Постанова

від 24.01.2012 по справі 2а-14674/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2012 року 10:00 № 2а-14674/11/2670

Окружний адміністративни й суд міста Києва у складі суд ді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у пи сьмовому провадженні адміні стративну справу

за позовом Головного контрольно-рев ізійного управління України

до Приватного підприємства «Ванк»

третя особа Державне агентство резерв у України

про стягнення заборгованості у розмірі 16 894 305,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне контрол ьно-ревізійне управління Укр аїни (далі по тексту - позива ч, ГоловКРУ України) звернуло сь до Окружного адміністрати вного суду міста Києва з позо вом до Приватного підприємст ва «Ванк»(далі по тексту - ві дповідач, ПП «Ванк»), третя осо ба - Державне агентство резе рву України про стягнення не устойки в розмірі 50% вартості незакладених матеріальних ц інностей - 5 631 435 грн. та коштів в сумі 11 262 870 грн., перераховані ПП «Ванк»за фактично невиконан е останнім зобов' язання за контрактами від 24.07.2009р. №1722 АБ, ві д 01.09.2009р. №2098 АБ та від 24.09.2009р. №2181 АБ що до поставки до державного ре зерву зерна 3 класу в кількост і 9000 тонн.

Ухвалою Окружного адміні стративного суду міста Києва від 17 жовтня 2011 року відкрито п ровадження в адміністративн ій справі та призначено спра ву до судового розгляду на 1 ли стопада 2011 року.

У судовому засіданні 1 лис топада 2011 року судом оголошен о перерву до 21 листопада 2011 рок у в зв' язку з необхідністю о тримання додаткових доказів у справі.

Судове засідання, призначе не на 21 листопада 2011 року, судом відкладалось на 8 грудня 2011 рок у та 12 січня 2012 року.

У судовому засіданн і 12 січня 2012 року позивач підтр имав позовні вимоги. Відпові дач у судове засідання не з' явився, хоча про дату, час та м ісце судового розгляду справ и був повідомлений належним чином. Представник третьої о соби просив суд відкласти ро згляд справи для надання дод аткових документів.

Відповідно до частини 6 ст атті 128 Кодексу адміністратив ного судочинства України якщ о немає перешкод для розгляд у справи у судовому засіданн і, визначених цією статтею, ал е прибули не всі особи, які бер уть участь у справі, хоча і бул и належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розгл янути справу у письмовому пр овадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення част ини 6 статті 128 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни, беручи до уваги відсутні сть потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засід анні 12 січня 2012 року суд ухвали в перейти до розгляду справи в письмовому провадженні та надав третій особі строк до 23 січня 2012 року для подання дода ткових документів.

Розглянувши подані докум енти і матеріали, всебічно і п овно з' ясувавши всі фактичн і обставини, на яких ґрунтуєт ься позов, об' єктивно оціни вши докази, які мають юридичн е значення для розгляду спра ви і вирішення спору по суті, О кружний адміністративний су д міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з ма теріалів справи відповідно д о звернення Державної податк ової адміністрації України в ід 28.12.2010р. №1737215/09-0016, постанови старш ого слідчого з ОВС Слідчого у правління податкової міліці ї Державної податкової адмін істрації України від 24.12.2010р. та на підставі направлення на п роведення ревізії, виданого заступником Голови ГоловКРУ України від 10.01.2011р. №94, головним контролером-ревізором Жил ою О.В. з 10.01.2011р. по 04.02.2011р. проведе но ревізію фінансово-господа рської діяльності Держкомре зерву за період з 01.07.2009р. по 18.08.2010р.

За наслідками проведеної ревізії складено відповідни й акт від 11.02.2011р. №06-21/6.

У зв'язку з виявленням під ч ас проведення ревізії поруше нь діючих нормативно-правови х актів та на підставі пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізій ну службу в Україні»24.02.2011р. на а дресу Держкомрезерву позива чем направлено вимогу №06-14/360 пр о усунення виявлених порушен ь, а саме відповідно до пункт у 3 статті 14 Закону України «Пр о державний матеріальний рез ерв»за недопоставку (неповне закладення) матеріальних ці нностей до державного резерв у підконтрольну установу зоб ов' язано стягнути з ПП «Ван к»неустойку в розмірі 50% варто сті незакладених матеріальн их цінностей та кошти в сумі 11 262 870,00 грн. перераховані ПП «Ван к»за фактично не виконане ос таннім зобов' язання за конт рактами від 24.07.2009р. №1722 АБ, від 01.09.2009 р. №2098 АБ та від 24.09.2009р. №2181 АБ щодо п оставки до державного резерв у зерна пшениці 3 класу в кільк ості 9000 тонн.

Проте, станом на дату поданн я даного адміністративного п озову наведена вимога Держко мрезервом не виконана, що і зу мовило звернення до суду.

Надаючи правовий аналіз ви могам позивача та наданим ст оронами справи документів, с уд вважає за необхідне зазна чити наступне.

Відповідно до положень За кону України «Про державну к онтрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993р. №2939-ХІІ (далі по тексту - Закон України від 26.01.1993р. №2939-ХІІ), яким визначено с татус державної контрольно-р евізійної служби в Україні, ї ї функції та правові основи д іяльності, головним завдання м державної контрольно-ревіз ійної служби є здійснення де ржавного фінансового контро лю за використанням і збереж енням державних фінансових р есурсів, необоротних та інши х активів, правильністю визн ачення потреби в бюджетних к оштах та взяття зобов'язань, е фективним використанням кош тів і майна, станом і достовір ністю бухгалтерського облік у і фінансової звітності в мі ністерствах та інших органах виконавчої влади, в державни х фондах, у бюджетних установ ах і у суб'єктів господарюван ня державного сектору економ іки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримую ть (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюдже тів усіх рівнів та державних фондів або використовують (в икористовували у періоді, як ий перевіряється) державне ч и комунальне майно (далі - підк онтрольні установи), виконан ням місцевих бюджетів, розро блення пропозицій щодо усуне ння виявлених недоліків і по рушень та запобігання їм у по дальшому.

Державний фінансовий конт роль реалізується державною контрольно-ревізійною служб ою через проведення державно го фінансового аудита, перев ірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюєтьс я у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансов о-господарської діяльності п ідконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявл ення наявних фактів порушенн я законодавства, встановленн я винних у їх допущенні посад ових і матеріально відповіда льних осіб. Результати ревіз ії викладаються в акті.

Основні функції Головного контрольно-ревізійного упра вління України закріплені в статті 8 Закону України від 26.01. 1993р. №2939-ХІІ. Так, вказаною статт ею до таких функцій віднесен о, зокрема:

проведення у підконтрольн их установах ревізії фінансо во-господарської діяльності , використання і збереження ф інансових ресурсів, необорот них та інших активів, правиль ності визначення потреби в б юджетних коштах та взяття зо бов'язань, стану і достовірно сті бухгалтерського обліку т а фінансової звітності;

здійснення контролю за усу ненням недоліків і порушень, виявлених під час проведенн я державного фінансового кон тролю.

На реалізацію наведених фу нкцій Головному контрольно-р евізійному управлінню Украї ни надано такі права, як:

перевіряти у підконтрольн их установах грошові та бухг алтерські документи, звіти, к ошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матері альних цінностей, проводити перевірки фактичної наявнос ті цінностей (грошових сум, ці нних паперів, сировини, матер іалів, готової продукції, уст аткування тощо);

пред'являти керівникам та і ншим службовим особам підкон трольних установ, що ревізую ться, вимоги щодо усунення ви явлених порушень законодавс тва з питань збереження і вик ористання державної власнос ті та фінансів, вилучати в суд овому порядку до бюджету вия влені ревізіями приховані і занижені валютні та інші пла тежі, ставити перед відповід ними органами питання про пр ипинення бюджетного фінансу вання і кредитування, якщо от римані підприємствами, устан овами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законод авства;

звертатися до суду в інтере сах держави, якщо підконтрол ьною установою не забезпечен о виконання вимог щодо усуне ння виявлених ревізією поруш ень законодавства з питань з береження і використання акт ивів.

З огляду на те, що форма реал ізації права на звернення до суду чітко не визначено в пун кті 10 статті 10 Закону України в ід 26.01.1993р. №2939-ХІІ, для її уточненн я слід звернутись до положен ь процесуального закону, а са ме КАС України.

Так відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністрат ивного судочинства України з авданням адміністративного судочинства є захист прав, св обод та інтересів фізичних о сіб, прав та інтересів юридич них осіб у сфері публічно-пра вових відносин від порушень з боку органів державної вла ди, органів місцевого самовр ядування, їхніх посадових і с лужбових осіб, інших суб'єкті в при здійсненні ними владни х управлінських функцій на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень, шляхом справе дливого, неупередженого та с воєчасного розгляду адмініс тративних справ.

Справа адміністративної ю рисдикції - переданий на вирі шення адміністративного суд у публічно-правовий спір, у як ому хоча б однією зі сторін є о рган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, ї хня посадова чи службова осо ба або інший суб'єкт, який здій снює владні управлінські фун кції на основі законодавства , в тому числі на виконання дел егованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 Кодексу адм іністративного судочинства України).

