Рішення

від 16.02.2012 по справі 24/130-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/130-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2012 р.                                                                  Справа № 24/130-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системабуд Столиця»

про стягнення 96 390, 48 грн.

за участю представників:

позивача:Удалов Т.Г.

відповідача:не з'явились

     суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 01/08 на виділення механізмів та машин для виконання земляних робіт від 26.06.2008 р., яка становить 96 390, 48 грн. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за виконані роботи та наданні послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.12.2011 р.

У судове засідання 23.12.2011 р. представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 07.12.2011 р. не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.01.2012 р.

У судовому засіданні 27.01.2012 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог № б/н від 10.01.2012 р., у якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 110 138, 51 грн., з яких: 81 483, 14 грн. –сума основної заборгованості, 7 345, 04 грн. –3 % річних, 21 310, 33 грн. –інфляційні збитки.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог прийняв до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 110 138, 51 грн. з підстав, заявлених у позові.                                                                    

Присутній у судовому засіданні 27.01.2012 р. представник відповідача надав суду відзив на позов вих. № 24/130-11 від 26.01.2012 р., у якому частково визнає позовні вимоги, а саме в частині стягнення  заборгованості за наданні послуги виключно бульдозера в грудні 2008 року у розмірі 23 238, 60 грн. та штрафних санкцій, розрахованих відповідно до зазначеної суми заборгованості.

Крім того, у судовому засіданні 27 січня 2012 року представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору, передбаченого частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.01.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2012 р. за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору у справі № 24/130-11 на п'ятнадцять днів до 22.02.2012 р.

У судовому засіданні 02.02.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.02.2012 р. та зобов'язано позивача надати суду заявки, відповідно до п. 1.1 договору; довідки Ф № 102; банківські виписки про надходження грошових коштів від відповідача на рахунок позивача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується протоколом перерви від 02.02.2012 р.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.02.2012 р., відповідно до  ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

26.06.2008 р. між сторонами було укладено договір № 01/08 на виділення механізмів та машин для виконання земляних робіт, за умовами якого позивач для виконання земляних робіт на об'єкті: «Котеджне містечко в с. Іванків Бориспільського району Київської області»зобов'язався виділяти механізми з обслуговуючим персоналом, згідно заявок, які маються на балансі ВАТ «СБМУ», а саме: бульдозер ДЗ-110 –вартість маш./год. = 211, 26 грн., в тому числі ПДВ: 35, 21 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору відповідач зобов'язався оформити та оплатити фактично відпрацьований час.

Згідно з п. 1.3 договору строк дії договору: з моменту підписання сторонами до повного виконання своїх зобов'язань за дійсним договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість робіт буде складатися по договірній ціні, визначатися щомісячно, по фактично відпрацьованому часу підписаному відповідачем, та розрахованих згідно планово-розрахункових цін вказаних в п. 1.1.

Відповідно до п. 2.2 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі орендних ставок за фактично відпрацьований час, які подає позивач не пізніше 27 числа поточного місяця.

Згідно з п. 2.3 договору відповідач підписує акт за фактично відпрацьований час не пізніше 3-го числа місяця, слідуючого за звітним.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що кошти позивачу перераховуються на його розрахунковий рахунок, після підписання відповідачем акту, згідно розрахунків ВАТ «СБМУ», не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за звітним.

Відповідно до п. 3.2.3 договору відповідач зобов'язався забезпечити своєчасну оплату виконаних робіт згідно п. 2 дійсного договору.

Згідно з п. 5.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє на протязі всього часу виконання робіт.

Додатковою угодою № 1 до договору № 01/08 від 26 червня 2008 р. на виділення механізмів та машин для виконання земляних робіт від 26.06.2008 р. сторони погодили до пункту 1.1 договору додати підпункт 1.1.1 у наступній редакції: «підрядник, додатково, для виконання земляних робіт на об'єкті: «Котеджне містечко в с. Іванків Бориспільського району Київської області»виділяє замовнику машини і механізми з обслуговуючим персоналом, згідно заявок, які маються на балансі ВАТ «СБМУ», а саме:

- екскаватор ЕО-4321 –вартість 1 м/год становить –174, 14 грн., в тому числі ПДВ – 29, 02 грн.;

- а/самоскиди: КАМАЗ –вартість 1 м/год становить –156, 25 грн., в тому числі ПДВ – 26, 04 грн.; КРАЗ –вартість 1 м/год становить –156, 25 грн., в тому числі ПДВ –26, 04 грн.»

До пункту 2.1 договору додати підпункт 2.1.1 у наступній редакції: «договірна вартість додаткових робіт (екскаватором і а/самоскидами) буде визначатися щомісячно по договірній ціні, по фактично відпрацьованому часу підписаному замовником, та розрахованих згідно планово-розрахункових цін вказаних в підпункті 1.1.1 договору».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи та наданні відповідачу послуги відповідно до наступних актів: акт надання послуг за липень 2008 року від 24.07.2008 р. на суму 8 450, 40 грн., акт надання послуг за серпень 2008 року від 21.08.2008 р. на суму 33 801, 60 грн., акт надання послуг за листопад 2008 року від 28.11.2008 р. на суму 13 820, 35 грн., акт надання послуг за грудень 2008 року від 25.12.2008 р. на суму 67 662, 79 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін із зазначенням, що сторони претензій одна до одної не мають та скріплені печатками підприємств. Загальна сума наданих позивачем послуг та виконаних робіт за вищезазначеними актами становить 123 735, 14 грн. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Вищезазначені акти надання послуг були складені на підставі довідок Ф № 102, копії яких залучено до матеріалів справи.

Разом з актами надання послуг позивачем відповідачу надавались податкові накладні, а саме: податкова накладна № 43 від 31.07.2008 р. на суму 8 450, 40 грн., податкова накладна № 58 від 31.08.2008 р. на суму 33 801, 60 грн., податкова накладна № 59 від 30.11.2008 р. на суму 13 820, 35 грн., податкова накладна № 60 від 31.12.2008 р. на суму 67 662, 79 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за наданні послуги та виконанні роботи розрахувався частково, а саме у розмірі 42 252, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками із банківського рахунку та довідкою з установи банку, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 81 483, 14 грн., що і стало підставою для звернення останнього до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що у ході виконання робіт на об'єкті у сторін виникла необхідність у використанні додаткової техніки, що вбачається із акту надання послуг за грудень 2008 року від 25.12.2008 р. Фактично позивачем були наданні послуги та виконанні роботи за допомогою додаткової техніки у грудні 2008 року та прийняті відповідачем без жодних заперечень та претензій, про що свідчить запис у акті про те, що сторони претензій одна до одної не мають, а також те, що акт підписаний уповноваженими представника сторін та скріплений печатками підприємств. Крім того, акт надання послуг за грудень 2008 року від 25.12.2008 р. був складений на підставі договору № 01/08 на виділення механізмів та машин для виконання земляних робіт від 26.06.2008  р. та довідок Ф № 102, одна з яких фіксує використання цієї додаткової техніки. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Загальна сума, що підлягала оплаті за виконанні роботи та наданні послуги відповідно до договору № 01/08 на виділення механізмів та машин для виконання земляних робіт від 26.06.2008  р. за актами надання послуг за липень 2008 року, за серпень 2008 року, за листопад 2008 року та за грудень 2008 року становить 123 735, 14 грн.

Відповідач розрахувався частково, а саме у розмірі 42 252, 00 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку та довідкою з установи банку.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  81 483, 14 грн. заборгованості за виконані роботи та наданні послуги є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за виконані роботи та наданні послуги в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки та 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні збитки за період з грудня 2008 року до грудень 2011 року (включно) складають –21 310, 33 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 11.12.2008 р. до 16.01.2012 р. складають –7 345, 04 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних збитків та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства, обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 110 138, 51 грн., з яких: 81 483, 14 грн. –сума основної заборгованості, 7 345, 04 грн. –3 % річних, 21 310, 33 грн. –інфляційні збитки є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системабуд Столиця»(08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, будинок 14, ідентифікаційний код - 35652121) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»(01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 2, ідентифікаційний код - 04012922) 81 483 (вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 14 коп. основної заборгованості, 7 345 (сім тисяч триста сорок п'ять) грн. 04 коп. –3 % річних, 21 310 (двадцять одна тисяча триста десять) грн. 33 коп. –інфляційних збитків, 2 203 (дві тисячі двісті три) грн. 00 коп. судового збору.

3.  Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.          

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                           Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 20.02.2012 р.