Рішення

від 20.02.2012 по справі 1/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/31

20.02.12

За позовом                     Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріденс»

Про                              стягнення 86 524,08 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    ОСОБА_1, довіреність № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.2011

від відповідача           не з ‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі –позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріденс»(далі –відповідач ) про  стягнення 86 524,08 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 9276006 від 01.01.2011.

Ухвалою суду від 27.12.2011р. порушено провадження у справі № 1/31 та призначено розгляд на 03.02.2012 р.

03.02.2012р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі , надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Суд відклав розгляд справи на 20.02.2012, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

20.02.2012 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

20.02.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та дійшов висновку про розгляд справи по суті спору за наявними в ній матеріалами.

Крім того в матеріалах справи наявні докази того, що відповідач ознайомився з матеріалами справи, проте відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідач належним чином повідомлявся про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 01.12.2011, а саме: 01001, м.Київ, пров. Музейний 2 –Б, к.3.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2011р. № 9276006.

У відповідності до п.1.1 договору позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, визначених у договорі.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення договору та п.5.1 договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями КМДА, а з 01.01.2011 – затверджені постановами НКРЕ, які можуть змінюватись в період дії договору.

          Згідно п. 5 Додатку 4 до договору Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п.3 Додатка  4 до договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.01.2011 по 01.12.2011 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2011 становить 75 674,55 грн.

Пунктом 3.5 додатку 4Б до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення. Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позову становить 5880,85 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 87 524,08 грн. боргу, а саме: 75 674,55 грн. –основного боргу, 4040,61 грн. –інфляційної складової боргу, 1928,07 грн. –3% річних, 5880,85 грн. - пені та судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд дослідивши докази наявні в матеріалах справи та перевіривши документи, розрахунки надані сторонами, дійшов висновку про вірність їх нарахування та задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1750,48 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріденс»(01001, м.Київ, пров. Музейний 2-Б, код ЄДРПОУ 36520429) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 75 674 (сімдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 55 коп. –основного боргу, 4040 (чотири тисячі сорок) грн. 61 коп. – інфляційної складової боргу, 1928 (одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім) грн. 07 коп. –3% річних, 5880 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 85 коп. –пені, 1750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 48 коп. – судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 23.02.2012р.)