Рішення

від 22.02.2012 по справі 48/535

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/535

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/535

22.02.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі 18"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аванда"

простягнення 47 794,64 грн., виселення та зобов'язання вчинити дії

Головуючий, суддя Бойко Р.В.

Судді: Спичак О.М.

Мандичев Д.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Єрмоленко О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі 18" (надалі – "Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аванда" (надалі –"Компанія") про стягнення 47 794,64 грн., виселення та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна №02/10 від 01.09.2010 р. позивач передав у тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 210,0 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, а відповідач належним чином зобов'язання по поверненню орендованого приміщення після спливу строку дії вказаного договору не виконав, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-повернення позивачу. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 43 545,16 грн. та комунальних послугах у розмірі 4 249,48 грн., нарахованої за користування орендованим приміщенням у період з червня по серпень 2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.12.2011 р.

В судовому засіданні 12.12.2011 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 18.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 30.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Спичак О.М. та Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №48/535 та призначено її до розгляду на 15.02.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

В судовому засіданні 15.02.2012 р. оголошено перерву до 22.02.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

Позивач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується підписом його представника в розписці в повідомленні про перерву від 15.02.2012 р., своїх повноважних представників у судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, пояснення його представника стосовно суті спору були заслухані в попередніх судових засіданнях, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010 р. між Товариством (орендодавець) та Компанією (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №02/10 (надалі –"Договір").

За змістом п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 210 (двісті десять) кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24 (надалі –"об'єкти оренди").

Відповідно до п. 2.1 Договору строк оренди складає одинадцять місяців двадцять дев'ять днів з 1-го вересня 2010 року, після підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди згідно п. 4.1 цього договору. Акт приймання-передачі об'єкта оренди додається до даного договору, та є його невід'ємною частиною (додаток №2).

Згідно із п. 2.2 Договору після закінчення строку, встановленого п. 2.1 цього договору, договір вважається подовженим на такий же термін, якщо жодна із сторін письмово не заявить про своє небажання продовжити орендні відносини. Письмова заява про припинення дії договору має бути направлена в строк не менш чим за 30 (тридцять) діб до дати припинення дії договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата за місяць за об'єкт оренди складає 21 000,00 грн., що в еквіваленті становить 2 611,00 доларів США відповідно до курсу НБУ на день підписання Договору. Сума орендної плати підлягає щомісячній корекції з урахуванням середнього міжбанківського курсу.

У відповідності до п. 3.3 Договору орендна плата, передбачена умовами договору, щомісячно підтверджується рахунками орендодавця, що направляються орендарю до 20 числа кожного місяця оренди за наступний місяць оренди. Сплата орендної плати здійснюється шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок орендодавця в наступному порядку: орендна плата за перший календарний місяць після укладення цього договору (перший місяць, за який сплачується орендна плата) та за останній місяць сплачується орендарем протягом 10 (десяти) календарних днів з дня укладення цього договору; орендна плата починаючи з другого календарного місяця після укладення цього договору (другий місяць, за який сплачується орендна плата) здійснюється орендарем не пізніше 25 числа кожного місяця за наступний місяць оренди. Факт виконання зобов'язань по договору сторонами посвідчується актами прийняття-передачі послуг, що підписуються сторонами не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем.

Положеннями п.п. 3.6, 3.7 Договору встановлено, що витрати на електроенергію, телефонний зв'язок, телекомунікації, плата за водопостачання, утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і прибудинкових мереж (надалі –"комунальні послуги") та плата за землю, не включаються до складу орендної плати, а сплачуються орендарем самостійно згідно виставлених рахунків Асоціації "Наш дім" та/або інших організацій, які надають такі послуги, а у випадку їх оплати орендодавцем підлягають компенсації орендодавцю збоку орендаря на підставі рахунків орендодавця, суми в яких підтверджуються відповідними рахунками організацій, що надають комунальні послуги, пропорційно площі об'єкту оренди. При наявності лічильників на об'єкті оренди вартість послуг визначається по показникам лічильників. Орендар сплачує витрати на комунальні послуги і плату за землю на протязі п'яти днів з дати отримання відповідних рахунків.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає об'єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі об'єкту оренди. Прийом-передача об'єкта оренди повинні бути проведені сторонами не пізніше 31.08.2010 р.

Згідно із п. 5.4 Договору орендодавець зобов'язується щомісячно у строки, передбачені цим договором, надавати орендарю рахунки для оплати орендної плати та відшкодування витрат по комунальним послугам, акти прийняття-передачі послуг на суму орендних платежів.

