Рішення

від 31.01.2012 по справі 11/76/5022-1762/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/76/5022-1762/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2012 р.Справа № 11/76/5022-1762/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Сидорук А.М.             

Розглянув справу

за позовом: Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79010.

до відповідача: Приватного підприємства "Према", вул. Хічія, 2/2, м. Чортків, Тернопільської області.

За участю представників сторін

Позивача: Тригуб О.О. –юрисконсульт юридичного сектора відокремленого підрозділу "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально –галузевого об'єднання "Львівська залізниця" довіреність № НЮ-15 від 01.01.2012р.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:  Державне територіально - галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулось до господарського суду Тернопільської області 23.12.2011р. з позовною заявою до Приватного підприємства "Према", вул. Хічія, 2/2, м. Чортків, Тернопільської області, про стягнення заборгованості по орендній платі на підставі укладеного договору оренди №1  від 05.08.2008р.  в сумі 28 856 грн. 25коп.,  із них: 27 694грн. 40коп. –заборгованості та 1161грн. 85коп. - пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує копією договору оренди обладнання №1 від 05.08.2008р., копією додаткової угоди від 05.08.2011р.; копіями актів приймання-передачі обладнання  від 05.08.2008р. та 22.11.2011р.; претензією №40/11-ДН70 від 24.11.2011р. з доказом її надіслання відповідачу у справі; заявою № 129 від 18.11.2011р.; розрахунком позовних вимог; іншими матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов'язків щодо сплати орендної плати за договором оренди обладнання  та з посиланням на норми ст.ст. 526  ЦК України та 218,286 ГК України.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26 грудня 2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17 січня 2012 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31 січня 2012 року.

Представник позивача  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав суду довідку № 7-ДНФ-2 від 31.01.2012р. про часткову сплату відповідачем боргу в сумі 4000 грн.00 коп., що підтверджується  копіями  платіжних доручень № 541110001 від 11.01.2012р., № 870/5757 від 04.01.2012, № 924/5313 від 19.01.2012р., № 931/3833 від 30.01.2012р.

Відповідач в судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів, зокрема, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи), клопотань про відкладення судового засідання не заявив.

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, однак зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті,  господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами відповідно доами ст. 75 ГПК України

В розпочатому судовому засіданні позивачу  роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи,  судом встановлено наступне:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним територіально - галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", в особі начальника Тернопільської дирекції залізничних перевезень –заступника начальника залізниці ДТГО "Львівська залізниця" (позивач) та Приватним підприємством  "Према" (відповідач) укладено  договір оренди обладнання № 1 від 05.08.2008р., згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування кран козловий контурний електричний КК-6,3, 1991 року випуску, заводський номер 908, що знаходиться на вантажному пункті станції Микулинці –Струсів" Львівської залізниці.

Факт передачі обладнання  в оренду підтверджується актом прийому-передачі обладнання оренду від 05.08.2008 р., підписаним повноваженими представниками обох сторін.

Орендна плата за використання обладнання  розраховується на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України та згідно п.п. 5.3. договору, повинна сплачуватись щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця попередньо до 01 числа звітного місяця.

18.11.2011р. відповідач ззвернувся до орендодавця із аявою № 129 про розірвання договору оренди № 1 від 05.08.2008р. козлового крану по ст.Микулинці –Струсів на з 01.11.2011р., заборгованість зобов'язувався погасити.

22.11.2011р. між сторонами підписано акт приймання-передачі обладнання з оренди ПП "Према" по договору № 1, від 05.08.2008р.

Однак, як зазначив позивач, відповідач неналежним чином виконував договірні зобов'язання в частині проведення сплати орендної плати, а тому, за період з серпня 2011 року по 21 листопада 2011 року виникла заборгованість в сумі 27 694грн. 40коп.

З метою досудового врегулювання спору 24.11.2011 року, позивачем надіслано відповідачу претензію про стягнення  заборгованості в сумі 28 427грн. 41коп. грн., якій зазначено, що в разі невиконання заявлених в претензії вимог в повному обсязі , позивач  буде змушений стягнути зазначену суму боргу в примусовому порядку.

Надіслана відповідачу претензія про стягнення заборгованості залишена ним без відповіді та задоволення, що послужило підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин, до суб'єктів яких відносяться сторони у справі, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 2 п.1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, ст.759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно умов договорів і на підставі ч.3 ст.285 Господарського кодексу України орендар (наймач) зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування майном.

За ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами Договору оренди обладнання № 12 від 05.08.2008р. орендна плата , перерахована несвоєчасно  або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України за неналежне виконання грошового зобов‘язання позивач нарахував відповідачу за період з 01 серпня 2011р. по 21 листопада 2011р.  –1 161,85 грн. –пені .

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовом до господарського суду Приватним підприємством "Према" сплачено на рахунок позивача  4000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 541110001 від 11.01.2012р., № 870/5757 від 04.01.2012, № 924/5313 від 19.01.2012р., № 931/3833 від 30.01.2012р .

Приймаючи до уваги, що спір в цій частині врегульовано самими сторонами шляхом перерахування відповідачем заборгованості, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу в зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі ст.80 п.1.1. Господарського процесуального кодексу України.

Отже, на дату розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 694 грн. 40коп.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості за оренду обладнання, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 856 грн. 25 коп. , з яких: 23 694 грн.44  коп. –боргу та 1 161,85 грн. –пені.

У відповідності до вимог ст.ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 49, 75,80 п.1.1.,82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 530 Цивільного кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

         2. Стягнути з Приватного підприємства "Према", вул. Хічія, 2/2, м. Чортків, Тернопільської області,  ідентифікаційний код 34042745 на користь  Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів,  ідентифікаційний код 01059900 –23 694 грн. 44 коп. заборгованості; 1161 грн. 85 коп.   пені  та  1 411 грн.50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В частині стягнення 4000 грн. 00 коп. заборгованості за оренду обладнання провадження у справі припинити в зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі ст.80 п.1.1. ГПК України.

          4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття / підписання –02.02.2012р./ через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук