Рішення

від 16.02.2012 по справі 5021/134/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/134/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.12           Справа № 5021/134/12.

За позовом: Приватного підприємства «Наш дім», м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства «Рубін», м. Суми

про стягнення 10 467 грн. 97 коп.

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Калениченко М.К.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 10 467 грн. 97 коп. заборгованість за надані  відповідачу послуги відповідно до умов договору на обслуговування вентиляційних каналів від 01.04.2010 року, укладеного між сторонами у справі, а також судові витрати по справі покласти на відповідача.

Крім того, позивач в позовній заяві просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 50 від 15.02.2012 року, в якому проти позовних вимог не заперечує, проте зазначає, що не може виконати договірні зобов'язання перед ПП «Наш дім» у зв'язку з тим, що підприємство відповідача має заборгованість по заробітній платі, яка становить 192 247 грн. 87 коп.    

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив:

01.04.2010 року між Приватним підприємством «Наш дім» та Приватним підприємством «Рубін» було укладено Договір на обслуговування вентиляційних каналів, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з періодичної перевірки, прочищення димових, вентиляційних каналів житлового фонду згідно затвердженого графіка. Термін виконання робіт по договору становить з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту виконання всіх зобов'язань по ньому.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору було погоджено порядок та терміни оплати обсягів виконаних робіт, а саме: передоплата – до 25 числа поточного місяця в розмірі 50 % до початку виконання робіт; повна оплата – протягом 10-ти банківських днів після отримання рахунку виконавця.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно актів прийомки – здачі виконаних робіт, наявних в матеріалах справи, відповідачу були надані послуги на загальну  суму 5 172 грн. 00 коп., відповідні роботи відповідачем були прийняті без зауважень та в повному обсязі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10 467 грн. 97 коп. заборгованість за надані відповідачу послуги. Представник відповідача проти суми боргу не заперечував.  

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення встановлені ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 10 467 грн.97 коп.

Факт заборгованості відповідача в сумі 10 467 грн.97 коп. підтверджено матеріалами справи. Відповідач проти заборгованості в  даній сумі не заперечує. За таких обставин суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і задовольняє їх в цій частині.

В резолютивній частині позову позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь – якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.  

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки клопотання позивачем взагалі необґрунтовано, не надано належних  доказів  в обґрунтування вимог даного клопотання, що можуть свідчити про ускладнення  чи неможливість виконання рішення господарського суду по  справі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, до складу яких включено витрати у сумі 3 грн. 80 коп. поштового збіру, а також 1 609 грн. 50 коп. – витрати по сплаті судового збору.

Позивач в обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 3 грн. 80 коп. посилається на п. 6.2. договору, яким передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань, а також на ст. 224 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правові підстави відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначені ст. 22 ЦК України. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо) (ч. 4 ст. 22 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до загальних підстав  цивільно-правової відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої  шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте позивач не обґрунтував відповідно до вимог чинного законодавства вимогу про стягнення з відповідача 3 грн. 80 коп. – збитків. Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 грн. 80 коп. – збитків.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 ГПК України з відповідача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 66, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.В задоволення клопотання позивача про забезпечення позову – відмовити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Рубін» (40011, м.Суми, вул. Супруна, 13; код 30321271) на користь Приватного підприємства «Наш дім» (40031, м.Суми, вул. Ковпака, 63; код 30451526) 10 467 грн. 97 коп. – заборгованості, 1 609 грн. 50 коп. – витрат по сплаті судового збору.

4.В іншій частині позову – відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                    О.В. КОВАЛЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 20.02.2012 року.