Рішення

від 20.02.2012 по справі 36/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/17

20.02.12

За позовом Приватного акціонерного товариства –Акціонерної страхової компанії «Скарбниця»

До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лідер Ре»

Про  стягнення   197 199, 04  грн.

Суддя Трофименко  Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –дов. № б/н від 16.01.2012 р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства –Акціонерної страхової компанії «Скарбниця»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лідер Ре»про стягнення суми грошового зобов'язання в розмірі 144 832, 33 грн., пені в розмірі 26 359, 45 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 21 887, 57 грн. та 3% річних в розмірі 4 119, 69 грн. відповідно до договору № 193/ОП/09/08 пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум від 30.09.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов вищезазначеного  договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011р. порушено провадження у справі № 36/17, розгляд якої  призначено у судовому засіданні на 25.01.2012 р. за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від  25.01.2012 р. розгляд даної справи відкладено на 15.02.2012 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та неналежним виконям ними вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 15.02.2012 р. розгляд даної справи відкладено на 20.02.2012 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 20.02.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Перестрахова компанія ВІЕЙБІ РЕ» (далі –перестраховик) та Відкритим акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія «Скарбниця»(далі-перестрахувальник) укладено договір № 193/ОП/09/08 пропорційного облігаторного перестрахування  наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум, за умовами якого сторони домовились що цим договором встановлюються умови обов'язкового перестрахування  перестраховиком  ризиків, прийнятих на себе перестрахувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту  (крім залізничного), які перестрахувальник  укладатиме в подальшому  у відповідності  з правилами добровільного  страхування наземного транспорту  (крім залізничного ) від 01.11.2005 р.

Відповідно до п. 1.2. договору тип договору -  пропорційний на базі ексцедента сум. Перестрахувальник страхує у перестраховика ризик настання  відповідальності по виконанню  частини  своїх зобов'язань за договорами  страхування  наземних  транспортних  засобів, укладеним  перестрахувальником. Частки відповідальності  сторін за цим договором зазначені в додатку № 1 до цього договору.

Включення перестрахувальником ризиків у договір та відповідальність перестраховика по всім ризикам, що підпадають під дію цього договору, здійснюється на облігаторній  (обов'язковій) основі, тобто відповідальність перестраховика починається відразу  після укладення  в належній формі перестрахувальником договорів страхування наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.1. договору перестраховик в межах своєї частки відповідальності бере участь у відшкодуванні всіх збитків за договорами страхування транспортних засобів, які підпадають під дію цього Договору.

Відповідно до п. 3.3.1. договору, у разі виникнення необхідності встановити додаткові обставин та причини настання страхового випадку, визначення дійсного розміру збитку по конкретному договору страхування, Перестраховик має право затримати виплату своєї частки страхового відшкодування по даним випадкам, при цьому Перестраховик письмово повідомляє про це Перестрахувальника в строк не більше 5 робочих днів з дня одержання рахунку бордеро сплачених збитків за звітний період та вказати перелік позицій Рахунку-бордеро, за якими сплату частки страхового відшкодування за якими Перестраховик затримує, а також перелік документів, які необхідні перестраховику для парияняття рішення про сплату своєї частки, згідно з п. 2.2.5.  договору. Перестрахувальник, в разі отримання письмового повідомлення від перестраховика про затримку сплати своєї частки страхового відшкодування, складає новий рахунок-бордеро сплату своєї частки  та надсилає його перестраховику.

Відповідно до п. 3.3.2. Договору, перестраховик , протягом десяти робочих днів з дати отриманні від перестрахувальника всіх документів, надання яких вимагав, згідно з п.3.3.1. вище, в разі відсутності порушень повинен  сплатити свою частку страхового відшкодування, включаючи витрати на розслідування та врегулювання страхового випадку, згідо умов Договору. Відшкодування Перестраховиком збитків, по яким Перестраховик затримав сплату своєї частки страхового відшкодування, здійснюється на підставі укладеного Перестрахувальником додатку до Рахунку -бордеро сплачених збитків.

Відповідно до п. 9.1. договору цей договір діє з 01.10.2008 р. до 30.09.2009 р.

13.01.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Перестрахова компанія «ЛІДЕР РЕ» та Відкритим акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія «Скарбниця»укладено додаткову угоду до договору № 193/ОП/09/08 пропорційного облігаторного перестрахування  наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум від 30.09.2008 р. , за умовами якої у зв'язку зі зміною назви ЗАТ «Перестрахова компанія «ВІЕЙБІ РЕ»на ЗАТ «Перестрахова компанія «Лідер РЕ», сторони досягли згоди наступні зміни: в тексті договору назву Закрите акціонерне товариство «Перестрахова компанія «ВІЕЙБІ РЕ»замінити назвою Закрите акціонерне товариство  «Перестрахова компанія «ЛЕДЕР РЕ».

