Рішення від 07.10.2008 по справі 2658-2008

2658-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2008Справа №2-2/2658-2008

За позовом: Приватного підприємства «Діоніс» (96000, Красноперкопський район, с.Вешневка, вул.Леніна, 8;  96000, м.Краноперекопськ, мікрорайон, 8, буд.6, кв.126).

до відповідача: ВАТ «Кримський содовий завод» (96000,м.Красноперекопськ, вул.Проектна, 1)

Про стягнення 360 617грн79коп

                                  Суддя В. І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача : Біда – представник по  довіреності, довіреність у справі.

Від відповідача : Пономарьов - заст.нач.юр.відд, довір у справі.

     Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення 246 737грн.79коп, з яких 197 932грн48коп прибутку за безпідставне користування чужими грошовими коштами та  48 805грн31коп відсотків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ГС АРК була задоволена позовна заява  позивача про стягнення з відповідача заборгованості з виконані роботи у розмірі 542 281грн30коп. ВДВС у Красноперекопському районі  виконало наказ ГС АРК та стягнув з відповідача 542 281грн30коп. На думку позивача, відповідач повинен у судовому порядку відшкодувати прибуток за безпідставне користування чужими грошовими коштами позивачу у розмірі 197 932грн48коп та  48 805грн31коп відсотків за три роки, оскільки між позивачем та відповідачем мають місце правові відношення  на час невиконання умов угоди по поверненню грошових коштів відповідачем у розмірі 542 281грн30коп.

22 травня 2008 року до суду від відповідача надійшов відзив  на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд у позові відмовити та вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Також 22 травня 2008 року до суду від  відповідача надійшло клопотання про фіксацію судового процесу з використанням технічних засобів аудіозапису.

У судовому засіданні, що відбулося 22.5.2008р, представник відповідача надав суду клопотання про перенесення слухання справи до розгляду касаційної скарги ВАТ «Кримський содовий завод» №21-ю/80 від 14.3.2008р у Верховному суді України по справі №2-24/451-2006, оскільки позовні вимоги по справі №2-2/2658-2008 витікають зі справи №2-24/451-2006 про стягнення боргу  за виконані роботи за договором №21/1709 від 21.12.2001р.

10 червня 2008 р. від позивача на адресу суду надійшла заява № 03/10-06 від 10.06.2008 р., якою позивач уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 360 617грн79коп, з яких 197 932грн48коп інфляційні від основного боргу, 48 805грн31коп річні за три роки порушення грошового зобов'язання за договором №21/1709 від 21.12.2001р та 113 880,00грн прибутку у зв'язку з використанням грошових коштів без достатніх правових підстав.

  17 червня 2008 р. від відповідача до суду надійшов відзив на заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого вважає вимоги позивача безпідставними тому, що у вищевказаній заяві не наведено доказів вини відповідача у не отриманому  прибутку, а також доказів наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та упущеною вигодою позивача у вигляді не отриманого прибутку.

 Також 17 червня 2008 р. від відповідача до суду  надійшли доповнення до відзиву, у якому відповідач вказує на те, що при поданні позову по справі № 2-2/2658-2008 позивачем було порушено строк позовної давності, на підставі цього відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

3 липня 2008 року  від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких  відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному об'ємі, на підставі того, що позивачем пропущений строк позовної давності.

2 вересня 2008 року у судовому засіданні представник позивача надав суду відзив  на заперечення ВАТ «Кримський содовий завод», де спростовує доводи відповідача щодо закінчення строку позовної давності та уточнює, що стягнення по справі №2-24/451-2006 заборгованості у розмірі 542 281грн30коп з ВАТ «Кримський содовий завод» здійснювалась за договором №21/1709 від 21.12.2001р.

У судовому засіданні оголошувались перерви на 12.9.2008р, 17.9.2008р. та 02.10.208р Після перерв судові засідання були продовжені за участю тих же представників сторін.

12 вересня 2008 року у судовому засіданні  представник позивача надав суду заяву №61 від 09.9.2008р про уточнення позовних вимог по справі, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 258 729грн42коп, з яких  155 634грн58коп інфляційні від основного боргу за період з листопада 2005р по грудень 2007р, 35 248грн28коп річні за період  з 01.11.2005р по 01.01.2008р за порушення грошового зобов'язання за договором №21/1709 від 21.12.2001р та 77 746грн56коп прибутку у зв'язку з використанням грошових коштів без достатніх правових підстав, оскільки відповідачем були порушені строки сплати грошового зобов'язання основного боргу  по угоді №21/1709 від 21.12.2001р у розмірі 542 281грн30коп., який виник у 2002-2003рр, тоді як виплата  вказаної суми по виконавчому листу  відповідачем проведена у січні 2008р. При цьому, 77 746грн56коп – сума доходу за три роки, яку ПП «Діоніс» міг би отримати при належному виконанні відповідачем умов угоди №21/1709 від 21.12.2001р та отриманні позивачем коштів у розмірі 542 281грн30коп, які б ПП «Діоніс» були внесені на депозит банківської установи.

