Постанова

від 07.10.2008 по справі 19/15а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/15а

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2008 р.                                                                                    № 19/15а  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства “Салари”,                          м. Краматорськ Донецької області (далі –ПП “Салари”)

на рішення господарського суду Донецького області від 07.04.2008 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2008

зі справи № 19/15а

за позовом ПП “Салари”

до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк (далі –територіальне відділення АМК України),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Асна”, м. Слов'янськ Донецької області (далі –ТОВ “Фірма “Асна”),

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії  територіального відділення АМК України від 20.12.2007 № 79 зі справи № 03-26-40/2007 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу,  відшкодування з державного бюджету України збитків у вигляді витрат зі сплати безпідставно накладеного штрафу в сумі 6 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПП “Салари” –не з'яв.,

територіального відділення АМК –Ахтімірової М.Г.,

ТОВ “Фірма“Асна” –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

          ПП “Салари” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 20.12.2007 № 79 зі справи № 03-26-40/2007 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі –оспорюване рішення адміністративної колегії відділення АМК), а також про відшкодування з державного бюджету 6 000 грн. збитків у зв'язку зі стягненням безпідставно накладеного штрафу.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 07.04.2008 (суддя Дучал Н.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2008 (колегія суддів у складі: суддя           Запорощенко М.Д. –головуючий, судді Волков Р.В., Старовойтова Г.Я.), у задоволенні позову відмовлено. Судові акти мотивовано законністю та обґрунтованістю оспорюваного рішення адміністративної колегії відділення АМК.

          ПП “Салари” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про те, що ПП “Салари” не є належним відповідачем у справі про недобросовісну конкуренцію, оскільки це підприємство не є засновником газети “Все краматорские объявления”.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, та просить оскаржувані  судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені  будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 15.11.2005 Державним комітетом телебачення та радіомовлення України  видано реєстраційне свідоцтво ДЦ № 2320 про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації “Краматорские объявления” (“Краматорські оголошення”), засновником якого є ТОВ “Фірма “Асна”;

- 29.12.2005 Державним комітетом телебачення та радіомовлення України видано свідоцтво ДЦ № 2347 про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації “Все краматорские объявления” (“Усі краматорські оголошення”), засновником якої є  Толстогузов Олександр Володимирович;

- 09.11.2006 розпочато випуск газети “Краматорские объявления”;

- 14.12.2006 розпочато випуск газети “Все краматорские объявления”;

- 27.12.2006 державним підприємством “Український інститут промислової власності” (Укрпатент) зареєстровано заявку ТОВ “Фірма “Асна” на реєстрацію позначення “Краматорские объявления” як знака для товарів і послуг, у тому числі на друковану продукцію;

- оспорюваним рішенням адміністративної колегії відділення АМК:

? визнано, що ПП “Салари”, використовуючи у власному виданні  - газеті “Все краматорские объявления”  назву, схожу з назвою газети „Краматорские объявления”, що належить ТОВ “Фірма“Асна”,  вчинило дії, які за статтею 10bis  Паризької конвенції про охорону промислової власності та статтею 1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” кваліфікуються як недобросовісна конкуренція “у вигляді дій у конкуренції, які здатні яким би то не було способом викликати змішування (плутанину) відносно підприємства, продуктів конкурента, що суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій діяльності”;

? на ПП “Солари” накладено штраф у сумі  6 000 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для скасування оспорюваного рішення адміністративної колегії відділення АМК.

Відповідно до преамбули Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (далі –Закон) цей Закон створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні.

За приписами частин першої та другої статті 7 Закону до суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач; засновник (співзасновники) може об'єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача.

У частині третій статті 11 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” зазначено, що власник подає  заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Згідно зі статтею 28 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” видавцем друкованого засобу масової інформації може виступати суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору.

Зі змісту оскаржуваних судових актів вбачається, що попередні судові інстанції дійшли узгодженого висновку про законність та обґрунтованість оспорюваного рішення адміністративної колегії відділення АМК, яким притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції саме ПП "Салари".

Проте такий висновок, з огляду на наведені законодавчі приписи та встановлений названими судовими інстанціями той факт, що позивач не є засновником газети “Все краматорские объявления”, є передчасним, оскільки ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами  не зазначено, чому ж саме ПП “Салари” притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у зв'язку з неправомірним використанням у назві газети “Все краматорские объявления” назви іншого видання. При цьому судові інстанції не з'ясували, чи містить оспорюване рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК необхідне обґрунтування притягнення до відповідальності названого суб'єкта господарювання.

Для правильного вирішення даного спору попереднім судовим інстанціям належало встановити, чи є ПП “Салари” суб'єктом діяльності друкованого засобу масової інформації –газети “Все краматорские объявления”, а в разі необхідності –дослідити його повноваження щодо управлінням діяльністю даного видання та перевірити, чи передавалися засновником позивачеві, зокрема як видавникові, право власності на газету.

Отже, не встановивши зазначені обставини, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну  правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України      

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства “Салари” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Донецького області від 07.04.2008 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2008 зі справи № 19/15а скасувати.   

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецького області.  

Суддя                                                                                                    В. Селіваненко

Суддя                                                                                                     І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                  Б. Львов