Ухвала

від 20.02.2012 по справі 02-03/135/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02-03/135/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"20" лютого 2012 р.                                                    Справа № 02-03/135/2

     Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом                   товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтпром-Україна»(03680, м. Київ, вул. Виборзька, 94, код ЄДРПОУ 32620268)

до відповідача             спеціалізованого комунального підприємства «Бориспіль-Пантус»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 15, код ЄДРПОУ 30697105),

третя особа:          Бориспільська міська рада Київської області (08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72)

про                               стягнення 575 104,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтпром-Україна», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 09.02.2012р. №597 до спеціалізованого комунального підприємства «Бориспіль-Пантус», м. Бориспіль Київської області, третя особа: Бориспільська міська рада Київської області, м. Бориспіль Київської області, в якому просить стягнути з відповідача борг з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 575 104,77 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено наступні договори поставки ліфтового обладнання: 1) від 23.07.2007р. № 180/п та 2) від 28.09.2007р. № 197/п, на виконання яких позивачем здійснювались поставки відповідачу ліфтового обладнання, за яке відповідач не розрахувався належним чином. Крім того, виконання зобов'язань за договором від 23.07.2007р. № 180/П було забезпечене укладанням договору поруки від 26.07.2007р. між позивачем (кредитор), відповідачем (боржник) та Бориспільською міською радою (поручитель). Крім того, позивач посилається на те, що в 2009-2010 роках ним здійснювались поставки обладнання відповідачу та виконувались роботи на замовлення відповідача відповідно до рахунків-фактур та актів виконаних робіт, які відповідачем також були оплачені неналежним чином.

Згідно із пунктом 5 частини першої ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Як вбачається з позовних матеріалів, в позовній заяві ТОВ «Ліфтпром-Україна»об'єднано кілька позовних вимог, заснованих на двох різних договорах від 23.07.2007р. № 180/П та від 28.09.2007р. № 197/П, при чому один з договорів (від 23.07.2007р. № 180/П) забезпечений договором поруки від 26.07.2007р., що відповідно до статті 554 ЦК України передбачає виникнення солідарного обов'язку боржника та поручителя.

Оскільки зобов'язання за договором від 28.09.2007р. № 197/П порукою не забезпечені, вони не стосуються прав та обов'язків Бориспільської міської ради.

Крім того, в цій же позовній заяві позивач додатково заявляє до стягнення вартість поставленого обладнання та виконаних робіт та штрафні санкції за рахунками-фактурами СФ-8 від 27.05.2009р., СФ-34 від 26.06.2009р., СФ-36 від 27.11.2009р., СФ-21 від 13.04.2010р., СФ-63 від 29.06.2010р., СФ-64 від 29.06.2010р. та відповідними ним актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0000020 від 29.06.2010р., ОУ-0000004 від 13.06.2010р., не зазначаючи, чи стосуються вказані рахунки-фактури виконання зобов'язань сторонами в межах договорів від 23.07.2007р. № 180/П та від 28.09.2007р. № 197/П.

Розглянувши подані матеріали, суд прийшов до висновку, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно при повторному зверненні до господарського суду позивачу слід розділити позовні вимоги, що виникли з договору від 23.07.2007р. № 180/П та окремо з договору від 28.09.2007р. № 197/П, а також визначити, чи стосуються вказаних договорів відносини сторін, зафіксовані в рахунках-фактурах, і якщо ні, то зазначені вимоги також розділити від вимог, які виникли із зазначених договорів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 5 частини першої, частиною третьою ст.63, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтпром –Україна»разом з доданими до неї матеріалами (всього на 76 аркушах, в тому числі оригінали: платіжного доручення від 04.01.2012р. №8, фіскальних чеків від 09.02.2012р. №4524, від 09.02.2012р. №4525 та описів вкладення у цінні листи від 09.02.2012р., рекомендованого поштового конверту №0100188818450 від 10.02.2012р., у якому надійшла позовна заява) та Актом канцелярії господарського суду Київської області від 16.02.2012р. повернути заявнику без розгляду.

Судовий збір, сплачений платіжним дорученням від 04.01.2012р. №8 в сумі 11 502,10 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дві гривні десять копійок) підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю «Ліфтпром - Україна»з державного бюджету.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

 Суддя                                                                                Конюх О.В.