Постанова

від 17.05.2011 по справі 2а-14673/10/15/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Рес публіка Крим, Україна, 95013

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2011 р. (10:02) Справа №2а-14673/10/15/0170

Окружний адміністрат ивний суд Автономної Республ іки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секре тарі Рульової О.О., за участю:

представників позивача - Белової Т.А., Сатанової Н.І .

представника відповідача - Венятинського М.С.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом

Товариства з обмеженою від повідальністю «Автотрейдсе рвіс 2009»

до Державної податкової ін спекції в м. Сімферополі АР Кр им

про визнання протиправним и та скасування податкових п овідомлень-рішень

Суть спору: до Окружного ад міністративного суду Автоно мної Республіки звернулось з адміністративним позовом То вариство з обмеженою відпові дальністю «Автотрейдсервіс 2009» (далі - позивач) до Держав ної податкової інспекції в м . Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про скасування п одаткового повідомлення-ріш ення Державної податкової ін спекції в м. Сімферополі АР Кр им від 22.07.2010 року № 0022222301/0 про визна чення суми податкового зобов ' язання з ПДВ у розмірі 340000,50 гр ивень таким, що суперечить чи нному законодавству.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі А Р Крим була проведена докуме нтальна невиїзна перевірка Т ОВ «Автотрейдсервіс 2009» щодо підтвердження відомостей, от риманих від особи, яка мала пр авові відносини з платником податків ПП «ВКФ «Ліар-Лост» , за період з 01.03.2008 року по 30.06.2009 рок у. За результатами перевірки був складений акт № 9628/2307/33713606 від 12.07.2010 року, яким встановлено по рушення пп. 7.2.1, абз. д, п.п. 7.2.6., п. 7.2., с т. 7 Закону України «Про подато к на додану вартість» та п. 7 По рядку заповнення податкової накладної, затвердженого на казом ДПА України від 30.05.1997 року №165 «Про затвердження форми п одаткової накладної, книги о бліку придбання і книги облі ку продаж товарів (робіт, посл уг), порядку їх заповнення, зар еєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року №233/2037, в результаті чого заниже но податок на додану вартіст ь в періоді, що перевірявся, на загальну суму 226666,67 гривень, в т ому числі у листопаді 2008 р. - 1994 22 грн., грудні 2008 р. - 6921,00 грн., січн і 2009 р. - 4968,00 грн., лютому 2009 р. - 5470,00 гр н., березні 2009 р. - 3401, квітні 2009 р. -6 367 грн., травні 2009 р. 118,00 грн. На підс таві зазначеного акту відпов ідачем було прийнято податко ве повідомлення-рішення від 22.07.2010 року № 0022222301/0 про визначення суми податкового зобов' яза ння з ПДВ у розмірі 340000,50 гривень . Позивач зазначає, що спірне п одаткове повідомлення-рішен ня прийнято з порушенням нор м діючого законодавства, від повідачем невірно застосова ні норми Закону України «Про податок на додану вартість» , тому спірні рішення є протип равними та підлягають скасув анню.

Ухвалами Окружного адміні стративного суду АР Крим від 13.12.2010 року було відкрите провад ження в адміністративній спр аві, закінчено підготовче пр овадження та справу призначе но до судового розгляду.

Представники позивача в су довому засіданні наполягали на задоволенні позовних вим ог у повному обсязі з підстав , наведених у адміністративн ому позові, надали пояснення по суті спору. Представники п озивача зазначили, що недолі ки під час оформлення податк ової накладної не є підставо ю відповідно до норм закону У країни «Про податок на додан у вартість» для виключення з азначених в податкових накла дних сум з обсягу податковог о кредиту, оскільки будь-яких доказів, що відомості в таки х документах не відповідають дійсності, податковим орган ом не надано. Представники по зивача підкреслили, що надан ими податковому органу перви нними документами позивача п ідтверджується факт здійсне ння господарської операції з контрагентом позивача, тому на думку представників пози вача зазначені обставини вик лючають можливість нарахува ння податкових зобов' язань у зв' язку із виключення пев них сум з податкового кредит у, вірно сформованого позива чем.

Представник відповідача п роти задоволення позовних ви мог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення - рішення, оскаржуване позива чем, прийнято за результатам и проведеної перевірки у зв' язку з виявленими порушенням и податкового законодавства з боку позивача, на підставі т а в межах закону, тому підстав для їх скасування не має.

В обґрунтування правової п озиції представник відповід ача зазначив, що податкові на кладні оформлені контрагент ом позивача - ПП «ВКФ «Ліар-Л ост» з порушенням п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п .7.2 ст.7 Закону України "Про пода ток на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповн еннями) та п. 7 Наказу ДПА Украї ни від 30.05.97р. №165 «Про затверджен ня форм податкової накладної , книги обліку придбання і кни ги обліку продаж товарів (роб іт, послуг), а саме: в податкови х накладних не зазначена юри дична адреса продавця товару - ПП «ВКФ «Ліар-Лост», що, на дум ку представника відповідача , виключає можливість включе ння до складу податкового кр едиту суму ПДВ у розмірі 226666,60 гр н.

Представник відповідача з ауважує, що згідно даних досл ідного програмного забезпеч ення «Автоматизоване співст авлення податкових зобов'яза нь і податкового кредиту в ро зрізі контрагентів на рівні ДПА України» ПП «ВКФ «Ліар-Ло ст» у жовтні 2008 року мав 7 стан, а саме «направлено повідомлен ня про відсутність за місцез находженням». На момент пров едення перевірки по даним до слідного програмного забезп ечення, при розгляді розділу «Детальної інформації по ТО В «Автотрейдсервіс 2009» щодо р езультатів автоматизованог о співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контраген та ПП «ВКФ «Ліар-Лост» зазнач ено 9 стан, а саме «направлено повідомлення за ф. №18-ОПП».

В обґрунтування правової п озиції представник відповід ача надав письмові заперечен ня на адміністративний позов .

Вислухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивш и доказі по справі в їх сукупн ості, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 стат ті 2 КАС України до адміністра тивних судів можуть бути оск аржені будь-які рішення, дії ч и бездіяльність суб' єктів в ладних повноважень, крім вип адків, коли щодо таких рішень , дій чи бездіяльності Консти туцією або законами України встановлено інший порядок су дового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори фізичних ч и юридичних осіб із суб' єкт ом владних повноважень щодо оскарження його рішень (норм ативно-правових актів чи пра вових актів індивідуальної д ії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 К АС України дано визначення с уб' єктів владних повноваже нь, до яких належать орган дер жавної влади, орган місцевог о самоврядування, їхня посад ова чи службова особа, інший с уб' єкт, який здійснює владн і управлінські функції на ос нові законодавства, в тому чи слі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органі в державної податкової служб и є здійснення контролю за до держанням податкового закон одавства, правильністю обчис лення, повнотою і своєчасніс тю сплати до бюджетів, держав них цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платеж ів), а також неподаткових дохо дів, установлених законодавс твом (ст. 2 Закону України від 04. 12.1990 року №509-ХІІ «Про державну п одаткову службу в Україні»).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «П ро порядок погашення зобов' язань платників податків пе ред бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ ві д 21.12.2000 року, який діяв на час вин икнення спірних правовіднос ин, податкові органи визнані контролюючими органами стос овно податків і зборів (обов' язкових платежів), які справл яються до бюджетів та держав них цільових фондів. Отже, вон и наділені компетенцією, виз наченою підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, дос товірності, повноти нарахува ння та сплати зазначених под атків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державн у податкову службу в Україні », підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який був чинним на час ви никнення спірних правовідно син, органи державної податк ової служби уповноважені зді йснювати контроль за своєчас ністю, достовірністю, повнот ою нарахування та сплати под атку на додану вартість та на давати висновки про суми цьо го податку, які підлягають ві дшкодуванню з бюджету.

Такім чином, органи державн ої податкової служби, в даном у випадку, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим є суб' єктом владних повноважень, який у правовід носинах з фізичними та юриди чними особами реалізує надан і владні управлінські функці ї, а тому спори за участю відпо відача є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 стат ті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб' єктів владн их повноважень, адміністрати вні суди перевіряють, чи прий няті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України, обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обс тавин, що мають значення для п рийняття рішення; безсторонн ьо (неупереджено); добросовіс но.

