Рішення

від 14.02.2012 по справі 5008/1775/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/1775/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

14.02.2012                                                             Справа  № 5008/1775/2011

Розглянувши матеріали

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко Натура”, м. Львів

До відповідача Приватного підприємства „Санте-2006”, м. Ужгород

про стягнення 66074,21 грн. заборгованості, у тому числі 48406,02 грн. боргу за поставлений товар та 17668,19 грн. пені,

                                                                                Суддя   Л. М. Якимчук

За участі представників сторін:

від позивача -  не з'явився;

від відповідача -  Лойко В.В., директор.

СУТЬ  СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом до суду до приватного підприємства „Санте-2006”, м. Ужгород про стягнення з відповідача, згідно з договором поставки товару № 241/1 від 12.10.2006, основного богу у сумі 48406,02 грн. та  17668,19 грн. пені.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у зв'язку з відсутністю у товариства коштів на відрядні витрати, однак у попередньому судовому засіданні,  а також листом №88 від 30.01.2012 письмово підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві, зокрема, зазначає, що позовні вимоги підтверджені поданими суду доказами, зокрема, договором поставки товару від 12.10.2006 №241/1, видатковими накладними: №ЕН-0050 від 19.02.2010, №ЕН-000079 від 11.03.2010, №ЕН-0126 від 14.04.2010, №ЕН-0163 від 07.05.2010, №ЕН-0010 від 20.01.2011, а також розрахунком позовних вимог.

Представник відповідача не заперечив проти наявності основного боргу за поставлений товар, разом з тим заперечив проти нарахованої позивачем пені у розмірі 17668,19 грн., оскільки така нарахована на підставі договору (пункт 8.1 передбачає пеню в розмірі 0.1% за кожен день прострочення), який припинив свою дію 31.12.2006.

Заслухавши представника відповідача та позивача у попередніх судових засіданнях, а також вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено Договір поставки товару від 12.10.2006 №241/1, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу продукти харчування та інші товари, а відповідач зобов'язується прийняти поставлений товар і провести оплату (пункт 1.1 договору).

Пункт 5.1 договору зобов'язує відповідача провести оплату за товар шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 21 календарного дня.

Відповідно до пункту 11.5 договору визначено термін його дії –до 31.12.2006 з правом наступного пролонгування на 2 роки при відсутності письмових заперечень сторін. Після спливу цього строку позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 200058,30 грн., що підтверджено видатковими накладними: №ЕН-0050 від 19.02.2010, №ЕН-000079 від 11.03.2010, №ЕН-0126 від 14.04.2010, №ЕН-0163 від 07.05.2010, №ЕН-0010 від 20.01.2011, поданим розрахунком, перевіреним судом.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з поставки товару згідно зазначених накладних, а не з договору, на який посилається позивач. У згаданих накладних строк оплати не вказаний.

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково –на суму 151652,28 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до нього з листом-претензією №21/09/02 від 21.09.2010, в якому поставив вимогу сплатити суму боргу  до 30.12.2010.  Однак, відповідач на претензію не прореагував, заборгованість у розмірі 48406,02 грн. не погасив.

Заборгованість відповідача за поставлений товар у розмірі 48406,02 грн. підтверджена поданими позивачем доказами, а також визнана відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

У даному випадку матеріалами справи повністю підтверджено прострочення відповідачем  виконання свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару  на загальну суму 48406,02 грн., зокрема:

- переліченими видатковими накладними підтверджено отримання відповідачем товару;

- поданим позивачем Актом звірки, визнаним відповідачем, підтверджено заборгованість на суму  48406,02 грн.;

- направлена позивачем претензія від №21/09/02 21.09.2010 з вимогою сплатити суму боргу до 31.21.2010 отримана відповідачем та залишена без реагування.

Відтак, заборгованість підлягає до стягнення на користь позивача відповідно до ст.ст. 530, 612 Цивільного кодексу України.

У частині стягнення 17668,19 грн. пені, нарахованої за період з 15.12.2010 по 15.12.2011, належить відмовити, з огляду на наступне.

Пеня нарахована позивачем на підставі пункту 8.1 договору, відповідно до якого за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, до повного розрахунку.

Строк дії цього договору –до 31.12.2006 з правом наступного пролонгування на 2 роки при відсутності письмових заперечень сторін (пункт 11.5).

Спірна заборгованість виникла, внаслідок неповної оплати за товар, отриманий по  накладних за 2010 рік.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення пені, яка нарахована за договором, дія якого припинена, тому, у частині стягнення 17668,19 грн. пені належить відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства „САНТЕ-2006” (код: 34262131, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101, к. 303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКО НАТУРА” (код: 32408757, п/і 79069, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 313) суму 48406,02 грн. (сорок вісім тисяч чотириста шість грн. 02 коп.) боргу за поставлений товар, а також 1034,07 грн. (одну тисячу тридцять чотири грн. 07 коп.) на відшкодування судового збору.

3.   У іншій частині позову відмовити. Судові витрати у цій частині покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                         Л. М. Якимчук

Повний текст рішення виготовлено і підписано 20.02.2012.