Рішення

від 01.02.2012 по справі 5023/154/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/154/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р.                                                            Справа № 5023/154/12

вх. № 154/12

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Кравець В.Я.     

відповідача - не з"явився    

розглянувши справу за позовом ТОВ "ТЕЛКО Україна", м. Київ 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "ЮК", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 110836,36 грн. заборгованості за отриману від позивача продукцію, витрати на юридичну допомогу в сумі 10226,72 грн. та судовий збір.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив, що позивач постави відповідачеві товар на суму 110836,36 грн., що підтверджується накладною №РН-0002678 від 15.09.2011р., а відповідач товар отримав, що підтверджується довіреністю №298 від 15.09.11р. року, але оплату його вартості не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 110836,36 грн.      

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 110836,36 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають  задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10226,72 грн. витрат на юридичні послуги, суд визнав їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

На думку Вищого господарського суду викладену у постанові ВГСУ від 16.02.2005 р. по справі N 274/3-2004 витрати понесені на отримання юридичних послуг від іншої особи не мають обов'язкового характеру, не знаходяться у причинному зв'язку із збитками за основним позовом. Тому, на думку Відповідача заявлена Позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 2000,00 коп., витрачена ним у зв'язку з отриманням юридичних послуг від іншої особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором. Така позиція Вищого господарського суду викладена також у інформаційному листі від 14.07.2004 р. N 01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»(Із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого господарського суду України від 12 березня 2009 року N 01-08/163).

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК" (м. Харків, вул. Академіка Павлова, 130, кв. 122, код 32239729, рах. 26002010183 в ХФ ПАТ "Унікомбанк", МФО 350006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телко Україна" (м. Київ, вул. Стеценко, 19, буд. 68, код 32856918, рах. 26001001326397 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) - 110836,36 грн. заборгованості та 2216,73 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Тихий П.В.

< Текст >