Частиною 1 статті 17 Кодексу а дміністративного судочинст ва України також закріплено, що юрисдикція адміністратив них судів поширюється на пра вовідносини, що виникають у з в'язку з здійсненням суб'єкто м владних повноважень владни х управлінських функцій, а та кож у зв'язку з публічним форм уванням суб'єкта владних пов новажень шляхом виборів або референдуму.

Частина 2 названої статті пе редбачає, що юрисдикція адмі ністративних судів поширюєт ься на публічно-правові спор и, зокрема на спори за звернен ням суб'єкта владних повнова жень у випадках, встановлени х Конституцією та законами У країни та спори, що виникають з приводу укладання, виконан ня, припинення, скасування чи визнання нечинними адмініст ративних договорів.

Стаття 50 Кодексу адміністра тивного судочинства України передбачає, що громадяни Укр аїни, іноземці чи особи без гр омадянства, їх об'єднання, юри дичні особи, які не є суб'єктам и владних повноважень, можут ь бути відповідачами лише за адміністративним позовом су б'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зу пинення) окремих видів або вс ієї діяльності об'єднання гр омадян;

2) про примусовий розпуск (лі квідацію) об'єднання громадя н;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громад янства з України;

4) про обмеження щодо реаліз ації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демон страції тощо);

5) в інших випадках, встановл ених законом.

В даному випадку, відповідн о до пункту 5 статті 50 Кодексу а дміністративного судочинст ва України та на реалізацію п оложень пункту 10 статті 10 Зако ну України від 26.01.1993р. №2939-ХІІ, поз ивач має право на звернення д о адміністративного суду з п озовом.

Щодо права на заявлення вим оги про стягнення з юридично ї особи - ПП «Ванк»50 % вартост і незакладених матеріальних цінностей та суми коштів, отр иманих останнім за фактично не виконане зобов' язання що до поставки до державного ре зерву зерна пшениці 3 класу в к ількості 9000 тонн, суд приходит ь до наступного.

Відповідно до пункту 14 част ини 1 статті 3 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни адміністративний договір - дво- або багатостороння угод а, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що виплив ають із владних управлінськи х функцій суб'єкта владних по вноважень, який є однією із ст орін угоди.

Згідно з визначенням адмін істративного договору, необх ідними ознаками адміністрат ивного договору є:

- суб'єктна - обов'язковою сто роною у ньому є суб'єкт владни х повноважень (іншою стороно ю чи іншими сторонами можуть бути як суб'єкти владних повн оважень, так і інші учасники п равовідносин);

- предметна - його змістом (пр едметом) є права та обов'язки с торін, що випливають із владн их управлінських функцій суб 'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 статт і 1 Закону України «Про держав ний матеріальний резерв»від 24.01.1997р. №51/97-ВР (далі по тексту - Зак он України від 24.01.1997р. №51/97-ВР) держ авний резерв є особливим дер жавним запасом матеріальних цінностей, призначених для в икористання в цілях і в поряд ку, передбачених цим Законом . У складі державного резерву створюється незнижуваний за пас матеріальних цінностей ( постійно підтримуваний обся г їх зберігання).

Державний резерв признача ється для:

забезпечення потреб Украї ни в особливий період;

надання державної підтрим ки окремим галузям народного господарства, підприємствам , установам і організаціям з м етою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень т ермінів постачання важливих видів сировини і паливно-ене ргетичних ресурсів, продовол ьства, виникнення диспропорц ії між попитом і пропонуванн ям на внутрішньому ринку та у часть у виконанні міждержавн их договорів;

подання гуманітарної допо моги;

забезпечення першочергови х робіт під час ліквідації на слідків надзвичайних ситуац ій.

Положеннями статті 4 Закону України від 24.01.1997р. №51/97-ВР закріп лено, що державний резерв ств орює Кабінет Міністрів Украї ни. Організація формування, з берігання і обслуговування д ержавного резерву, соціальни й розвиток забезпечуються уп овноваженим на це центральни м органом виконавчої влади, я кий здійснює управління держ авним резервом, підприємства ми, установами і організація ми, що входять до єдиної систе ми державного резерву Україн и (далі - система державного ре зерву).

Запаси державного резерву незалежно від його місцезна ходження, а також підприємст ва, установи і організації та інші об'єкти, що входять до си стеми державного резерву, і з емельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власн істю і не підлягають привати зації та іншим видам відчуже ння.

З огляду на наведені вище но рми чинного законодавства, с уд приходить до висновку, що д оговори, укладені центральни м органом виконавчої влади з метою виконання владних (упр авлінських) функцій щодо нап овнення державного матеріал ьного резерву є за своєю прав овою природою адміністратив ними договорами, а тому позов и щодо їх виконання підлягаю ть розгляду в порядку адміні стративного судочинства.

