Рішення

від 02.09.2008 по справі 14/310-07/15-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/310-07/15-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" вересня 2008 р.                                                                            Справа № 14/310-07/15-08

За позовом Приватного підприємства «Юридична фірма «Захист», м. Київ

до    Відкритого акціонерного товариства «СПМК № 509», м. Бровари

про      стягнення 10665,98 грн.

                          Суддя                                                                              Рябцева О.О.  

за участю представників сторін:

від позивача: Яніцький М. В. (дов. № 01 від 16.07.2008 р.);

від відповідача: Лисич Ю.В. (дов. № 2 від 11.01.2008 р.)

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось приватне підприємство «ЮФ «Захист»( далі –позивач ) до відкритого акціонерного товариства «СПМК № 509»( далі –відповідач ) про стягнення 8248,50 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем всупереч умовам договору від 12.07.2006 р. про надання юридичних послуг не оплачені надані позивачем послуги з питання погашення дебіторської заборгованості з боку ТОВ «АГ «Юкон».

23.10.2007 р. від позивача надійшла заява на підставі ст. 22 ГПК України про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягути з відповідача 8248,50 грн. заборгованості, 1050,04 грн. інфляційних втрат, 216,45 грн. 3% річних та 1150,99 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.11.2007 р. позов задоволено частково; стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»на користь приватного підприємства «Юридична фірма «Захист»8248,50 грн. основного боргу, 1050,04 грн. інфляційних, 216,45 грн. три проценти річних; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. рішення суду від 14.11.2007 р. скасовано частково; позовні вимоги  задоволено частково; стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»на користь приватного підприємства «Юридична фірма «Захист»8248,50 грн. основного боргу; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2008 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. та рішення господарського суду Київської області від 14.11.2007 р. в частині позову про стягнення інфляційних сум та 3% річних скасовано, і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі; в решті постанову  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. залишено без змін.

26.08.2008 р. до суду від позивача надійшла заява №  112 від 26.08.2008 р. на підставі ст. 22 ГПК України, яка за змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача  1731,36 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 29.02.2008 р. з  заборгованості у сумі 8248,50 грн., та 3% річних у сумі 187,79 грн., нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 03.03.2008 р.  Заява мотивована тим, що оскільки Вищий господарський суд України в постанові від 09.04.2008 р. зазначив, що суду першої інстанції слід було мати на увазі вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, а 24.05.2007 р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яку було сплачено відповідачем  лише 03.03.2008 р., то стягненню підлягають інфляційні втрати та 3% річних, нарахованих за зазначений в заяві період.          

Під час нового розгляду справи в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних представник позивача в судових засіданнях  26.08.2008 р. та 02.09.2008 р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Між Приватним підприємством «ЮФ «Захист»та Відкритим акціонерним товариством «СПМК № 509»було укладено договір про надання юридичних послуг від 12.07.2006 року (далі договір).

Предметом вказаного договору є надання Юридичною фірмою оплатних юридичних послуг з питань погашення дебіторської заборгованості з боку ТОВ “АГ” “ЮКОН” перед ВАТ "СПМК - 509". Ціна договору становить 10 (десять) відсотків від суми позову, як це передбачено п.1.2 зазначеного договору.

Відповідно до п. 8.4 вказаного договору, виконання Юридичною фірмою своїх зобов'язань по договору підтверджується відповідним актом про виконані роботи, або одним із зазначених надалі документів:

-          актом передачі боржником за реквізитами клієнта матеріальних цінностей;

-          копія платіжного доручення;

-          рішенням та ухвалами господарських судів;

-          посвідченням про відрядження з відміткою боржника чи осіб, які уповноважені вести справи боржника.

          На виконання умов вказаного договору позивачем було надано послуги щодо погашення дебіторської заборгованості, що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2006 року у справі № 321/20-06 про стягнення з ТОВ “АГ” “ЮКОН” на користь ВАТ "СПМК - 509"  82485,06 грн.

          Рішення господарського суду Київської області від 12.09.2006 року у справі № 321/20-06 виконано, на підставі чого винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

          Скеровуючи дану справу в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 09.04.2008 р. зазначив, що суду слід було мати на увазі вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України.

          З цього приводу судом встановлено наступне.

          Згідно з п. 6.1. договору про надання юридичних послуг від 12.07.2006 року після вивчення матеріалів справи та підготовки позовної заяви в суд Клієнт в п`ятиденний строк перераховує на рахунок Юридичної фірми винагороду в розмірі 50% від суми вартості послуг.

          Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву до ТОВ  “АГ” “ЮКОН” про стягнення 92418,38 грн. було подано до господарського суду Київської області 19.07.2006 р. (а. с. 43).

          Таким чином, відповідач  відповідно до умов п. 6.1. договору мав перерахувати позивачу винагороду в розмірі 50% від суми вартості послуг до 25.07.2006 р.

          Відповідно до п. 6.2 договору від 12.07.2006 року після погашення Боржником заборгованості , Клієнт сплачує Юридичній фірмі решту  винагороди.

          05.04.2007 р. ВДВС Броварського МРУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки з ТОВ “АГ” “ЮКОН на користь ВАТ «СПМК-509»стягнуто 83413,68 грн. (платіжні доручення № 206 від 20.02.2007 р. та № 335 від 29.03.2007 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          24.05.2007 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості по трьох договорах на загальну суму 10734,68 грн., в тому числі і 8248,50 грн. за договором від  12.07.2006 р.

          Оскільки відповідач до 31.05.2007 р. включно зазначену суму не сплатив, то з 01.06.2007 р. відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання і щодо сплати решти винагороди, тобто в повному обсязі.

          Борг у сумі 8248,50 грн. сплачений відповідачем 03.03.2008 р., що підтверджується копією (оригінал був наданий для огляду в судовому засіданні) банківської виписки з особового рахунку позивача.

           Згідно з  заявою №  112 від 26.08.2008 р. на підставі ст. 22 ГПК України, позивач просить суд стягнути з відповідача  1731,36 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 29.02.2008 р. з  заборгованості у сумі 8248,50 грн., та 3% річних у сумі 187,79 грн., нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 03.03.2008 р.  

          Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 29.02.2008 р. з  заборгованості у сумі 8248,50 грн., є аріфметично вірним, то позовна вимога про стягнення 1731,36 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 29.02.2008 р. підлягає задоволенню.

          Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних у сумі 187,79 грн., нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 03.03.2008 р., то оскільки відповідачем борг сплачено 03.03.2008 р., то стягненню підлягать  3% річних, нарахованих за період з 01.06.2007 р. по 02.03.2008 р.  включно (в межах заявлених позовних вимог) у сумі 187,12 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розраховуються з урахуванням стягнутих з відповідача за наказом суду від 14.02.2008 р. 91,25 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).  

           При зверненні з даним позовом  (з урахуванням заяви від 26.08.2008 р.) до суду позивачем сплачено 106,65 грн. державного мита, тоді як загальна сума позовних вимог у справі (борг, пеня, інфляційні втрати та 3% з урахуванням збільшення розміру) становить 11318,64 грн. Отже, сума державного мита, яка мала бути сплачена, становить 113,19 грн. Таким чином, позивачем не доплачено 6,54 грн., які підлягають стягненню з нього до Державного бюджету України.     

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    1.Позовні вимоги в частині стягнення 1731,36 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 187,79 грн. задовольнити частково.

                     Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 509»(Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 4 (код 01354266) на користь Приватного підприємства «Юридична фірма «Захист»(м. Київ, вул. Чигоріна 57, код 25273957) 1731,36 грн. (одна тисяча сімсот тридцять одна грн. 36 коп.) інфляційних втрат, 187,12 грн. (сто вісімдесят сім грн. 12 коп.) 3%  річних, 19,19 грн. (дев`ятнадцять грн. 19 коп.) державного мита та 14,74 грн. (чотирнадцять грн. 74 коп.)  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.                                                    

               2. В іншій частині зазначених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Юридична фірма «Захист» (м. Київ,     вул. Чигоріна 57, код 25273957) 6,54 грн. (шість грн. 54 коп.) недоплаченого  державного мита в доход Державного бюджету України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

             Суддя                                                                     Рябцева О.О.

         Рішення підписане  29.09.2008 р.