Рішення

від 09.02.2012 по справі 5011-30/298-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-30/298-2012

09.02.12

За позовом  Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів

                     профспілок України “Укрпрофоздоровниця”

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю “Еллант”

Про               стягнення 10 763,94 грн.

                                                                                                   Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача        ОСОБА_1 –представник за довіреністю № 06-01/02 від 06.01.12.

Від відповідача    не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еллант” про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором оренди № 35/2011 від 05.09.11. в розмірі 10 763,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Еллант” виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.12. порушено провадження у справі № 5011-30/298-2012, розгляд справи було призначено на 26.01.12. о 15-40.

В судовому засіданні 26.01.12. позивачем подано додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 26.01.12. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/298-2012 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення  судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.12. розгляд справи № 5011-30/298-2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 09.02.12. о 14-50.

В судовому засіданні 09.02.12. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.12. повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.12. у справі № 5011-30/298-2012 не виконав, письмового відзиву на позов не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 520946 від 26.01.12.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/298-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

05.09.11. між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еллант” (Орендар) укладено Договір оренди                 № 35/2011 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 21,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, на 3 поверсі (кімната № 312) для використання під офіс.

Згідно п. 2.1 Договору, сторонами погоджено, що Орендар вступає в строкове платне користування приміщенням у термін, визначений у цьому Договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було сплачено вартість наданих послуг оренди за період з вересня по листопад 2011 р., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10 464,00 грн.

На виконання умов даного Договору, між сторонами 05.09.11. було підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що Договір укладено сторонами терміном до 31.12.12.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що  з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.2 Договору передбачено, що щомісячна орендна плата за даним Договором разом з ПДВ становить 5 232,00 грн.

Плата за користування орендованим приміщенням включає: орендну плату, визначену з застосування орендної ставки, плату за землю та витрати Орендодавця по утриманню експлуатації приміщення.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендодавцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції і доводиться до Орендаря.

У відповідності до п. 3.4 Договору встановлено, що Орендар проводить оплату за користування орендованим приміщенням шляхом щомісячних перерахувань до 05 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця суми, визначено п. 3.2 Договору.

У відповідності до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 4.4 Договору, Орендар зобов‘язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати платежі за Договором.

Але всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню, відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість, що становить 10 464,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі п. 3.8 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 299,94 грн.

Відповідно до п. 3.8 Договору, сторонами погоджено, що плата за користування орендованим приміщенням внесена несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

За розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 295,50 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еллант” (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11, код ЄДРПОУ 36867504) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780) 10 464 (десять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. –основного боргу, 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 50 коп. –пені, 1 410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 91 коп. –судового збору.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                         Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 16.02.12.