Постанова

від 23.09.2008 по справі 47/350

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/350

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 вересня 2008 р.                                                                                    № 47/350  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого, суддіПлюшко І.А.,

суддівРазводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Голден Принц"

нарішення господарського суду м. Києва від 31.01.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.08р.  

у справі№ 47/350

за позовомТОВ "Мегабуд"

доТОВ "Голден Принц"

простягнення 41542,60 грн.

За участю представників сторін

від позивача     Бондар С.Ю. директор, протокол № 1 від 01.07.99р.,

від відповідача Вінокурова Р.О. дов. від 19.11.07р. № 19/17

В С Т А Н О В И В:

              ТОВ "Мегабуд" звернулося до господарський суд міста Києва з позовом до ТОВ "Голден Принц" про стягнення заборгованостi, пенi, рiчних та iнфляцiйних, на загальну суму 41 542,60 грн., а також витрат, у зв'язку iз розглядом даної справи.

             Рішенням господарського суду міста Києва від 31.01.2008 року у справі № 47/350 (головуючий суддя –Станік С.Р.) позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Голден Принц" на користь ТОВ "Мегабуд" 29 687,48 грн. основного боргу, 2 546,62 грн. пенi, 5 003,43 грн. витрат у зв'язку з iнфляцiєю, 3% рiчних в розмiрi 1 418,91 грн., а також, 386,56 грн. витрат по сплатi державного мита та 109,79 грн. витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу.

             Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 року у справі № 47/350 (судді: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.І.) рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2008 року залишено без змін.

 Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Голден Принц" звернулося до Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 року у справі № 47/350  та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судами  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

       Як встановлено судами попередніх інстанцій, мiж ТОВ "Мегабуд"(Підрядник) та ТОВ "Голден Принц" (Замовник), 30.09.2003р. було укладено договiр підряду № КИ-040210 (далi - Договiр) предметом якого було виконання підрядником оздоблювальних робiт пiд розважальний комплекс в примiщеннях об"єкту "Фрегат", за адресою: м. Київ, вул. Електрикiв (п. 1.1. Договору).

       В подальшому, мiж сторонами 06.02.2004р. було пiдписано додаткову угоду № 1 до договору пiдряду вiд 30.09.2003р. № КИ-04021О, згiдно якої Замовник доручає, а пiдрядник приймає на себе зобов'язання по виконанням укладки плитки в трюмi на об'єктi "Фрегат", що знаходиться за адресою: м. Киiв, вул. Електрикiв, а Замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити виконанi Пiдрядником додатковi роботи.

       Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди № 1 вiд 06.02.2004р., загальна вартість робiт по додатковiй угодi № 1 складала 12 189,20 грн.

      Пунктом 3.2. додаткової угоди № 1 передбачалось, що 9 200,00 грн. (з урахуванням ПДВ), як передоплата, повинна здiйснюватись протягом 2 банкiвських днiв з дня пiдписання даної угоди, а залишок суми оплачуються Замовником протягом 2 банкiвських днiв пiсля пiдписання акта приймання-передачi виконаних робiт.

        Крім цього суди попередніх інстанцій встановили, що 10.03.2004р. мiж сторонами було пiдписано додаткову угоду № 2 до договору пiдряду вiд 30.09.2003 року № КИ-040210, вiдповiдно до якої було збільшено обсяги виконання робіт. 24.03.2004р. мiж сторонами було пiдписано додаткову угоду №3 до договору пiдряду вiд 30.09.2003р. № КИ-040210, вiдповiдно до якої збільшено обсяги виконання робiт до 53 314,37 грн. (п. 3.1. додаткової угоди №3), а п. п. 3.2. даної додаткової угоди передбачалось, що 40 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ), як передоплата, повинна здiйснюватись протягом 2 банкiвських днiв з дня пiдписання даної додаткової угоди № 3. 3алишок суми оплачується 3амовником протягом 2 банкiвських днiв пiсля пiдписання акта приймання-передачi виконаних робiт.

        30.06.2004р. мiж сторонами було пiдписано протокол-погодження до договору пiдряду вiд 30.09.2003р. № КИ-04021О, яким було змiнено кошторис та встановлено новi строки виконання робiт.

        Пунктом 2.2. зазначеного протоколу передбачалось, що Пiдрядник приймає на себе зобов"язання виконати роботи, зазначенi в новому додатку № 1, протягом 100 днiв, починаючи з наступного дня пiсля пiдписання даного протоколу-погодження та додатку № 1, при умовi дотримання замовником порядку платежiв, безперебiйного забезпечення об'єкта електроенергiєю та водою та забезпечення температурного режиму в примiщеннях не нижче 5-7 С.

