Постанова

від 07.10.2008 по справі 23/434-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/434-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2008 р.                                                                                    № 23/434-б  

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Заріцької А. О., Хандуріна М.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

на  ухвалу Господарського суду міста Києва  від 23.01.2008 року

у справі№ 23/434-б

за заявою ТОВ "Веткомсервіс"

доТОВ "Український центр "Астра-Світ"

про Банкрутство

За участю представників учасників судового провадження:

від заявникаНе з'явився

від боржникаНе з'явився

від скаржникаКорнелюк М. П дов. від 13.06.2008 року за №2376/9/10-017

                                       В С Т А Н О В И В  :

          09.10.2007 року господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 23/434-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр "Астра-Світ" (Далі –ТОВ "Український центр "Астра-Світ"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на весь час провадження у справі про банкрутство та введено процедуру розпорядження майном боржника.

          Постановою господарського суду  міста Києва від 24.10.2007 року в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнано ТОВ "Український центр "Астра-Світ" код  33594058 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "Веткомсервіс".

В порядку ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  ліквідатором було подано звіт по ліквідації підприємства банкрута  та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2008 року затверджено вищезазначений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Український центр "Астра-Світ" та припинено провадження у справі №23/434-б.

          Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Державна податкова інспекція у  Голосіївському районі міста Києва звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати  ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, аргументуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 36, 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2008 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та ухвалу від 23.01.2008 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

 Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.  

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Відповідно після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає  до  господарського  суду  звіт  та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої    ліквідаційної    маси   (дані її інвентаризації); відомості про   реалізацію   об'єктів  ліквідаційної  маси  з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії  договорів  купівлі-продажу  та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог  кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  вбачається, що  ліквідатор  з  дня   свого   призначення   здійснює   такі повноваження: приймає до  свого  відання майно боржника,  вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції  з   управління   та   розпорядження   майном банкрута; здійснює інвентаризацію  та  оцінку  майна  банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Як вбачається з вимог ст. 25 Закону ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, зокрема запитів до банківських установ в яких обслуговувався боржник, реєстру кредиторів та  не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Відповідно до ст. 93  Цивільного кодексу України  місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом; місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац шостий статті 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції чинній до внесення змін Законом України від 03.03.2005 року №2452-IV) визначає місцезнаходження юридичної особи як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності-місцезнаходження іншого органу чи особи уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Господарський судом міста Києва розглянув справу за відсутності установчих документів боржника та достовірних доказів щодо його місцезнаходження, не встановив обставини  наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство.

Окрім того, звіт ліквідатора подано без реєстру вимог кредиторів, який є обов'язковим додатком, згідно з частиною 1 статті 32 Закону. До звіту не надано документів, які б підтверджували стан дебіторської та кредиторської заборгованості боржника.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, чинним законодавством про банкрутство передбачено можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в судовому засіданні, з викликом учасників провадження у справі, зокрема ліквідатора, членів комітету кредиторів, окремих кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2007 року визнано Голосіївську міжрайонну виконавчу Дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування  тимчасової втрати працездатності кредитором ТОВ "Український центр "Астра-Світ" на суму 161,06 грн.

Київський міський центр зайнятості, Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва  також визнано кредитором ухвалою суду від 03.12.2007 року та від 14.12.2007року, з вимогами на суму 90,06 грн. та 1616,65 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2008 року поданий ліквідатором звіт було призначено до розгляду на 23.01.2008 року на 12-15 та направлено копію ухвали заявнику (ліквідатору), боржнику та кредиторам у справі.

Як вбачається зі звіту ліквідатора до числа кредиторів ТОВ "Український центр "Астра-Світ" входить також Управління пенсійного фонду України  в Голосіївському районі міста Києва з вимогами до боржника у сумі 134,80 грн.

З матеріалів справи (т. 1 а. с. 144-145) вбачається, що копія ухвали про призначення звіту ліквідатора до розгляду на 23.01.2008 року  на 12-15 була відправлена заявнику (ліквідатору), боржнику та 3 кредиторам.

За приписами статті 11110 ГПК України розгляд справи судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду є процесуальним порушенням, яке в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

      Тобто, при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд не з'ясував дійсних обставин справи, прав і обов'язків учасників спірних правовідносин, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального та процесуального права, чим порушення судами вимог ст. 43 ГПК України щодо повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

        Таким чином, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду  першої  інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та прийняти судовий акт за наслідками ліквідаційної процедури з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на ухвалу господарського суду  міста Києва від 23.01.2008 року у справі №23/434-б  задовольнити частково.

2.          Ухвалу господарського суду  міста Києва від 23.01.2008 року у справі №23/434-б скасувати.

3.          Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                       О. Є. Короткевич

Судді                                                                                    А. О. Заріцька

                                                                                                      М. І. Хандурін