Рішення

від 22.02.2012 по справі 5006/14/23/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/14/23/2012

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.02.12 р.                                                                                 Справа № 5006/14/23/2012                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд»,

                     ЄДРПОУ 33097767, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Бройлер»,                             

                           ЄДРПОУ 33129547, с.Розівка, Донецька обл.

про стягнення 18214 грн. 50 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився  

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Бройлер», с.Розівка, Донецька обл., про стягнення заборгованості в сумі 18214,50 грн., у тому числі основний борг в сумі 14803,10 грн., три проценти річних в сумі 954,09 грн. та інфляція в сумі 2457,31 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну від 10.11.2009р., довіреність на отримання товару від 10.11.2009р.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 26.01.2012р., 10.02.2012р., 17.02.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №РН-0000544 від 10.11.2009р. ТОВ «Дана Трейд» (постачальником) було поставлено, а відповідачем (покупцем) отримано товар на суму 14803,10 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідча.

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач мав оплатити отриманий товар після поставки 10.11.2009р. з урахуванням 5 банківських днів для здійснення оплати до 15.11.2009р.

Проте, за твердженням позивача, відповідачем свої зобов'язання з оплати вартості отриманого товару належним чином не виконані, внаслідок чого позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14803,10 грн.

Крім цього, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляції в сумі 2457,31 грн. та трьох процентів річних в сумі 954,09 грн. станом на грудень 2011р. по відношенню до листопада 2009р.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання не з'явився.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи  багатостороннім правочином.

Як встановлено судом, згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №РН-0000544 від 10.11.2009р. ТОВ «Дана Трейд» (постачальником) було поставлено, а відповідачем (покупцем) отримано товар на суму 14803,10 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідча.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок постачання позивачем товару та прийняття останнього відповідачем між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи документів, сторонами не було узгоджено строку сплати відповідачем вартості отриманого від позивача товару за видатковою накладною №РН-0000544 від 10.11.2009р.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем відповідних доказів направлення на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості в сумі 14803,10 грн. до матеріалів справи не надано.

Одночасно, за висновками суду, твердження позивача щодо настання обов'язку відповідача зі сплати вартості отриманого товару пртягом 5 банківських днів з моменту його прийняття необгрунтовані та недоведені жодним чином.

При цьому, посилання позивача на ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України суд до уваги не приймає.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вказана стаття Цивільного кодексу України містить звичайну умову зобов'язання з купівлі-продажу. Проте, цією нормою також не визначено певного строку зі сплати покупцем вартості отриманого товару.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач повинен був сплатити позивачу вартість отриманого товару протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги позивачем, виходячи з того, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які підтверджують звернення до відповідача з відповідною вимогою, судом встановлено, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо сплати вартості отриманого товару.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи висновки суду про недоведеність позивачем факту невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, тобто, відсутність порушеного з боку відповідача права позивача на отримання винагороди за поставлений товар та, як наслідок, права на звернення до господарського суду з відповідними позовними вимогами, позов в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14803,10 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Приймаючи до уваги недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором, тобто, за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 954,09 грн. та інфляції в сумі 2457,31 грн. також підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Бройлер», с.Розівка, Донецька обл. про стягнення заборгованості в сумі 18214 грн. 50 коп., у тому числі основний борг в сумі 14803 грн. 10 коп., три проценти річних в сумі 954 грн. 09 коп. та інфляція в сумі 2457 грн. 31 коп.

В судовому засіданні 22.02.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                               Левшина Г.В.