповідно до пункту 5 Порядку. 

      Графою 3 декларації митної вартості

посадовою особою митного органу 27 лютого 2008 року зазначено, що для підтвердження

заявленої митної вартості необхідне подання додаткових документів: прайс - лист

фірми - виробника, калькуляція на виробництво товару, висновок

зовнішньоторговельної організації про вартість товару. Висновок якої саме

організації вимагається від позивача у написі не зазначено.

      Відповідно до вчиненого на звороті

декларації митної вартості напису зазначені документи були врученні декларантом

19 березня 2008 року, замість висновку зовнішньоторговельної організації про

вартість товару декларантом було надано лист Донецької ТПП № 594/06.06.03.

      Оскільки посадовою особою митниці не були

наведені вимоги до висновку, а саме не зазначено, яку інформацію він повинен у

собі утримувати, та не визначений суб'єкт надання даної інформації, колегія суддів

вважає надання листа Донецької торгово-промислової палати, таким що посвідчує

факт виконання вимог митного органу.

      Враховуючи зазначене, надання повної

інформації декларантом спростовує прийняття картки відмови митним органом.

      Порядок здійснення митного контролю й

митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації

затверджений наказом Державної митної служби від 20 квітня 2005 року №314

(Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 квітня 2005 року за

№439/10719), (надалі Порядок здійснення митного контролю). 

     Відповідно до частини першої статті 70 КАС

України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні

бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися

ніякими іншими засобами доказування, крім випадків щодо таких обставин не

виникає спору.

     Засобом реалізації владних повноважень

митницею є прийняття картки відмови, за наявності достатніх підстав,

установлених законодавством України (пункт 6.6 Порядку здійснення митного

контролю). 

       Колегія суддів зазначає, що недійсність

картки обумовлена недоведеністю підстав її складання.

       Колегія суддів зазначає, що митниця як

орган владних повноважень не довела правомірність прийняття картки відмови у

митному оформлені, погоджує висновки суду першої інстанції щодо неправомірності

прийняття картки відмови у митному оформлені.

     Правові наслідки для позивача створило

саме рішення митного органу прийняте у формі картки відмови, будь які дії у

межах спірних відносин не створили певних правових наслідків, а саме не

встановили, не змінили, та не припинили права та обов'язки для позивача. З

урахуванням зазначеного, дії у якості предмету розгляду даної справи визначені

позивачем та вирішені судом безпідставно.

     Митна декларація, що була надана до

митного оформлення анульована, внаслідок чого є неправомірним вирішення спору

щодо митного оформлення за зазначеною декларацією, натомість правомірно

здійснити розмитнення товару за відомостями, зазначеними у наведеній

декларації. 

     Колегією суддів не приймаються доводи

скаржника стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права,

оскільки вони не призвели до неправильного прийняття постанови.   

      На підставі вищенаведеного, колегія

суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи,

та постанова прийнята з частковим порушенням 

норм матеріального  права.

     Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198,

202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

        Апеляційну скаргу Східної регіональної

митниці на постанову  Донецького

окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-8986/08

- задовольнити частково.

       Скасувати постанову  Донецького окружного адміністративного суду

від  23 квітня 2008 року у справі

№2-а-8986/08.

      Позовні вимоги товариства з обмеженою

відповідальністю Торгівельно-промислова компанія «Укртрейд» - задовольнити

частково.      

      Визнати картку відмови в прийнятті митної

декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через

митний кордон України Східної регіональної митниці від 19 березня 2008 року №700000000/2008/020092-  недійсною.

      Зобов'язати Східну регіональну митницю

провести митне оформлення товару товариству з обмеженою відповідальністю

Торгівельно-промислова компанія «Укртрейд» визначеному ним у вантажно-митній

декларації від 26 лютого 2008 року №700000002/8/003663.

      У іншій частині позовних вимог -

відмовити.

       Вступна та резолютивна частини постанови

прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні  22 липня 2008 року. Постанова  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті

22 липня 2008 року.

        Постанова суду апеляційної інстанції за

наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Постанова може бути оскаржена до Вищого

адміністративного суду України   протягом

одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної

інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього

Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                               

                         Р.Ф.

Ханова

Судді:                                                                                                     

Т.П. Бадахова

                  М.І. Старосуд

З оригіналом

згідно:

Суддя                                                            

Р.Ф. Ханова