Тому, вирішуючи справу стос овно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового по відомлення - рішення, суд зобо в' язаний перевірити, чи є пр авомірними дії відповідача у зв' язку прийняттям такого повідомлення - рішення, яки м позивачеві визначені подат кові зобов' язання з податку на додану вартість та нарахо вані штрафні санкції.

Судом встановлено, що Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Автотрейдсервіс 2009» є юридичною особою (ЄДРПОУ 3371360 6), зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 16.08.2005р. (дата перви нної реєстрації), про що свідч ить Свідоцтво про державну р еєстрацію юридичної особи се рії А00 №635205, є платником податкі в і зборів, в тому числі податк у на додану вартість. Товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Автотрейдсервіс 2009» є п равонаступником Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Виробниче автомобільне пі дприємство «Іззет і Сини» (ЄД РПОУ 33713606).

Судом встановлено, що посад овими особами в м. Сімферопол і АР Крим була проведена доку ментальна невиїзна перевірк а ТОВ «Автотрейдсервіс 2009» що до підтвердження відомостей , отриманих від особи, яка мала правові відносини з платник ом податків ПП «ВКФ «Ліар-Лос т», за період з 01.03.2008 року по 30.06.2009 р оку.

За результатами перевірки був складений акт № 9628/2307/33713606 від 12.07.2010 року, за висновками якого встановлено порушення пп. 7.2.1, абз. д п.п. 7.2.6., п. 7.2., ст. 7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість» та п. 7 Порядку заповне ння податкової накладної, за твердженого наказом ДПА Укра їни від 30.05.1997 року №165 «Про затвер дження форми податкової накл адної, книги обліку придбанн я і книги обліку продаж товар ів (робіт, послуг), порядку їх з аповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра їни від 23.06.1997 року №233/2037, в результ аті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну сум у 226666,67 гривень, в тому числі у ли стопаді 2008 р. - 199422 грн., грудні 2008 р. - 6921,00 грн., січні 2009 р. - 4968,00 грн ., лютому 2009 р. - 5470,00 грн., березні 2009 р . - 3401, квітні 2009 р. -6367 грн., травні 2 009 р. 118,00 грн.

На підставі зазначеного ак ту відповідачем було прийнят о податкове повідомлення-ріш ення від 22.07.2010 року № 0022222301/0 про виз начення суми податкового зоб ов' язання з ПДВ у розмірі 340000, 50 гривень.

Судом встановлено, що позив ач оскаржував в адміністрати вному порядку зазначене пода ткове повідомлення-рішення д о Державної податкової інспе кції в м. Сімферополі АР Крим, Державної податкової адміні страції в АР Крим та за резуль татами розгляду скарги позив ача залишені без задоволення , податкове повідомлення - р ішення - без змін.

Перевіряючи обґрунтованіс ть нарахування податкового з обов' язання з податку на до дану вартість та штрафних са нкцій ТОВ «Автотрейдсервіс 2 009», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конс титуції України органи держ авної влади та органи місцев ого самоврядування зобов' язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС Украї ни передбачено, що суд при вир ішенні справи керується прин ципом законності, відповідно до якого органи державної вл ади, органи місцевого самовр ядування, їхні посадові і слу жбові особи зобов'язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України.

Платники податку на додану вартість, об' єкти, базу та ст авки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільн ених від оподаткування опера цій, особливості оподаткуван ня експортних та імпортних о перацій на час виникнення сп ірних правовідносин були виз начені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Подальше посилання на Зако н України «Про податок на дод ану вартість» та Закон Украї ни «Про порядок погашення зо бов' язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами» № 2181 -ІІІ від 21.12.2000 року, які втратили чинність з 01.01.2011 року у зв' язк у з набранням чинності Подат кового кодексу України, є ціл ком правомірним, оскільки но рми зазначених законів діяли на час перевірки та прийнятт я спірного податкового повід омлення-рішення.

