Рішення

від 23.10.2006 по справі 9/232-3580

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2006 р.

Справа № 9/232-3580

Господарський суд Тернопільської

області

у складі   судді Кропивної

Л.В.            

Розглянув справу

за

позовом  Закритого акціонерного

товариства "Розрахунково-торговий центр "Нафтогазкард" вул.

Григоровича-Барського, 2, м.Київ 134,          

до  Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1  АДРЕСА_1

За участю представників сторін:

         позивача:   Савенко О.В., довіреність № 4 від 11.10.2006

р.  

відповідача: не з'явився.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні представнику

позивача  права та обов'язки  учасників господарського процесу згідно з

ст.ст. 22,  29  ГПК 

України, суд

Встановив

Позивач -Закрите акціонерне

товариство „Розрахунково-торговий центр “Нафтогазкард”, м. Київ,( надалі  Позивач, Товрисвто, покупець)  звернувся 19.09.2006 р. ( вх. НОМЕР_1 )  до господарського суду Тернопільської області

з позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м

Тернопіль, ( надалі -Відповідач, продавець, 

підприємець)  про дострокове

розірвання договору  НОМЕР_2,  стягнення 5000,00 грн. заборгованості  та 

200,00 грн.  в повернення завданих

збитків, заподіяних зверненням по юридичну допомогу, посилаючись на таке:

29 липня 2004 р. між  Закритим акціонерним товариством

“Розрахунково-торговий центр “Нафтогазкард”, як Покупцем,  та 

Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, як

Продавцем, укладено договір купівлі-продажу за 

НОМЕР_2, за умовами якого (п.п. 1.1, 1.2, 2.1.  ) Продавець зобов'язався продати товар  (брус дубовий), а Покупець -прийняти  та оплатити 

його вартість у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок

Продавця наступним чином : 50% від суми партії товару 200 (двісті) одиниць в

рахунок предоплати, а решту 50% після прийняття партії товару на складі Покупця

напротязі 5-ти банківських днів.

На виконання договору позивач

перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 10 500,00 грн. в рахунок

предоплати за товар , що підтверджує  

платіжним дорученням НОМЕР_3.

Утім ,  Відповідач всупереч умовам  договору, які передбачали  поставку 

товару протягом 10-ти днів після оплати 

суми 50% партії товару  ,    своїм власним транспортом  на склад покупця  АДРЕСА_2, товар не поставив.

10.12.2005 р. покупець  направив 

в адресу продавця  лист НОМЕР_4 з

вимогою повернути отримані кошти в сумі 10 500,00 грн.

Як стверджує позивач, згідно

платіжного доручення  НОМЕР_5  продавець 

добровільно повернув покупцю   частину

сплачених коштів  - 5 500,00 грн.

Іншу частину  сплачених коштів,   відповідач у добровільному порядку не

повертає,  що стало підставою для   звернення 

позивача до суду за захистом своїх 

порушених майнових прав.

Крім того ,  посилаючись на те, що виконання  договору втратило для покупця інтерес, ЗАТ

“Розрахунково-торговий центр “Нафтогазкард” , просить достроково  розірвати договір   НОМЕР_2 

та стягнути з відповідача 200,00 грн. в повернення   збитків, завданих   зверненням по юридичну допомогу у  оформлені позовної  заяви  

до  ПП. „Ваш повірений”.

Ухвалою від 25.09.2006 р. порушено

провадження та призначено розгляд справи на 10:15 год. 23 жовтня 2006 р.

В судовому засіданні 23.10.2006 р.

представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм

правом на участь у судовому засіданні 

23.10.2006 р., представника  не

направив, хоча  про час та місце його

проведення був  повідомлений  ухвалою від 25.09.2006 р.,  відзиву на позов не подав.

Справа розглядається за

наявними  у ній матеріалами згідно ст. 75

Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,

оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши 

доводи представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позов

підлягає до задоволення частково, враховуючи наступне:

29.07.2004 р. між позивачем,

як  покупцем та відповідачем, як

продавцем, був укладений договір поставки за 

НОМЕР_2, предметом якого є зобов'язання продавця передати у зумовлені

строки у власність покупцю товар (брус дубовий), а покупця - прийняти товар і

оплатити його вартість.  Згідно з  п. 

4.1.  договору,  він набуває чинності  з моменту його підписання і діє до  31. 12.2004 р.

Згідно п. 2.1 вказаної угоди

покупець зобов'язався провести предоплату 50% вартості партії товару, решта 50%

вартості сплатити після прийняття партії товару на складі покупця на протязі

5-ти банківських днів.

Платіжним дорученням НОМЕР_3 

підтверджується доводи позивача 

про те, що  ним  на виконання умов вказаної угоди  сплачено 

на розрахунковий рахунок відповідача 10 500,00 грн. в рахунок предоплати

50% вартості товару.

Пунктом 3.1 договору

купівлі-продажу передбачено обов'язок продавця поставити товар своїм

транспортом на склад покупця  -

Товариства АДРЕСА_2,)  на протязі  10 днів 

після оплати покупцем суми  50%

партії товару.

Утім   в порушення пункту  3.1. договору,     до 

09.08.02004 р. і в подальшому 

до  строку дії договору   відповідач 

своїм транспортом на склад покупця АДРЕСА_2,)  товар не поставив.

Відповідно до ч. 1  ст. 188 ГК України зміна та розірвання

господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не

передбачено законом або договором.

