Рішення

від 21.02.2012 по справі 2/181-2336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р.

Справа № 2/181-2336

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Колубаєвої В.О.             

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" вул. Шаумяна, 2, м. Бердянськ, Запорізької області

до відповідача Відкритого акціонерного Товариства "Тернопільський м‘ясокомбінат" вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області

про стягнення 8 052 грн. 62 коп. заборгованості та штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_1., довіреність №60/102 від 20.12.11р.

відповідача:

Суть справи: 27.06.2001р. позивач пред'явив в арбітражний суд Тернопільської області позов №60-3033 від 21.06.2001р. про стягнення з відповідача 8 052 грн. 62 коп., із них: 6 892 грн. 69 коп. –заборгованість за недопоставлений товар (жир яловичий) в кількості 8 500 кг., згідно умов контракту №716-98 від 11.06.1998р. та 1 745 грн. – пеня за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 21.12.2000р. по 21.06.2001р.

Представник відповідача – ліквідатор Щербань О.М. повідомив, що постановою господарського суду Тернопільської області від 14.08.2001р. ВАТ "Тернопільський м‘ясокомбінат" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011р. строк ліквідаційної процедури продовжено до 08.04.2012р.

Стверджує, що ВАТ "Азовські мастила і оливи" до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тернопільський м‘ясокомбінат" не включені. Просить справу провадженням припинити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представнику позивача роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) При розгляді даної справи судом встановлено, що 03.04.2001р. арбітражним судом Тернопільської області порушено провадження у справі №11/Б-14 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український Реєстратор акціонерів" до боржника Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський м‘ясокомбінат" про визнання його банкрутом. У зв'язку з чим, ухвалою від 31.07.2001р., згідно Роз‘яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банкрутство" №02-5/444 від 18.11.1997р., провадження у даній справі було зупинено до вирішення справи №11/Б-14.

3) Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство" ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.01.2012р. справу №2/181-2336 провадженням поновлено та призначено судове засідання на 21.02.2012р.

Із матеріалів справи №11/Б-14 вбачається, що оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного Товариства "Тернопільський м‘ясокомбінат" вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області було опубліковано в газеті "СВОБОДА" № 45 від 08 травня 2001р.

Ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла станом на той час) –далі Закон, встановлено, що кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Місячний строк, встановлений ст. 14 Закону для подачі письмової заяви про грошові вимоги до боржника з дня опублікування оголошення в газеті "СВОБОДА" № 45 від 08 травня 2001р., закінчився  08 червня 2001р.

Таким чином, суд вважає, що кредитори ВАТ "Тернопільський м‘ясокомбінат", в тому числі і ВАТ "Азовські мастила і оливи", у передбачений Законом спосіб були своєчасно повідомлені про порушення справи №11/Б-14 про банкрутство і вправі були заявити свої вимоги відповідно до встановлених ним процедур.

Наслідки щодо грошових вимог, заявлених після закінчення строку, встановленого для їх подання – не розглядаються і вважаються погашеними.

ВАТ "Азовські мастила і оливи", своїм правом, передбаченим ст. 14 Закону, на заявлення грошових вимог до ВАТ "Тернопільський м‘ясокомбінат" шляхом подання в арбітражний суд письмової заяви про грошові вимоги до боржника, не скористалося, про що свідчать офіційний запит відповідача до господарського суду №60-6577 від 19.12.2001р. та відповідь господарського суду №7 від 27.12.2001р.

В зв'язку з чим ВАТ "Азовські мастила і оливи" не включене в реєстр вимог кредиторів банкрута ВАТ "Тернопільський м‘ясокомбінат".

4) Постановою господарського суду Тернопільської області від 14.08.2001р. ВАТ "Тернопільський м‘ясокомбінат" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута – Щербаня О.М., м. Київ-30.

Станом на 21.02.2012р. (час розгляду справи) по справі №11/Б-14 триває ліквідаційна процедура, строк якої, згідно ухвали господарського суду Тернопільської області від 22.11.2011р., продовжено до 08 квітня 2012 року.

Ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно п. 1 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Кошти одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку встановленому ст. 31 Закону.

Отже, визнані судом грошові вимоги кредиторів у справі №11/Б-14 повинні задовольнятися в порядку черговості згідно приписів ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними (ч. 5 ст. 31 Закону).

Частиною другою пункту 54 Постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" визначено, що якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновляє позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

За таких обставин, враховуючи, що ВАТ "Азовські мастила і оливи" не звернулося у строк, встановлений ст.14 Закону, з відповідною заявою до господарського суду Тернопільської області про визнання його грошових вимог в сумі 8 052 грн. 62 коп. відносно ВАТ "Тернопільський м‘ясокомбінат" в межах провадження справи про банкрутство і його вимоги не включені в Реєстр вимог кредиторів по справі №11/Б-14, а тому суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 14, 26, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1)  В позові позивачеві відмовити.

2)  Судові витрати позивачеві не повертаються.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «21» лютого 2012 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          В.О. Колубаєва