У відповідності до п. 6.1.2 Договору орендар має право достроково припинити дію цього договору у випадках і на підставах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

На виконання умов Договору 31.08.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення №№ 6, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23 загальною площею 210 кв.м., розташовані на 1-му поверсі будинку за адресою: м. київ, вул. Дмитрівська, 18/24, що підтверджується актом прийому-передачі до Договору від 31.08.2010 р.

01.09.2010 р. між сторонами укладено додаткову угоду до Договору відповідно до п.п. 1, 2 якої погоджено, що орендодавець з 01.09.2010 р. передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення №14 загальною площею 22,6 кв.м., розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: 01054, м. Київ, вул. Димтрівська, 18/24. За приміщення, прийняте з 01.09.2010 р., згідно додаткової угоди, розмір орендної плати складає за 1 (один) місяць оренди 2 900,00 грн.

У період з вересня 2010 року по червень 2011 року відповідачем в якості сплати орендних та комунальних платежів за Договором було перераховано на користь позивача грошові кошти у загальній сумі 252 024,94 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

25.05.2011 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про дострокове припинення Договору за змістом якої просив припинити дію Договору з 30.06.2011 р.

Листом №008/1/18 від 20.06.2011 р. позивач повідомив відповідача про згоду на дострокове припинення дії Договору з 30.06.2011 р.

11.07.2011 р. листом №009/18 позивач просив відповідача погасити заборгованість за Договором у розмірі 6 527,04 грн. та повернути об'єкт оренди.

Листом №011/18 від 26.07.2011 р. позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з досягненням між сторонами згоди щодо дострокового припинення дії Договору з 30.06.2011 р. його подальша пролонгація неможлива.

09.02.2012 р. між сторонами було складено акт звіряння розрахунків за оренду приміщень, послуги зв'язку, комунальні послуги та електроенергію, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 30.06.2011 р. становить 6 527,04 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів за користування об'єктом оренди у період з червня по серпень 2011 року згідно Договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмір 47 794,64 грн., з якої 43 545,16 грн. –орендна плата, 4 249,48 грн. –комунальна плата. До того ж, позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди у зв'язку із закінчення строку дії Договору.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт передачі позивачем об'єкту оренди за Договором в користування відповідачу.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.05.2011 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про дострокове припинення Договору з 30.06.2011 р., а листом №008/1/18 від 20.06.2011 р. позивач надав згоду на дострокове припинення дії Договору з 30.06.2011 р.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частинами 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Положеннями ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Тобто, сторонами згідно приписів статей 6, 628 Цивільного кодексу України шляхом обміну листами було досягнуто згоди щодо розірвання Договору з 30.06.2011 р., а відтак в силу ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 291 Господарського кодексу України з вказаної дати Договір є таким, що припинив свою дію.

До того ж, підтвердженням наявності волевиявлення позивача на припинення дії Договору з 30.06.2011 р. є наступні звернення Товариства до Компанії з листами №009/18 від 11.07.2011 р. та №011/18 від 26.07.2011 р. за змістом яких позивач наголошував на досягненні між сторонами згоди щодо дострокового припинення дії Договору з 30.06.2011 р.

Отже, Договір діяв з 01.09.2010 р. по 30.06.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тобто, з огляду на викладену норму та приписи статей 283, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України вбачається, що орендна плата може нараховуватися орендодавцем, сплачуватися орендарем чи стягуватися з нього в судовому порядку виключно за період дії відповідного договору оренди до його припинення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Аналогічний висновок міститься в постановах Вищого господарського суду України від 18.01.2011 р. у справі №53/118 та від 24.11.2011 р. у справі №36/183.

Договір не містить положень щодо обов'язку орендаря сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди після припинення його дії.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди згідно Договору до 30.06.2011 р. включно, що не виключає можливості стягнення з відповідача інших видів платежів (в т.ч. неустойки) у випадку користування ним об'єктом оренди після припинення дії Договору.

Із наданого сторонами акту звіряння розрахунків за оренду приміщень, послуги зв'язку, комунальні послуги та електроенергію від 09.02.2012 р. вбачається, що станом на 30.06.2011 р. заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за Договором становить 2 900,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 3.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості з орендної плати у розмірі 2 900,00 грн. на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 2 900,00 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Компанією обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено, а позов в наведеній частині визнано.

