Рішення

від 06.02.2012 по справі 5023/10124/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/10124/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р.                                                            Справа № 5023/10124/11

вх. № 10124/11

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився  

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агрофірма ім. В. Д. Слободяна", с. Іванківці

до  ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техсис-Про" м. Харків  

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 77964,00грн. основного боргу, 0,1% пені в розмірі 54,78грн., 3% річних у розмірі 1643,87грн., інфляційні витрати у розмірі 2158,14грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1636,42грн. В обгрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором №31 купівлі-продажу від 10.02.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати поставленого відповідачу товару.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, документи витребувані судом не надали, причини неявки у судове засідання не повідомили.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку, передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані суду докази, суд встановив, що 10.02.2011р. між сторонами було підписано договір купівлі-продажу №31.

На виконання взятих на себе зобов'язань передбачений у договором № 31 купівлі-продажу консервованих продуктів харчування від 10.02.2011 року Позивачем по видатковій накладній № РН-0000192 від 15 лютого 2011 року передано Відповідачу товар, а саме консервовані продукти харчування на суму 92924, 00 грн. (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот двадцять чотири гривні), та виставлено рахунок за наданні послуги по доставці товару на суму 3000 грн. (три тисячі гривень) згідно п.5.3. договору.

Позивач ТОВ «Агрофірма ім. В.Д. Слободяна» добросовісно виконала взяті на себе зобов'язання передбачені у договорі № 31 купівлі-продажу консервованих продуктів харчування від 10.02.2011 року.

Відповідач ТОВ «НВП»Техсис-ПРО» лише частково здійснив оплату за отриманий товар, а саме згідно банківських виписок 17.02.2011 року перерахував кошти в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень), 18.03.2011 року перерахував кошти в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень), за згодою двох сторін здійснив часткове повернення отриманого товару на суму 12960,00 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень), про що свідчить підписаний сторонами акт № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.02.2011 року.

Станом на день звернення до суду заборгованість Відповідача перед по Позивачем за отриманий товар по договору № 31 купівлі-продажу консервованих продуктів харчування від 10.02.2011 року становить 77964,00 грн. (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гривні).

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимок цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а бо прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.   Згідно норм цивільного та господарського законодавства України та п.4.1. договору № 31 купівлі-продажу консервованих продуктів харчування від 10.02.2011 року Відповідачу надавався час щодо оплати вартості товару терміном 10 (десять) робочих днів, кінцевою датою оплати товару є 01 вересня 2011 року.

Пунктом 6.1. договору № 31 купівлі-продажу консервованих продуктів харчування від 10.02.2011 року передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3. договору № 31 купівлі-продажу консервованих продуктів харчування від 10.02.2011 року передбачено, що за прострочення оплати продукції Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % (не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 9 роз'яснення президії Вищого Арбітражного Суду України від 29.04.1994 року № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Нарахування 0,1% пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснюється за період з 02 березня 2011 року (наступного дня після того коли зобов'язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по 17 вересня 2011 року(день написання позовної заяви).

Отже,сума нарахованої пені (додаток № 1 до позовної заяви) становить 54,78 грн. (п'ятдесят чотири гривні 78 копійок)

Сума нарахованих 3% річних (додаток № 2 до позовної заяви) становить1643,87 грн. (одна тисяча шістсот сорок три гривні 87 копійок)

Сума нарахованого індексу інфляції (додаток № 3 до позовної заяви становить) 2158,14 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят вісім гривень 14 копійок)

Враховуючи викладене вище, суд визнав позовні вимоги обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Техсис-ПРО" (м. Харків, вул. Багратіона, 6, к. 205, код 34630327, рах. 26006852000003 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. В.Д. Слободяна" (Хмельницька область, Городоцький район, с. Іванківці, код 31646622, рах. 26005052403637 в Хмельницькій філії "Приватбанк", МФО 315405) - 77964,00грн. основного боргу, 0,1% пені в розмірі 54,78грн., 3% річних у розмірі 1643,87грн., інфляційні витрати у розмірі 2158,14грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1636,42грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.  

Суддя                                                          Тихий П.В.