Рішення

від 06.10.2008 по справі 9375-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9375-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2008Справа №2-7/9375-2008

За позовом Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» (98500, м. Алушта, вул. Перекопська, буд. 4, ідентифікаційний код 23437225)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева» (98500, м. Алушта, вул. Перекопська, 4, ідентифікаційний код 16331118)

Про визнання дійсним договору та визнання права власності.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Павлова І. І., предст., дов. від 01.09.2008 р.

Від відповідача  - Харманська Д. О., предст., дов. від 03.10.2008 р.

        Суть справи: Закрите акціонерне товариство «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева», в якій просить визнати дійсним укладений 14.04.2008 р. між сторонами договір купівлі-продажу нерухомого майна №14/04-08, та визнати за ЗАТ «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» право власності на нерухоме майно – пляжний будинок (літ. А), розташований в м. Алушта, вул. Східна набережна, 4, загальною площею 52,3 кв. м.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу відповідно до норм чинного законодавства має бути нотаріально посвідчений, однак відповідач – «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева», ухиляється від вчинення відповідних дій, чим порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

          У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву, в якій зазначив, що між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р., у зв'язку з чим просить суд:

          - визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №14/04-08 від 14.04.2008 р. з додатковою угодою №1 від 01.09.2008 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева»;

          - визнати за Закритим акціонерним товариством «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» право власності на нерухоме майно – пляжний будинок (літер А) загальною площею 52,3 кв. м., навіс літер а, навіс літер а1, що розташовані в м. Алушта, вул. Східна набережна, 4.

          Відповідач у судове засідання з'явився, однак відзив на позов не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

            14.04.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева» (Продавець) був укладений догові №14/04-08 купівлі-продажу нерухомого майна, пунктом 1.1 якого передбачено, що відповідно до умов цього договору Продавець продає, а Покупець купує нерухоме майно – пляжний будинок літ. А, загальною площею 52,3 кв. м., який розташований в м. Алушта, вул. Східна набережна, 4.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна, що сплачується Покупцем Продавцю за придбане майно, вказане в п. 1.1 цього договору, складає 1000,00 грн. Вказана ціна встановлена за згодою сторін, є остаточною та зміні не підлягає.

Згідно з пунктом 2.2 Договору ціну, вказану в п. 2.1 цього договору Покупець сплачує в повному обсязі в тридцятиденний строк з моменту підписання акта приймання-передачі шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Продавця.

В пункті 4.1 Договору сторони обумовили, що Продавець зобовязаний в триденний строк з моменту підписання договору передати Покупцеві нерухоме майно, вказане в пункті 1.1 цього договору за актом приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що відчужуване майно було передано у власність позивача за відповідним актом приймання-передачі від 15.04.2008 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств.

В свою чергу, вартість майна була оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №174 від 23.04.2008 р.

Право власності Продавця на відчужуване майно підтверджується рішенням Господарського суду АР Крим від 14-24.07.2006 р. у справі №2-10/10429-2006 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.05.2007 р. номер 14677555.

Листом №26 від 21.04.2008 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева» з проханням надати необхідні документи для здійснення нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу. Однак, листом №51/1 від 29.04.2008 р. відповідач відмовив в проведенні нотаріального посвідчення з посиланням на те, що умови договору сторонами були виконані, а будь-які претензії щодо предмета договору відсутні. Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку   набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і  виконанні господарських договорів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання правочину дійсним.

Судом встанвлено, що спірний договір №14/04-08 від 14.04.2008 р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

У відповідності до частини 1 статі 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом встановлено, що сторонами не здійснено нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору.

Частиною  1   статті  220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У відповідності до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на зазначене, сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови, одна сторона має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій навіть тоді, коли він судом не визнаний недійсним.

Також, відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Виходячи з того, що Договір купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р. нотаріально не посвідчений, у відповідності до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України він є нікчемним, а отже згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не покладає на сторін ніяких зобов'язань.

Однак, при цьому відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Так, зокрема, частиною 2 статті 220 цього Кодексу передбачено, що, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, для визнання договору дійсним суду необхідно з'ясувати наявність досягнення сторонами згоди всіх істотних умов Договору, наявність повного або часткового виконання Договору та факт ухилення стороною від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проаналізувавши текст Договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р., судом встановлено, що сторонами узгоджено всі істотні умови, необхідні для даного виду договору, в ньому визначені предмет, ціна, строк його дії.

Що стосується виконання Договору, то матеріали судової справи свідчать про фактичну передачу відчужуваного майна за відповідним актом приймання-передачі та містять докази його оплати.

Правочин, який підлягає державній реєстрації, вважається вчиненим лише з моменту його державної реєстрації (чатина 1 статті 210 Цивільного кодексу України).

При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Аналіз змісту статті 210 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочину можуть виникати тільки з моменту його реєстрації.

Отже, зобов'язання сторін по договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р. виникають з моменту державної реєстрації договору.

Як вже було вказано раніше, між сторонами договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р. підписано акт прийому-передачі до договору, відповідно до якого відповідач передав позивачеві об'єкт купівлі-продажу. Крім того, відбувся факт оплати позивачем придбаного майна.

Вказане дає підстави суду стверджувати, що сторони повністю виконали умови Договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, частина 2 статті 220 Цивільного кодексу України пов'язує визнання нікчемного правочину дійсним з обов'язковою наявністю всіх визначених статтею умов, а саме: узгодження сторонами всіх істотних умов договору, повне або часткове виконання договору, ухиляння однією із сторін від нотаріального посвідчення договору.

Згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням договорів недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 р., з наступними змінами та доповненнями, якщо однією з сторін угода виконана повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, господарський суд на підставі частини другої статті 47 Цивільного кодексу вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.

З огляду на наявність всіх трьох умов, Договір купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р., укладений між  Закритим акціонерним товариством «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева» підлягає визнанню дійсним.

Відповідно до пунктів 9.1 та 9.2 договору купівлі продажу зміни умов цього договору, його розірвання та припинення можливі лише за письмовою згодою сторін. Всі зміни та доповнення до цього договору повинні бути складені письмово та підписані обома сторонами.

Матеріали справи свідчать, що 01.09.2008 р. між сторонами у справі була підписана додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р., пункт 1.1 якої був викладений у наступній редакції: «Відповідно до умов цього договору Продавець продає, а Покупець купує нерухоме майно – пляжний будинок літ. А, загальною площею 52,3 кв. м.,  навіс літ. а, навіс літ. а1. Вказане майно розташоване в м. Алушта, вул. Східна набережна, 4».

Враховуючи те, що додаткова угода, яка укладена між сторонами, є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р., спірний договір підлягає визнанню дійсним з урахуванням змін, внесених вказаною вище додатковою угодою.

Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже вказана стаття закріплює презумпцію правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду. До набрання рішенням суду законної сили право власності вважається набутим правомірно.

В пункті 5.1 Договору купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р. передбачено, що право власності на нерухоме майно, яке є предметом цього договору та вказане в п. 1.1, виникає у Покупця з моменту його прийняття за актом приймання-передачі.

Суду, всупереч приписам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надано на час розгляду справи доказів неправомірності володіння позивачем придбаним за договором купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р. майном.

У зв'язку з тим, що Договір купівлі-продажу №14/04-08 від 14.04.2008 р. судом визнаний дійсним, він є підставою для набуття позивачем права власності на нерухоме майно – пляжний будинок (літер А) загальною площею 52,3 кв. м., навіс літер а, навіс літер а1, що розташовані в м. Алушта, вул. Східна набережна, 4, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №14/04-08 від 14.04.2008 р. з додатковою угодою №1 від 01.09.2008 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» (98500, м. Алушта, вул. Перекопська, буд. 4, ідентифікаційний код 23437225) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство по будівництву та експлуатації пансіонату «Нева» (98500, м. Алушта, вул. Перекопська, 4, ідентифікаційний код 16331118).

3.          Визнати за Закритим акціонерним товариством «Лікувально-оздоровчий центр «Демерджи» (98500, м. Алушта, вул. Перекопська, буд. 4, ідентифікаційний код 23437225) право власності на нерухоме майно – пляжний будинок (літер «А») загальною площею 52,3 кв. м., навіс літер «а», навіс літер «а1», що розташовані в м. Алушта, вул. Східна набережна, 4.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.