Постанова

від 15.11.2011 по справі 2а-0870/9473/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року  15:05                                    Справа №  2а-0870/9473/11

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді            Малиш Н.І.,

при секретарі                     Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до приватного підприємства «Ізюм» про стягнення податкового боргу з платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – Позивач або ДПІ) з позовною заявою до приватного підприємства «Ізюм» (далі – Відповідач або ПП «Ізюм») в якій просить суд стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 338 грн.00 коп.   

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб виникла на підставі наступного.

Відповідно до поданого ПП «Ізюм» розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою за №143509 від 14.01.2011 відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 168 грн.00 коп.

Крім того, 29.09.2010 фахівцями ДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Ізюм» з питань своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт від 29.09.2010 за №1100/15-1/30616754. Перевіркою встановлено порушення пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яке полягає в порушенні граничних строків подання податкової декларації.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 №0007821501/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 170 грн., в т.ч. основний платіж – 0 грн., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. Податкове повідомлення-рішення 02.11.2010 було вручено боржнику під підпис.

25.11.2010 була винесена податкова вимога №1/1197, яка 16.12.2010 була направлена на адресу відповідача та отримана ним 18.12.2010.

На час звернення до суду, сума узгодженого податкового боргу ПП «Ізюм» не сплачена.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив часткове, вважає, що податкова звітність за період за яким визначені штрафні санкції ним подавалась до ДПІ в строки встановлені чинним законодавством – згідно поштового повідомлення рішення саме 19.07.2010р., а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним. Крім того, з урахуванням ст.. 58 Конституції України та п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України та просить застосувати штрафні санкції по 1грн. за кожне порушення.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, відповідач зареєстрований в якості юридичної особи 18.10.1999, № рішення 1 103 120 0000 026008.

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ як платник податків та зборів.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до облікової картки платника податків, станом на 27.09.2011 за ПП «Ізюм» рахується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 338 грн.00 коп., в тому числі: 168грн.00 коп. – податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб, 170 грн. 00 коп. – заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям.

Зазначена заборгованість виникла на підставі наступного.

Відповідно до поданого ПП «Ізюм» розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою за №143509 від 14.01.2011 відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 168 грн.00 коп.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Несплачена в строки сума податкового зобов'язання вважається податковим боргом.

Згідно до п.п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Що стосується суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн.00 коп., то дана заборгованість виникла в результаті проведення фахівцями ДПІ невиїзної документальної перевірки ПП «Ізюм» з питань своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт від 29.09.2010 за №1100/15-1/30616754. Перевіркою встановлено порушення пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яке полягає в порушенні граничних строків подання податкової декларації. Відповідальність за дане правопорушення передбачене передбачена пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв під час проведення перевірки), а саме: платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Перевіркою було встановлено, що граничний строк подання розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва за 2 квартал 2010 року – 19.07.2010, в той час як розрахунок до ДПІ був наданий 20.07.2010.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 №0007821501/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 170 грн., в т.ч. основний платіж – 0 грн., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. Податкове повідомлення-рішення 02.11.2010 було вручено боржнику під підпис.

Суд критично ставиться до висновків акту перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності у зв'язку з тим, що відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Однак, згідно абз. «а» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до абз.3 п.п. 5.3.1 п 5.3 статі 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення правовідносин, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» — «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення правовідносин, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. (…) Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно зі ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідачем вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 №0007821501/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 170 грн., в т.ч. основний платіж – 0грн., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. в судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось, а отже є узгодженим. Докази іншого в матеріалах справи відсутні. Сума податкових зобов'язань та застосованих штрафних (фінансових) санкцій, відповідачем у встановлений законодавством строк сплачені не були і набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.( п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

У даному випадку, податкову вимогу було направлено відповідачеві на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме 25.11.2010 була винесена податкова вимога №1/1197, яка 16.12.2010 була направлена на адресу відповідача та отримана ним 18.12.2010.

Згідно пп.6.2.3 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

01.01.2011 втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та набув чинності Податковий кодекс України, яким не передбачений обов'язок податкового органу надсилати боржнику (платнику податків) другу податкову вимогу.

На час звернення до суду, сума узгодженого податкового боргу ПП «Ізюм» в судовому чи адміністративному порядку оскаржена не була та не сплачена.

Щодо посилання представник Відповідача на п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу  України,  штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Вказаною нормою  чітко визначено період (проміжок часу), з яким слід пов`язувати   виникнення, зміну або припинення  відповідних правовідносин, виконання зобов`язань, тощо.

Так Позивачем штрафні санкції були визначені податковим повідомленням-рішенням у 2010р., тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

Поняття, визначені Податковим кодексом України, можливе застосовувати лише щодо тих правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України. Відповідно нові поняття, вимоги тощо поширюються на правовідносини, що виникли між платником податку і податковим органом починаючи з 1 січня 2011 року.

Податкова заборгованість у розмірі 168,00грн. рахується за відповідачем з підстав самостійного подання розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою ПП «Ізюм» за №143509 від 14.01.2011 як самостійно визначене податкове зобов'язання. Дана заборгованість не містить штрафних санкцій.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Ізюм» (ЄДРПОУ 30616754) податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 338 (триста тридцять вісім)грн. 00 коп. на р/р34219378700007, код платежу 18050100, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя                       (підпис)                                       Н.І.Малиш