Відповідно до п. 2 додаткової угоди у відповідності з новою редакцією статуту, зареєстрованою Шевченківською РДА  у м. Києві 29.12.2008 р., ЗАТ «Перестрахова компанія «ЛІДЕР РЕ» є правонаступником ЗАТ «Перестрахова компанія «ВІЕЙБІ РЕ».

Даний Договір було пролонговано та підтверджено зобов'язання додатковими угодами :

п. 8 Додаткової угоди № 2 від 30.09.2009 р.;

п.п. 3,4 Додаткової угоди № 3 від 17.09.2010 р;

п.п. 2, 3 Додаткової угоди № 1 від 05.01.2011 р.;

п.п. 2, 3 Додаткової угоди № 4 від 05.01.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач направив на адресу  відповідача наступні Дебет ноти:

Дебет нота від 18.08.2010 року на суму 16 615,43 грн.,  отримано відповідачем - 21.08.2010 р.;

Дебет нота від 28.09.2010 року на суму 5 778,49 грн., отримано відповідачем - 01.10.2010 року;

 Дебет нота від 18.10.2010 року на суму 4 549,60 грн.,  отримано відповідачем -20.10.10 року;

 Дебет нота від 26.10.2010 року на суму 61 686,94 грн., отримано відповідачем 28.10.2010 року;

Дебет нота від 17.12.2010 року на суму  19 790,76 грн.,  отримано відповідачем  20.12.2010 року;

 Дебет нота від 24.01.2011 року на суму  10638,77 грн., отримано відповідачем 26.01.2011 року;

Дебет нота від 08.12.2011 року на суму  12 404,05 грн.,  отримано відповідачем - 10.12.2010 року;

Дебет нота від 24.02.2011 року на суму 9 694,18 грн.,  отримано відповідачем 28.02.2011 року;

Дебет нота від 24.01.2011 року на суму 3674,11 грн. отримано відповідачем - 28.02.2011 року.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 10.11.2011 р. позивач направив на адресу відповідача претензію від 09.11.2011 р. № 766, в якій просить  відповідача у  5-ти денний строк  сплатити заборгованість за надісланими раніше  дебет нотами в розмірі 144 832, 33 грн.

Проте, станом на день розгляду справи відповідач відповіді на вищезазначену претензію не надав, заборгованість за дебет нотами не сплатив.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за дебет нотами  в розмірі 144 832, 33 грн., пеню в розмірі 26 359, 45 грн., інфляційні нарахування в розмірі 21 887, 57 грн. та 3% річних в розмірі 4 119, 69 грн. відповідно до договору № 193/ОП/09/08 пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум від 30.09.2008 р.  

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Статтею 987 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився,  відсутність у нього заборгованості перед позивачем  станом на день розгляду справи не довів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за дебет нотами  в розмірі 144 832, 33 грн. відповідно до договору № 193/ОП/09/08 пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум від 30.09.2008 р.   є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за порушення умов договору № 193/ОП/09/08 пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум від 30.09.2008 р. пеню в розмірі  26 359, 45 грн. по кожній дебет ноті за період з 03.09.2011 р. до 14.09.2011 р. .

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, заявленої до стягнення, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені відповідно до договору № 193/ОП/09/08 пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум від 30.09.2008 р. в розмірі  26 359, 45 грн. є правомірними та такими, що  підлягають задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач  просить  суд стягнути з відповідача  інфляційні  нарахування  в розмірі 21 887, 57 грн. та 3 % річних в розмірі 4 119, 69 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних  нарахувань   в розмірі 21 887, 57 грн. та 3 % річних в розмірі 4 119, 69 грн., судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних  нарахувань   в розмірі 21 887, 57 грн. та 3 % річних в розмірі 4 119, 69 грн.  є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства –Акціонерної страхової компанії «Скарбниця» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лідер Ре»  (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, код  32830769), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства –Акціонерної страхової компанії «Скарбниця» (79000, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, код 13809430) суму грошового зобов'язання   в розмірі 144 832 (сто сорок чотири тисячі вісімсот тридцять дві )  грн.  33  коп., пеню  в розмірі 26 359 (двадцять шість тисяч триста п'ятдесят ) грн. 45 коп.,  інфляційних нарахувань в розмірі 21 887 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 57 коп., 3% річних в розмірі 4 119  (чотири тисячі сто дев'ятнадцять ) грн. 69  коп., судовий збір в розмірі 3 943  (три тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 99  коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

            Суддя

                                                                          Трофименко Т.Ю.

                                        Повний текст рішення складений: 21.02.2012 р.