Рішення

від 22.02.2012 по справі 5013/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" лютого 2012 р.Справа № 5013/33/12

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/133/12

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС";

до відповідача: Приватного підприємства "АПК-ПРОМСНАБ";  

про стягнення 30 745 грн. 42 коп.

Представники:

позивача -  участі не брав;

відповідача - участі не брав.

Приватне акціонерне товариство "ТД ИРБИС" (по тексту - ПАТ "ТД ИРБИС"") звернулось до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з приватного підприємства "АПК-ПРОМСНАБ" (по тексту - ПП "АПК-Промснаб") 30000 грн. боргу за товар, поставлений по договору № 400 від 07.09.09, 120 грн. 93 коп. річних у розмірі 3 процентів, 624 грн. 49 коп. пені за період прострочення платежів з 03.12.11 до 12.01.12, а також - судовий збір.

Позивачем не надані витребувані в ухвалах від 30.01.12, 08.02.12:  розрахунок сум річних та пені щодо кожної з накладних окремо, враховуючи дату, з якої виникли грошові зобов'язання (п. 3.1 договору), дату та суму часткової сплати боргу за такими зобов'язаннями.

Неподання витребуваного розрахунку на вимогу господарського суду заявник позову не вважає обов'язком, про що повідомив у листі за вих. № 450/02 від 15.02.12 без урахування норм ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем не надані витребувані господарським судом в ухвалах від 17.01.12,30.01.12, 08.12.12: відзив на позов та докази надсилання його копії позивачу; докази сплати коштів, про які йдеться у позові або докази та контррозрахунок на спростування доводів позивача при непогодженні із його вимогами; докази дати отримання вимоги про повернення коштів; у письмовій формі доведення поважних причин невиконання вимог ухвал від 17 та 30 січня 2012 р.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній документами.

При розгляді матеріалів справи господарський суд встановив наступне.

Сторонами укладений договір № 400 від 07.09.09, за умовами якого відкрите акціонерне товариство "ТД ИРБИС" (перейменоване у ПАТ "ТД ИРБИС" з урахуванням вимог закону України "Про акціонерні товариства") - постачальник зобов'язалося поставити, а ПП "АПК-Промснаб" зобов'язалося прийняти та оплачувати товар партіями, у строки, в асортименті, кількості та по цінах, зазначених у видаткових накладних та/або специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору після їх підписання сторонами.

Такий договір є договором поставки. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, що встановлено ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Товар на суму 46 154 грн. 49 коп. був поставлений позивачем по видаткових накладних:

№ У-051314 від 03.10.11 на суму 9 348 грн. 01 коп.;

№ У-051316 від 03.10.11 на суму 782 грн. 38 коп.;

№ У-052213 від 06.10.11 на суму 4 578 грн. 83 коп.;

№ У-053036 від 10.10.11 на суму 4 804 грн. 14 коп.;

№ У -053037 від 10.10.11 на суму 7 570 грн.;

№ У-053039 від 10.10.11 на суму 195 грн. 01 коп.;

№ У-053044 від 10.10.11 на суму 1 068 грн. 72 коп.;

№ У-053950 від 13.10.11 на суму 2 211 грн. 12 коп.;

№ У-054557 від 17.10.11 на суму 1 168 грн. 61 коп.;

№ У-055213 від 19.10.11 на суму 1 043 грн. 99 коп.;

№ У-055811 від 21.1011 на суму 735 грн. 48 коп.;

№ У-056472 від 25.10.11 на суму 683 грн. 76 коп.;

№ У-056797 від 26.10.11 на суму 5 454 грн. 89 коп.;

№ У-056798 від 26.01.11 на суму 179 грн. 29 коп.;

№ У-058296 від 02.11.11 на суму 5 163 грн.;

№ У-058334 від 02.11.11 на суму 2 066 грн. 40 коп.

Факт поставки товару по названих накладних відповідач не оспорив.

Згідно п.п. 1.3 Договору № 400 від 07.09.09 оплата товару відповідачем повинна була проводитися на протязі 30 календарних днів з моменту отримання.