На підтвердження такого ви сновку також слугує те, що в ко нтрактах від 24.07.2009р. №1722 АБ, від 01.09. 2009р. №2098 АБ та від 24.09.2009р. №2181 АБ щодо поставки до державного резе рву зерна пшениці 3 класу в кіл ькості 9000 тонн, укладених між в ідповідачем та третьою особо ю, містяться посилання на Зак он України «Про державний ма теріальний резерв»та Положе ння про закупівлю товарів, ро біт і послуг за державні кошт и, яке затверджене постаново ю Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921.

Перевіряючи правомірність вимог позивача щодо стягнен ня з відповідача заявлених в позові грошових коштів, суд в важає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ста тті 14 Закону України від 24.01.1997р. № 51/97-ВР, яка встановлює відповід альність за операції з матер іальними цінностями державн ого резерву, за прострочення поставки, недопоставку (непо вне закладення) матеріальних цінностей до державного рез ерву постачальник (виготовлю вач) сплачує неустойку в розм ірі 50 відсотків вартості недо поставлених (незакладених) м атеріальних цінностей. Неуст ойка стягується до фактичног о виконання зобов'язання з ур ахуванням недопоставленої к ількості продукції в поперед ньому періоді поставки. Крім сплати неустойки постачальн ик (виготовлювач) відшкодову є понесені одержувачем збитк и.

Таким чином, наведеною норм ою законодавцем встановлено відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 50 відсотк ів вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей, що підлягає стягн енню в рахунок державного бю джету за неналежне виконання зобов' язань щодо поставки матеріальних цінностей до де ржавного резерву.

Окрім того, відповідно до статті 15 Закону України від 26.01 .1993р. №2939-ХІІ законні вимоги служ бових осіб державної контрол ьно-ревізійної служби є обов ' язковими для виконання.

В матеріалах справи відсут ні належні та допустимі дока зи скасування або визнання п ротиправною в установленим з аконом порядку вимоги ГоловК РУ від 24.02.2011р. № 06-14/360. Оскільки дана вимога про усунення виявлен их ревізією порушень станом на момент розгляду справи є ч инною та в установлений стро к не виконана третьою особою в добровільному порядку, поз овні вимоги ГоловКРУ України є правомірними та обґрунто ваними.

Проте, задовольняючи адмін істративний позов в частині стягнення 11262870,00 грн., які перера ховані ПП «Ванк»за фактично не виконане останнім зобов' язання за контрактами щодо п останови до державного резер ву зерна пшениці 3 класу в кіль кості 9000 тонн, суд вважає за нео бхідне провести таке стягнен ня на користь Держрезерву Ук раїни.

Відповідно до частини 1 стат ті 9 Кодексу адміністративно го судочинства України, суд п ри вирішенні справи керуєтьс я принципом законності, відп овідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Консти туції та законів України, а та кож міжнародних договорів, з года на обов' язковість яких надана Верховною Радою Укра їни; 2) суд застосовує інші нор мативно-правові акти, прийня ті відповідним органом на пі дставі, у межах повноважень т а у спосіб, передбачені Конст итуцією та законами України.

Відповідно до частини 1 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на яких ґрунтуютьс я її вимоги та заперечення, кр ім випадків, встановлених ст аттею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказа ми в адміністративному судоч инстві є будь-які фактичні да ні, на підставі яких суд встан овлює наявність або відсутні сть обставин, що обґрунтовую ть вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, т а інші обставини, що мають зна чення для правильного виріше ння справи. Ці дані встановлю ються судом на підставі пояс нень сторін, третіх осіб та їх ніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерті в.

Відповідно до статті 70 Коде ксу адміністративного судоч инства України належними є д окази, які містять інформаці ю щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду доказ и, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які з а законом повинні бути підтв ерджені певними засобами док азування, не можуть підтверд жуватися ніякими іншими засо бами доказування, крім випад ків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовува ли доводи позивача, відповід ач та третя особа суду не нада ли.

Оцінивши докази, які є у сп раві, за своїм внутрішнім пер еконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічн ому, повному та об' єктивном у дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окру жний адміністративний суд мі ста Києва доходить висновку про наявність підстав для за доволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене , керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Ко дексу адміністративного суд очинства України, Окружний а дміністративний суд міста Ки єва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Приватного під приємства «Ванк»в дохід Держ авного бюджету України 50% варт ості незакладених матеріаль них цінностей, що становить 563 1435 (п' ять мільйонів шістсот т ридцять одна тисяча чотирист а тридцять п' ять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Приватного під приємства «Ванк»на користь Д ержавного агентства резерву України 11262870 (одинадцять мільй онів двісті шістдесят дві ти сячі вісімсот сімдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає закон ної сили відповідно до статт і 254 Кодексу адміністративног о судочинства України та мож е бути оскаржена до суду апел яційної інстанції за правила ми, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко