Рішення

від 22.02.2012 по справі 5011-61/544-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-61/544-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-61/544-2012

22.02.12

За позовом:Товариства з додатковою відповідальністю «НЕКОС»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-777»

Про:           стягнення  40 883 грн. 29 коп. та розірвання договору

                                                           Суддя Івченко А.М.

Представники

Від позивача: Хазін О.А. –протокол № 1 від 02.03.2010, наказ № 1 від 11.05.2011

Від відповідача: не з'явився

      У судовому засіданні 22.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

  Товариство з додатковою відповідальністю «НЕКОС»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-777»про стягнення  40 883 грн. 29 коп. (40 000 грн. 00 коп. –основного боргу, 883 грн. 29 коп. –штрафних санкцій) та розірвання договору.

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 розгляд справи № 5011-61/544-2012 призначено на 03.02.2012.

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2012 розгляд справи № 5011-61/544-2012 відкладено на 22.02.2012.

       В судове засідання 22.02.2012 представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України.

     За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

    Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

       Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

    06.10.2011 між  Товариством з додатковою відповідальністю «Некос»(Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус 777»(Виконавець) укладено договір № 0610/2011.

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов'язався здійснити організацію і проведення семінару –тренінгу «Банківська оцінка землі у сучасних умовах»м. Санкт-Петербург в період до 20 листопада 2011 за програмою погодженою «Замовником».

     Розділом 2 даного договору сторони узгодили що обов'язком Виконавця є: надання послуг по проведення семінарів –тренінгів, проїзду, проживанню, харчуванню, страхуванню за погодженою програмою та письмовими заявками Замовника, а обов'язком Замовника є: прийняття та оплата замовлених послуг, відповідно до рахунків, наданих Виконавцем.

Розділом 3 даного договору сторони узгодили порядок розрахунків та цін, відповідно до якого: розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п. 3.1), разові заявки сплачуються Замовником по рахунках Виконавця окремо (п. 3.2), Замовник оплачує послуги за цінами Виконавця, що визначені в Додатках або в рахунках (п. 3.3.), договір укладений на суду сорок тисяч грн. 00 коп. (п. 3.4.).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем був виставлений позивачу рахунок № 0710/1 від 07.10.2011 на суму 40 000 грн. 00 коп. за послуги, згідно договору № 0610/2011 від 06.10.2011.

Наданий рахунок позивачем був оплачений, про що свідчить платіжне доручення № 65 від 07.10.2011.

Відповідно до п. 6.1. договору, даний договір вступає в дію з моменту його підписання та дії до його повного виконання.

Пунктом 6.2. договору передбачена гранична дата надання послуг –20 листопада 2011 року.

Таким чином, відповідач повинен був надати позивачу послуги по здійсненню організації і проведення семінару –тренінгу «Банківська оцінка землі у сучасних умовах»м. Санкт-Петербург до 20 листопада 2011.

Доказів надання відповідачем позивачу зазначених послуг в установлений строк або повернення відповідачу одержаних коштів суду не надано.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України  боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Абзацем 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Оскільки строк виконання зобов'язань відповідача по договору настав, але останній не надав позивачу послуг передбачених даним договором, суд дійшов висновку про істотне порушення відповідачем умов договору.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, на думку суду, є його порушенням, і є належною підставою для розірвання даного договору, за таких обставин вимога позивача про розірвання договору визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

          Частиною 3 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Згідно договору на рахунок відповідача позивачем було перераховано кошти у сумі 40 000 грн. 00 коп.

За таких обставин, враховуючи, що позивач заявив вимогу про повернення йому суми попередньої оплати в розмірі 40 000 грн. 00 коп., з відповідача на його користь підлягає поверненню зазначена сума.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 883 грн. 29 коп., які передбачені п. 4.2 договору.

Відповідно до п. 4.2. договору в разі невідповідного виконання або невиконання умов договору, Замовник сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення умов договору.

          В силу ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до сум невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Дії відповідача є порушенням негрошових зобов'язань, тому у суду немає підстав для застосування встановленої Договором відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення умов договору.

Тому суд відмовляє позивачу у вимозі про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 883 грн. 29 коп., передбачених п. 4.2 договору.

          Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Розірвати договір № 0610/2011 від 06.10.2011, укладений між Товариством з додатковою відповідальністю «Некос»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус-777».

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-777»(03150, м. Київ, вул. Горького, 95; код 32421521) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Некос»(02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 7, кв. 80; код 37560661) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. –основного боргу, 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 73 коп. –судового збору.

          4. В іншій частині позову –відмовити.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 27.02.2012