Постанова

від 10.02.2012 по справі 2а/1570/7701/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/7701/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року                                                                                                     

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,               

при секретарі судового засідання – Легенченко О.А.,

за участю

представника позивача – ОСОБА_1, за довіреністю

представника відповідача –ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»до  Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень без дати та номеру, яке було прийнято на підставі акту перевірки №191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року, №0003762301 від 15.07.2011 року, №0003852301 від 20.07.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»до  Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень без дати та номеру, яке було прийнято на підставі акту перевірки №191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року, №0003762301 від 15.07.2011 року, №0003852301 від 20.07.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведених фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси невиїзних, позапланових документальних перевірок ТОВ «СК Петроліум», з питань щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за січень 2011 року та за лютий 2011 року, були складені та підписані акти перевірки № 191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року та № 208/23-214/25417282 від 18.07.2011 року. На підставі зазначених актів перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були прийняті відносно позивача податкові повідомлення –рішення  №0003762301 від 15.07.2011 року про збільшення товариству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 450000 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн., та №0003852301 від 20.07.2011 року про збільшення товариству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 400000 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн.

Позивач не згоден з висновками актів перевірки та прийнятими на його підставі  податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вважає, що фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси при проведенні вказаних перевірок був порушений порядок проведення таких перевірок, передбачений положеннями Податкового кодексу України. Крім того, угоди укладені між позивачем та ТОВ БК «Пласт - Буд»є чинними та направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та платіжними дорученнями. Також, акти перевірки фактично були складені на підставі акту ДПІ у м. Херсон, без дослідження первинних документів ТОВ «СК Петроліум».

ТОВ «СК Петроліум»оскаржував зазначені податкові повідомлення –рішення  в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області, за результатами розгляду яких скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, без змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових уточненнях до неї, та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях (Том 1 а.с. 238-239) та просив відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»  зареєстроване як юридична особа 21 січня 1998 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8). Основним видом діяльності товариства за КВЕД є здавання в оренду власного нерухомого майна, оренда інших машин та устаткування, оптова торгівля паливом, функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, будівництво будівель, інші види оптової торгівлі, що підтверджено довідкою АА № 091539 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 9).

Судом встановлено, що на підставі наказів №610 від 27.06.2011 року та №1215 від 11.07.2011 року про проведення невиїзних позапланових перевірок позивача, щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по ПДВ за січень 2011 року та за лютий 2011 року, фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були проведені невиїзні позапланові перевірки ТОВ «СК Петроліум», з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за січень 2011 року та за лютий 2011 року, за результатами яких були складені та підписані акти перевірки             № 191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року та № 208/23-214/25417282 від 18.07.2011 року, згідно висновків яких позивачем були порушені вимоги пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202            п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року                     № 2755-VI по декларації з ПДВ за січень 2011 року, а саме: безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 450000 грн., та по декларації за лютий 2011 року у розмірі 400000 грн.,  які не пов'язані з подальшим використанням в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності ТОВ «СК Петроліум», що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 450000 грн. за січень 2011 року та 400000 грн. за лютий 2011 року.

Судом встановлено, що проведенню перевірки передувало якби надсилання відповідачем на адресу позивача листа від 05.04.2011 року за №13279/23-208 з проханням надати пояснення та копії усіх документів необхідних щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за лютий 2011 року, яке було надіслано позивачу поштою 11 липня 2011 року, про що свідчить копія квитанції (а.с. 195, т.1). Також            13 липня 2011 року був надісланий на адресу позивача наказ про проведення невиїзної позапланової перевірки за січень 2011 року та за лютий 2011 року (а.с. 206, т.1). Суду не надані докази надсилання листа з проханням надати відповідні документи та пояснення перед перевіркою щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за січень 2011 року.

З актів перевірок вбачається, що висновки перевірки зроблені перевіряючими, виходячи зі змісту акту перевірки ДПІ у м. Херсоні №1405/23-2/34554629 від 29.04.2011 року щодо перевірки ТОВ БК «Пласт-Буд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами – постачальниками та покупцями за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, яким встановлено нікчемність правочинів ТОВ БК «Пласт-Буд»з контрагентами, в тому числі, із ТОВ «СК Петроліум», у зв'язку з недодержанням, на момент вчинення правочинів положень Цивільного кодексу України, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, без вивчення первинної документації позивача. В свою чергу, з письмових пояснень ДПІ у м. Херсон та матеріалів, на підставі яких були зроблені висновки по перевірці ТОВ БК «Пласт-Буд», які були надані суду ДПІ у м. Херсон, вбачається, що дані висновки відносно ТОВ БК «Пласт-Буд»також зроблені на підставі актів перевірки, проведених іншими державними податковими службами відносно контрагентів ТОВ БК «Пласт-Буд», без вивчення первинної документації ТОВ БК «Пласт-Буд».

На підставі зазначених актів перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були прийняті відносно позивача податкові повідомлення –рішення  №0003762301 від 15.07.2011 року про збільшення товариству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 450000 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн., та №0003852301 від 20.07.2011 року про збільшення товариству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 400000 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн.

Судом досліджений договір підряду № 01-2011 від 04.01.2011 року (а.с. 29-34), ліцензія ТОВ БК «Пласт-Буд»(а.с.35), договір підряду №02-2011 від 01.02.2011 року (а.с.36-38), платіжні доручення (а.с. 65-112), податкові накладні (а.с. 113-121), довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.122), акт виконаних будівельних робіт (а.с.123-124), локальний розрахунок (а.с.125-128), підсумкова відомість ресурсів (а.с 129-130),  договірна ціна (а.с.131), довідка про вартість виконаних робіт (а.с.132), акт приймання виконаних робіт (а.с. 133-135), локальний розрахунок (а.с.136-138), договірна ціна (а.с.139), підсумкова відомість (а.с.140-145), довідка про вартість виконаних робіт (а.с.146), акт приймання виконаних робіт (а.с.147-150), договірна ціна (а.с.151-152), підсумкова відомість (а.с.153-160), локальний розрахунок (а.с.161-163), довідка про вартість будівельних робіт (а.с.164-165), акт приймання виконаних робіт (а.с.166-168), локальний розрахунок (а.с.169-171), договірна ціна (а.с.172-173), підсумкові відомість (а.с.174-181), акт перевірки № 191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року (а.с. 182-190), наказ про проведення невиїзної позапланової перевірки (а.с.191), акт про відмову від підпису №124/23-226 від 22.07.2011 року (а.с.192), акт перевірки № 208/23-214/25417282 від 18.07.2011 року (а.с.196-205), наказ про проведення невиїзної позапланової перевірки (а.с.206), акт перевірки №1405/23-2/34554629 від 29.04.2011 року відносно ТОВ БК «Пласт-Буд»(а.с. 211-225), реєстр документів (а.с.234-236), довідка (а.с.237), податкові декларації (а.с.244-251), лист ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (том 2 а.с. 2), відповідь на лист ТОВ «СК Петроліум»(том 2 а.с.3), повідомлення про проведення перевірки (том 3 а.с.4), платіжні доручення (том 3 а.с. 5-35), акт перевірки 8/255/3667129 від 23.03.2011 року (том 2 а.с. 58-67), реєстр податкових накладних (том 2 а.с. 68-71), акти перевірки (том 2 а.с.72-89), свідоцтва, витяги, договори підтверджуючи право власності позивача (том 2 а.с. 94-119).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню  частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;     б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при  їх  ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або

ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але

не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього  Кодексу, та складається  з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або  виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого  використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у  тому  числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події,  що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку

на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням  товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені

податковими накладними,  оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11  статті  201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої  як  платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,  зареєстрованої  як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в  цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;  и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових   зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається   у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є  податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання  товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники

податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу  покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.      Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових  накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до

податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний  звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість –продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень –з 01 січня 2012 року, понад 100 тисяч гривень –з липня 2011 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Відповідачем не враховані податкові накладні, видані ТОВ БК «Пласт-Буд», оскільки актом перевірки №1405/23-2/34554629 від 29.04.2011 року ДПІ у м. Херсоні з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами –постачальниками та покупцями за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року (а.с. 211-225), зроблений висновок про наявність ознак нікчемності угод, укладених ТОВ БК «Пласт-Буд» з ТОВ «СК Петроліум».

Дослідивши у сукупності наявні у справі докази, провівши правовий аналіз норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що такий висновок відповідача є помилковим та хибним, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що відповідач при встановленні фактів порушення позивачем податкового законодавства посилається на декларації з ПДВ, інформацію з наявних в інспекції інформаційних баз та на акт перевірки ДПІ у м. Херсоні №1405/23-2/34554629 від 29.04.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами –постачальниками та покупцями за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, не беручи до уваги первинну документацію позивача.

В свою чергу, суд критично відноситься до посилання відповідача на дані акту ДПІ у                    м. Херсоні №1405/23-2/34554629 від 29.04.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами –постачальниками та покупцями за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, акт –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 розділу І Порядку). Акт, на який робиться посилання в акті перевірки підприємства позивача не є таким документом. Тобто сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

В той час, як вбачається з матеріалів перевірки, контрагент, за спірний період був належним чином зареєстрований як платник ПДВ та надані податкові накладні були належним чином оформлені, також придбані послуги (здійснення ремонту нерухомості, що належить на праві власності позивача) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність реальності вчинених господарських операцій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та відповідно на нікчемність цих правочинів з наступних підстав.

Для висновку про нікчемність угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників позивача та його контрагентів на момент укладання правочину, які на думку суду, відповідач суду не надав.

Одночасно, слід зазначити, що виявлення факту розбіжностей між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання  підприємств –контрагентів шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА або відсутності даних щодо підтвердження отриманих податкових накладних і оплати податкового зобов'язання не є підставою для визнання угоди нікчемною та зменшення суми податкового кредиту.

Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання  контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.   

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідачем було допущено порушення порядку проведення перевірки.

Так, відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до п. 78.1.4. якого документальна позапланова виїзна перевірка може бути проведена з підстав виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, а відповідно до п. 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків  або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків  податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної  податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні   підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2.  Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що письмовий запит про необхідність надати документи та пояснення по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по декларації ПДВ за лютий 2011 року був надісланий відповідачем на адресу позивача 11 липня 2011 року, а наказ на перевірку, 13 липня 2011 року, в той час, як перевірка була оформлена 18 липня 2011 року, тобто з порушенням встановленого Податковим кодексом України порядку та строку проведення позапланових невиїзних перевірок. Перед перевіркою формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації ПДВ за січень 2011 року, відповідачем взагалі не направлялися письмові запити на адресу позивача, а наказ на проведення вказаної перевірки був надісланий також 13 липня 2011 року, в той час, як перевірка була оформлена актом від 01.07.2011 року.

На думку суду, допущення порушень порядку та способу проведення перевірки є неприпустимим для органів державної податкової служби, виходячи із приписів ст. 19 Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень №0003762301 від 15.07.2011 року, №0003852301 від 20.07.2011 року.

В частині задоволення позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення без дати та номеру, яке було прийнято на підставі акту перевірки №191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року, суд приходить до висновку, що слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримане податкове повідомлення –рішення про нарахування податку на додану вартість на суму 450 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн., яке винесено на підставі акту перевірки №191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року, без дати та номеру. Пізніше позивачем було отримане аналогічне податкове повідомлення –рішення, але вже з датою та номером, а саме: №0003762301 від 15.07.2011 року.

Відповідно до  п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України, податкове  повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку,  передбаченому статтею 58 цього Кодексу,  для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки -  протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985 затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень –рішень платникам податків, відповідно до п. 3.3. якого при складанні податкового повідомлення –рішення йому присвоюється номер, який вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень –рішень та складається з таких частин: порядковий номер у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення –рішення, номер підрозділу, який склав податкове повідомлення –рішення.

Враховуючи, що вказані податкові повідомлення –рішення були винесені на підставі одного того ж  акту перевірки, на однакову суму нарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає, що достатнім способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення  №0003762301 від 15.07.2011 року, яке було винесено з дотриманням вимог Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року              № 985

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесених податкових повідомлень – рішень №0003762301 від 15.07.2011 року, №0003852301 від 20.07.2011 року, тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень відповідача.

З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум»до  Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень без дати та номеру, яке було прийнято на підставі акту перевірки №191/23-214/25417282 від 01.07.2011 року, №0003762301 від 15.07.2011 року, №0003852301 від 20.07.2011 року –задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0003762301 від 15.07.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0003852301 від 20.07.2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний10 лютого 2012 року .

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                                                                Л.Р. Юхтенко

.