Рішення

від 02.10.2008 по справі 19/85-16/77-19/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/85-16/77-19/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2008 р.   Справа № 19/85-16/77-19/90   

Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання Гринюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом  ТзОВ "Скіф",  вул. Горбаша, 5, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

до відповідача  Приватного підприємства "Форміка",  вул. Коновальця,411 - а, м. Івано - Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 85 636 грн. 04 коп.

за участю представників сторін:

від позивача:  Мочернюк Т.С.-юрист, (довіреність № 69 від  05.09.08.)

від відповідача:  представники не з"явилися

Представнику  позивача  роз"яснено права та обов"язки, передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення технічної фіксації суду не подавалося.

СУТЬ СПОРУ: ТзОВ "Скіф" звернулось в суд із позовом до приватного підприємства "Форміка" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 69237,62 грн., нарахованої пені  в сумі  6556,14 грн., інфляційних збитків в сумі 9185,75 грн. та 3% річних в сумі 656,53 грн.                                                                                                                                      Відповідно до розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.08. справу № 19/85-16/77 за позовом :ТзОВ "Скіф"  до відповідача Приватного підприємства "Форміка" передано на розгляд судді Максимів Т.В.

        Представник позивача в судовому засіданні подав заяву, в якій просить зменшити суму позовних вимог у зв"язку із сплатою відповідачем частини боргу  під час розгляду справи та стягнути з відповідача  основний борг в сумі 34237,62 грн., інфляційні збитки в сумі 7267,99 грн. 3% річних в сумі 891,33 грн., пеню в сумі 7569,00 грн. та  завдані позивачу збитки в сумі 3152,57 грн.

        В обгрунтування своїх вимог представник позивача посилається на тривале невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору  поставки і монтажу металопластикових (алюмінієвих) віконно - дверних конструкцій  №2/11 від 21.12.07. щодо своєчасної оплати в повному обсязі за поставку та монтаж даного товару.

        Представник відповідача в судовому засіданні 19.08.08. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Постанову  Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.05. "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві", із змісту якої вбачається, що передача закінчених робіт (об"єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником  оформляється  актом приймання - передачі. Підписання акта приймання - передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

           Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.           

          Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник  перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов"язаний оплатити виконані роботи.

          Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

             Як стверджує представник відповідача, позивачем не представлено  відповідачу  для підписання  відповідних актів  форми КБ - 2 та форми КБ-3 щодо відповідності фактично виконаних обсягів робіт, також  посилається на п.13.1 укладеного договору, де зазначено перелік необхідних документів, які виконавець зобов"язаний представити замовнику, а саме: відповідні сертифікати, протоколи, схеми, акти калькуляції. Як пояснив представник відповідача, позивачем не представлено позивачу вказаних документів, тому відповідач вважає, що для оплати за поставку та монтаж вищевказаного товару в повному обсязі  відсутні юридично - правові підстави.

            Представник відповідача в судове засідання  02.10.08. не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить підпис особи 23.09.08. на повідомленні про  оголошення  перерви в судовому засіданні.      

            Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд,  враховуючи  те, що  відповідач  належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника  відповідача за  наявними  в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  його вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

           Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки і монтажу металопластикових (алюмінієвих) віконно - дверних конструкцій  №2/11 від 21.12.07. позивач зобов"язувався  поставити та встановити відповідачу віконно - дверні конструкції, а відповідач зобов"язувався прийняти та оплатити їх в терміни встановлені сторонами в договорі.

          Згідно пунктів.3.1, 3.2  вищевказаного договору  замовник зобов"язаний сплатити 30% вартості товару на протязі  трьох банківських днів з моменту підписання договору. Решту суми вартості товару замовник оплачує виконавцю на протязі двадцяти банківських днів з моменту підписання  уповноваженими представниками сторін акта здавання - приймання виконаних робіт і надання рахунку з податковою накладною.

           Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, позивачем  поставлено відповідачу  віконні та дверні конструкції на загальну суму 120237,62 грн., факт поставки вказаного товару підтверджується копіями накладних, які наявні в матеріалах справи №45 від 20.12.07. на  суму  26687,49 грн. та №46 від 20.12.07. на загальну суму 93550,13 грн.

          Відповідачем  здійснено часткову оплату за  поставку та монтаж  вищевказаного товару на загальну суму  86 000 грн., факт проплати даної суми підтверджується копіями відповідних виписок із банківського рахунку позивача від 25.12.07., 10.01.08.,18.02.08.,17.07.08. та 17.09.08., які наявні в матеріалах справи.

         Частина  вартості поставки та монтажу товару в сумі 34237,62 грн. залишилась неоплаченою, що і є предметом позову та підтверджується актами  звірки взаєморозрахунків між сторонами від 21.08.08. та  від 10.09.08. які належним чином  засвідчено  печатками  та підписами представників сторін.

         В силу ч.1 ст.174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

         Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

          Згідно частини 1 ст.193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         Згідно приписів ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

       Частиною першою ст.530 ЦК України  встановлено, що якщо у зобов"язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

    Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично визнав  суму заборгованості, що підтверджується листом від 18.06.08., наявним  в матеріалах справи.

       У  відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.          

      Однак, доказів, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості суду не представлено. За таких обставин, суд вважає, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 34237,62 грн. є обгрунтованими та підлягають  до  задоволення.

       Пунктом  6.3. укладеного між сторонами договору №2/11 від 21.12.07. передбачено відповідальність замовника  за порушення умов договору  у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки від недоплаченої суми за кожен день такого прострочення .                                                  Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

          Частиною 3 вказаної статті встановлено, що пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

       Як вбачається з  представленого представником позивача розрахунку, загальна сума нарахованої позивачем пені становить 7569, 00 грн.

          Відповідно до п.2 ст. 625  Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

       Як вбачається з відповідного розрахунку, загальна сума  нарахованих позивачем втрат завданих інфляцією  становить 7267,99 грн. та 3% річних в сумі 891,33 грн.

          Також позивачем представлено розрахунок  збитків, які завдано підприємству позивача у зв"язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов"язань відповідно до договору  №2/11 від 21.12.07. в сумі 3152,57 грн.

           Відповідно до ст.16  Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового чи немайнового інтересу. Способом  захисту прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування збитків.

          Відповідно до ст..33  Цивільного кодексу України збитками є витрати, яких особа зазнала в зв”язку з знищенням  або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

          Загальна норма про відшкодування збитків полягає в наявності складу цивільного правопорушення - порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків та причинний зв”язок між порушенням права та збитками.

          Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов”язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб”єкту, права або законні інтереси якого порушено.

          Зважаючи на викладене, суд вважає  суму нарахованих збитків  необгрунтованою та  документально не підтвердженою, а  в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід  покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          У відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

            позов задоволити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства "Форміка", вул. Коновальця, 411 - а, м. Івано - Франківськ, 76000, код 32606109 на користь ТзОВ "Скіф", вул. Горбаша, 5, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200, код 13659261 заборгованість в сумі 34237,62 грн., інфляційні збитки в сумі 7267,99 грн., 3% річних в сумі 891,33 грн., пені в сумі 7569,00 грн., витрат по сплаті державного  мита  в  сумі 499,65 грн. та витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  в  розмірі  118 грн.

          В частині стягнення  завданих збитків в сумі 3152,57 грн. в позові відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Максимів Тетяна Володимирівна

                                                            рішення підписане 07.10.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"