Рішення

від 20.02.2012 по справі 1/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/37

20.02.12

За позовом                     Приватного магазину «Азалія»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі - Холдінг»

Про                              стягнення 71 329,37 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    ОСОБА_1, довіреність № 15-1/11 від 30.06.2011

від відповідача           не з ‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватний магазин «Азалія»(далі –позивач) подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі - Холдінг»(далі –відповідач ) про  стягнення 71 329,37 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору від 03.01.2008.

Ухвалою суду від 29.12.2011р. порушено провадження у справі № 1/37 та призначено розгляд на 30.01.2012 р.

30.01.2012р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 20.02.2012р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

20.02.2012 відповідач направив до канцелярії суду телеграму про відкладення розгляду справи.

20.02.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки строк розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України закінчується. Також суд прийняв до уваги той факт, що відповідач не виконав вимог ухвал суду про порушення провадження у справі, а саме не надав відзив на позов, та не спростував позовні доводи позивача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2008 р. між Приватним магазином «Азалія»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець зобов'язувався поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору. Відповідно до п. 1.3. договору найменування товару, кількість, вартість зазначаються в накладних, які виписуються на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.2. договору було передбачено, що Покупець зобов'язується прийняти товар і повністю оплатити загальну вартість цього товару попередньо або протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця окремо по кожній накладній.

На підставі даного договору Приватний магазин «Азалія»у період з 30.01.2008 р. по 10.11.2008 р, поставив відповідачу товар (цукор) на загальну- суму 1 200 500,88 грн. відповідно до 28-ми накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін. Проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у сумі 1 020 050,88 грн., в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 180 450,00 грн.

Незважаючи на неодноразові звернення, ТОВ «Стіомі-Холдінг»не погасило вказану заборгованість, в зв'язку з чим Приватний магазин «Азалія»змушений був звернутися до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. у справі №25/130 частково задоволено позов Приватного магазину «Азалія»до ТОВ «Стіомі-Холдінг» про стягнення заборгованості, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 180450,00 грн., пеню в сумі 14023,17 грн. та судові витрати в сумі 2038,01 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 р. було частково задоволено апеляційну скаргу відповідача, рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. в частині стягнення з відповідача пені скасовано, а в іншій частині рішення залишено без змін. Як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, суд визнав обґрунтованими позові вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 180 450, 00грн.

Крім того, суд зазначив у постанові, що заборгованість на загальну суму 180450,00 грн. виникла за товар, поставлений згідно з наступними накладними:

1)          накладна № 3 від 11.02.2008 р. (борг 10000,00 грн.);

2)          накладна № 16 від 18.06.2008 р. (борг 21300,00 грн.);

3)          накладна № 20 від 23.07.2008 р. (борг 20000,00 грн.);

4)          накладна № 20 від 14.08.2008 р. (борг 5300,00 грн.);

5)          накладна № 21 від 28.08.2008 р. (борг 49800,00 грн.);

6)          накладна № 23 від 10.10.2008 р. (борг 19250,00 грн.);

7)          накладна № 25 від 05.11.2008 р. (борг 16300,00 грн.);

8)          накладна № 26 від 05.11.2008 р. (борг 38500,00 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Станом на день розгляду справи відповідач з наявною заборгованість не розрахувався, а тому позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 55013 грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 16316 грн. 37 коп. – 3% річних, 8000,00 грн. –адвокатських витрат та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічні положення містяться і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Одностороння відмова від зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (п.2 ст. 625 ЦК України).

Приписами ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі і передбачені ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання стосовно погашення заборгованості.

Виходячи із положень зазначених норм, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 55013 грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 16316 грн. 37 коп. –3% річних є такою, що відповідачем вимогам чинного законодавства України.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, в тому числі за отримання адвокатських послуг, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі - Холдінг»(04071,       м. Київ, вул. Введенська 29/58, код ЄДРПОУ 32827667) на користь Приватного магазину «Азалія»(29017, м.Хмельницький, вул. Перемоги 12, кв. 192, код ЄДРПОУ 14169286) 55013 (п'ятдесят п'ять тисяч тринадцять) грн. –інфляційних втрат, 16316 (шістнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 37 коп. –3% річних, 713 (сімсот тринадцять) грн. 30 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 8000 (вісім тисяч) грн. –адвокатських послуг.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                            В.І. Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 23.02.2012)