       Суди встановили, що ТОВ «Мегабуд»згідно взятих на себе зобов'язань, здійснило оздоблювальні роботи в приміщенні об'єкта «Фрегат», що по вул. Електриків в м.Києві.

Факти виконання робіт, вид робіт та їх вартість підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт/витрат та актами приймання виконаних підрядних робіт, що є в матеріалах справи.

        Суд апеляційної інстанції зазначив, що  загальна вартість виконаних Позивачем робiт складає 454 157,32 грн. Даний факт пiдтверджується також i виписаними ТОВ "Мегабуд" податковими накладними на загальну суму 454 157,32 грн.

Згідно виписки з банку на виконання умов договору № КИ-04021О вiд 30.09.2003р. Замовником було перераховано Пiдряднику 424 469,84 грн.

        Суд попередньої інстанції правильно вказав, що розмiр заборгованостi в даному випадку становить 29 687,48 грн.

Апеляційний суд встановив, що Позивачем було надiслано Вiдповiдачу претензiю за вих. № 115 вiд 11.06.2007р., згiдно якої ТОВ "Мегабуд" просило ТОВ "Голден Принц" сплатити вказану суму заборгованостi до 20.06.2007р.

           Зазначена претензiя була отримана Вiдповiдачем 15.06.2007р., про що свiдчить вiдмiтка на повiдомленнi про отримання поштової кореспонденцiї. Відповіді на претензію не було надіслано.

Відповідно до п. 1 ст. 173 ГК України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повиннi

виконуватися належним чином i в установлений строк вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших aктів цивiльного законодавства, а за вiдсутностi таких умов та вимог - вiдповiдно до звичаїв дiлового обороту або iнших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння вiдмова вiд виконання зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

       Частинами 1 і 2 ст. 317 ГК України передбачено, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи  з  обладнання будівель, роботи з завершення  будівництва,  прикладні  та  експериментальні дослідження   і   розробки   тощо,   які   виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для  здійснення  робіт,  зазначених  у частині першій цієї статті,  можуть  укладатися  договори   підряду:   на   капітальне будівництво  (в  тому числі субпідряду);  на виконання проектних і досліджувальних робіт;  на виконання геологічних,  геодезичних  та інших   робіт,   необхідних  для  капітального  будівництва;  інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України  про  договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

         Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

        Статтею 654 ЦК України встановлено, що, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

      Судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вимога Позивача про стягнення з Вiдповiдача суми основної заборгованості

за виконанi роботи по договору пiдряду № КИ-04021О вiд 30.09.2003р. в розмiрi 29 687,48 грн., є обrpунтованою i такою, що пiдлягає задоволенню.

       Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Суди підставно звернули увагу на те, що пунктом 8.2. Договору передбачалось, що за прострочку оплати роботи Пiдрядника згiдно встановленого сторонами графiку платежу (Додаток № 2), Замовник сплачує Пiдряднику пеню в розмiрi 0,1 % вiд простроченоi до оплати суми за кожен день прострочки.

       Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що, оскiльки договором пiдряду    № КИ-040210 вiд 30.09.2003 року не встановлений перiод, за який має зараховуватись пеня, при визначенi iї суми слiд керуватися приписами частини 6 статтi 232 ГК Украiни.

        Згідно статтi 3 Закону Украiни "Про вiдповiдальнiсть за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань розмiр пенi не може перевищувати подвiйної облiковоi ставки Нацiонального банку Украiни, що дiяла в перiод, за який сплачується пеня.

          Оскільки позивачем була заявлена вимога про стягнення з вiдповiдача суми боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцii, 3% рiчних та пенi, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що тaкi вимоги є  обгрунтованими i такими, що пiдлягають задоволенню частково, згiдно зробленого судом першоi iнстанцii розрахунку, виходячи з розмiру заборгованостi - 29 687,48 грн., а саме: 2 546,62 трн. - пенi, 5 003,43 грн. - витрат з урахуванням встановленого iндекcy iнфляцii та 3 % рiчних у розмiрi 1 418,91 грн.

   Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -      

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.           Касаційну скаргу ТОВ "Голден Принц" залишити без задоволення.

    2.    Рішення господарського суду м. Києва від 31.01.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.08р.  по справі № 47/350 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                          І.А. Плюшко

Судді                                                                                                С.С. Разводова

                                                                                                          С.С. Самусенко