Таким чином, позовні вимоги Товариства про стягнення з Компанії заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 2 900,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що Договір припинив свою дію за взаємною згодою сторін з 30.06.2011 р., а відтак правові підстави для стягнення з відповідача орендної плати за Договором, нарахованої з вказаної дати (за липень-серпень 2011 року у розмірі 40 645,16 грн.), відсутні.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті комунальних послуг у розмірі 4 249,48 грн., нарахованої за період з червня по серпень 2011 року, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що орендар сплачує витрати на комунальні послуги і плату за землю на протязі п'яти днів з дати отримання відповідних рахунків.

З огляду на викладені положення вбачається, що обов'язок відповідача по оплаті комунальних послуг за користування об'єктом оренди обумовлений направленням відповідних рахунків позивачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р., 18.01.2012 р., 30.01.2012 р. суд зобов'язував позивача надати докази направлення на адресу відповідача рахунків на оплату комунальних послуг за користування об'єктом оренди згідно Договору.

Однак, позивачем на виконання вимог ухвал суду не було надано доказів направлення відповідних рахунків.

В той же час, представником відповідача в судовому засіданні було визнано наявність обов'язку по оплаті комунальних послуг за користування об'єктом оренди у червні 2011 року згідно рахунків №№ 51, 53, 54 від 30.06.2011 р. у розмірі 3 627,04 грн. та отримання наведених рахунків, що також знайшло своє відображення в акті звіряння розрахунків за оренду приміщень, послуги зв'язку, комунальні послуги та електроенергію від 09.02.2012 р., який містить підписи представників та відтиски печаток сторін.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг у розмірі 3 627,04 грн. є правомірною та обґрунтованою.

В іншій частині заявленої до стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг у розмірі 622,44 грн. необхідно відмовити, оскільки доказів направлення рахунків на оплату такої заборгованості до звернення з позовом до суду позивачем не надано, а відповідачем заперечується їх отримання. Відтак, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання в наведеній частині на момент звернення з позовом до суду не настав.

Також, позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача звільнити об'єкт оренди та передати його позивачу за актом прийому-повернення.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд відзначає, що основною умовою для задоволення вимоги про звільнення орендованого приміщення є доведення факту перебування орендаря у такому приміщенні, оскільки відсутність його у відповідному приміщенні унеможливлює вчинення дій по зобов'язанню його звільнити.

З урахуванням положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доведення факту перебування відповідача в орендованому за Договором приміщенні покладається на позивача.

Із доданого до позовної заяви акту від 09.09.2011 р. вбачається, що при здійсненні 09.09.2011 р. огляду об'єкта оренди представниками позивача було встановлено, що орендовані за Договором приміщення Компанією не використовуються, а майно останнього було вивезено в кінці літа 2011 року. Представником відповідача в судовому засіданні було підтверджено наведені обставини.

З огляду на викладене, підстави для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити об'єкт оренди відсутні, оскільки таке майно не знаходиться у володінні відповідача, як на момент звернення з позовом до суду, так і на сьогоднішній день.

При цьому, суд відзначає, що за змістом п.п. 4.4, 4.6, 4.8 Договору наслідком припинення дії Договору є повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцю згідно акту прийому-передачі, обов'язок по складанню якого покладається на орендаря.

Матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем процедури повернення об'єкту оренди у визначеному Договором порядку (шляхом підписання акту прийому-передачі), а представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що проект відповідного акту не складався та позивачу не направлявся.

Судом встановлено факт припинення дії Договору за згодою сторін з 30.06.2011 р., а відтак вимога позивача про зобов'язання відповідача передати об'єкт оренди по акту прийому-поверненню позивачу є обґрунтованою.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Компанії на користь Товариства заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 2 900,00 грн. та заборгованості щодо компенсації сплачених комунальних послуг у розмірі 3 627,04 грн. та зобов'язання Товариства передати об'єкт оренди по акту прийому-повернення.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі 18" задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аванда" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі 18" по акту прийому-повернення нежитлові приміщення №№ 6, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23 загальною площею 210 кв.м., які розташовані на 1-му поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аванда" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 142; ідентифікаційний код 36439438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі 18" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ідентифікаційний код 34495464) заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 2 900 (дві тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп., заборгованість щодо компенсації сплачених комунальних послуг у розмірі 3 627 (три тисячі шістсот двадцять сім) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 663 (шістсот шістдесят три) грн. 26 коп.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий, суддя                                                                                                 Р.В. Бойко

Судді:                                                                                                           О.М. Спичак

                                                                                                                    Д.В. Мандичев

Дата підписання повного тексту рішення –27.02.2012 р.