Постанова

від 07.10.2008 по справі 32/62(37/99)-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/62(37/99)-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2008 р.                                                                                    № 32/62(37/99)-08  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        Б.М.Грека,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю

                       "ЮМ-Аграрій"

на                    ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2008р.

у справі          №32/62(37/99)-08

за позовом     Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

                       "Украгролізинг"

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Аграрій"

про                      стягнення 767 911,21 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Букін Є.В., Берченко С.А. (довіреності у справі),

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2008р. (головуючий, суддя Чоха Л.В., судді Сизько І.А., Тищик І.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Аграрій" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008р. у справі №32/62(37/99)-08 про прийняття суддею Васильєвим О.Ю. справи до свого провадження і призначення її до розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст.ст.61, 64, 65, 86, ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України,  ухвали про прийняття справи до провадження і призначення її до розгляду оскарженню  не підлягають.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 12.05.2008р. та ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.06.2008р., відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових  актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст.129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України",  згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст.22 ГПК України (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу  статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 64 ГПК України встановлено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі.

Права сторін на оскарження ухвали  про порушення провадження у справі дана норма не передбачає.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008р. у справі №32/62(37/99)-08 про прийняття суддею справи до свого провадження і призначення її до розгляду.  Вказана ухвала винесена на підставі  ст.ст.61, 64, 86 ГПК України.

Оскільки права сторін на оскарження  такої ухвали статті 61, 65, 86 ГПК України не передбачають, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Аграрій" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008р. у справі №32/62(37/99)-08, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала  Дніпропетровського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України (ч.2 ст.6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

З наведених підстав не підлягає перегляду й у касаційному порядку ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008р.

Керуючись статтями 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Аграрій"  залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2008р. у справі №32/62(37/99)-08 –без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                Б.М.Грек

Суддя                                                                                В.М.Палій