Суд зазначає, що згідно з пі дпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість», сума податк у, що підлягає сплаті (перерах уванню) до бюджету або бюджет ному відшкодуванню, визначає ться як різниця між сумою под аткового зобов'язання звітно го податкового періоду та су мою податкового кредиту тако го звітного податкового пері оду.

Відповідно до пункту 1.6 стат ті 1 Закону України «Про подат ок на додану вартість» подат кове зобов' язання - загаль на сума податку, одержана (нар ахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на дода ну вартість» податковий кре дит - сума, на яку платник под атку має право зменшити пода ткове зобов' язання звітног о періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. стат ті 7 Закону України «Про подат ок на додану вартість» зазна чено, що податковий кредит зв ітного періоду визначається виходячи із договірної (конт рактної) вартості товарів (по слуг), але не вище рівня звичай них цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної цін и на такі товари (послуги), та с кладається із сум податків, н арахованих (сплачених) платн иком податку за ставкою, вста новленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього З акону, протягом такого звітн ого періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів , у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вки товарів (послуг) для опода тковуваних операцій в межах господарської діяльності та кого платника податку, виник ає виключно по факту нарахув ання (уплати) такого податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися у опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку опода тковані операції протягом та кого звітного податкового пе ріоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 п ункту 7.5 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» датою виникнення права платника податку на податко вий кредит вважається дата з дійснення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку і оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з в икористанням кредитних дебе тових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання пода ткової накладної, яка засвід чує факт придбання платником податку товарів (робіт, послу г) є підставою для виникнення права платника податку на по датковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту нав едених норм Закону, до податк ового кредиту підлягає включ енню частина податку, зазнач ена в податковій накладній, я ка входить в ціну придбаних т оварів (робі, послуг).

З матеріалів справи вбачає ться, що у періоді, що перевіря вся ТОВ «Виробниче автомобіл ьне підприємство «Іззет і Си ни» (правонаступник - ТОВ «Авт отрейдсервіс 2009») мав господа рські відносини з ПП «ВКФ «Лі ар-Лост» на підставі договор у купівлі-продажу товарів ві д 01.10.2008 року. Відповідно до умов договору продавець був зобо в' язаний поставити, а покуп ець прийняти і оплатити това р згідно заявки.

Судом встановлено, що на під ставі товарно-транспортних н акладних від 24.10.2008 р., 25.10.2008 р., 26.10.2008 р., 27.10.2008 року, 29.10.2008 р., 30.10.2008 року ПП «ВКФ «Ліар-Лост» був доставлений позивачу товар - бензин А-80 у кі лькості 245583 літрів, придбаний з а договором купівлі-продажу товарів від 01.10.2008 року.

З матеріалів справи вбачає ться, що товар по договору куп івлі-продажу товарів від 01.10.2008 р оку був отриманий представни ком позивача, про що свідчить видаткова накладна №231004 від 23.10 .2008 року

Судом встановлено, що позив ачем від ПП «ВКФ «Ліар-Лост» б ули отримані податкові накла дні: №231004 від 23.10.2008 року на суму 1290000, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 93292,34 грн. т а № 231005 від 23.10.2008 р. на суму 70000,00 грн. в тому числі ПДВ 11666,67 грн.

Зазначені суми податку на д одану вартість, згідно отрим аних податкових накладних, б ули включені позивачем до ск ладу податкового кредиту у Д еклараціях з податку на дода ну вартість за листопад 2008 рок у.

Відповідно до пункту 9.8 стат ті 9 Закону України «Про подат ок на додану вартість» реєст рація осіб як платників пода тку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що ПП «ВК Ф «Ліар-Лост» у період, коли ни м були виписані податкові на кладні, було зареєстровано п латником податку на додану в артість, що не заперечував пр едставник відповідача у судо вому засіданні та підтверджу ється матеріалами справи.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що на момент складання податкових наклад них ПП «ВКФ «Ліар-Лост» було ю ридичною особою, зареєстрова ною як платник податку на дод ану вартість і тому відповід но до вимог підпункту 7.2.4 пункт у 7.2 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість » мали право на нарахування п одатку на додану вартість та складання податкових наклад них.