Згідно редакцією позовної заяви, у період з 12.12.11 по 04.01.12 ПП "АПК-ПРОМСНАБ" здійснило частково оплату товару у сумі 16 154 грн. 49 коп.

За ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ПП "АПК-Промснаб" не оспорило того, що воно є боржником, яке на час звернення ПАТ "ТД ИРБИС" до господарського суду із позовною заявою - 16.01.12 є боржником, оскільки має борг за поставлений по договору № 400 від 07.09.09 та названих вище накладних у сумі 30 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних позивач розрахував:

з простроченої суми 46 154 грн. 49 коп. за період 03.12.01 - 13.12.11 у сумі 41 грн. 73 коп.;

з простроченої суми 38 389 грн. 48 коп. за період 14.12.11 - 15.12.11 - 6 грн. 31 коп.;

з простроченої суми 32 337 грн. 33 коп. за період 16.12.11 - 04.01.12  - 53 грн. 16 коп.;

з простроченої суми 30 000 грн. за період 05.01.12 - 12.01.12 - 19 грн. 73 коп.

Приймаючи до уваги те, що після порушення  провадження у даній справі ухвалою від 17.01.12 ПП "АПК-Промснаб" 06.02.12 сплатило шляхом перерахування 30000 грн. на рахунок ПАТ "ТД ИРБИС", господарський суд припиняє провадження у справі про стягнення такої суми за відсутності предмета спору на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позов про стягнення 120 грн. 93 коп. річних визнаний поданим обґрунтовано і підлягає задоволенню господарським судом.

Пунктом 8.1 договору, укладеного сторонами, передбачена відповідальність покупця за невиконання в обумовлений у п. 3.1 строк зобов'язання по оплаті товару: сплата пені у розмірі двох облікових ставок Національного Банку України, що діяли у період прострочення, від вартості поставленого, однак  не оплаченого товару, за кожен день прострочення.

Договір № 400 від 07.09.09 є майново-господарським зобов'язанням у розумінні ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України. Штрафними санкціями у такому Кодексі, як це встановлено ч. 1 ст. 230, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань (прострочення виконання зобов'язання), якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано. Для стягнення пені за порушення грошового зобов'язання за договором поставки законом, договором, укладеним сторонами, іншого строку, ніж передбачений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не встановлено.

Пеня, виходячи з викладеного має розраховуватися від дня, з якого виникло грошове зобов'язання, за шість місяців після такого дня, з урахуванням суми зобов'язання, суми, на яку зменшувався борг на протязі таких шести місяців, дати проведення часткової оплати товару, тобто дати, з якої борг зменшувався.

Вимога позивача про стягнення з відповідача певної суми пені не є для господарського суду беззаперечною.

Оскільки товар отримувався відповідачем по накладних, які мають різні дати, а відповідно і строки оплати є різними, та те, що у позовній заяві (та доданому до неї розрахунку суми позову) відсутні дані про те, коли, у якій сумі та за якою поставкою (накладною) постачальник зараховував суми, отримані від покупця у період з 12.12.11 по 04.01.12, господарський суд з метою встановлення суми пені витребував у ПАТ "ТД ИРБИС" вищеназваний розрахунок. Такий розрахунок без поважних причин не був наданий, тому господарський суд залишає без розгляду позов про стягнення 624 грн. 49 коп. пені без розгляді згідно з п. 5 частини першої ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стягує на користь позивача у повному обсязі судовий збір у сумі 1 609 грн. 50 коп.

Рішення підлягає виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст. 49, ст. 80 (п. 1-1), ст. 81 (п. 5), ст. ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                     В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "АПК-ПРОМСНАБ" (адреса: 25031, м. Кіровоград, вул. Космонавта Попова, буд. 13, корп. 1, кв. 159; і. к. 36585135) на користь приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС" (адреса: 61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24; і. к. 31559190) 120 грн. 93 коп. річних, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі за позовом про стягнення 30 000 грн. боргу.

5. Залишити без розгляду позов на суму 624 грн. 49 коп. пені.

6. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

  Суддя                                                                                                             Н. В. Болгар