Постанова

від 16.09.2008 по справі 32/171-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/171-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.08                                                                                           Справа№ 32/171-А

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Львіввугілля»(відокремлений підрозділ –Шахта «Червоноградська»), м.Сокаль Львівська область

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді, м.Червоноград Львівська область

про визнання протиправним рішення від 28.05.2008р. №618 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

За участю представників сторін:

від позивача: Слєсаренко В.М. –заступник директора з правових питань (довіреність вих. №8/7 від 02.01.2008р.).

від відповідача: Сорокін Д.В. –провідний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність вих.№6484/06-12 від 07.07.2008р.).

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Державного підприємства „Львіввугілля” (відокремлений підрозділ –Шахта „Червоноградська”), м.Сокаль Львівська область до Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді, м.Червоноград Львівська область про визнання протиправним рішення від 28.05.2008р.          № 618 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Згідно клопотання  сторін  технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

           Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. Справу розглянуто поза межами строку встановленого ст.122 КАС України, згідно клопотання сторін поданого в судовому засіданні 12.08.2008р.

          В судовому засіданні 16.09.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст виготовлено та підписано 22.09.2008р.  

  Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та доповненнях до позовних вимог.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що УПФУ в м.Червонрграді 28.05.2008р. прийняло рішення № 618 про застосування фінансових санкцій в сумі 1 068 533,12 грн. та               258 998,41 грн. пені, яке позивач просить визнати недійсним, на підставі невідповідності діючому законодавству в зв»язку з тим, що несвоєчасне перерахування страхових внесків пов»язане з відсутністю належних коштів. При своєчасному перерахуванні страхових внесків Пенсійному фонду позивач не міг би виплатити заробітну плату працівникам шахти. Позивач посилаючись на ст.2.1.3 Закону України   «Про оподаткування прибутку підприємства»зазначає, що штрафні санкції стягуються тільки з підприємства, а не з філії і відокремленого підрозділу, відповідно якщо платником страхових внесків є ДП «Львіввугілля», відповідно до нього мають бути застосовані штрафні санкції. Позивач посилається на судову практику господарських судів про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про стягнення штрафних санкцій з ВП «Шахта «Червоноградська».

Крім того, позивач вказує на те, що відповідач не розшифровує у своєму рішенні заборгованість по місяцях, в яких були перераховані суми, в зв»язку з чим йому невідомо як вираховують штрафні санкції, пеню. В доповненнях до позовної заяви  позивач вказує на те, що структурний підрозділ «Шахта «Червоноградська»не зареєстрований, як платник страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в м.Червонограді.

  Позивач у доповненнях до позовної заяви посилається на ст.95 ЦК України, зокрема її коментар, зазначаючи, що відповідальністю за розрахунки з бюджетом несе юридична особа, а не відокремлений підрозділ.          

   Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2008р. подав доповнення до адміністративного позову в якому просив застосувати строк позовної давності один рік згідно   ст.258 ЦК України.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні повністю, свою позицію обґрунтовує наступним. Згідно ст.15 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 Закону, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об»єднання громадян, профспілки, політичні партії (у  тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об»єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами). ВП «Шахта «Червоноградська»зареєстрований в УПФУ в м.Червонограді як платник внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, відповідно зобов»язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ч.6 ст.18 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Щодо посилання позивача на ст.258 ЦК України про застосування строку позовної давності, відповідач зазначив, що на підставі ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»строк позовної давності не застосовується до вимог про стягнення недоїмки, пені та штрафів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази,  заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:

Згідно поданої Відокремленим підрозділом «Шахта Червоноградська» заяви від 07.06.2006р., він зареєстрований в УПФУ в м.Червонограді платником страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування з присвоєнням реєстраційного                       № 04.3100011, який вказується на всіх документах, що стосуються розрахунків за коштами Пенсійного фонду України.

 ВП «Шахта «Червоноградська»за період з вересня 2006р. по квітень 2008р. несвоєчасно здійснював сплату страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач керуючись п.2 ч.9  ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІУ (далі по тексту - Закон України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ), за несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків застосував до ВП «Шахта «Червоноградська»фінансові санкції в сумі                   1 068 533,12 грн. та нарахував пеню в сумі 258 998,41 грн.  про що  28.05.2008р. прийняв рішення  № 618, яке позивач просить  визнати нечинним.

ВП «Шахта «Червоноградська»вищевказане рішення до вищих органів Пенсійного фонду не оскаржував.

Судом встановлено, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України від 09.07.2003р.   № 1058-ІУ, цей Закон регулює  відносини, що виникають між суб»єктами системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини тільки у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України від 09.07.2003р. № 1050-ІУ виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до вимог ст.14 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи —суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб —суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, —для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), —для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону.

Згідно ст.15 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ  платниками страхових внесків є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

           За змістом  ст.18 Закону України від  09.07.2003р № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов»язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

          Пункт 6 ст.19 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІV зазначає, що страхові внески нараховуються на суми, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

За умовами ч.6 ст.20 Закону України від 09.07.2003р № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч.14 Прикінцевих положень Закону України  від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, гірничі підприємства зобов»язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України  від 09.07.2003р. № 1058-ІУ суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки визначені ст.20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках передбачених ч.3 ст.20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахування пені та застосуванням фінансових санкцій

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (п.12. ст.20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ).

До страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, згідно  п.2 ч.9 ст.106 якого передбачено застосування

органами Пенсійного фонду фінансових санкцій: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

         Згідно п.10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, розробленої відповідно до Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (далі по тексту –Інструкція) до Пенсійного фонду України сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.  У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Твердження представника позивача про те, що ВП «Шахта Червноноградська»не  є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, бо не зареєстрована в УПФУ в м.Чевонограді спростовується  представленою відповідачем заявою від 07.06.2006р. про реєстрацію платником страхових внесків поданою ВП «Шахта «Червоноградська»,  згідно якої він був взятий на облік в УПФУ в м.Червонограді.

За умовами п. 3.1.5. Інструкції страхувальники з дня узяття їх на облік органами Пенсійного фонду України набувають статусу платників страхових внесків.

ВП «Шахта «Червоноградська»самостійно обчислює та нараховує  суми страхових внесків, які підлягають сплаті, кожного місяця подає в УПФУ в м.Червонограді розрахунки сум страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування. Цей факт підтверджується поданими відповідачем розрахунками сум страхових внесків та не заперечується  представником позивача. Крім того, представник позивача надав довідку ВП «Шахта «Червоноградська» про нарахування і утримання страхових внесків до Пенсійного фонду з серпня 2006р по травень 2008р. Право самостійно нараховувати та сплачувати обов»язкові платежі до фондів відповідно до чинного законодавства надане відокремленому підрозділу згідно п.6.8.3 Положення про ВП «Шахта «Червоноградська»Державного підприємства «Львіввугілля».

Відповідач на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування ВП «Шахта «Червноградська»заносить до картки особового рахунку страхувальника дані про страхові внески. Розрахунок фінансових  санкцій здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку платника страхових внесків (п.9.3.2. Інструкції), на підставі якої відповідач й обчислив суми фінансових санкцій та пені які були застосовані до ВП «Шахта «Чеврноградська».

Відповідач надав суду картку особового рахунку страхувальника – ВП «Шахта «Червоноградська»за період з 01.01.2006р. по 04.07.2008р. де занесені суми недоїмки по сплаті страхових внесків та розрахунки по фінансових санкціях та пені.

Позивач  в обгрунтування позовних вимог помилково посилається на застосування строку позовної давності згідно ст.258 ЦК України, оскільки відносини, що виникають між суб»єктами системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р.   № 1058-ІУ, який є спеціальним. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини тільки у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Слід звернути увагу на те, що посилання позивача на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства»та практику господарських судів по вирішенню спорів пов»язаних з визнанням недійсними податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій до ВП «Шахта «Червоноградська»є безпідставним, оскільки згідно ч.4 ст.18 Закону України від  09.07.2003р № 1058-ІV страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.    

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення УПФУ в м.Чевронограді  від 28.05.2008р. № 618 про застосування до ВП «Шахта «Червоноградська» фінансових санкцій та нарахування пені прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, відтак визнанню нечинним не підлягає.

           За умовами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач обставини, на яких ґрунтуються його вимоги не довів.

Позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві, належними доказами не підтверджені, спростовані відповідачем, тому у їх задоволенні слід відмовити.           

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 5,14,15,18-20,106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду, затвердженої Постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1; ст.ст. 51, 71, 86, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і

може бути оскаржена в апеляційному порядку визначеному главою І розділу ІУ КАС України.

Суддя                                                                                                       Сухович Ю.О.