Суд зазначає, що згідно поло жень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону Украї ни “Про податок на додану вар тість” датою виникнення прав а у позивача на податковий кр едит є дата фактичного отрим ання ним податкових накладни х.

Позивачем суми ПДВ були вкл ючені у склад податкового кр едиту у тому звітному період і, у якому були отримані подат кові накладні, оскільки вклю чення таких даних позивачем без наявності податкових нак ладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить д о висновку про додержання по зивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Зак ону України “Про податок на д одану вартість” щодо періоду формування податкового кред иту та, як слідство, про відсут ність порушення позивачем по ложень цієї норми Закону.

Сукупний аналіз вищезазна чених норм Закону України “П ро податок на додану вартіст ь” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише післ я одержання податкової накла дної, оскільки це єдиний доку мент первинного бухгалтерсь кого та податкового обліку, я кий містить в собі суму ПДВ, як у можливо відобразити в пода ткових деклараціях з ПДВ.

Фактичне отримання товару для подальшого використання у господарської діяльності підтверджується матеріалам и справи, а саме: копіями догов орів, податковими накладними , товарно-транспортними накл адними, видатковими накладни ми. Крім того, фактичне здійсн ення господарської операції між позивачем та ПП «ВКФ «Ліа р-Лост» підтверджується наст упним договором купівлі-прод ажу від 03.10.2008 року, укладеним мі ж ТОВ «Виробниче автомобільн е підприємство «Іззет і Сини » (правонаступник ТОВ «Автот рейдсервіс 2009») (продавець тов ару) та ПБП «Український нафт опродукт» (покупець товару), в ідповідно до якого зазначени й обсяг придбаного у ПП «ВКФ « Ліар-Лост» бензину А80 був прод аний ПБП «Український нафтоп родукт», про що також свідчит ь копія видаткової накладної №464 від 24.10.2008 року на отримання т овару - бензину А80 представн иком ПБП «Український нафтоп родукт» у кількості 245283 літрів , копією довіреності ЯХО №282780, к опією банківського реєстру п ро сплату позивачем 1 300 000,00 грн. з ПДВ. Суд також звертає увагу п редставника відповідача, що відповідно до акту перевірки 9752/23-4/33713606 від 15.07.2010 року Про результ ати невиїзної документально ї перевірки ТОВ «Автотрейдсе рвіс 2009» з питань правових від носин з ПБП «Український наф топродукт» за жовтень 2008 року сума податку на додану варті сть включена позивачем в под аткові зобов' язання за лист опад 2008 р. та фактичне відванта ження товару підтверджуєтьс я видатковою накладною, а заз начений товар був придбаний саме у ПП «ВКФ «Ліар-Лост».

Суд не приймає до уваги поси лання представника відповід ача на невідповідність подат кових накладних вимогам Зако ну України «Про податок на до дану вартість», Закону Украї ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укр аїні» з тих підстав, що по-перш е, контрагент позивача не зна ходиться за юридичною адресо ю, по-друге, в податкових накла дних не зазначена адреса кон трагента позивача, що, на думк у представника відповідача с відчить про недійсність пода ткових накладних, що, в свою че ргу, виключає право платника податку на формування подат кового кредиту за цими подат ковими накладними, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП «ВК Ф «Ліар-Лост» на час укладанн я договорів та здійснення го сподарської операції було за реєстроване як юридична особ а.

Статтею 18 Закону України ві д 15 травня 2003 року N 755-IV "Про держав ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці в" установлено таке. Якщо відо мості, які підлягають внесен ню до Єдиного державного реє стру юридичних осіб та фізич них осіб - підприємців, були вн есені до нього, то вони вважаю ться достовірними і можуть б ути використані у спорі з тре тьою особою, доки до них не вне сено відповідних змін. Якщо в ідомості, які підлягають вне сенню до цього реєстру, є недо стовірними і були внесені до нього, то третя особа може пос илатися на них у спорі як на до стовірні, за винятком випадк ів, коли вона знала або могла з нати про те, що такі відомості є недостовірними.

У пункту 1.3 статті 1 Закону Ук раїни "Про податок на додану в артість" платника податку ви значено як особу, яка згідно і з цим Законом зобов'язана зді йснювати утримання та внесен ня до бюджету податку, що спла чується покупцем, або особу, я ка імпортує товари на митну т ериторію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 т ого самого Закону платники п одатку, визначені у підпункт ах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї стат ті, відповідають за дотриман ня достовірності та своєчасн ості визначення сум податку, а також за повноту і своєчасн ість його внесення до бюджет у відповідно до закону.

Таким чином, у разі якщо на ч ас здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунт ованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум п одатку на додану вартість, по стачальник був включений до Єдиного державного реєстру ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців, а також мав с відоцтво про реєстрацію плат ника податку на додану варті сть, покупець не може нести ві дповідальність ні за несплат у податків продавцю, ні за мож ливу недостовірність відомо стей про них, наведених у зазн аченому реєстрі, за умови нео бізнаності щодо неї.

Крім того, за змістом підпун кту 7.4.5 пункту 7.4. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до с кладу податкового кредиту су ми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбання м товарів (послуг), не підтверд жені податковими накладними чи митними деклараціями (інш ими подібними документами зг ідно з підпунктом 7.2.6 цього пун кту). Таких обставин судом не в становлено.

Більш того в наданих податк ових накладних зазначений ід ентифікаційний код юридично ї особи, що позволяє ідентифі кувати особу, якою складані п одаткові накладні.

Таким чином, суд зазначає, щ о самі по собі недоліки в запо вненні податкової накладної , якщо такі є, не роблять її нед ійсною та не свідчать про її н еналежність та недопустиміс ть як доказу, за підтвердженн я здійснення господарських о перацій іншими первинними до кументами.

Посилання представника ві дповідача на відсутність у к онтрагенту позивача необхід них умов для здійснення відп овідної господарської, еконо мічної діяльності, а саме: тру дових ресурсів (персоналу), ос новних фондів, виробничих ак тивів, складських приміщень та транспортних засобів, та н а проведення транзитних фіна нсових потоків, спрямованих на здійснення операцій з над ання податкової вигоди покуп цям переважно за допомогою к онтрагента, які не виконують свої податкові зобов'язання , зокрема, у випадках, коли опе рації здійснюються через пос ередників з метою штучного ф ормування валових витрат та податкового кредиту, що, на ду мку представника відповідач а, свідчить про нікчемність д оговору купівлі-продажу, суд вважає необґрунтованим вихо дячи з наступного.

Відповідно до пункту 7.4 стат ті 7 Закону України "Про подато к на додану вартість" податко вий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) плат ником податку у зв'язку з:

- придбанням або вигот овленням товарів (у тому числ і при їх імпорті), послуг з мет ою їх подальшого використанн я в оподатковуваних операція х у межах господарської діял ьності платника податку;

- придбанням (будівниц твом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у то му числі інших необоротних м атеріальних активів та незав ершених капітальних інвести цій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпор ті, з метою подальшого викори стання у виробництві та/або п оставки товарів (послуг) для о податковуваних операцій у ме жах господарської діяльност і платника податку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування под аткового кредиту платником п одатку на додану вартість є п одальше використання таких т оварів (основних фондів) в опо датковуваних операціях у меж ах господарської діяльності такої особи - платника податк у.

Під господарською діяльні стю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів госпо дарювання у сфері суспільн ого виробництва, спрямована на виготовлення та реалізац ію продукції, виконання робі т чи надання послуг вартісно го характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визн ається зобов'язання, що виник ає між суб'єктом господарюва ння та іншим учасником (учасн иками) відносин у сфері госпо дарювання з підстав, передба чених цим Кодексом, в силу яко го один суб'єкт зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єк т має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку. Господарські зоб ов'язання можуть виникати з г осподарського договору та ін ших угод. Суб'єкти господарсь кого зобов'язання - це учасник и господарських відносин, як і здійснюють господарську ді яльність, реалізуючи господа рську компетенцію (сукупніст ь господарських прав та обов 'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом не дійсним повністю або в части ні.