Згідно  з  абз.

ч. 1 ст. 175 ГК України  майнові

зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються

Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК

України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином

виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових

актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у

певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених 

Господарським кодексом України. В силу положень 

Частинами 2-4 статті   188 ГК України  визначається  

порядок зміни та розірвання договору, згідно з якими   сторона договору, яка вважає за необхідне

змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій

стороні за договором.     Сторона

договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у

двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про

результати її розгляду.  У разі якщо

сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі

неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,

заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Водночас,  частиною 

1 цієї статті встановлено ,   що

зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не

допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір  НОМЕР_2 

містить умову,  згідно із якою

сторона за договором повинна попередити 

другу  сторону  за місць 

про  дострокове розірвання

договору. ( п.  6.2.)

Подані  позивачем 

матеріали не підтверджують  тієї

обставини, що умови договору  у порядку  дострокового розірвання та   положення пунктів  2-4 

ст. 188 ГК України  в частині   порядку 

розірвання договору були позивачем 

дотримані.

Відповідно до п. 4 ст. 188 ГК

України  у разі якщо сторони не досягли

згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням часу 

поштового обігу, заінтересована  

сторона має право передати спір 

на вирішення  суду.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ГК

України  господарське зобов'язання може

бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188  цього Кодексу.

Враховуючи , що  позивач не виконав умови договору  ,які є 

для нього в однаковій мірі з іншою стороною є обов'язковими, не

дотримався  правил ст. 188 ГК України

,   підстави для задоволення вимоги

про  дострокове розірвання договору

відсутні.

10.12.2004 р. Товариство  звернулося 

з вимогою  до підприємця  повернути у добровільному порядку отримані  кошти у розмірі  10 500 грн., мотивуючи тим, що  відповідач грубо  порушує протягом  4-х місяців 

виконання  взятих на себе

зобов'язань.

Право пред'явити  вимогу 

продавцю повернути отриману ним 

суму попередньої оплати,  покупець

має , в силу положень  ч. 2 ст.  693 ЦК України  , 

якщо  продавець ,який отримав

суму  попереднього оплати товару, не

передав  товар у встановлений строк .

За твердженням  позивача, 14.01.2006 р.  підприємець 

згідно платіжного доручення 

НОМЕР_5 повернула  частково  суму попередньої оплати  і лише 

5 500 грн.  

Тому спір  між сторонами виник внаслідок  невиконання  

продавцем   грошових  зобов'язань , підставою яких  є   

вимога  покупця  про повернення суми  попередньої оплати за товар.

Доводи  позивача 

про те, що  станом на день

звернення до суду з позовом, решта сплачених коштів в сумі 5000,00 грн.

відповідачем не повернута і останнім не заперечується.

При таких обставинах справи,  суд вважає обґрунтованими вимоги  позивача 

про  стягнення  з відповідача 

5000,00 грн. заборгованості   , що

виникла через невиконання  вимоги  покупця  

повернути  суму  попередньо оплати.

Вимоги позову  про стягнення з відповідача 200,00 грн.,  які позивач сплатив  ПП. „Ваш повірений” в якості оплати за

юридичні послуги,  які полягали  в політ 

послуг  приватног підприємства

по  оформленні позовної заяви   ,  до

задоволення не підлягають, оскільки  такі

витрати не мають  обов'язкового

характеру  і факт їх наявності та розмір

не знаходяться  у необхідному зв'язку із

вимогами, викладеними в позові.  Витрати

на оплату юридичної допомоги  у суді не

мають необхідних ознак шкоди (її грошового вираження у формі збитків)

відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин справи, позовні

вимоги задовольняються частково в частині стягнення 5000,00  грн. боргу.

В  

частині вимог стосовно стягнення 

200,00 грн. на відшкодування 

збитків слід відмовити.

         Позов 

у частині  вимог  про дострокове     розірвання 

договору   купівлі-продажу

НОМЕР_2,  укладеного  у м. Києві 

29.07.2004 р.  між Закритим

акціонерним товариством “Розрахунково-торговий центр “Нафтогазкард“ та  Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною

особою ОСОБА_1, до задоволення не підлягає.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК

України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 23.10.2006 р.

за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину

рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК

України.

З огляду на наведене, керуючись ст.

ст. 15, ч.1 ст. 611, ч. 1 ст. 662 ЦК України, ст.188,  193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43,

49,  82, 84, 85, 116, 117 ГПК України,

Господарський суд 

Вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути 5000,00 грн. боргу та

159,96 грн. судових витрат із Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної

особи ОСОБА_1  (АДРЕСА_1,  ідент. код НОМЕР_6) в користь   Закритого акціонерного товариства  „Розрахунково-торговий центр “Нафтогазкард”

(м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2, ідент. код 31106690).  

3 . Відмовити  у задоволенні позову  у частині вимог про стягнення 200,00 грн.

збитків  та  дострокового розірвання договору    про  

розірвання  договору   купівлі-продажу НОМЕР_2,  укладеного у м. Києві  29.07.2004 р. 

між Закритим акціонерним товариством “Розрахунково-торговий центр “Нафтогазкард“

та  Суб'єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_1.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На

рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати

апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня

прийняття (підписання) “30” жовтня 

2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.          

Суддя                                                                                         

Л.В. Кропивна