17 вересня 2008 року до суду від  відповідача надійшли заперечення №21-ю/335 від 12.9.2008р на позов, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки: 1) при винесенні рішення від 18.9.2007р  по справі  №2-24/451-2006  суд вийшов за рамки заявлених ПП «Діоніс» позовних вимог; 2) заборгованість відповідача перед позивачем по актам виконаних робіт з травня по жовтень 2002р по договору №21/1709 від 21.12.2001р погашена, на думку відповідача, у повному об'ємі; 3) позивачем  подано позов з порушенням строків позовної давності; 4) щодо вимоги позивача про відшкодування прибутку за користування від безпідставно набутого майна у розмірі 77 746грн56коп,  то на думку відповідача, вказана вимога безпідставна, оскільки це лише теоретична можливість отримання прибутку, а не практична, тоді як  теоретична можливість отримання прибутку не може бути належним доказом вчинення збитків у вигляді упущеної вигоди.

2 жовтня 2008 року у судовому засіданні  представник відповідача  заявив клопотання, відповідно до якого просить уточнити юридичну та фактичну (поштову) адреси позивача.

Позивач у судовому засіданні уточнив свою юридичну та фактичну адреси.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Рішенням Господарського суду АРК від 18.9.2007р №2-24/451-2006 стягнено з відповідача борг у сумі  542 281грн30коп за договором №21/1709 від 21.12.2001р. на виконання робіт по технічному обслуговуванню обладнання та споруд.

При розгляді позовної заяви позивача до відповідача про стягнення боргу (справа Господарського суду АРК №2-24/451-2006) судом було встановлено, що строки оплати виконаних робіт за договором №21/1709 від 21.12.2001р не встановлені  та суд дійшов до висновку, що пред'явлення приватним підприємством «Діоніс» позову до ВАТ «Кримський содовий завод» про стягнення боргу (листопад 2005р) є пред'явлення  вимог по оплаті боргу.

Рішенням Господарського суду АРК від 18.9.2007р №2-24/451-2006 з ВАТ “Кримський содовий завод”  на користь Приватного підприємства «Діоніс» стягнений борг за договором №21/1709 від 21.12.2001р у сумі 542 281грн30коп.

В силу ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до штемпелю на позовній заяві Приватного підприємства «Діоніс», позовна заява про стягнення з ВАТ “Кримський содовий завод” боргу у сумі 748 594грн73коп надійшла до Господарського суду АРК 16.11.2005 року, проте до позовної заяви не були представлені докази направлення копії позовної заяви відповідачу .

У матеріалах справи №2-24/451-2006 (том І, а.с.82-86) та справи №2-2/2658-2008 (а.с.81-83) є відзив  ВАТ “Кримський содовий завод” на позовну заяву про стягнення боргу за договором від 21.12.2001р №21/1709 від 30.11.2005р, у зв'язку з цим суд вважає, що 30.11.2005р ВАТ “Кримський содовий завод” знав про вимогу ПП «Діоніс» про сплату боргу за договором №21/1709.

У силу ст..530 Цивільного кодексу України ВАТ “Кримський содовий завод” зобов'язаний  був виконати вимогу у семиденний строк, тобто по 06.12.2005р.

Отже з 07.12.2005р позивач відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України має право  на стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляції з урахуванням встановленого індексу інфляції з грудня 2005р до січня 2008 року, що розрахована на 542 281грн30коп, складає 149 127грн21коп, яка підлягає стягненню.

Річні з 07.12.2005р до 01.01.2008р, що розраховані на 542 281грн28коп, складають 33 651грн16коп, які також підлягають стягненню.

У частині стягнення 48 805грн.27коп. інфляційних та 15 154грн15коп річних позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обраний неправильний період нарахування.

У частині стягнення прибутку у зв'язку з використанням грошових коштів без достатніх правових підстав, позов задоволенню не підлягає у зв'язку з недоведеністю вимоги.

Доводи відповідача неспроможні, оскільки, як було вказано вище, у силу ст..599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не виконав зобов'язання по оплаті виконаних робіт за договором №21/1709 від 21.12.2001р, що підтверджено рішенням Господарського суду АРК від 18.9.2007р №2-24/451-2006, відповідно до якого з відповідача стягнено борг у сумі 542 281грн30коп та у суду при розгляді позовної заяви про стягнення з відповідача суми інфляції та річних нема правових підстав ставити під сумнів висновок суду по справі №2-24/451-2006,  або не приймати до уваги вищезазначене рішення суду.

У обґрунтування позовних вимог про стягнення інфляції та річних позивач правомірно посилається на ст..625 Цивільного кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.10.2008р. для підготовки рішення.

Рішення оголошено 07.10.2008р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,77,82,84,85 Господарського  процесуального кодексу України,     суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ВАТ «Кримський содовий завод» (96000, м.Красноперекопськ, вул.Проектна, 1, р/р 26004301360061 у Красно перекопському відділенні «Промінвестбанку», МФО 324418, ЗКПО 05444546) на користь Приватного підприємства «Діоніс» (96000, Красноперкопський район, с.Вешневка, вул.Леніна, 8;  96000,м.Краноперекопськ, мікрорайон, 8,буд.6, кв.126, р/р 26006030047401 в АБ ОКБ м.Сімферополь, МФО 324485, ЗКПО 19193993) 149 127грн21коп. інфляційних, 33 651грн16коп річних, 1 827грн.78коп. держмита, 59грн.81коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 48 805грн.27коп. інфляційних, 15 154грн15коп річних та 113 880,00грн прибутку відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.