Як вбачається із вищевикла деного, загальні вимоги, доде ржання яких є необхідним для дійсності господарського зо бов'язання та для дійсності у годи (правочину), співпадають .

Виходячи з положень розділ у IV ГК України, господарські з обов'язання виникають на під ставі угод, фактично складаю чи їх суть, тобто ці два понятт я співвідносяться як форма т а зміст.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподатку вання прибутку підприємств" господарська діяльність - бу дь-яка діяльність особи, напр авлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або н ематеріальній формах, у разі , коли безпосередня участь та кої особи в організації тако ї діяльності є регулярною, по стійною та суттєвою.

Отже, обов'язковими ознакам и господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу Укра їни, пункту 1.32 статті 1 Закону У країни "Про оподаткування пр ибутку підприємств" є здійсн ення її суб'єктами господарю вання у сфері суспільного ви робництва; вона спрямована н а виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт ч и надання послуг; результати зазначеної діяльності - прод укція, роботи чи послуги - мают ь вартісний характер і цінов е вираження.

В даному випадку між ПП «ВКФ «Ліар-Лост» та позивачем бул и укладений договір купівлі- продажу товарів (бензин А80), ві дповідно до умов якого остан ній отримував нафтопродукти : бензин А80. Доказом виконання умов договору є видаткові на кладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні , а також та обставина, що в под альшому придбаний бензин був реалізований ПБП «Українськ ий нафтопродукт». Таким чино м, матеріалами справи підтве рджено фактичне отримання то вару за договорами, тобто ная вність матеріального резуль тату господарської діяльнос ті.

Зазначене свідчить про те, щ о укладення договору було сп рямовано на реальне настання правових наслідків і при вик онанні цього договору, зокре ма, позивач діяв в межах діючо го законодавства України.

Таким чином, викладене спро стовує висновок відповідача , що даний правочин є нікчемни м та суперечить інтересам де ржави та суспільства.

Суд також зазначає, що полож ення статей 207 та 208 Господарськ ого кодексу України, застосо вується з урахуванням того, щ о правочин, який вчинено з мет ою завідомо суперечною інтер есам держави і суспільства, в одночас суперечить моральни м засадам суспільства, а згід но з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України (в редакції на час виникнення с пірних правовідносин) є нікч емним, і визнання правочину н едійсним судом не вимагаєтьс я.

Згідно ст. 228 ЦК України право чин вважається таким що пору шує публічний порядок, якщо в ін був спрямований на поруше ння конституційних прав і св обод людини і громадянина, зн ищення, пошкодження майна фі зичної або юридичної особи, д ержави, Автономної Республік и Крим, територіальної грома ди, незаконне заволодіння ни м.

Таким чином, умовою визнанн я правочину нікчемним, у дано му випадку, є встановлення фа кту здійснення діяльності бе з мети реального настання пр авових наслідків, з метою зан иження об'єкту оподаткування , несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призв ели до втрат дохідної частин и Державного бюджету України . Але у даному випадку було вст ановлено наявність матеріал ьного результату укладеного договору - отримання товар у для подальшої реалізації, щ о, на думку суду, виключає визн ання правочину нікчемним.

Виходячи з встановлених су дом обставин, суд дійшов висн овку про недоведеність відпо відачем факту здійснення дія льності позивачем без мети р еального настання правових н аслідків, з метою заниження о б'єкту оподаткування, неспла ти податків, а відтак не має пі дстав вважати договір купівл і-продажу, які укладені між ПП «ВКФ «Ліар-Лост» та позиваче м, нікчемним.

Відповідно до ст. 71 КАС Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на яких ґру нтуються її вимоги та запере чення, крім випадків, встанов лених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'яз ок щодо доказування правомір ності свого рішення, дії чи бе здіяльності покладається на відповідача, якщо він запере чує проти адміністративного позову.

На вимогу суду, викладену в ухвалі від 13.12.2010 р. про закінчен ня підготовчого провадження і призначення справи до судо вого розгляду та від 13.12.2010 р. про відкриття провадження в адм іністративній справі відпов ідачу було запропоновано над ати суду письмові запереченн я проти позову та докази, які в нього є.

