Постанова

від 30.09.2008 по справі 10/67-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/67-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 вересня 2008 р.                                                                                    № 10/67-08  

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу релігійної громади Свідків Єгови міста Кривого Рогу Тернівського району Дніпропетровської області, м. Кривий РігігР Дніпропетровської області (далі –релігійна громада)   

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2008

зі справи  № 10/67-08

за позовом релігійної громади

до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі –Міська рада),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Криворізьке міське управління земельних ресурсів,           м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі –Управління),

про визнання права на оренду та зобов'язання вчинити певні дії.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Гуменюка Р.В., Карпова В.Ю.,

відповідача –Ягодки Н.Г.,

третьої особи –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог) було подано про:

- визнання права на оренду земельної ділянки площею 716, 30 кв. м строком на 5 років для розміщення Зали Царства релігійної громади по            вул. Покришева, 3 у Тернівському районі на території Міської ради (далі –земельна ділянка);

- зобов'язання Міської ради укласти з релігійною громадою строком на 5 років договір оренди земельної ділянки  згідно з проектом землеустрою та висновком державної землевпорядної експертизи від 04.08.2006 № 1164.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 (суддя Кощеєв І.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 (колегія суддів у складі: Стрелець Т.Г. –головуючий, судді Логвиненко А.О. і Головко В.Г.), у задоволенні позовних вимог відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи статті 13, 19, 41, 142, 145 Конституції України, статей 12, 116, 123, 124, 126, 151 Земельного кодексу України, статей 4, 13, 14, 16, 35 Закону України “Про оренду землі”, статей 26, 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статей 179, 187 Господарського кодексу України виходили з безпідставності позовних вимог, оскільки лише рішення уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування є підставою для набуття юридичною особою права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або комунальній власності.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України релігійна громада просить скасувати оскаржувані судові рішення  з даної справи і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а судові витрати покласти на відповідача. Скаргу мотивовано невідповідністю цих судових рішень вимогам норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- рішенням Міської ради від 28.09.2005 № 3510 “Про затвердження містобудівного обґрунтування щодо розміщення культової споруди Зали Царства релігійної громади Свідків Єгови на земельній ділянці по                      вул. Покришева, 3 та попереднє погодження її місця розташування на період проектування”: затверджено відповідне містобудівне обґрунтування; попередньо погоджено релігійній громаді місце розташування культової споруди по вул. Покришева, 3; вирішено –Головуючому релігійною громадою Дьяченку С.О. у місячний термін після погодження проектно-кошторисної документації подати до землевпорядної організації необхідний пакет документів та укласти договір на виконання технічного звіту і проекту відведення земельної ділянки, а Управлінню винести на затвердження Міської ради проект відведення земельної ділянки;

- на виконання цього рішення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 років релігійній громаді було розроблено приватним підприємством НВФ “Укрбудгеопроект”;

- зазначений проект погоджено з відповідними органами і позитивно оцінено Державною землевпорядною експертизою (висновок від 04.08.2006 № 1164);

- Управління письмово повідомило релігійну громаду про те, що ним підготовлено проект рішення про затвердження даного проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду; цей проект рішення своєчасно було подано на розгляд постійних комісій Міської ради, але рішення останньою прийнято не було;

- релігійною громадою належним чином виконано вимоги Земельного кодексу України щодо набуття земельної ділянки в оренду; відповідні обставини встановлено у постанові господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2007 у справі № А 14/140-07;

- зазначеною постановою позов релігійної громади задоволено –визнано незаконною бездіяльність Міської ради щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду релігійній громаді земельної ділянки строком на 5 років; ця постанова набрала законної сили;

- Міською радою не приймалося рішення про надання або про відмову у наданні земельної ділянки релігійній громаді.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що Міська рада XVIII сесії V скликання подала результати поіменного голосування, проведеного 29.08.2007, за якими рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення релігійній громаді земельної ділянки не прийнято.

З матеріалів справи та зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивачем у даній справі було заявлено дві (з урахуванням уточнень) позовні вимоги:

- перша –про визнання права релігійної громади на оренду земельної ділянки;

- друга –про зобов'язання Міської ради укласти з релігійною громадою договір оренди земельної ділянки.

Як свідчать зазначені судові рішення, обома попередніми судовими інстанціями було розглянуто по суті лише одну, а саме - другу із зазначених вимог. Перша ж залишилися поза межами судового розгляду, а відповідно –й дослідження господарськими судами її обґрунтованості. Названими судовими інстанціями в зв'язку з цим не враховано, що:

- за змістом пункту 1 частини другої статті 16, а також пункту “а” частини третьої статті 152 Земельного кодексу України визнання права є окремим, самостійним способом захисту прав, а отже, й відповідна позовна вимога може, а в даному разі і повинна бути предметом судового розгляду незалежно від результатів розгляду іншої, хоча б і пов'язаної з нею, позовної вимоги;

- за приписом пункту 4 частини першої статті 84 ГПК України резолютивна частина судового рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Не здійснивши розгляду однієї із заявлених позовних вимог та відповідно не з'ясувавши пов'язаних з таким розглядом фактичних обставин справи, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування зазначених норм матеріального і процесуального права; відтак у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про правильність застосування цими судовими інстанціями інших норм матеріального і процесуального права, зазначених в оскаржуваних судових рішеннях.

До того ж попередні судові інстанції безпідставно послалися на норми Господарського кодексу України, до предмету регулювання якого спірні правовідносини в даній справі не відносяться.

Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України є підставами для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Справу ж слід передати до суду першої інстанції на новий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати викладене, здійснити розгляд згаданої позовної вимоги стосовно визнання права із всебічним та повним з'ясуванням пов'язаних з цим фактичних обставин справи і в залежності від з'ясованого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу між сторонами судових витрат у справі.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу релігійної громади Свідків Єгови міста Кривого Рогу Тернівського району Дніпропетровської області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 та Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 зі справи № 10/67-08 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов