Постанова

від 23.07.2008 по справі 10/386/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/386/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2008 р. 10:40

Справа №  10/386/08

За позовом: Фермерське господарство “Барвінок”, 54051,  м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 94,До відповідача: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі  Миколаївської області,                            54050,  м. Миколаїв, вул. Торгова, 63-а,

про: скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2008 року № 0007051501/3, від 06.05.2008 року № 0000011502/0, від 27.05.2008р року № 0000041502/0,.

Суддя Горобченко Д.М,

Секретар судового засідання Сербіні К.Л.,

Представники:

Від позивача: Булгакова Г.В.., довіреність від 11.01.2008 року

                       Простяков Є.О., довіреність від 11.01.2008р.

Від відповідача: Станько Н.Б., довіреність від 07.06.2006р.

Позивач звернувся з позовом до відповідача про  скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2008 року № 0007051501/3, від 06.05.2008 року № 0000011502/0, від 27.05.2008р року № 0000041502/0  про зменшення суми бюджетного відшкодування за відповідні періоди,   обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою відображаються в загальній декларації.

Відповідач проти позову заперечує  з тих підстав, що  позивачем порушено пункт 11.21. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” : безпідставне віднесення сум податку на додану вартість з операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою в загальній декларації, а не в спеціальній.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд

встановив:

          відповідач здійснив виїзні  документальну перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок  платника у банку за   листопад - грудень 2007року, січень –березень 2008 року, про що склав акти від 20.03.2008 року, від 18.04.2008 року, від 17.05.2008 року.

За результатами перевірки відповідач направив позивачу  податкові повідомлення - рішення  від 03.04.2008 року № 0007051501/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування  за січень 2008 року на 10 500 грн., від 06.05.2008 року № 0000011502/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування  за лютий 2008 року на 3 171 грн., від 27.05.2008р року № 0000041502/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування  за березень 2008 року на 15 348 грн., які позивач просить  скасувати.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

позивач є сільськогосподарським товаровиробником, платником  податку на додану вартість, звітує перед відповідачем, подаючи три  декларації  з податку на додану вартість: загальну декларацію та дві спеціальні декларації, в яких відображаються оподатковувані операції у відповідності з пунктами 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У січні- березні 2008 року позивач відобразив господарські операції  по поставці переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою в загальних деклараціях,  що  відповідно з вимогами пунктів 7.7.1., 7.7.2. статті  7 Закону України “Про податок на додану вартість” стало підставою для  заявлення до відшкодування з бюджету відповідних сум:  за січень 2008 року на 10 500 грн., за лютий 2008 року на 3 171 грн.,  за за березень 2008 року на 15 348 грн.

Дії  позивача щодо  відображення  господарських операцій  по поставці переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою в загальних деклараціях відповідають вимогам, встановлених пунктом 11.29. статті 11  Закону України “Про податок на додану вартість”,  яким передбачено,   що до 1 січня 2008 року зупинення  дії  пункту  7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього  Закону  в  частині  сплати  до  бюджету  податку  на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва,   включаючи  продукцію  (крім  підакцизних  товарів), виготовлену     на     давальницьких     умовах     із     власної сільськогосподарської  сировини,  за  винятком операцій з поставки переробним   підприємствам   молока   та  м'яса  живою  вагою,  що здійснюються  сільськогосподарськими  товаровиробниками  незалежно від  організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана  від  поставки  сільськогосподарської  продукції власного виробництва  та  продуктів  її  переробки  за  попередній  звітний (податковий)  рік,  становить не менше 50 відсотків загальної суми валового  доходу  підприємства.

Таким чином, законодавець визначив, що господарські операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою  повинні відображатись в загальних деклараціях, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом. Факт  поставки позивачем  переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою  у перевіряємих періодах  підтверджений відповідачем у актах перевірки та у судовому засіданні.

Суд вважає безпідставним посилання  відповідача на пункту 11.21. статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки   пункт 11.21  статті 11 вказаного закону регулює особливості оподаткування операцій з  реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів крім операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою,  про особливість оподаткування яких зазначено в пункту 11.29 цього закону.  

Помилковими є також посилання  відповідача  на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року  № 805, якою затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, відповідно пункту 2 якого  до  28.03.2007 року   діяло положення, яке надавало право включати до податкової декларації, за якою здійснюються  розрахунки з бюджетом, операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, а з  28.03.2007 року до 02.04.2008 року  це право було  скасоване Постановою Кабінету Міністрів України  від 28.03.2007 року №596, оскільки    саме нормою закону - пунктом  11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” , а не підзаконним актом позивачу надано право   включати вказані вище  операції до  декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Вказана вище норма закону  надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок  акумуляції та використання коштів, але  цей підзаконний акт не може змінювати смисл норми закону та обмежувати право позивача  включати вказані вище  операції до  декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

З зазначених  вище підстав  суд  також не приймає до уваги посилання відповідача на податкове роз'яснення  Державної податкової адміністрації України  від 25.04.2008 року № 8870/7/16-1116.

За таких обставин  позивачем вірно визначені суми бюджетного відшкодування:  за січень 2008 року на 10 500 грн., за лютий 2008 року на 3 171 грн.,  за за березень 2008 року на 15 348 грн.

Отже,  у відповідача відсутні були підстави для  прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за  відповідні періоди, вони підлягають скасуванню у судовому порядку.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

1.    Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.04.2008 року № 0007051501/3, від 06.05.2008 року № 0000011502/0, від 27.05.2008р року № 0000041502/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області, 54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Фермерського господарства “Барвінок”, 54051, м.Миколаїв, вул. Ленінградська, 94, код ЄДРПОУ 20880888/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.                                                   

Суддя