Рішення
від 16.01.2012 по справі 5015/7250/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/7250/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

16.01.12                                                                                 Справа № 5015/7250/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Пирської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Торгово-виробничого підприємства “ІТК” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Червоноград до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-Буд”, м. Червоноград про стягнення 11157 грн. 25 коп.

В С Т А Н О В И В:

Торгово-виробниче підприємство “ІТК” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Червоноград звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-Буд”, м. Червоноград про стягнення 11157 грн. 25 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.12.2011 р. призначив розгляд справи на 26.12.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 16.01.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 8073 грн. 78 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 634 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 640 грн. 55 коп., інфляційні втрати в сумі 1808 грн. 62 коп. З метою забезпечення позову, просив накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, клопотання про відкладення не подав, вимог ухвали суду від 06.12.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 16.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

22 січня 2008 р. між ТВП “ІТК” у формі ТзОВ (продавець) та ТзОВ “Фаворит-Буд” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вартість товару згідно умов цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних та довіреностях та отримання матеріальних цінностей (оригінали видаткових накладних та довіреностей оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 57474 грн. 68 коп.

Підпунктом 5.2. договору купівлі-продажу від 22.01.2008 р. передбачено, що оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем у формі 100% передоплати, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

6 вересня 2011 р. позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №175, в якій вимагав оплатити заборгованість в розмірі 8073 грн. 78 коп. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати товару належним чином не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 8073 грн. 78 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 7.3. договору купівлі-продажу від 22.01.2008 р. у випадку неоплати за поставлений товар покупець сплачує пеню на користь продавця у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежів.

Позивачем нараховано за період з 03.05.2011 р. по 23.11.2011 р. пеню в розмірі 634 грн. 30 коп.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням вищенаведеної норми на виконання вимог суду позивачем проведено перерахунок розміру пені, згідно якого розмір пені повинен становити 910  грн. 12 коп.

Оскільки після проведеного позивачем перерахунку розмір пені становить більшу суму, ніж заявлено до стягнення, позивачем в цій частині не подано заяви про збільшення позовних вимог, то до задоволення підлягає сума пені в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 640 грн. 55 коп., інфляційні втрати в сумі 1808 грн. 62 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 8073 грн. 78 коп. основного боргу, 634 грн. 30 коп. пені, 640 грн. 55 коп. 3% річних, 1808 грн. 62 коп. інфляційних втрат.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-Буд”, м. Червоноград, вул. Львівська, 51А, Львівська область (ідентифікаційний код 34219788) на користь Торгово-виробничого підприємства “ІТК” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Червоноград, вул. Шашкевича, 7, Львівська область (ідентифікаційний код 22405022) 8073 грн. 78 коп. основного боргу, 634 грн. 30 коп. пені, 640 грн. 55 коп. 3% річних, 1808 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 1477 грн. 50 коп. судового збору.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.        

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення16.01.2012
Оприлюднено27.02.2012
Номер документу21606034
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5015/7250/11

Рішення від 16.01.2012

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мазовіта А.Б.

Ухвала від 26.12.2011

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мазовіта А.Б.

Ухвала від 06.12.2011

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мазовіта А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні