Рішення

від 09.02.2012 по справі 9/5009/7848/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/5009/7848/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.12                                                                                        Справа №  9/5009/7848/11

Суддя    Боєва О.С.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙБОТТ»(юридична адреса 28040, Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Дмитрове, вул. Ціолковського, 11; поштова адреса:  39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Тельмана, 28, кв. 20)

до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»у особі філії «Бердянський райавтодор»(юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул.Українська,50; адреса для листування: 71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Космічна, буд. 25)

про стягнення суми 70474,95 грн.

                                                                                                       Суддя    Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 70474,95 грн., з яких: сума 60401,02 грн. –основний борг, сума 4033,83 грн. –пеня за період з 01.07.2011р. по 06.12.2011р., сума 6040,10 грн. –штраф.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/7848/11, судове засідання призначено на 17.01.2012р. У судовому засіданні 17.01.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 09.02.2012р.

09.02.2012р. справу розглянуто, прийнято рішення.

07.02.2012р. до господарського суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач  фактично зменшує розмір заявленої до стягнення пені (внаслідок зміни періоду за який нарахована пеня) та доповнює позовні вимоги ще однією вимогою про стягнення  з відповідача 3 % річних. Так, просить стягнути з відповідача суму 60401,02 грн. основного боргу, суму 1978,86 грн. –пені (за період з 22.11.2011р. по 09.02.2012р.), суму 386,32 грн. –3 % річних (за період з 22.11.2011р. по 09.02.2012р.), суму 6040,10 грн. - штрафу.

Розглянувши вказану заяву позивача, суд вважає за можливе в порядку ст. 22 ГПК України прийняти її до розгляду лише в частині зменшення, заявленої до стягнення пені, що стосується 3% річних, то заява в цій частині судом відхилена, виходячи з наступного.   

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду  господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.  

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстава. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову –це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Тобто, заявляючи вимогу про стягнення 3 % річних (яка не була одразу заявлена у позовних вимогах при подачі позову), позивач фактично заявляє ще одну позовну вимогу, яка має зовсім іншу підставу виникнення та повинна бути предметом розгляду окремого позовного провадження.

Таким чином, предметом розгляду спору у справі № 9/5009/7848/11 є вимоги про стягнення з відповідача  суми 60401,02 грн. основного боргу, суми 1978,86 грн. –пені (за період з 22.11.2011р. по 09.02.2012р.), суми 6040,10 грн. - штрафу.

В позовній заяві зазначено, що на виконання умов договору № К-22/11 від 30.06.2011р., позивач 01.07.2011р. поставив відповідачу товар  - бітум дорожній в'язкий БНД 60/90 у кількості 16, 179 тон вартістю 119401, 02 грн. з ПДВ на підставі рахунку-фактури № СФ-0000075 від 01.07.2011р. та видаткової накладної № РН-0000036 від 01.07.2011р. Товар було отримано представником відповідача на підставі  довіреності ААВ № 109359 від 01.07.2011р. Станом на 01.07.2011р. відповідач оплатив отриманий товар в сумі 59000 грн. Таким чином, борг відповідача  за  отриманий ним  товар становить  60401,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ч. 3 ст. 6, ст.ст. 549, 551, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України.

Відповідач у судовому засіданні 17.01.2012р. надав відзив на позову в якому визнав суму 60401,02 грн. основного боргу у повному обсязі.  Також зазначив, що у ДП «Запорізький облавтодор»станом на 17.01.2012р. склались обставини, які ускладнюють погашення боргу перед ТОВ «Кайботт», а саме: на даний час замовником – Службою автомобільних доріг   у Запорізькій області, не прийнято обсяги виконаних підрядних дорожніх робіт та не сплачено в повному обсязі кошти за виконані обсяги дорожніх робіт підрядника –ДП «Запорізький облавтодор», що станом на 17.01.2012р. склало 42 000 000 грн.,  та підтверджується довідкою. Заборгованість щомісяця зростає. При цьому, ДП «Запорізький облавтодор»має кредит в банку в розмірі 20 000 000 грн. Також, на підприємстві мається заборгованість по виплаті  заробітної плати за листопад-грудень 2011р., яка складає 4 254 400 грн., заборгованість по платежам до бюджету складає 4 384 000 грн. Просить розстрочити виконання рішення строком на шість місяців зі сплатою рівними платежами кожного місяця по 11745,82 грн., починаючи з лютого 2012 року.

          У судове засідання 09.02.2012р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

          Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

          Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2011р. між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Кайботт»(постачальник, позивач у справі) та Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»у особі філії «Бердянський райавтодор»(покупець, відповідач) укладено договір № К-22/11, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити покупцю узгодженими партіями нафтопродукти - бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001 у кількості 16,179 тон,  загальною вартістю 119401,02 грн., в т.ч. ПДВ –19900,17 грн., а покупець зобов'язався сплатити їх і прийняти в асортименті, кількості згідно з поданими заявками, узгодженими з постачальником.

Згідно з п. 2.1. договору, якість товару має відповідати чинним ДСТУ і ТУ і засвідчуватися паспортом якості заводу-виробника або сертифікатом відповідності для продукції, що підлягає сертифікації.    

В п. 4.1. договору зазначено, зокрема, що на момент укладення договору ціна товару –  бітуму нафтового дорожнього в'язкого БНД 60/90 ДСТУ 4044-2001  з доставкою становить 7380 грн. за 1 тн.

Із змісту п.п. 4.2., 4.3. договору слідує, що оплата за товар здійснюється шляхом: 100% передоплати. Підставою для перерахування попередньої оплати за товар є рахунок на передоплату постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що вказаний в рахунку. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.   

Відповідно до п. 7.7. договору, він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2011р., а в частині виконання грошових зобов'язань –до їх повного виконання.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивачем 01.07.2011р. було поставлено відповідачу товар – бітум дорожній в'язкий БНД 60/90 у кількості 16,179 тон вартістю 119401,02 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000036 від 01.07.2011р. та довіреністю серії ААВ № 109359 від 01.07.2011р.  

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури № СФ-0000075 від 01.07.2011р. у встановлений договором строк та в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № К-22/11 від 30.06.2011р., у нього перед ТОВ «КАЙБОТТ»виникла заборгованість в сумі 60401, 02 грн.

11.11.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією, просив у семиденний строк з дня отримання претензії перерахувати борг за поставлену продукцію в сумі 60401,02 грн.

Претензія була залишена відповідачем без відповіді, оплата за поставлений товар не здійснена.     

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар  і  сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.    Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен

виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав доказів погашення  заборгованості у сумі 60401,02 грн.  

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 60401,02 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором  № К-22/11 від 30.06.2011р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму 1978,86 грн. пені за період з 22.11.2011р. по 09.02.2012р.

Пунктом 5.5. договору встановлено, що  за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2 % від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 1978,86 грн. пені за період з 22.11.2011р. по 09.02.2012р. підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 6040,10 грн. штрафу.

Так, в п. 5.4. договору сторони визначили, що у випадку невиконання зобов'язань  у термін, зазначений у п. 4.2. цього договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10%  від несвоєчасно сплаченої суми.   

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання зобов'язань та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 60401,02 грн., суд вважає вимоги про стягнення з відповідача суми 6040,10 грн. штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у своєму відзиві на позов заявив клопотання про надання розстрочки виконання рішення строком на шість місяців зі сплатою рівними платежами кожного місяця по 11745,82 грн., починаючи з лютого 2012 року.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частинами 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши викладені у заяві обставини, суд визнає доводи заявника необґрунтованими. Відповідачем не надано належних доказів у підтвердження існування виняткових обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду на даний час. Належними доказами у підтвердження скрутного фінансового становища в даному випадку можуть бути баланси і звіти про фінансові результати діяльності підприємства за певний період, які мають встановлену форму, надаються до відповідних державних органів.

Таким чином, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення строком на шість місяців зі сплатою рівними платежами кожного місяця по 11745,82 грн., починаючи з лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                   

                                                          ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.   

Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»у особі філії «Бердянський райавтодор»(юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул.Українська,50; адреса для листування: 71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Космічна, буд. 25; код ЄДРПОУ 32025623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙБОТТ»(юридична адреса 28040, Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Дмитрове, вул. Ціолковського, 11; поштова адреса:  39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Тельмана, 28, кв. 20; код ЄДРПОУ 35767138) суму 60401 грн. 02 коп. основного боргу, суму 1978 грн. 86 коп. –пені,  суму 6040 грн. 10 коп. – штрафу, суму 1411 грн. 50 коп. судового збору.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                             О.С. Боєва   

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано  14.02.2012р.