Рішення

від 13.02.2012 по справі 51/518

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/518

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/518

13.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.М.С.-груп"

про стягнення 33 142, 71 грн.

                                                               Судді  Пригунова А.Б. (головуюча)

                                              Ломака В.С.

                                                 Чебикіна С.О.

Представники: не з'явились  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення основного боргу за поставлений товар згідно договору поставки продукції №364 від 22.12.2010 р. у розмірі 31 620, 65 грн. та 1 522, 06 грн. –пені.  Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань що оплати за поставлений товар згідно умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 18.01.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

18.01.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

У процесі провадження у справі позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 34 791, 19 грн. та пеню у розмірі 1 647, 27 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Тож, враховуючи, що заява позивача відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/518.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. справу  № 51/518 передано на розгляд колегії суддів у складі - Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Чебикіна С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. колегією суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Чебикіна С.О. справу № 51/518 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.02.2012 р.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Суд відзначає, що ухвали суду направлялись на зазначену у позові та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.М.С.-груп" - 02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 5 код ЄДРПОУ 36824654.

При цьому, конверти з ухвалами повернуто до Господарського суду міста Києва із відміткою пошти про те, що підприємство за зазначеною адресою не знаходиться.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що їх неявка у судове засідання не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 13.02.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2010 р. між Товариством обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик" та Товариством обмеженою відповідальністю "С.М.С.-груп" укладено договір поставки продукції № 364, за умовами якого позивач зобов'язався продати та поставити, а відповідач –купити та оплатити на умовах та у порядку, визначених договором, товар в асортименті кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача та є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 1.3. договору право власності на товар переходять від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Найменування та кількість товару, відповідно до п. 2.2., зазначається в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 3.1. договору ціна на товар встановлюється на підставі прайс-листів позивача.

Відповідно до п. 3.3. договору відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару протягом 14-ти календарних днів з моменту передачі партії товару.

Договір, відповідно до п. 8.5., набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі якщо жодна зі сторін протягом 30-ти календарних днів до закінчення терміну даного договору не заявить про наміри його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах  терміном на один календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, на виконання умов договору № 364 від 22.12.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 31 620, 65 грн., що підтверджується накладними ТТН № ДОК-012419 від 25.05.2011 р., ТТН № ДОК-015620 від 21.06.2011 р., ТТН № ДОК-013193 від 31.05.2011 р., ТТН № ДОК-011204 від 14.05.2011 р. та ТТН № СРЦ-018115 від 21.06.2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 364 від 22.12.2010 р. щодо оплати отриманого ним товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 34 791, 19 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 647, 27 грн. за весь час прострочення оплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши умови договору № 364 від 22.12.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання умов договору № 364 від 22.12.2010 р., або об'єктивних причин неможливості оплати отриманого ним товару відповідачем суду не надано.

При цьому, заперечень щодо отримання від позивача товару за договором № 364 від 22.12.2010 р. Товариством обмеженою відповідальністю "С.М.С.-груп" суду не надано.

Зважаючи на те, що відповідачем порушено умови вищевказаного договору, та матеріалами справи підтверджується наявність у нього заборгованості, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю "С.М.С.-груп" заборгованості у розмірі 34 791, 19 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 647, 27 грн. за час прострочення оплати отриманого за договором № 364 від 22.12.2010 р. товару.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.5. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити  пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості партії товари за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 09.06.2011 р. (дата виникнення заборгованості) до 10.10.2011 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 1 647, 27 грн.  

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 647, 27 грн.    

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.М.С.-груп" (02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 5 код ЄДРПОУ 36824654), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10-А, код ЄДРПОУ 36001805) заборгованість у розмірі 34 791, 19 (тридцять чотири тисячі сімсот дев'яносто одна грн. 19 коп.) грн., 1 647, 27 (одна тисяча шістсот сорок сім  грн. 27 коп.) грн. та 1 411, 50 (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.) грн. –судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

                       Судді                                                                      Пригунова А.Б. (головуюча)

 Ломака В.С.

 Чебикіна С.О.

Повне рішення складено: 17.02.2012 р.