Відповідачем не надано нал ежних, допустимих доказів, що позивач та контрагент позив ача діяли узгоджено протипра вно, суми податкового кредит у за господарськими операція ми, були фіктивними, що діяльн ість має ознаки фіктивного п ідприємництва, не надані док ази протиправного характеру договору. Таким чином, відпов ідачем не наведено жодних до водів та не подано будь-яких д оказів, які б могли свідчити п ро наявність обставин, що вик лючають обґрунтованість зая вленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фі ктивний характер здійснених операцій, постійне придбанн я позивачем товару у посеред ників, контрагенти яких сист ематично протиправно не спла чували ПДВ до бюджету або мал и ознаки фіктивного підприєм ництва тощо.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підстав ою для зменшення суми податк ового кредиту з ПДВ за листоп ад 2008р. згідно спірного податк ового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимо г підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, під час судового засідання, представник відпо відача не заперечував проти факту фактичного здійснення господарської операції пози вачем, представником відпові дача не надано доказів на під твердження висновків акту пе ревірки.

На підставі викладеного, су д дійшов висновку, що у відпов ідача не було правових підст ав для нарахування податково го зобов' язання з податку н а додану вартість та, як слідс тво, штрафних санкцій, нарахо ваних у зв' язку із виключен ням цієї суми з податкового к редиту, який був сформований відповідно до податкових на кладних у період їх фактично го отримання позивачем.

На підставі викладеного су д вважає, що позовні вимоги пі длягають задоволенню у повно му обсязі, а податкове повідо млення-рішення Державної под аткової інспекції в м. Сімфер ополі АР Крим від 22.07.2010 року № 0022222 301/0 про визначення суми податк ового зобов' язання з ПДВ у р озмірі 340000,50 гривень підлягают ь скасуванню.

Разом з тим суд зазначає, що згідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністра тивного позову суд може прий няти постанову зокрема про в изнання протиправними рішен ня суб'єкта владних повноваж ень. Протиправність може пол ягати у незаконності чи неві дповідності іншому правовом у акту з вищою юридичною сило ю. По-друге, суд повинен скасув ати рішення чи окремі його по ложення, якщо йдеться про пра вовий акт індивідуальної дії . Застосовуючи принцип диспо зитивності суд розглядає адм іністративні справи не інакш е як за позовною заявою, подан ою відповідно до цього Кодек су, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийт и за межі позовних вимог тіль ки в разі, якщо це необхідно дл я повного захисту прав, свобо д та інтересів сторін чи трет іх осіб, про захист яких вони п росять. У даному випадку для п овного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та виз нати протиправним та скасува ти податкове повідомлення-рі шення Державної податкової і нспекції в м. Сімферополі АР К рим від 22.07.2010 року № 0022222301/0 про визн ачення суми податкового зобо в' язання з ПДВ у розмірі 340000,50 г ривень.

Відповідно до частини 1 стат ті 94 КАС України, якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб' єктом вл адних повноважень, суд прису джує всі здійснені нею докум ентально підтверджені судов і витрати з Державного бюдже ту України.

Під час судового засідання , яке відбулось 17.05.2011 року, були о голошені вступна та резолюти вна частини постанови. Відпо відно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 20.05.20 11 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС Укр аїни, суд

ПО СТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції в м. Сімфероп олі АР Крим від 22.07.2010 року № 0022222301/0 п ро визначення суми податково го зобов' язання з ПДВ у розм ірі 340000,50 гривень.

3.Стягнути на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Автотрейдсервіс 2009» су довий збір у розмірі 3,40 гривен ь.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня її про голошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну части ну постанови або справу розг лянуто у порядку письмового провадження, постанова набир ає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі непо дання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга подаєть ся до Севастопольського апел яційного адміністративного суду через Окружний адмініс тративний суд Автономної Рес публіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі прог олошення вступної та резолют ивної частини постанови або розгляду справи у порядку пи сьмового провадження, апеля ційна скарга подається протя гом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги о дночасно надсилається особо ю, яка її подає, до Севастополь ського апеляційного адмініс тративного суду.

Суддя < підпис > Тоскіна Г.Л.

< Текст >